КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" червня 2017 р. Справа№ 911/103/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів: Коротун О.М.
Хрипуна О.О.
при секретарі судового засідання: Молокопой І.А.
розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Академіка Кримського, 10"
на рішення господарського суду Київської області від 13.02.2017
у справі №911/103/17 (суддя Ярема В.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Білоцерківвода"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Академіка Кримського, 10"
про стягнення 27 832,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Білоцерківвода" (далі - позивач) звернулося в господарський суд Київської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Академіка Кримського, 10" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у розмірі 27 832,00 грн., з яких: 24 051,88 грн. основна заборгованість, 1 995,40 грн. - пеня, 208,24 грн. - 3% річних та 1 576,48 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Київської області від 13.02.2017 у справі № 911/103/17 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 24 051,88 грн. заборгованості, 1 685,61 грн. пені, 175,01 грн. 3% річних, 1 299,54 грн. інфляційних втрат та 1 347,30 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції послався на обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність підстав для їх часткового задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду Київської області від 13.02.2017 у справі № 911/103/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в судовому рішенні не відповідають обставинам справи, неправильно застосував та порушив норми матеріального права. Зокрема, відповідач зазначає, що судом не враховано, що правовідносини, які регулює визнаний укладеним господарським судом договір № 6055, урегульовано між сторонами з 20.06.2016, тоді як спірний період - з 01.01.2016. Також скаржник вважає, що місцевий господарський суд вийшов за межі позову, стягнувши з відповідача кошти за рахунками за лютий, квітень, травень 2016, що були виписані на підставі договору № 6055 від 12.05.2015, який взагалі не є предметом спору. Як вказує скаржник, в будинку наявний лише один загально - будинковий лічильник, який рахує кількість води, спожитої всіма мешканцями будинку, а не лише ним. З врахуванням того, що в ОСББ ,,Академіка Кримського, 10", як в окремій юридичній особі, не має лічильника на холодне водопостачання, то, відповідно до діючого законодавства, відповідач мав сплатити за 0 м.куб. води.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про її необґрунтованість та просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Академіка Кримського, 10" на рішення господарського суду Київської області від 13.02.2017 прийнято до провадження та призначено її розгляд.
В судових засіданнях оголошувались перерви на підставі ст. 77 ГПК України.
29.05.2017 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи листування з позивачем та копій рахунків, виставлених мешканцям будинку по вул. Кримського, 10.
02.06.2017 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, до яких долучено додаткові докази, а саме: копії зведених відомостей зняття показів квартирних лічильників мешканців будинку по вул. Кримського, 10, додатки до договору №6055.
Подані сторонами додаткові докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції у якості доказів в силу вимог ст. 101 ГПК України, оскільки як позивачем, так і відповідачем такі додаткові докази в суд першої інстанції не подавались, а неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від них, сторонами не обґрунтовано.
В судовому засіданні 06.06.2017 представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, представники позивача проти наведених доводів заперечили.
Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила таке.
За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, ст.174 ГК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Рішенням господарського суду Київської області від 02.06.2016 у справі №911/895/16 визнано укладеним з дня набрання чинності рішенням суду договір №6055 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Білоцерківвода" (далі - виконавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку ,,Академіка Кримського, 10" (далі - споживач), відповідно до умов якого погоджено, що виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (далі - послуги) у необхідних обсягах та відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно і у повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).
Відповідно до пп. 2.1, 2.4, 4.1, 4.3 договору №6055 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, вартість наданих послуг визначається за встановленими тарифами. У разі зміни тарифів, нормативів (норм) споживання, що діяли на час укладення договору, оплата послуг здійснюється за новими тарифами, нормативами (нормами) споживання з часу їх введення.
Надані за даним договором послуги оплачуються споживачем щомісячно на підставі виписаного виконавцем рахунку. Рахунок за надані послуги виписується виконавцем, як правило, один раз на місяць і в ньому зазначається період надання послуг, що відповідає місяцю, на який припадає дата останнього зняття показників будинкових приладів обліку. Розрахунковим періодом, за який виписується рахунок, є період між попереднім та останнім зняттям показників приладів обліку. Термін оплати рахунків за надані послуги - протягом 5-ти банківських днів з дати отримання споживачем рахунків.
Даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами. Умови договору застосовуються до відносин у сфері надання, споживання та оплати послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, які виникли між сторонами з 01 січня 2016 року (п.11.1).
