Рішення

від 08.06.2017 по справі 902/443/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 червня 2017 р. Справа № 902/443/17

Господарський суд Вінницької області в складі судді Нешик О.С. при секретарі судового засідання Павловій Т.С., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона № 42", м.Ладижин Вінницької області

до публічного акціонерного товариства "КБ Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Костенко І.І., м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Дмитра Олеговича

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

За участю:

представника позивача Панчук Ірини Олександрівни (довіреність б/н від 18.04.2017);

представник відповідача та третя особа-приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенка Дмитра Олеговича не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона №42" до публічного акціонерного товариства "КБ Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Костенко І.І. про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №13/15 КЛ від 27.10.2015, а також штрафних санкцій на загальну суму 575023,56 грн, вчиненого 03.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем за реєстраційним № 604.

Ухвалою суду від 13.05.2017 р. порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 08.06.2017, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Дмитра Олеговича.

25.05.2017 через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення позову (вх.№ 06-73/35/17), в якій позивач просив суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №604 від 03.02.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона № 42 на користь ПАТ "КБ Хрещатик" заборгованості за кредитним договором № 13/15КЛ від 27.10.2015.

29.05.2017 ухвалою суду задоволено заяву ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона № 42" про забезпечення позову та вжито заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 03.02.2017 року № 604, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона № 42 на користь ПАТ "КБ Хрещатик" заборгованості за кредитним договором № 13/15КЛ від 27.10.2015 р. в сумі 575023,56 грн.

07.06.2017 до суду надійшов лист-заперечення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Д.О. №24/01-16 від 30.05.2017 (вх.канц.06-52/5572/17) в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що вчинення оспорюваного виконавчого напису здійснено у відповідності з вимогами чинного законодавства. Вказаним листом приватний нотаріус Осипенко Д.О. просить суд розгляд справи здійснювати без його участі.

В судове засідання 08.06.2017 з'явився представник позивача.

Представник відповідача та приватний нотаріус Осипенко Д.О. в дане судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду спору останні повідомлені належним чином, що стверджується підписами представників відповідача від 19.05.2017 та третьої особи від 19.05.2017 на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень №2101800795239 та №21018007952247 (ухвали суду від 13.05.2017).

Таким чином, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення останніх про час і місце судового розгляду справи.

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що неявка відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті.

В зв'язку з неподання відповідачами відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів, справу, відповідно до положень ст.75 ГПК України, розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.06.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

27.10.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона №42" та публічним акціонерним товариством "КБ Хрещатик" було укладено договір про надання кредиту №13/15, відповідно до п.1.1. якого банк відкриває позивачу відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 420000,00 грн, "терміном повернення 24.10.2016".

Відповідно до п.1.2. вказаного кредитного договору позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, передбачені даним кредитним договором, сплатити банку проценти за користування кредитом і комісію у розміру та порядку, передбачених цим договором та повернути банку суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3. кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі 24,6% річних. Проценти за користування кредитом розраховується за поточний календарний місяць з урахуванням фактичного періоду користування кредитом на фактичну суму заборгованості із врахуванням фактичної кількості днів у році (метод факт/факт).

Пунктом 4.11 кредитного договору передбачено, що у випадку, якщо позичальник прострочив сплату процентів за користування кредитом, комісій за цим договором або не сплатив черговий платіж по погашенню основної суми кредиту або не виконав інших умов кредитного договору і банк скористався своїм правом на вимогу дострокового повернення кредиту, строк повернення всієї суми кредиту вважається таким, що наступив за 31 день з моменту пред'явлення вимоги.

27.10.2015 між банком та позичальником було укладено додаток №1 до кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, з огляду на непроведення розрахунків та наявністю у постачальника заборгованості банком були направлені на адресу позивача вимоги, а саме: письмова вимога №30/23/08-1905 від 16.05.2016 про погашення боргу в розмірі 10972,70 грн, претензія №3/12199 від 26.12.2016, в якій банк констатував наявність 539990,29 грн загальної заборгованості, та вимога №3/159 від 17.01.2017, якими банк вимагав від позивача погасити всю заборгованість за кредитним договором та повідомляв про настання строку повернення всієї суми кредиту до 07.09.2016, що передбачено п.4.11. даного кредитного договору.

Згідно останньої вимоги, надісланої банком на адресу позивача, розмір заборгованості по кредиту становить 575023,56 грн, з яких прострочена заборгованість по кредиту складає 415278,90 грн, прострочена заборгованість по процентах - 76758,54 грн та штрафні санкції в розмірі 82986,12 грн.

Позивач не погоджуючись з розміром вказаної у вимогах банку заборгованості, направив на адресу банку повідомлення №4 від 25.01.2017 про результати розгляду претензії №3/12199 від 26.12.2016, яким повідомив банк про визнання вимоги щодо сплати кредиту в сумі 415278,90 грн та про не визнання вимоги щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 01.04.2016 по 30.11.2016 в сумі 68105,76 грн, штрафних санкцій на загальну суму 34400,16 грн, плати за порушення грошового зобов'язання на суму 2893,34 та інфляційних втрат в сумі 19312,13 грн.

03.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем, було вчинено виконавчий напис нотаріуса №604 щодо стягнення з ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона № 42" на користь "КБ Хрещатик" заборгованості за кредитним договором №13/15 КЛ від 27.10.2015, а також штрафних санкцій на загальну суму 575023,56 грн, яка складається з 415278,90 грн заборгованості за кредитом, 76758,54 грн заборгованості за процентами (за період з 01.04.2016 по 31.12.2016); 8641,28 грн штрафних санкцій за простроченими процентами, 42891,17 грн штрафних санкцій за простроченою заборгованістю за кредитом (за період з 07.09.2016 по 15.01.2017), 4460,54 грн плати за порушення грошового зобов'язання (за період з 07.09.2016 по 15.01.2017) та 26993,13 грн інфляційних втрат від прострочення повернення кредитної заборгованості (за період з вересня 2016 по листопад 2016).

На підставі виконавчого напису №604 від 03.02.2017 постановою державного виконавця Ладижинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Пекною Я.М. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису зазначеного вище.

Не погоджуючись із вчиненням виконавчого напису ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона №42" звернулось з відповідним позовом до господарського суду.

Як вбачається із позовної заяви в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що під час вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. було порушено приписи ст.88 Закону України "Про нотаріат" та приписи встановлені в "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затвердженої наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 20.02.2012 року, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, скільки нотаріусом вчинено виконавчий напис на підставі документів, які не підтверджують безспірність вимог відповідача, а також на те, що суми нарахованих процентів та штрафних санкцій не відповідають дійсності.

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог та необхідність їх задоволення виходячи з наступних міркувань.

Виходячи із встановлених обставин спору суд дійшов висновку, що між сторонами 27.10.2015 року укладено кредитний договір №13/15 КЛ, правовідносини по якому врегульовано в главі 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад".

Зокрема в ст.1054 ЦК України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 названої статті встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи та про що вказувалось вище, 03.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем, було вчинено виконавчий напис на підставі відповідної заяви ПАТ "КБ Хрещатик" в зв'язку з порушенням ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона №42" взятих на себе за кредитним договором № 13/15КЛ від 27.10.2015 зобов'язань.

На думку суду вказаний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем з порушеннями норм діючого законодавства, в тому числі, Закону України "Про нотаріат", Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виходячи з наступного.

Згідно з ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно ст.89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребовуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення ; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 20.02.2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Виконавчий напис (окрім вимоги про неоплату чеку) вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника або стягувача.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача .

Із оскаржуваного напису не можна встановити на підставі якої саме заяви стягувача він вчинений.

Відповідно до п.2.3 Гл.16 Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Як вбачається із змісту оскаржуваного виконавчого напису, суми заборгованості, що відображена в ньому, відповідає розрахунку заборгованості у вимозі банку №3/159 від 17.01.2017, направленій на адресу позивача. Датою складання і підписання вимоги є 17.01.2017 року, що дає підстави вважати, що банком порушено вимоги щодо спливу 30-денного строку з моменту одержання боржником письмової вимоги.

Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до п.284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Інструкцією про порядок вчинення нотаріальної дії нотаріусами України встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевіряти, чи подані на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Виходячи зі змісту викладених вище положень діючого законодавства, виконавчий напис може бути вчинений нотаріусом лише у випадку наявності документів, які підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, яка виникла на підставі певного зобов'язання .

Документи, які були надані ПАТ "КБ Хрещатик" приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за своїм характером та змістом не є документами, які підтверджують безспірність заборгованості ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона №42" перед відповідачем з огляду на таке.

Виходячи зі змісту наведених вище норм діючого законодавства, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору зі сторони боржника стосовно її розміру, строку, за який вона нарахована , тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі .

Зокрема, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Як вбачається із матеріалів справи у спірному виконавчому написі визначено суму заборгованості, що відображена у розрахунку суми боргу станом на 16.01.2017 року, відповідно до вимоги, направленої на адресу позивача №3/159 від 17.01.2017 року, та яка не підтверджена будь-якими первинними бухгалтерськими документами.

На думку суду, розрахунок суми боргу, складений працівниками ПАТ "КБ Хрещатик", не є первинним документом, що фіксує наявність грошового зобов'язання ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона №42", а є лише одностороннім арифметичним розрахунком банку, який не відображає фактичні і правові підстави для стягнення відповідних сум, не підтверджує безспірність розміру грошових вимог ПАТ "КБ Хрещатик" до боржника.

Як встановлено судом, на підтвердження безспірності своїх вимог ПАТ "КБ Хрещатик" не було подано нотаріусу первинних документів , щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому в нотаріуса були відсутні підстави вважати та фактично встановити, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем зазначений у виконавчому написі, є безспірним .

Наведена вище правова позиція щодо необхідності підтвердження розміру заборгованості боржника первинними бухгалтерськими документами при вчиненні виконавчого напису нотаріусами відображена також в постановах Вищого господарського суду України від 20.07.2011 року у справі № 26/167 (10), від 02.08.2011 року у справі № 11/114-НМ, від 31.08.2011 року у справі № 29/426-10, від 28.09.2011 року у справах № 10/52пд, № 10/53пд тощо.

Слід зазначити, що судом встановлено інші обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог ПАТ "КБ Хрещатик" при вчиненні оспорюваного виконавчого напису.

Як зазначалося вище, 25.01.2017 позивачем у відповідь на претензію ПАТ "КБ Хрещатик", направлену на адресу позивача 26.12.2016, було направлено повідомлення про результати розгляду претензії з огляду на що, позивачем було визнано вимоги відповідача щодо заборгованості по кредитному договору основного боргу в сумі 415278,90 грн та висловлено незгоду щодо суми нарахованих процентів та штрафних санкцій.

Свою позицію щодо невизнання частини суми заборгованості за кредитним договором позивач обґрунтував наступним.

Згідно рішення Національного банку України №46 від 02.06.2016 за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліцензія ПАТ "КБ Хрещатик" була відкликана, в зв'язку з чим діяльність зазначеного банку була припинена.

Приписами ст.ст. 2, 19 Закону України "Про банки та банківську діяльність" встановлено встановлено, що банк має право здійснювати банківську діяльність виключно на підставі ліцензії Національного банку Україна має право здійснювати банківську діяльність виключно на підставі ліцензії Національного банку Україна.

Отже, з моменту прийняття Національним банком Україна рішення про відкликання ліцензії та відкриття ліквідаційної процедури банку останній втрачає право на здійснення банківської діяльності, зокрема, нарахування процентів за всіма кредитними договорами.

Аналогічна правова позиція висловлена в Постановах Вищого Господарського суду України у справі №5023/5556/12 від 16.12.2013 року та у справі №5023/2491/11 від 06.02.2013 року.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини щодо вчинення спірного виконавчого напису за відсутності первинних бухгалтерських документів, які б встановлювали та підтверджували безспірність заборгованості публічного акціонерного товариства "КБ Хрещатик" за договором про надання кредиту від 27.10.2015 року №13/15 КЛ, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені правомірно, а виконавчий напис №604 від 03.02.2017, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням приписів діючого законодавства.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Також слід зауважити, що ухвалою суду від 29.05.2017 судом вжито заходів до забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 03.02.2017 року №604, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона № 42 на користь ПАТ "КБ Хрещатик" заборгованості за кредитним договором № 13/15КЛ від 27.10.2015 р. в сумі 575023,56 грн.

Відповідно до ст.68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи, що відпали підстави забезпечення позову, суд вважає за необхідне з власної ініціативи скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою від 29.05.2017 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 49, 68, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №604, вчинений 03.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем щодо стягнення з ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона № 42" на користь "КБ Хрещатик" заборгованості за кредитним договором №13/15 КЛ від 27.10.2015 на загальну суму 575023,56 грн, яка складається з 415278,90 грн заборгованості за кредитом; 76758,54 грн заборгованості за процентами (за період з 01.04.2016 по 31.12.2016); 8641,28 грн штрафних санкцій за простроченими процентами; 42891,17 грн штрафних санкцій за простроченою заборгованістю за кредитом (за період з 07.09.2016 по 15.01.2017); 4460,54 грн плати за порушення грошового зобов'язання (за період з 07.09.2016 по 15.01.2017) та 26993,13 грн інфляційних втрат від прострочення повернення кредитної заборгованості (за період з вересня 2016 по листопад 2016).

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "КБ Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Костенко І.І. (01601, м.Київ, вул.Прорізна, 8; код ЄДРПОУ 19364259) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона №42" (24321, Вінницька обл., м.Ладижин, вул.Промислова, 4; код ЄДРПОУ 13334671) 1600,00 грн судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Скасувати вжиті ухвалою суду від 29.05.2017 заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 03.02.2017 року №604, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона № 42 на користь ПАТ "КБ Хрещатик" заборгованості за кредитним договором № 13/15КЛ від 27.10.2015 в сумі 575023,56 грн.

6. Копію рішення надіслати відповідачу та третій особі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 09 червня 2017 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу - ПАТ "КБ Хрещатик" (01601, м.Київ, вул.Прорізна, 8);

3 - третій особі - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович (м.Київ, вул.Горького, 47/12, літ.А, прим.28).