Ухвала

від 08.06.2017 по справі 820/3/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 р.Справа № 820/3/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2017р. по справі № 820/3/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЕНЕРДЖІХОЛДІНГ ЛЛС"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

03.01.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інтеренерджіхолдінг ЛЛС (далі - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.12.2016 року по визначенню податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств; № НОМЕР_2 від 16.12.2016 року по визначенню податкових зобов'язань з податку на додану вартість; №0001431409 від 16.12.2016 року по визначенню штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки; №0002291304 від 16.12.2016 року по визначенню грошового зобов'язання з податків та зборів у томі числі з податку на доходи фізичних осіб; №0002271304 від 16.12.2016 року по визначенню штрафних санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 року позов задоволено.

Скасовані податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.12.2016 року; № НОМЕР_2 від 16.12.2016 року; №0001431409 від 16.12.2016 року; №0002291304 від 16.12.2016 року; №0002271304 від 16.12.2016 року.

Відповідач, не погодившись з судовим рішення подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати судове рішення, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.12.2013 року по 30.06.2016рік, про що складений акт від 09.12.2016 року №787/20-40-14-02-07/38879071.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні пп.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, з урахуванням п.5,п.7,п.8 П(С) БО 15 Доходи , затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.1999 №290; п.4 П(С) БО 9 Запаси , затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.1999 року №246, п.5 П (С) БО 11 Зобов'язання , затвердженого наказом Мінфіну від 31.01.2000 №20, п.4.п.6.п.п.9.4,п.9.п.18.п.20 П (С) БО 16 Витрати , затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.1999 року №318, з урахуванням положень ст..1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні за результатами чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1717752 грн, у тому числі за 2014 рік на суму 896102 грн, за 2015 рік на суму 749775 грн, за 1 півріччя 2016 року на суму 71875 грн;

п.п. а п.185.1 ст.185, п.п.14.1,41,п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 п.22.1 ст.22 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 328612 грн, в тому числі за березень 2014 року - 10023 грн, квітень 2014 року - 11260 грн, травень 2014 року - 10472 грн, червень 2014 року - 15740 грн, липень 2014 року - 5125 грн, серпень 2014 року - 13300 грн, вересень 2014 року - 8468 грн, жовтень 2014 року - 3 4098 грн, листопад 2014 року - 571 грн, серпень 2015 року - 95229 грн, вересень 2015 року - 8753 грн, жовтень 2015 року - 18432 грн, листопад 2015 року - 9216 грн, грудень 2015 року - 8064 грн, січень 2016 року - 5824 грн, лютий 2016 року - 10632 грн, березень 2016 року - 25302 грн, квітень 2016 року - 10701 грн, травень 2016 року - 13765 грн, червень 2016 року - 13637 грн;

порушення пп.1 п.9 ст.170 у липні 2014 року документально не підтверджені витрати отримані під звіт, не утримано ПДФО з додаткового блага згідно п.1 ст.167 розділу 1У Податкового кодексу України, донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 3695,73 грн; порушення п.2 ст.176 розділу 1У Податкового кодексу України , встановлення не надання даних про суми виплаченого додаткового лага, та сум утриманого з них податку за 3 квартал 2014 року, у податковому розрахунку про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ);

Відповідно до п.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки від 12.06.1995 року №436/95-ВР за порушення вимог п.2.1 1 Положення №637 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів - у розмірі сплачених коштів - 19230,00 грн.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону (п.1 ст.3 Закону 3265) до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи вчинене вперше - 1 гривня.

За результатами перевірки були прийняті податкові повідомлення -рішення № НОМЕР_2 від 16.12.2016 року по визначенню податкових зобов'язань з податку на податку на додану вартість у розмірі 409765,00 грн, із них за податковим зобов'язаннями - 328612 грн, за штрафними санкціями - 82153 грн;

№ НОМЕР_1 від 16.12.2016 року по визначенню податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі - 1 959746,25 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 1717752 грн, за штрафними санкціями - 241994,25 грн;

№0001431409 від 16.12.2016 року по визначенню штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі штрафних (фінансових) санкцій - 19 231 грн;

№0002281304 від 16.12.2016 року по визначенню грошового зобов'язання з податків та зборів у томі числі з податку на доходи фізичних осіб у сумі - 6909,42 грн, у томі числі за податковим зобов'язанням - 3695,73 грн, за штрафними санкціями - 1933,87 грн

№0002271304 від 16.12.2016 року по визначенню штрафних санкцій у розмірі 510 грн,

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятті з порушенням чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З приводу частини позовних вимог про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 720 015,50 грн, з яких 593 190 грн за податковими зобов'язаннями та 126 825,50 грн за штрафними санкціями, то колегія суддів визначає на таке.

У відповідності до п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Згідно з п. п.198.3, 198.5, 198.6 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені вподаткових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність формування позивачем валових витрат за результатами здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 на загальну суму - 408600 грн., ФОП ОСОБА_2 на загальну суму - 140400 грн., ТОВ Лідер-Макс на загальну суму - 135000 грн., ПРАТ ОСОБА_3 та К на загальну суму - 180000 грн., та невключення до складу 3 350 000 грн, за рахунок не включення до складу доходів сум поворотної фінансової допомоги, отриманих від фізичної особи ОСОБА_4 ОСОБА_5, які не повернуті на кінець звітного періоду станом на 31.12.2014 року, на заниження доходу на суму - 753750 грн.

В своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1, з яким був укладений договір № М 1012014/1 від 01.01.2014 року про надання інформаційно-обчислювальних послуг; та договір № М 1012015 від 01.01.2015 року про надання інформаційно-обчислювальних послуг.

Крім цього, в ході своїй господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ФОП ОСОБА_2, з яким укладено договір б/н про надання юридичних послуг від 05.01.2015 року.

Окрім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ Лідер-Макс , укладено договір №2311-15 від 23.11.2015 року про розробку торговельної марки та макетів рекламних носіїв позивача.

В своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ПРАТ ОСОБА_3 та К , якому була сплачена сума штрафу(10% від суми договору) у розмірі 1000 000 грн на невиконання умов договору поставки від 23.10.2015 року.

19.09.2014р. між фізичною особою - громадянином України ОСОБА_6 та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_4 ОСОБА_5 було укладено договір продажу корпоративних прав у ТОВ МАСТЕР ОІЛ (01.07.2016р. змінено назву на ТОВ ІНТЕРЕНЕРДЖІХОЛДІНГ ЛЛС ) №19\9, згідно якого ОСОБА_6 зобов'язується передати свої корпоративні права у Товаристві, пропорційні його частці у статутному фонді Товариства, а ОСОБА_4 ОСОБА_5 - зобов'язується прийняти та оплатити названі корпоративні права.

Даний правочин було зареєстровано приватним нотаріусом ХМНО у Харківській області ОСОБА_7, у реєстрі за №1031 від 19.09.2014р.

Того ж дня відбулися загальні збори учасників ТОВ МАСТЕР ОІЛ (01.07.2016р. змінено назву на ТОВ ІНТЕРЕНЕРДЖІХОЛДІНГ ЛЛС ), в ході яких одноголосно було прийнято рішення про вихід із учасників Товариства - ОСОБА_6 та включення до нього ОСОБА_4 ОСОБА_5 із загальною часткою у статутному капіталі у розмірі 82%.

У відповідності до норм Податкового кодексу України (в редакції чинній на той період часу), а також листа Міндоходів України від 01.07.2014р., затвердженого наказом №367 Узагальнююча податкова консультація щодо податкового обліку поворотної фінансової допомоги , поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Податкові зобов'язання особи, яка надає поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її наданні, так і при поверненні.

Платник податку, який отримав поворотну фінансову допомогу від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із Податковим кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу, включає до складу інших доходів звітного податкового періоду суми поворотної фінансової допомоги, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду.

До осіб, які не є платниками податку на прибуток належать фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності, платники єдиного податку, фіксованого сільськогосподарського податку, інші особи, що не є платниками податку на прибуток підприємств.

Зазначений порядок оподаткування не застосовується до суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, оскільки фінансова поворотна допомога внесена безпосередньо учасником Товариства - ОСОБА_4 ОСОБА_5, то відповідно термін її повернення встановлений строком в 365 календарних днів з дня її отримання, тоді як в акті перевірки зазначено - до 31.12.2014р.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реальний характер даних господарських операцій підтверджується наданими до справи копіями документів, а саме: договори про надання послуг від 01.01.2014р. № М 1012014/1, від 23.11.2015р. № 2311-15; акт здачі-прийому послуг від 31.01.2015 р. № М310115/1; акт виконання робіт від 23.11.2015 р. № 2311-15; звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 30.07.2014р. № 23, від 24.07.2014р. № 22, від 28.07.2014р .№ 21; видаткові накладі від 16.04.2014р. № 16/01, від 22.05.2014 р. №22/01; акти прийому-передачі від 16.04.2014р., 31.05.2014р., 28.02.2015р. 31.03.2015р. 30.04.2015р., 31.05.2015р., 30.06.2015р., 31.07.2015р. 31.08.2015р. 30.09.2015р., 31.10.2015р. 30.11.2015р., 30.12.; договір поставки від 23.10.2015р. № 2310/15; акт про визначення розміру та порядку сплати штрафу від 01.12.2015р. тощо.