Вищезазначене рішення в апеляційному порядку не оскаржено та набрало законної сили 21.06.2016.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач зазначає, що відповідно до укладеного договору № 6055 ним було сформовано та направлено відповідачу рахунки за воду, яка використовувалась останнім на утримання будинку та прибудинкової території за лютий - жовтень 2016 року. Однак, відповідач не сплачує рахунки з огляду на незгоду щодо кількості та вартості отриманих послуг.
Як вказує позивач, внаслідок несплати відповідачем наданих послуг з водопостачання та водовідведення за період: лютий, квітень - жовтень 2016 року утворилась заборгованість, яка станом на 29.12.2016 становить 24 051,88 грн.
На підтвердження своїх доводів позивачем надано суду копії актів про зняття показників з приладів обліку з січня по листопад 2016 (а.с. 13 - 23), рахунки на оплату та докази їх отримання відповідачем.
В додаткових поясненнях до позову позивач зазначає, що оскільки в договорі № 6055 визначено, що його умови застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами з 01.01.2016, а в період з березня по червень 2016 року справа №911/895/16 про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення знаходилась на розгляді в господарському суді, рахунки за лютий, квітень - серпень 2016 року були направлені відповідачу цінним листом 19.08.2016, та отримані ним 26.08.2016. При цьому, рахунки за січень, березень 2016 року не включені до розрахунку заборгованості, оскільки були сплачені відповідачем. Рахунок за вересень був направлений 23.09.2016, проте, за відсутності інформації про його вручення, 22.11.2016 направлений повторно та отриманий представником ОСББ 29.12.2016, рахунок за жовтень 2016 був направлений 17.10.2016, а рахунки за листопад та грудень не виставлялись у зв'язку з відсутністю показників лічильника через недопуск до нього відповідачем.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 193 ГК України, ст. 525 ЦК України встановлено правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі виникли правовідносини, які мають ознаки договору про надання послуг, за яким, в силу статті 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Правовідносини сторін урегульовані договором №6055 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, який визнано укладеним рішенням господарського суду Київської області від 02.06.2016 у справі №911/895/16 (набрало чинності 21.06.2016).
Згідно частини 2 статті 22 Закону України ,,Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення.
В силу п.п. 3.1, 3.2 договору, кількість холодної води, що постачається виконавцем на об'єкти споживача визначається за показниками будинкових приладів обліку, які встановлюються на межі балансової належності мереж споживача та виконавця, опломбовуються та реєструються виконавцем. Кількість холодної води, яка використана споживачем, визначається як різниця між обсягами холодної води, спожитими згідно показників будинкових приладів обліку та обсягами холодної води, спожитої власниками (квартиронаймачами, орендарями) житлових/нежитлових приміщень у цих будинках. Зняття показників будинкових приладів обліку проводиться представниками виконавця в присутності представника споживача.
З наданих суду матеріалів вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідачем, відповідно, такі послуги прийнято, підтвердженням чому є підписані обома сторонами акти зняття показників приладів обліку по ОСББ ,,Академіка Кримського, 10" за період з січня по вересень 2016 року. Так, відповідно до даних актів, покази знімались з двох приладів обліку GROSS та не містять зауважень щодо якості чи кількості наданих послуг. Копії актів за жовтень та листопад 2016 року відповідачем не підписані та містять відмітки позивача про недопуск головою правління до лічильника. Слід зазначити, що дані акти не включені позивачем до розрахунку заборгованості.
Пунктом 4.3 договору №6055 передбачено, що термін оплати рахунків за надані послуги (рахунків на авансовий платіж) - протягом 5-ти банківських днів з дати отримання споживачем рахунків.
Позивачем на виконання умов договору сформовано та надіслано 19.08.2016 на адресу відповідача рахунки за отримані у лютому, квітні-серпні 2016 року послуги з постачання холодної води та водовідведення на загальну суму 17 487,10 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист.
Відповідний лист ОСББ ,,Академіка Кримського, 10" отримало 26.08.2016, що підтверджено відповідачем у власному листі №136 від 30.08.2016, копія якого наявна в матеріалах справи. Відповідно до даного листа, відповідач вказав про незгоду щодо кількості та вартості отриманих послуг, посилаючись, зокрема, на невідповідність зазначених в рахунках тарифів, тарифам зазначеним в договорі №6055 та повернув рахунки для приведення їх у відповідність до умов договору.
