Ухвала

від 13.06.2017 по справі 805/163/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року справа №805/163/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Блохіна А.А., Ястребової Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі №805/163/17-а за позовом Світлодарської міської бібліотеки для дорослих до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач з урахуванням залишеної без розгляду частини позовних вимог за заявою позивача (а.с.129, 144) просив скасувати рішення відповідача від 15.11.2016 року № 0010821302, № 0010811302 (а.с. 4-8).

В обґрунтування позову зазначив, що рішення містять вимогу щодо сплати підприємством штрафу та пені з ЄСВ.

За приписами п. 9-4 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 позивач є звільненим від виконання своїх обов'язків (як платника єдиного внеску) у період з 14 квітня 2014 року і до закінчення антитерористичної операції, так як зареєстрований у населеному пункті, що належить до території проведення антитерористичної операції (АТО), визначеної переліком, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року позов задоволено.

Скасовано рішення Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 15.11.2016 року № 0010811302 про застосування до Світлодарської міської бібліотеки для дорослих штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" штрафу у розмірі 170 грн.

Скасовано рішення Артемівської ДОПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 15.11.2016 року № 0010821302 про застосування до Світлодарської міської бібліотеки для дорослих штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 9 652,95 грн, з яких: штраф у сумі 8 399,99 грн (у 20 %-му розмірі від суми недоїмки, яка виникла з 1 січня 2015 року) за період з 18 березня 2015 року до 28 жовтня 2016 року та пеня у сумі 1 252,96 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенін позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що суд не взяв до уваги, що на час складання спірних рішень позивач не надавав заяву та сертифікат Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин.

Крім цього, зміни, внесені до Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669 Законом України від 24 грудня 2015 року № 911, потягли за собою втрату чинності змін, внесених Законом України від 2 вересня 2014 року № 1669 до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 8 липня 2010 року №2464, а отже, п. 9-4 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" станом на теперішній час взагалі втратив чинність.

Світлодарська міська бібліотека для дорослих, є комунальною організацією, яка зареєстрована в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 26287714; місцезнаходження: 84792, Донецька область, Бахмутський район, місто Світлодарськ, будинок 16; перебуває на обліку відповідача (а.с. 9, 46).

Відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, за результатом якої складено акт від 15 листопада 2016 року № 2410/05-02-13-02/26287714 Про результати камеральної перевірки за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" по Світлодарській міській бібліотеці для дорослих за звітний період з 1 січня 2015 року по 31 січня 2015 року (а.с. 11).

Актом встановлено порушення позивачем п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464, а саме - несвоєчасне подання звіту з ЄСВ за січень 2015 року (отримано фіскальним органом 17 березня 2015 року), граничний термін подання якого був 20 лютого 2015 року (а.с. 11).

15 листопада 2016 року податковим органом прийнято рішення №0010811302 про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" штрафу у розмірі 170,00 грн (а.с. 13).

15 листопада 2016 року відповідачем також прийнято рішення № 0010821302 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 9 652,95 грн, з яких: до позивача застосовано штраф у сумі 8 399,99 грн (у 20 %-му розмірі від суми недоїмки, яка виникла з 1 січня 2015 року) за період з 18 березня 2015 року до 28 жовтня 2016 року, та нараховано пеню у сумі 1 252,96 грн (а.с. 12).

Позивач звернувся зі скаргою на них від 22 листопада 2016 року до ГУ ДФС у Донецькій області, за наслідком розгляду якої прийнято рішення від 6 грудня 2016 року № 7028/10/05-99-10-01-12-1 про залишення скарги без розгляду (а.с. 34).

Як вбачається з матеріалів справи, звіт за січень 2015 року позивачем надано до податкового орану несвоєчасно; платежі в рахунок погашення суми зі сплати єдиного соціального внеску за спірний період: з лютого 2015 року (строк сплати - до 20 березня 2015 року) по вересень 2016 року (строк сплати - до 20 жовтня 2016 року), тобто, в строк, встановлений Законом № 2464-VI, позивачем не здійснювались (а.с. 1, 60-115, 123-124).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На підставі п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Обов'язком платника єдиного внеску у розумінні положень Закону № 2464 є своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.п. 1 (крім абз. 7), 2, 3, 6, 7 і 8 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, крім іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ч. 8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

На підставі ч.12 ст.9 даного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з п.п. 3, 7 ч. 11 ст. 25 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Також відповідно до вимог цієї статті Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів та підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Разом із цим суд зазначає, що згідно з п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

З аналізу п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 вбачається, що тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", зупиняється застосування до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася (або проводиться) антитерористична операція, приписів статей 25 (заходи впливу та стягнення) і 26 (відповідальність за порушення Закону) цього Закону.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, яким визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших, зазначені м. Світлодарськ та м. Артемівськ (зараз - м. Бахмут).

Як вже зазначалося судом, відповідно до п. 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться/проводилась антитерористична операція - звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. При цьому, єдиною та, відповідно, достатньою підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 23 лютого 2017 року відповідачем отримано заяву позивача від 21 лютого 2017 року про звільнення останнього від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зокрема, від обов'язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (а.с. 130).

Судова колегія зазначає, що приписи п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 не ставлять факт звільнення платника від обов'язку зі сплати єдиного внеску у залежність від часу подання відповідної заяви, а прямо встановлює, що така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Станом на день розгляду судом даної справи АТО у Донецькому та Луганському регіонах триває, як тривала і станом на спірний період та станом на дату прийняття відповідачем спірних рішень.

Судова колегія не приймає доводи апелянта, що позивач не є звільненим від сплати ЄСВ у зв'язку із відсутністю в позивача сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин, оскільки приписами п. 9-4 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464 не вимагається надання будь-якого сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення платника від сплати ЄСВ - необхідним є подання до органу фіскальної служби лише заяви, складеної в довільній формі. Підтвердженням існування підстав для звільнення платника від сплати ЄСВ відповідно до зазначеного пункту є виключно знаходження платника на обліку в органах фіскальної служби, що розташовані на території населених пунктів, визначених відповідним переліком, де проходить АТО, та подання таким платником відповідної заяви до органу фіскальної служби.

До цього ж, п. 9-4 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464 встановлює, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

24 грудня 2015 року Верховною Радою України був прийнятий Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України) № 911 (далі - Закон № 911), пунктом 28 якого з Закону № 1669 виключений пп. 8 п. 4 ст. 11 (вказаним пунктом 2 вересня 2014 року у Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 був внесений п. 9-3, яким певну категорію платників ЄСВ було звільнено від виконання своїх обов'язків на період проведення АТО).

Станом на час прийняття Закону № 911-VIІІ пункт Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI (яким певні особи звільняються від виконання зазначених вище обов'язків) на підставі Закону України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 2 березня 2015 року № 219, мав (та має станом на час розгляду даної справи) нумерацію "9-4", а не "9-3". А ні Законом № 911, а ні будь-яким іншим законом приписи п. 9-4 Закону № 2464 виключені із цього закону (або змінені) станом на час виникнення спірних правовідносин (та станом на час розгляду даної справи) не були, а тому є чинними.

Таким чином, станом на час розгляду справи, на час прийняття спірного рішення та у період, за який до позивача застосовано штраф та пеню, приписи Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення певної категорії платників ЄСВ від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону, - є чинними.

При таких обставинах колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов до висновку, що рішення рішення Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 15.11.2016 року № 0010811302 про застосування до Світлодарської міської бібліотеки для дорослих штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" штрафу у розмірі 170 грн та рішення Артемівської ДОПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 15.11.2016 року № 0010821302 про застосування до Світлодарської міської бібліотеки для дорослих штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 9 652,95 грн, з яких: штраф у сумі 8 399,99 грн (у 20 %-му розмірі від суми недоїмки, яка виникла з 1 січня 2015 року) за період з 18 березня 2015 року до 28 жовтня 2016 року та пеня у сумі 1 252,96 грн - є незаконними, необґрунтованими та такими, що не відповідають критеріям правомірності, які ставляться до рішення суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі №805/163/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі №805/163/17-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді А.А. Блохін

Л.В. Ястребова