Постанова

від 06.06.2017 по справі 922/1805/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р. Справа № 922/1805/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Білецька А.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Комісар О.О., службове посвідчення № 043187 від 06.05.2016 р.;

першого позивача - не з'явився.

другого позивача - не з'явився.

першого відповідача - не з'явився.

другого відповідача - не з'явився;

представник ВДВС - Негруця Ю.С., за довіреністю б/н від 03.01.17р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків (вх. № 1610 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.03.17 р. у справі № 922/1805/15 за скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі: 1. Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, м. Харків,

2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

до 1. Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 54 Харківської міської ради Харківської області, м. Харків,

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії та постанову державного виконавця Жовтневого ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області у справі № 922/1805/15, в якій просить визнати дії державного виконавця Жовтневого ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Негруці Ю.С. з накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин за виконавчим провадженням № 52830810 протиправними, визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Жовтневого ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Негруці Ю.С. від 03.02.2017 р. про накладення штрафу (виконавче провадження № 52830810).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.03.2017 р. у справі № 922/1805/15 відмовлено ФОП ОСОБА_2 в задоволенні скарги на дії та постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Ухвала мотивована, з тих підстав, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження винесена 08.11.2016 р., строк для добровільного виконання рішення суду, який встановлений в 10 робочих днів, закінчився 22.11.2016 р., тобто державний виконавець мав право на перевірку виконання рішення суду та накладення штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду з 23.11.2016 р. та ін.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.03.2017 р. у справі № 922/1805/15, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та визнати дії державного виконавця Жовтневого ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Негруці Ю.С. з накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин за виконавчим провадженням № 52830810 протиправними, визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Жовтневого ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Негруці Ю.С. від 03.02.2017 р. про накладення штрафу (виконавче провадження № 52830810), з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 зазначає про порушення судом першої інстанції принципів рівності перед законом і судом (ст. 4-2 ГК України), змагальності (ст. 4-3 ГПК України), положень ст. ст. 43, 115 ГПК України, не застосування до спірних правовідносин положень ст. 3, 4, 10, 15 Закону України Про виконавче провадження , неправильне застосування до спірних правовідносин ч. 1, 2 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , що призвело до прийняття незаконної та необґрунтованої ухвали суду, та ін..

Позивачі та відповідачі у призначене судове засідання не з'явилися.

Враховуючи факт належного повідомлення позивачів та відповідачів про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представників позивачів та відповідачів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно зі ст. 102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2015 р. у справі № 922/1805/15 позов задоволено:

- визнано недійсними договір оренди нерухомого майна № 1784 від 07.07.2004 р., укладений між загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 54 та ФОП ОСОБА_2, та додаткові угоди до договору оренди № 1784 від 07.07.2004 р.

- зобов'язано ФОП ОСОБА_2 звільнити та повернути до комунальної власності територіальної громади м. Харкова нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, згідно з договором оренди нерухомого майна № 1784 від 07.07.2004 р.

- стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

- стягнуто з Харківської загальноосвітньою школи І-ІІІ ступенів № 54 Харківської міської ради Харківської області на користь державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 р. зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 р. у справі № 922/1805/15 скасовано, рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2015 р. залишено в силі. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь прокуратури Харківської області 1461,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з Харківської загальноосвітньою школи І-ІІІ ступенів № 54 Харківської міської ради Харківської області на користь прокуратури Харківської області 1461,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

21.07.2016 р. на виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2015 р. та постанови Вищого господарського суду України від 20.04.2016 р. господарським судом Харківської області виданий наказ суду про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 звільнити та повернути до комунальної власності територіальної громади м. Харкова нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, згідно з договором оренди нерухомого майна № 1784 від 07.07.2004 р., який направлений до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 54 Харківської міської ради Харківської області.

Постановою державного виконавця від 08.11.2016 р. відкрито виконавче провадження № 52830810 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області, виданого 21.07.2016 р. у справі № 922/1805/15, про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 звільнити та повернути до комунальної власності територіальної громади м. Харкова нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, згідно з договором оренди нерухомого майна № 1784 від 07.07.2004 р.

В постанові про відкриття виконавчого провадження боржнику наданий строк для добровільного виконання рішення суду у строк 10 робочих днів (т. 5 а. с. 47).

Також, з матеріалів справи вбачається, що зазначена постанова направлена на адресу боржника 08.11.2016 р. та отримана останнім 29.11.2016 р., що підтверджується заявником та роздруківкою з сайту Укрпошти (т. 5. а. с. 50).

19.12.2016 р. на адресу боржника направлена вимога № 52830810, в якій державний виконавець вимагав повідомити про виконання рішення суду (т. 5 а. с. 108).

30.12.2016 р. представником ФОП ОСОБА_2 надана відповідь, що на даний час боржник звернувся до суду з заявою про визнання наказу від 21.07.2016 р. таким, що не підлягає виконанню, а також про те, що боржник не може повернути приміщення Харківській місцевій прокуратурі, яка визначена стягувачем у наказі, оскільки прокуратура не є власником приміщень або уповноваженим власником органом, та не може бути стягувачем.

17.01.2017 р. на адресу боржника направлена вимога № 52830810, в якій державний виконавець вимагав повідомити про виконання рішення суду (т. 5 а. с. 205)

03.02.2017 р. державним виконавцем в нежитловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, в присутності представника прокуратури, начальника відділу контролю за використанням комунального майна УКМП ХМР, провізора аптеки складений акт про невиконання рішення суду, встановлено, що нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, не звільнено, аптека працює.

