Рішення

від 26.05.2017 по справі 910/213/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2017Справа №910/213/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор-2"

про стягнення грошових коштів

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Телюк С.О., довіреність №91/2016/11/18-1 від 18.11.2016

Від відповідача Гриценко І.І., довіреність б/н від 27.01.2017

Трифоненко В.В. - голова правління

Суть спору:

У січні 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (позивач) до Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор-2" (відповідач) про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/213/17. Розгляд справи призначено на 30.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року розгляд справи відкладено на 06.03.2017 року.

03.03.2017 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 06.03.2017 року, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення, відповів на запитання суду.

У судовому засіданні представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи та подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З урахуванням вищевикладеного, судом задоволено клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Відповідно до ст. 77 ГПК України Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

У зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання, з метою недопущення порушення процесуальних прав сторін на участь у судовому засіданні, повного та всебічного з'ясування обставин справи суд вважає за доцільне розгляд справи відкласти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 відкладено розгляд справи на 20.03.2017.

10.03.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

20.03.2017 розпорядженням №05-23/1089 призначено повторний автоматичний розподіл судових справ.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судових справ між суддями від 20.03.2017 , справу №910/213/17 передано судді Мельник В.І.

Ухвалою суду від 22.03.2017 суддя Мельник В.І. прийняв справу до свого провадження та призначив до розгляду на 21.04.2017.

11.04.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву.

21.04.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано пояснення по справі та результати розрахунків по справі.

21.04.2017 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 24.04.2017 призначено до розгляду справу на 26.05.2017.

В судове засідання 26.05.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 26.05.2017 представник відповідача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.05.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

15.01.2014 між Публічним акціонерним товариством Київенерго , як генеральним підрядником та Житлово-будівельним кооперативом Механізатор-2 , як замовником, було укладено Договір підряду №10/23-14, відповідно до умов якого генеральний підрядник зобов'язується на свій ризик та своїми силами виконати роботи з ремонту теплової мережі гарячого водопостачання від ТК625/9а до житлового будинку по вул. Березняківській, 14а, відповідно до вимог дефектного акту та кошторисної документації, у встановлений Договором термін, а замовник зобов'язується надати генеральному підряднику будівельний майданчик та забезпечити прийняття закінченого об'єкту в експлуатацію та здійснювати оплату на умовах Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість Договору дорівнює вартості робіт за об'єктом, зазначеним у п. 1.1 Договору та відповідно до розрахунку договірної ціни та кошторисної документації до неї, що є невід'ємною частиною Договору, становить 16976,9 грн.

Замовник оплачує вартість фактично виконаних робіт за Договором у розмірі суми визначеної у Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3, протягом 5 календарних днів з моменту підписання замовником Довідки КБ-3 та Акта КБ-2в.

22.01.2014 між позивачем та відповідачем було підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) та Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) в розмірі 16 976 гн.90 коп.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що на його думку позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 16976,90 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17875,97 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до п. 11.2 Договору, у разі порушення замовником своїх зобов'язань, передбачених п. 3.2 Договору, замовник за кожний день прострочення сплачує на користь генерального підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення до дати зарахування коштів на рахунок генерального підрядника включно.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 17875,97 грн. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 17875,79 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Механізатор-2 (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 14а, код ЄДРПОУ 22883833) на користь Публічного акціонерного товариства КИЇВЕНЕРГО (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) основну заборгованість в розмірі 16976 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 90 коп., пеню в розмірі 17875 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 97 коп., судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2017

Суддя Мельник В.І.