За змістом п. 3.9 договору №6055 у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг споживач зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня отримання рахунку надати виконавцю обґрунтовані документи для врегулювання розрахунків. У випадку невиконання цієї умови рахунки виконавця вважаються прийнятими до оплати.
Водночас, розділом 2 договору визначено тарифи на послуги та їх загальну вартість. У разі зміни тарифів, нормативів (норм) споживання, що діяли на час укладення договору, оплата послуг здійснюється за новими тарифами, нормативами (нормами) споживання з часу їх введення (п.2.4).
В пункті 5.3.3 договору обумовлено обов'язок виконавця надавати в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості.
З листа позивача від 18.08.2016 №1-04/13-2073, яким направлялись відповідачу рахунки на оплату, також вбачається направлення повідомлення про зміну тарифів. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що повернення відповідачем рахунків не є обґрунтованим, та в силу п.3.9 рахунки вважають прийнятими до оплати.
Також відповідно до наданих позивачем пояснень рахунок за отримані у вересні 2016 року послуги з постачання холодної води та водовідведення на суму 1 872,78 грн. ТОВ ,,Білоцерківвода" направляло на адресу споживача двічі: вперше - 23.09.2016, та вдруге - 22.11.2016, у зв'язку з неотриманням відповідачем першого поштового відправлення, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями документів поштового відправлення. Відповідно до наданої позивачем копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, відповідний рахунок отриманий відповідачем 29.12.2016.
До того ж, відповідно до наявної в матеріалах справи копії опису вкладення до цінного листа №0911205140800 рахунок за отримані у жовтні 2016 року послуги з постачання холодної води та водовідведення на суму 4 692,24 грн. ТОВ ,,Білоцерківвода" направило на адресу ОСББ ,,Академіка Кримського, 10" 17.10.2016.
Згідно відомостей про відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного веб-сайту УДППЗ Укрпошта направлене позивачем на адресу відповідача вищезазначене поштове відправлення за №0911205140800, вручене особисто адресату, тобто відповідачу, 02.12.2016.
З огляду наведеного, отримання відповідачем 26.08.2016, 02.12.2016 та 29.12.2016 рахунків на оплату отриманих у лютому, квітні-жовтні 2016 року послуг з постачання холодної води та водовідведення, підтверджує належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, що, відповідно, породжує для ОСББ ,,Академіка Кримського, 10" обов'язок по оплаті вартості наданих послуг у повному обсязі у передбачені договором строки, шляхом сплати:
- вартості наданих послуг у лютому, квітні-серпні 2016 року по 02.09.2016;
- вартості наданих послуг у вересні 2016 року по 06.01.2017;
- вартості наданих послуг у жовтні 2016 року по 09.12.2016.
Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України закріплює, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Доказів сплати коштів за надані послуги з водопостачання матеріали справи не містять, з огляду на що вимога позивача про стягнення з відповідача 24 051,88 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
Посилання ж відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, на неврахуванням судом першої інстанції того, що правовідносини, які регулює визнаний укладеним господарським судом договір № 6055, урегульовано між сторонами з 20.06.2016, тоді як спірний період - з 01.01.2016 є необґрунтованими та колегією суддів відхиляються з огляду на приписи ч. 3 ст. 631 ЦК України та пункт 11.1 договору № 6055, за змістом якого умови договору застосовуються до відносин у сфері надання, споживання та оплати послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, які виникли між сторонами з 01 січня 2016 року.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 995,40 грн. пені, 208,24 грн. 3% річних та 1 576,48 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з наданих послуг наростаючим підсумком наступним чином:
- з 02.09.2016 по 20.09.2016 на 15 928,90 грн. заборгованості, що складається з вартості наданих у лютому, квітні-липні 2016 року послуг з постачання холодної води та водовідведення;
- з 21.09.2016 по 29.09.2016 на 17 486,86 грн. заборгованості, що складається з вартості наданих у лютому, квітні-серпні 2016 року послуг з постачання холодної води та водовідведення;
- з 30.09.2016 по 23.10.2016 на 19 359,64 грн. заборгованості, що складається з вартості наданих у лютому, квітні-вересні 2016 року послуг з постачання холодної води та водовідведення;
- з 24.10.2016 по 29.12.2016 на 24 051,88 грн. заборгованості, що складається з вартості наданих у лютому, квітні-жовтні 2016 року послуг з постачання холодної води та водовідведення.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 6.1 договору №6055 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором, зокрема, за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в розрахунковий період, від простроченої суми. Нарахування пені здійснюється за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.