З приводу частини позовних вимог про неправильності формування податку на додану вартість за результатами господарської діяльності з ТОВ АКГ ЛТД , на загальну суму - 341995, 25 грн.а саме: невіднесення до доходу та податкових зобов'язань вартості лузги, що залишається після переробки соняшника, та є цінним продуктом, то колегія суддів зазначає на таке.

В своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ АКГ ЛТД , з яким був укладений договір про переробку, що поставлялась позивачем сировини та неповернутої виконавцем по закінченню робіт, про переробку соняшника на давальницьких умовах №03021 від 03.02.2014 року та №01093П від 01.09.2015 року.

В рамках умов договорів позивач у період з 2014р. по червень 2016р. періодично передавав сировину (насіння соняшника), а Виконавець приймав її, переробляв та повертав Замовнику олію, шрот та жмих соняшника. Зазначена готова продукція вивозилася за рахунок Позивача та в подальшому використовувалася у власній господарській діяльності. Після переробки сировини у Виконавця залишалися відходи виробництва, а саме лузга соняшникова.

Оскільки зазначені відходи, з урахуванням їх низької вартості та відсутності у позивача технічних можливостей для їх подальшої переробки, було економічно не доцільним транспортувати на інші підприємства, то сторонами було прийнято рішення залишати їх у власності та розпорядженні ТОВ АГРО ОСОБА_8 ЛТД . При цьому останнє буде враховувати їх реальну ринкову вартість при визначенні ціни за надані послуги по зберіганню та сушінню Сировини (насіння соняшникового), яку отримуватиме на переробку від позивача.

Зазначене рішення знайшло своє вираження у додаткових угодах №1/1 від 03.02.2014р. та №1 від 01.09.2015р. до договорів на переробку соняшника на давальницьких умовах №03021 та відповідно №01093П.

Крім цього, як вбачається із наданих до суду апеляційної інстанції письмових пояснень при переробці насіння соняшникового, у процесі обрушування та фракціонування, утворюється лузга соняшникова.

Згідно Державного класифікатору відходів ДК 005-96, затвердженого та введеного в дію 29 чого 1996 р. наказом N 89 Держстандарту України лузга соняшникова є відходом - код відходу 1541.2.9.02.

Вихід лузги соняшникової у середньому складає 11-14 % від загальної маси переробленого насіння соняшникового та напряму залежить від його якості та лузгистості.

Лузга соняшникова не може бути повторно використана у технологічному процесі переробки насіння соняшникового, а також не може бути використана у подальшій промисловій переробці при виготовленню кормів та комбікормів.

Отримана лузга соняшника підлягає утилізації, у тому числі спалюванні в котлах.

Питома щільність лузги соняшникової складає 90 г/л, а вага з низьким насипом - 90 кг/м.куб. Зберігання отриманої лузги потребує особливих умов та наявності великого об'єму складських приміщень, а утилізація з обов'язковим транспортуванням за межі переробного підприємства - значної кількості вантажної автомобільної техніки, що в свою чергу робить даний процес економічно не вигідним та навпаки збитковим.

Так, середня ринкова вартість транспортування автомобільним транспортом 1 тони лузги від виробника (с. Троїцьке) до Замовника (м. Харків) складає - 350,00 грн., при тому що її вартість згідно акту перевірки визначена на рівні 160,00 грн.

Отже, враховуючи вищенаведені особливості технологічного процесу, а також з урахуванням всіх економічних складових, керівництвом ТОВ ІНТЕРЕНЕРДЖІХОЛДІНГ ЛЛС , за домовленістю з ТОВ АКГ було прийнято рішення про використання останнім залишків лузги соняшникової в якості палива для власних виробничих потужностей (котлів), з подальшим врахуванням даного факту під час формування ціни за надання послу з сушіння насіння.