03.02.2017 р. державним виконавцем винесена постанова про накладення на боржника штрафу в розмірі 1700,00 грн. (т. 5 а. с. 211) за невиконання боржником ОСОБА_2 рішення суду у встановлений державним виконавцем строк .

Заявник апеляційної скарги зазначає, що 16.02.2017 р. він отримав зазначену постанову від 03.02.2017 р. про накладення на боржника штрафу.

Зазначені обставини стали підставою для звернення ФОП ОСОБА_2 до суду зі скаргою на дії державного виконавця по виконанню рішення суду у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу крім іншого виходив з того, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження винесена 08.11.2016 р., а отже строк для добровільного виконання рішення суду, який встановлений в 10 робочих днів, закінчився 22.11.2016 р., тобто державний виконавець мав право на перевірку виконання рішення суду та накладення штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду з 23.11.2016 р. та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування винесеної у справі ухвали.

Відповідно до вимог ст. ст. 32 , 34 ГПК України , доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленомуЗаконом України "Про виконавче провадження" .

Способом та порядком виконання рішення є визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. У статті 1 зазначеного Закону зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Ст. 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" , за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону , перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" , у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Матеріалами справи підтверджено, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження винесена 08.11.2016 р. строк для добровільного виконання рішення суду встановлений в 10 робочих днів, сплинув 22.11.2016 р., тобто державний виконавець мав право на перевірку виконання рішення суду та накладення штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду з 23.11.2016 р.

Державний виконавець також повідомив суд про те, що стан виконання боржником рішення суду перевірено 22.02.2017 р. та встановлено, що рішення суду не виконано, про що складений відповідний акт.

При цьому, державний виконавець Жовтневого ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Негруця Ю.С зазначив, що 23.02.2017 р. у зв'язку з невиконанням боржником - ФОП ОСОБА_2 рішення суду, відповідно до положень ст. ст. 18 , 63 , 75 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі на боржника ФОП ОСОБА_2 у сумі 3400,00 грн., примірник якої також надіслано боржнику.

Станом на 23.02.2017 р. штраф не сплачено, рішення суду не виконано.

24.02.2017 р. державним виконавцем складено та направлено до Харківської місцевої прокуратури № 2 подання про притягнення до кримінальної відповідальності боржника ФОП ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ст. 382 КК України .

27.02.2017 р. державним виконавцем надіслано лист до Харківської місцевої прокуратури № 2 з пропозицією надати згоду на авансування витрат виконавчого провадження.

Також суд першої інстанції правомірно зазначив в оскаржуваній ухвалі про безпідставність посилання боржника на те, що йому незрозуміло з якої дати чи події необхідно рахувати 10 днів для добровільного виконання рішення суду з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження чи з дня отримання такої постанови, оскільки постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження отримана боржником 29.11.2016 р., то на час винесення спірної постанови про накладення штрафу, минуло 10 робочих днів і з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження і з дня отримання такої постанови стягувачем, однак рішення суду не виконано, а посилання скаржника не є підставою для скасування в даному випадку оскаржуваної постанови.

Більше того, боржнику достеменно відомо про прийняття рішення та набрання ним законної сили, яким його зобов'язано звільнити нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, проте зазначене рішення суду добровільно не виконано до теперішнього часу.

Стосовно посилань боржника, що не виконано рішення суду, оскільки йому не розуміло кому повинно бути передано приміщення. Так органом, який представляє інтереси територіальної громади м. Харкова, є Харківська міська рада, яка не є учасником судового процесу у справі № 922/1805/15, при цьому він не може передати приміщення до комунальної власності, оскільки таке приміщення і не вибувало з комунальної власності. Боржник зазначає, що не може передати приміщення Харківській місцевій прокуратурі № 2, оскільки прокуратура не є власником приміщень або уповноваженим власником органом, та не може бути стягувачем.

Разом з тим, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 20.04.2017 р. вже висловився стосовно вищезазначеного наказу суду від 21.07.2016 р. та зазначив, що виконавче провадження в частині зобов'язання другого відповідача звільнити та повернути до комунальної власності територіальної громади м. Харкова спірне нежитлове приміщення відкрито державним виконавцем постановою від 08.11.2016 р. на підставі звернення до державної виконавчої служби заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 разом із заявою від 04.11.2016 р. № 04-57-710-15 для прийняття до виконання та доданим до заяви оригіналом наказу від 21.07.2016 р. (т. 5 а. с. 100-101).

Як зазначив у судовому засіданні державний виконавець Негруць Ю.С., порядок виконання зазначених рішення та наказу обумовлений здійсненням боржником відповідних дій щодо повернення спірного нежитлового приміщення у місці знаходження останнього повноважному представнику відповідного органу комунальної власності територіальної громади міста Харкова за участю уповноваженого прокурора через складання відповідного акту.

А отже наказ суду від 21.07.2016 р. повинен бути виконаний вчасно та ніяких поважних причин його невиконання в даному випадку немає, проте, не зважаючи на це, боржник не виконав рішення суду.

На підставі вищевикладеного, ухвалу господарського суду Харківської області від 09.03.17 р. у справі № 922/1805/15 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.03.17 р. у справі № 922/1805/15 за скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Білецька А.М.