З огляду на встановлені судом строки отримання відповідачем рахунків на оплату вартості наданих послуг за договором, а також передбачені умовами договору строки проведення розрахунків за відповідні послуги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат у позивача виникло:
- за порушення строків оплати наданих у лютому, квітні-серпні 2016 року послуг з постачання холодної води та водовідведення - з 03.09.2016;
- за порушення строків оплати наданих у вересні 2016 року послуг з постачання холодної води та водовідведення - з 07.01.2017;
- за порушення строків оплати наданих у жовтні 2016 року послуг з постачання холодної води та водовідведення - з 10.12.2016.
Оскільки право на нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати наданих у вересні 2016 року послуг з постачання холодної води та водовідведення виникло у позивача з 07.01.2017, тобто, поза межами визначеного позивачем періоду для нарахування відповідних санкції та коштів відповідно ст. 625 ЦК України, ним безпідставно нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати на відповідну суму заборгованості у розмірі 1 872,78 грн. за період з 30.09.2016 по 23.10.2016.
Перевіривши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, виконаних судом першої інстанції, колегія суддів вважає його арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 685,61 грн. пені, 175,01 грн. 3% річних та 1 299,54 грн. інфляційних втрат.
За наведених вище обставин позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають частковому задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач, зокрема, вказує на те, що в будинку наявний лише один загально - будинковий лічильник, який рахує кількість води, спожитої всіма мешканцями будинку, а не лише ним, зазначаючи про те, що обсяги води, які спожиті мешканцями будинку, зараховуються на ОСББ.
Однак, зазначені доводи не є обґрунтованими та колегією суддів відхиляються, оскільки в матеріалах справи містяться копії актів зняття показників приладів обліку саме по ОСББ ,,Академіка Кримського, 10", які містять підпис голови правління ОСББ - ОСОБА_2, де зазначено два прилади обліку та їх номери. Крім того, на підтвердження таких доводів відповідачем не надано належних та допустимих, в розумінні ст. 34 ГПК України доказів.
Посилання відповідача на те, що ним заперечуються обсяги спожитої води, з огляду на те, що, на його думку, він позбавлений можливості перевірити обсяги води, спожитої мешканцями будинку, також колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки відповідні обсяги погоджені відповідачем в актах зняття показників приладів обліку по ОСББ.
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а в п.3.1 договору обумовлено, що кількість холодної води, що постачається виконавцем на об'єкти споживача визначається за показниками будинкових приладів обліку, які встановлюються на межі балансової належності мереж споживача та виконавця, опломбовуються та реєструються виконавцем. Кількість холодної води, яка використана споживачем, визначається як різниця між обсягами холодної води, спожитими згідно показників будинкових приладів обліку та обсягами холодної води, спожитої власниками (квартиронаймачами, орендарями) житлових/нежитлових приміщень у цих будинках.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до умов договору №6055 обов'язковими додатками до договору є:
- додаток № 1 - Акт розмежування балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж та точка розподілу, в якій здійснюється передача послуг від виконавця до споживача;
- додаток № 2 - розрахунок вартості послуг з водопостачання та водовідведення на момент укладання договору;
- додаток № 3 - характеристика засобів обліку холодної води на момент укладання договору.
Матеріали справи таких додатків не містять, та, як пояснив представник позивача, вони не були укладені з вини відповідача, який не надав інформації, необхідної для їх підписання.
За змістом ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь - якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
З визнаного укладеним рішенням господарського суду Київської області від 02.06.2016 року договору №6055 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення вбачається наявність предмету, ціни та строку дії договору, що дає підстави вважати, що сторони дійшли згоди щодо його істотних умов.
За таких обставин, відсутність додатків до договору не нівелює дію даного договору та встановленого вище факту наявності заборгованості відповідача.
З огляду на вищевикладене, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, а тому вони відхиляються апеляційним судом, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 13.02.2017 у справі № 911/103/17 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України та покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Академіка Кримського, 10" - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 13.02.2017 у справі № 911/103/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя В.Г. Суховий
Судді О.М. Коротун
О.О. Хрипун
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2017 |
Оприлюднено | 16.06.2017 |
Номер документу | 67098200 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні