номер провадження справи 15/12/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2017 Справа № 908/984/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тауер Січ , 69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка (Кремлівська), 63-А
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 69069, АДРЕСА_1
про стягнення коштів
Суддя Горохов І.С.
Представники сторін:
від позивача: Севастьянов Р.Ю., адвокат, свідоцтво № 435 від 26.11.2003, договір № 328 від 10.04.2017;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області 12.05.2017 звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Тауер Січ , м. Запоріжжя до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 6012,00 грн., які складаються з: 6000,00 грн. основного боргу та 12,00 грн. 3% річних.
12.05.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 12.05.2017 порушено провадження у справі № 908/984/17, присвоєно справі номер провадження 15/12/17, судове засідання призначене на 29.05.2017. Ухвалою суду від 29.05.2017 розгляд справи відкладався на 08.06.2017.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленість про купівлю-продаж рослин. Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, а саме, сплатив на рахунок ФОП ОСОБА_2 100 % передоплати у розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 123 від 06.12.2016 та № 124 від 07.12.2016. Проте, ФОП ОСОБА_2 свої зобов'язання за усною домовленістю не виконав, рослини не поставив. Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про повернення грошових коштів. Однак, заборгованість в сумі 6000,00 грн. відповідачем не була повернута. За порушення відповідачем грошового зобов'язань позивачем нараховані до стягнення 3% річних. Посилаючись на приписи ст. ст. 526, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 224, 232 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.
У судовому засіданні 08.06.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав клопотання про збільшення суми витрат на оплату послуг адвоката.
Заява не суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.
Відповідач у судові засідання 29.05.2017 та 08.06.2017 не з'являвся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено, що за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
В судовому засіданні 08.06.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши доводи представника позивача, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив наступне.
Матеріали справи свідчать, що Товариством з обмеженою відповідальністю Тауер Січ , м. Запоріжжя (позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, м. Запоріжжя (відповідач у справі) було досягнуто домовленість про купівлю-продаж товару (рослин).
Відповідно до усних домовленостей позивачем було здійснено оплату платіжними дорученнями: № 123 від 06.12.2016 на суму 4000,00 грн. та № 124 від 07.12.2016 на суму 2000,00 грн. В призначенні платежів, як підставу для здійснення оплати було зазначено сплата за рослини.
Фізична особа підприємець ОСОБА_2 свої зобов'язання за усною домовленістю не виконав, а саме не поставив рослини, за які ТОВ ТАУЕР СИЧ , м. Запоріжжя сплатило 100 % передоплати. Відповідач постійно відкладав дату поставки рослин, коли Позивач телефонував щоб уточнити дату поставки.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у оплаті товару, а обов'язки відповідача полягають в поставці даного товару позивачу.
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
31.03.2017 позивачем було направлено вимогу № 1-30 про повернення коштів, у строк визначений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Згідно з інформацією отриманою на офіційному веб-сайті УДППЗ Укрпошта , вимога, яка була направлена ФОП ОСОБА_2, знаходиться на поштовому відділенні № 69 та адресату (відповідачу) 06.04.2017 повторно повідомлено про надходження на його адресу поштового відправлення за номером 6903521081092.
Оскільки, свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю ТАУЕР СІЧ , м. Запоріжжя відправило цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення за місцезнаходженням відповідача, що підтверджується відповідними документами, то це є належним пред'явленням вимоги в розумінні наведеної норми ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, не залежно від отримання цієї вимоги ФОП ОСОБА_2
Вимога залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.
На день розгляду справи у господарському суді, відповідач не повернув грошові кошти у розмірі 6000,00 грн.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 6000,00 грн. основного боргу.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 12,00 грн. за період з 14.04.2017 по 10.05.2017.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним вірно, а позов в цій частині такою, що підлягає задоволенню.
Що стосується витрат на юридичні послуги адвоката в розмірі 3600,00 грн., суд зазначає наступне:
На підтвердження факту понесення ним вказаних витрат позивачем надано суду договір № 328 від 10.04.2017 про надання правової допомоги, акт приймання - передачі наданих послуг від 10.05.2017, акт приймання - передачі наданих послуг від 06.04.2017, квитанцію прибуткового касового ордера № 5 від 10.05.2017 на суму 2 000,00 грн., квитанцію прибуткового касового ордера № 8 від 06.06.2017 на суму 1 600,00 грн. На підтвердження наявності у Севастьянова Р.Ю. статусу адвоката надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 435 від 26.11.2003.
При цьому, як зазначено в п. п. 6.5 п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від № 7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, на відповідача покладаються витрати, сплачені позивачем на оплату послуг адвоката, в розмірі 3600,00 грн.
Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, віднесені до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи в порядку ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (69069, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тауер Січ" (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка (Кремлівська), 63-А, ідентифікаційний код 40091109) суму заборгованості в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп., 3 % в розмірі 12 (дванадцять) грн. 00 коп., 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 12 червня 2017 року.
Суддя І. С. Горохов
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2017 |
Оприлюднено | 16.06.2017 |
Номер документу | 67097239 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Горохов І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні