Ухвала

від 11.05.2018 по справі 908/984/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/12/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.05.2018 Справа № 908/984/17

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі №908/984/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тауер Січ", 69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка (Кремлівська), 63-А

до відповідача Фізичної особи - підприємця Ієвлєва Станіслава Михайловича, АДРЕСА_2

про стягнення коштів

за участю Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С., АДРЕСА_1

за участю представників сторін:

приватного виконавця Сколибог О.С., посвідчення приватного виконавця №0010 від 30.05.2017.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Запорізької області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тауер Січ", м. Запоріжжя до відповідача Фізичної особи - підприємця Ієвлєва Станіслава Михайловича, м. Запоріжжя про стягнення 6012,00 грн., які складаються з: 6000,00 грн. основного боргу та 12,00 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.06.2017 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Ієвлєва Станіслава Михайловича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тауер Січ" (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка (Кремлівська), 63-А, ідентифікаційний код 40091109) суму заборгованості в розмірі 6000,00 грн., 3 % в розмірі 12,00 грн., 3600,00 грн. витрат на послуги адвоката та судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

23.06.2017 на виконання рішення суду видано наказ.

11.05.2018 до господарського суду Запорізької області від приватного виконавця Сколибог О.С. надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2 до виконання зобов'язань покладених на нього наказом № 908/984/17 виданим Господарським судом Запорізької області та виконавчим написом № 316, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алексашиною Юлією Борисівною про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 511 952,00 грн.

Про час і місце судового засідання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. повідомлено телефонограмою 11.05.2018 о 15год. 40хв.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України приватний виконавець зазначає, що боржником не виконано рішення суду та виконавчий напис № 316 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алексашиною Ю.Б., заходи приватного виконавця щодо розшуку майна боржника на момент подачі подання виявились безрезультатними, виконавчі документи на сьогоднішній день боржником не виконані, будь-яких дій спрямованих на їх виконання не здійснено, отже фактично боржник ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

У судовому засіданні приватний виконавець підтримав вимоги подання в повному обсязі, просить суд задовольнити. Крім того, пояснив суду, що здійснюється господарська діяльність юридичними особами в яких боржник виступає в якості засновників, однак на даний час відсутні належні письмові докази на підтвердження викладеного.

Суд дослідивши матеріали подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

На виконання наказу господарського суду Запорізької області від 23.06.2017 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О.С. відкрито виконавче провадження ВП № 54799172 від 27.09.2017 та постановою від 27.09.2017 накладено арешт на майно, що належить боржнику.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником нерухоме майно не зареєстровано.

Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру за боржником зареєстровані наступні транспортні засоби: причеп НОМЕР_2 (1995) синій та тягач НОМЕР_3 (1998) зелений. На вищевказані ТЗ накладені арешти ухвалами Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2017 у справі № 335/11536/17 та №335/11534/17.

Постановою приватного виконавця ВП №54799172 від 24.10.2017 накладено арешт на зазначені транспортні засоби. Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 53797728 від 24.10.2017 міститься відмітка про заборону відчудження вказаного рухомого майна боржника.

Постановою приватного виконавця ВП № 54799172 від 22.11.2017 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку боржника № НОМЕР_4 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005 в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 12 482,2 грн.

Згідно відповіді АТ "УкрСиббанк", ПАТ "Альфа-Банк", Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України джерела доходів у боржника відсутні, грошових коштів на відкритих рахунках у фінансових установах не виявлено.

Згідно відомостей Відділу обліку та моніторингу Інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Запорізькій області від 27.11.2017, Ієвлєв С.М., з 30.03.2007 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

31.01.2018 приватним виконавцем складено Акт, за яким встановлено, що за адресою реєстрації, а саме АДРЕСА_2 Ієвлєв С.М. останні два роки від дати складання даного акту не мешкає.

Також, приватним виконавцем надано довідку Управління ДМС України в Запорізькій області, що боржник має паспорт громадянина Украйни для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 від 29.08.2016 та серії НОМЕР_6 від 28.11.2007.

25.04.2018 постановою ВП № 56245843 приватним виконавцем оголошено в розшук майно боржника, а саме: загальний напівпричіп НОМЕР_2 (1995) синій та сідловий тягач НОМЕР_3 (1998) зелений.

Крім того, приватним виконавцем повідомлено, що за виконавчим написом №316, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алексашиною Юлією Борисівною з ОСОБА_7 стягнуто на користь ОСОБА_5 суму боргу в розмірі 511 952,00 грн.

20.04.2018 за виконавчим написом №316 виданим 29.03.2018 відкрито виконавче провадження ВП № 56245843 та постановою від 20.04.20188 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику Ієвлєву С.М.

Постановою приватного виконавця від 23.04.2018 ВП №54799172 об'єднано виконавчі провадження № 54799172 та № 56245843 у зведене виконавче провадження №56251907.

Постановою приватного виконавця від 23.04.2018 ВП №56245843 (ЗВП№56251907) накладено арешт на транспортні засоби: спеціалізований вантажний сідловий тягач НОМЕР_3 (1998) зелений та загальний напівпричіп НОМЕР_2 (1995) синій, що належать боржнику та згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на вказані транспортні засоби накладено заборону відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Поряд з цим, відповідно правил ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. І цей захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Закон України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Аналіз наведеного закону дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Адже, ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Окремо слід зауважити, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України , однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим із метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично невиконання зобов'язання може бути зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Проте лише самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поряд з цим, подані заявником матеріали не містять доказів факту зловживання боржником процесуальними правами чи невиконання обов'язків, передбачених в судовому документі. Також заявником не надано доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.

Вимога приватного виконавця за виконавчим написом №316, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алексашиною Юлією Борисівною про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 511 952,00 грн. не підлягає розгляду та не може бути взята до уваги в обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 337 ГПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішуються судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції, щодо виконання винесеного судового рішення.

Враховуючи викладене, судом розглядається вимога про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця Ієвлєва Станіслава Михайловича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тауер Січ" суму заборгованості в розмірі 6000,00 грн., 3 % в розмірі 12,00 грн., 3600,00 грн. витрат на послуги адвоката та судовий збір в розмірі 1600,00 грн. за наказом господарського суду Запорізької області від 23.06.2017 у справі №908/984/17.

Сума за наказом господарського суду Запорізької області від 23.06.2017 у справі № 908/984/17, що підлягає стягненню з боржника ОСОБА_7 складає 11 212,00 грн. та є незначною, на думку суду, для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника.

Як вбачається з матеріалів подання відсутні докази на які посилається приватний виконавець, щодо здійснення господарської діяльності юридичними особами в яких боржник виступає в якості засновників, вчинення якихось шахрайських дій та наявності об'єктивної можливості виконання боржником судового рішення.

Слід зазначити, що право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Суд наголошує, що особа, яка має невиконані договірні, аліментні та ін. зобов'язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України). І тільки тоді суд може тимчасово обмежити особу в праві виїзду за межі України, коли на момент звернення до суду з поданням державного виконавця факт ухилення боржника від виконання зобов'язань відбувся і є об'єктивно наявним та доведеним, що має вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Враховуючи викладене подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 255, 337, 338, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

2. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена відповідно до ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 11.05.2018.

Суддя І. С. Горохов