Ухвала

від 08.06.2017 по справі 822/626/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/626/17

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

08 червня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника відповідача: Калужської Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Пакт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 23.11.2016 року №0002451401 та №0002461401,

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2017 року приватне підприємство Пакт (ПП Пакт ) звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (ГУДФС у Хмельницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 листопада 2016 року №0002451401 та №0002461401.

20 квітня 2017 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився. До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №9213 подав клопотання з проханням розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що працівниками ГУДФС у Хельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП Пакт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт від 03 листопада 2016 року №0098/22-01-14-01/21332137

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено наступні порушення ПП Пакт :

-ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11, "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4874114 грн., в тому числі: за 2015 рік в сумі 3761911 грн.; за 1 квартал 2016 року в сумі 662140 грн.; за півріччя 2016 року в сумі 1112203 грн.;

- пп. "а" п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, який підлягає нарахуванню та сплачується до державного бюджету, всього в сумі 5232252 грн., в тому числі: за січень 2015 року в сумі 921872 грн.; за лютий 2015 року в сумі 910003 грн.; за вересень 2015 року в сумі 1083333 грн.; за жовтень 2015 року в сумі 383333 грн.; за листопад 2015 року в сумі 697931 грн.; за січень 2016 року в сумі 428977 грн.; за лютий 2016 року в сумі 82582 грн.; за березень 2016 року в сумі 424227 грн.; за квітень 2016 року в сумі 299994 грн.

На підставі акта перевірки, 23 листопада 2016 року ГУДФС у Хмельницькій області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

-№0002451401, яким ПП "Пакт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на 5430215,50 грн., з яких 4874114,00 грн. - податкові зобов'язання, а 556101,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0002461401, яким ПП "Пакт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ на 7848378,00 грн., з яких 5232252,00 грн. - податкові зобов'язання, 2616126,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з такими рішеннями позивач оскаржив їх до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи підтверджується реальність господарських операцій, а тому податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.

Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Пункт 187.1 ст.187 ПК України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пункт 201.10 ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, судом першої інстанції встановлено те, що за перевіряємий період ПП Пакт мало взаємовідносини з ТОВ Прайм-центр , ТОВ "ЮК Центр Лекс", ТОВ "Приватбізнесгруп", ТОВ "Лартан", ТОВ "Розвиток 2015", ТОВ "Требл Компані", ТОВ "Ташер Лайф", ТОВ "Транза", ТОВ "Оргбук", ТОВ "Сімантек ЛТД", ТОВ "Аренс Груп", ТОВ "Слайн", ТОВ "Хайлайт" по придбанню товарів - катанки мідної, проволоки мідної та заготовки мідної для волочіння (катанки).

Факт здійснення господарських операцій між ПП Пакт та ТОВ Прайм-центр , ТОВ "ЮК Центр Лекс", ТОВ "Приватбізнесгруп", ТОВ "Лартан", ТОВ "Розвиток 2015", ТОВ "Требл Компані", ТОВ "Ташер Лайф", ТОВ "Транза", ТОВ "Оргбук", ТОВ "Сімантек ЛТД", ТОВ "Аренс Груп", ТОВ "Слайн", ТОВ "Хайлайт" підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями, прибутковими накладними, накладними на внутрішнє переміщення товару, договорами поставки.

Відповідачем не надано жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявлених позивачем вимог, як-то безтоварності та/або фіктивного характеру здійснених позивачем операцій.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів, які б стверджували факт розірвання, визнання недійсними чи неукладеними правочинів укладених між ПП Пакт та його контрагентами.

Таким чином, укладені договори між позивачем та його контрагентами не суперечать актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що дані договори не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Крім того, судом першої інстанції встановлено те, що Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Хмельницькій області в травні 2016 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Пакт" з питань правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по проведених взаєморозрахунках з ТОВ "Розвиток 2015" у вересні 2015 року, за результатами якої складено акт №267/22-09-14-01/21332137 від 13 травня 2016 року, відповідно до висновків якого, встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, ПП "Пакт" занижено ПДВ за вересень 2015 року на суму 183429,00 грн.

На підставі акту винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000211400 від 30 травня 2016 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем ПДВ в сумі 275144,00 гривень, з яких 183429,00 грн. за основним платежем та 91715,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане рішення було оскаржено в судовому порядку і постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі №822/1833/16, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2016 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 30 травня 2016 року №0000211400.

При цьому, предметом оскарження у вказаній вище справі було віднесення до податкового кредиту коштів з придбання ПП "Пакт" у ТОВ "Розвиток 2015" за договором поставки №09-0915 від 09 вересня 2015 року проволоки мідної в вересні 2015 року на суму 1100574,90 грн., що підтверджено первинними бухгалтерськими документами (видаткова накладна №15 від 10 вересня 2015 року, товарно-транспортна накладна б/н від 10 вересня 2015 року, платіжне доручення №3613 від 08 жовтня 2015 року, платіжне доручення №780 від 13 жовтня 2015 року, платіжне доручення №3631 від 16 жовтня 2015 року, накладна на внутрішнє переміщення матеріалів від 16 вересня 2015 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стосовно посилань податкового органу про наявність недоліків та помилок в оформленні товаросупровідних документів, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також, стосовно посилань податкового органу про наявність ряду відкритих кримінальних проваджень по контрагентам з якими позивач у перевіряємий період мав господарські відносини, як доказу відсутності реальності господарських операції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, Вищим адміністративним судом України листом від 14.11.2012 року №2379/12/13-12, у зв'язку із виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням статті 72 КАС України зазначено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній .цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені і іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях чи інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Диспозиція ч.4, на відмінну від норми ч. 1 ст.72 КАС України, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Крім того, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена ч.4 ст.72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Таким чином, обставини, установлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах про адміністративні проступки (наприклад, у постанові про закриття кримінальної справи), не можуть розглядатись як обов'язкові відповідно до ч.4 ст.72 КАС України.

Враховуючи те, що податковим органом не надано жодного вироку по порушеним кримінальним провадженням, а тому наявність лише факту відкриття кримінального провадження не може слугувати підставою для висновку про фіктивність здійснення господарських операцій між ПП Пакт та його контрагентами.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи підтверджуються правомірність формування позивачем податкового кредиту, а відтак прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що наведенні в апеляційній скарзі доводи повністю спростовуються встановленими у справі обставинами та письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 червня 2017 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Сапальова Т.В.