Згідно договору вартість послуги по доведенню Переробником насіння соняшникового (сировини) до його базисних показників (вогневої сушки) для позивача складає 30 грн. за тону сировини помножену на відсоток відхилення від базисного значення.

Для порівняння - середня ринкова вартість даного виду послуги у інших підприємств - переробників складає 55-65 грн. за тону сировини помножену на відсоток відхилення від базисного значення.

Підтвердженням даного факту є Договір складського зберігання насіння соняшника №0006-С/ЗБ/2016 укладеного між позивачем та ТОВ Троїцьке Агро , Додатком №1 якого встановлено, що вартість сушки (вогневої) складає 63,18 грн. за тону сировини помножену на відсоток відхилення від базисного значення.

Стосовно частини позовних вимог про правильність сплати податку на доходи фізичних осіб, то колегія суддів зауважує на таке.

У відповідності до п.п.165.1.11 п.165.1 ст.165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 цього Кодексу, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Матеріали справи свідчать про те, що директору підприємства ОСОБА_6, у період з 24 по 30 липня 2014р., касою підприємства було тричі видано під звіт грошові кошти на загальну суму 19230,00 грн., що підтверджується звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №21 від 28.07.2014р, №22 від 24.07.2014р та № 23 від 30.07.2014р.

Зазначені грошові кошти були використані ОСОБА_6 для оплати офісних меблів, які були попередньо придбані згідно видаткових накладних № 16\01 від 16.04.2014 та №22/01 від 24.05.2014р. у фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 Зазначені офісні меблі було взято на облік підприємства та введено в експлуатацію наказами №1604/1-ос від 16.04.2014р. та №2205/1-ос від 22.05.2014р.

Колегія суддів вважає, що вище наведені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про відсутність конкретизації в матеріалах справи про надані послуги ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТОВ Лідер-Макс, то колегія суддів зазначає на таке.

До суду апеляційної інстанції представником позивача були надані розрахунки по оплаті послуг ФОП ОСОБА_2, відповідно до яких у період 2015 року ФОП ОСОБА_2 надавала юридичні послуги згідно (договору о/н від 05.01.2015р., які надавалися як безпосередньо у офісному приміщенні підприємства, так шляхом електронної пошти та онлайн конференцій.

За домовленістю сторін вартість 1 год/роб. на виїзді визначена на рівні 500 грн.

У період 2015 року ФОП ФОП ОСОБА_2 здійснювала виїзди за юридичною адресою підприємства та витратила на це загалом 784 годи:

- Січень - 63 години * 500,00 грн. = 31 500,00 грн., (Попередній аналіз документів, обговорення проблемних умов господарських угод, вивчення проблеми, загальні консультації з різних правових питань, вивчення питання, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на законодавство...)

Січень - 33 500,00 грн. - вирішення поточних правових питань завдань, розробка, вивчення та впровадження в діяльність підприємства змін до податкового, цивільного та господарського законодавства....)

Загалом за актом виконаних робіт за січень 2015 року сума оплати Виконавцю склала 65 000,00 грн.;

- Лютий - 65 годин * 500,00 грн. = 32 500,00 грн., (складання зовнішньоекономічних договорів та угод, обговорення проблемних умов зовнішньоекономічних угод, вивчення їхніх проблеми, загальні консультації з різних правових питань, юридичний супровід угод...)

Лютий - 32 500,00 грн. - вирішення поточних правових питань завдань, розробка, вивчення та впровадження в діяльність підприємства змін до митного законодавства, розробка алгоритму дій при перетину товару митної території України....)

Загалом за актом виконаних робіт за лютий 2015 року сума оплати Виконавцю склала 65 000,00 грн.;

- Березень - 69 годин * 500,00 грн. = 34 500,00 грн., (Складання відповідей на запити (листи, вимоги, виклики) контролюючих органів, термінове консультування клієнта з питань правомірності дій працівників контролюючих органів по відношенню до підприємства, візування договорів ...)

Березень - 30 500,00 грн. - вирішення поточних правових питань завдань, розробка, вивчення та впровадження в діяльність підприємства змін до митного законодавства, розробка алгоритму дій при перетину товару митної території України....)

Загалом за актом виконаних робіт за березень 2015 року сума оплати Виконавцю склала 65 000,00 грн.;

- Квітень - 67 годин * 500,00 грн. = 33 500,00 грн., (вирішення поточних питань господарської діяльності підприємства, участь в бізнес перемовинах...)

Квітень - 31 500,00 грн. - супроводження господарської діяльності.

Загалом за актом виконаних робіт за квітень 2015 року сума оплати Виконавцю склала 65 000,00 грн.;

- Травень - 62 години * 500,00 грн. = 31 000,00 грн., (вирішення поточних питань господарської діяльності підприємства, участь в бізнес перемовинах...)

Травень - 31 500,00 грн. - супроводження господарської діяльності.

Загалом за актом виконаних робіт за травень 2015 року сума оплати Виконавцю склала 65 000,00 грн.;

- Червень - 65 годин * 500,00 грн. = 32 500,00 грн., (вирішення поточних питань господарської діяльності підприємства, участь в бізнес перемовинах...)

Червень - 31 500,00 грн. - супроводження господарської діяльності.

Загалом за актом виконаних робіт за червень 2015 року сума оплати Виконавцю склала 65 000,00 грн.;

- Липень - 70 годин * 500,00 грн. = 35 000,00 грн., (вирішення поточних питань господарської діяльності підприємства, участь в бізнес перемовинах...)

Липень - 30 000,00 грн. - супроводження господарської діяльності згідно бухгалтерської довідки.

Загалом за актом виконаних робіт за липень 2015 року сума оплати Виконавцю склала 65 000,00 грн.;

- Серпень - 60 годин * 500,00 грн. = 30 000,00 грн., (вирішення поточних питань господарської діяльності підприємства, ведення претензійної роботи...)

Серпень - 35 000,00 грн. - супроводження господарської діяльності згідно бухгалтерської довідки.

Загалом за актом виконаних робіт за серпень 2015 року сума оплати Виконавцю склала 65 000,00 грн.;

- Вересень - 70 годин * 500,00 грн. = 35 000,00 грн., (вирішення поточних питань господарської діяльності підприємства, ведення претензійної роботи...)

Вересень - 35 000,00 грн. - супроводження господарської діяльності згідно бухгалтерської довідки.

Загалом за актом виконаних робіт за вересень 2015 року сума оплати Виконавцю склала 65 000,00 грн.;

- Жовтень 72 години * 500,00 грн. = 36 000,00 грн., (вирішення поточних питань господарської діяльності підприємства, ведення претензійної роботи...)

Жовтень - 29 000,00 грн. - супроводження господарської діяльності згідно бухгалтерської довідки.

Загалом за актом виконаних робіт за жовтень 2015 року сума оплати Виконавцю склала 65 000,00 грн.;

- Листопад - 68 годин * 500,00 грн. = 34 000,00 грн., (вирішення поточних питань господарської діяльності підприємства, ведення претензійної роботи...)

Листопад - 31 000,00 грн. - супроводження господарської діяльності згідно бухгалтерської довідки.

Загалом за актом виконаних робіт за листопад 2015 року сума оплати Виконавцю склала 65 000,00 грн.;

- Грудень - 53 години * 500,00 грн. = 26 500,00 грн., (вирішення поточних питань господарської діяльності підприємства, ведення претензійної роботи...)

Грудень - 31 000,00 грн. - супроводження господарської діяльності згідно бухгалтерської довідки.

Загалом за актом виконаних робіт за грудень 2015 року сума оплати Виконавцю склала 65 000,00 грн.

Загальна сума оплати ФОП ОСОБА_2 за надані послуги склала 780 000 грн.

Крім цього, представником позивача була надана бухгалтерська довідка з поясненнями про отримані послуги від ФОП ОСОБА_1, яка містить наступну інформацію.

TOB ІНТЕРЕНЕРДЖІХОЛДІНГ ЛЛС (в минулому - TOB МАСТЕР ОІЛ ) зареєстровано, як суб'єкт господарської діяльності в жовтні 2013 року.

Основним видом діяльності підприємства є вироблення олії та рослинних жирів з подальшою теалізацією. Даний вид господарської є досить специфічним оскільки потребує доволі значних капіталовкладень та інвестицій.

Отримання прибутку в даній сфері можливе лише за наявності постійного обігу грошових коштів в дуже великих розмірах для закупівлі сировини та її переробки.

Собівартість виготовлення готової продукції майже зрівнюється із її ринковою вартістю, тобто прибуток підприємства напряму залежить від об'ємів закупленої та переробленої сировини.

Крім того, додатковим фактором, що випливає на прибуток підприємства є сезонність робіт, оскільки закупівля сировини в основному відбувається після збору врожаю та продовжується ще протягом 2-3 місяців, саме за цей час необхідно встигнути закупити її максимальний об'єм по ціні, яка в подальшому має бути прийнятною для отримання кінцевого результату - прибутку підприємства.

В період 2013р. позивачем понесено лише збитки в розмірі 21, 8 тис. грн., оскільки практично з нуля увійшло в даний сегмент ринку .

Проаналізувавши наявний стан справ та специфіку діяльності, керівництвом підприємства було прийнято рішення про розробку та впровадження плану технологічного розвитку підприємства, корпоративної та кадрової безпеки підприємства, програмного забезпечення, створення та налагодження корпоративної комп'ютерної мережі.

Для впровадження вищевказаних інновацій було залучено ФО-П ОСОБА_1, який створив можливість та надав доступ до використання високотехнологічної бізнес підтримки, зокрема технічної, виробничої, інформаційно-технологічної.

Розробив систему якості та поліпшення продуктивності діяльності; сервісного обслуговування програмного забезпечення на підприємстві, технічної підтримки роботи систем та користувачів, управлінні грошовими коштами та банківськими відносинами; підготуванні фінансових звітів, рахунків, підготуванні бюджетів, розрахунків та перегляду цін на продукцію, проектному аналізі та плануванні поточних та перспективних проектів.

При цьому підприємством за 2014 рік було сплачено податок на прибуток у розмірі 868 029 грн., за 2015 рік 890 784 грн., а також сплачувалася заробітна плата працівникам, середній розмір якої у 2013р. складав - 2050,00 грн., у 2014р. - 2057,2 грн., у 2015р. - 8895,71 грн.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до наданих показників фінансового результату, за підсумками отриманих позивачем послуг від вказаних контрагентів становить за 2013 рік - -21,8 тис. грн.., за 2014 рік - 4822,4 тис. грн., за 2015 рік - 4948, 8 тис. грн.

До матеріалів справи надані звіти ТОВ Лідер-Макс , які містять обгрунтовану та змістовну інформацію про зміст наданих послуг.

З приводу виправданості сплати штрафу ПРАТ ОСОБА_3 та К , то відповідно до наданих до суду пояснень 23.10.2015р. між позивачем та ПРАТ ОСОБА_3 був укладений договір поставки олії соняшникової в кількості 600 метричних тон на загальну суму 12 000 000,00 грн.

В подальшому на позивача надійшов лист ТОВ ОСОБА_10 УП ЛТД , яким повідомлено, що на підприємстві сталася позаштатна ситуація, внаслідок якої переробка та випуск готової продукції тимчасово призупиняється на строк від 5-7 робочих днів.

Виходячи з того, що граничний термін поставки товару за договором №2310/15 від 23.10.2015р. спливав лише 30.11.2015р., а поновлення випуску продукції планувалося ТОВ АГРО ОСОБА_8 ЛТД 22.11.2015р., що узгоджувалося з вимогами п.3.2 Договору, то відповідно позивач не став повідомляти про це ПРАТ ОСОБА_3 та К та продовжив виконувати свої договірні зобов'язання.

У зв'язку із складністю ремонтних робіт, станом на 30.11.2015р., виробничі потужності ТОВ АГРО ОСОБА_8 ЛТД так і не було впроваджено в експлуатацію, а як результат позивач не зміг виконати власні договірні зобов'язання.

Представник позивача пояснив, щопідприємство має постійні тривалі господарські взаємовідносини з ПРАТ ОСОБА_3 та К , з метою підтримання власної добропорядної ділової репутації та повного виконання своїх договірних зобов'язань за договором поставки №2310/15 від 23.10.2015р, позивач сплатив на користь ПРАТ ОСОБА_3 та К штрафні санкції передбачені П.7.2. Договору.

На вимогу суду апеляційної інстанції представником відповідача був наданий лише запит отриманий до початку перевірки. Таким чином, колегія суддів вважає наміркованими твердження про витребування документів під час перевірки та їх ненадання позивачем під час перевірки.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідача частково не відповідає даним критеріям оскільки прийнято та вчинено не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Колегія суддів, вважає, що судове рішення прийнято на підставі повного та всебічного вивчення матеріалів справи, без порушення норм матеріального та процесуального права, тому не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2017р. по справі № 820/3/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_11 Судді ОСОБА_12 ОСОБА_13

Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2017 р.