Ухвала

від 09.06.2017 по справі 911/2449/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" червня 2017 р. Справа № 911/2449/14

Суддя Горбасенко П.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії та бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві у справі

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС»

до першого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп»

та другого відповідача ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4

про стягнення 55 336,66грн.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_5 (дов. б/н від 02.06.2014);

від першого відповідача не з'явилися;

від другого відповідача не з'явилися;

від Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Одеській області у місті Києві не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 29.08.2014 у справі № 911/2449/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 рішення господарського суду Київської області від 29.08.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено; присуджено до солідарного стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та Приватного сільськогосподарського підприємства «НОВОСЕЛИЦЯ» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 44 016, 85 грн. суму пені, 7 515, 27 грн. суму 3 % річних, 13 692, 86 грн. суму інфляційних витрат, 5 000, 00 грн. витрат на правову допомогу, 1 827, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви, 913, 50 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 у справі №911/2449/14 скасовано, а рішення господарського суду Київської області від 29.08.2014 у даній справі залишено без змін.

24.03.2015 на виконання постанови Вищого господарського суду України від 10.03.2015 у справі № 911/2449/14, видано наказ.

31.05.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» надійшла скарга на дії та бездіяльність Голосіївського РВ ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у місті Києві № 31-11/05 від 31.05.2017 (вх. № 108/17), у якій представник позивача просить суд: визнати дії Голосіївського РВ ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 47489731 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14, котрі виразились у незнятті арешту з майна та коштів ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» , застосованих у виконавчому провадженні № 47489731 під час примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14, незаконними та протиправними; визнати бездіяльність Голосіївського РВ ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 47489731 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14, незаконною та протиправною; зобов'язати Голосіївський РВ ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у місті Києві зняти арешт з майна та коштів боржника, що містяться на поточних рахунках, зазначених у постанові ВДВС Голосіївського РУЮ міста Києва від 25.09.2015, винесеної у виконавчому провадженні № 47489731 під час примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14.

Вказана скарга обґрунтована тим, що Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві в порушення ст. 50 Закону України Про виконавче провадження не знято арешт з майна та коштів боржника, накладений у виконавчому провадженні № 47489731 під час примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2017 розгляд скарги призначено на 09.06.2017.

Представник скаржника у судовому засіданні 09.06.2017 повністю підтримав подану ним скаргу.

Представники відповідачів та Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві у судове засідання 09.06.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 124 Конституції та статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження» .

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ст. 116 ГПК України).

Відповідно до п. 6 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин положень Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999.

Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Відповідно до ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшук (п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження ).

У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно. У разі закінчення виконавчого провадження внаслідок офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконавчі документи можуть бути повторно пред'явлені до виконання у визначені статтею 22 цього Закону строки, якщо у зв'язку із припиненням провадження у справі про банкрутство вимоги, підтверджені такими документами, не були задоволені повністю або частково та не вважаються погашеними (списаними, прощеними) відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (ст. 50 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно п. 10.4. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 (чинна на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа) якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Постановою відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 12.05.2015 ВП № 47489731 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14.

Постановою відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 25.09.2015 ВП № 47489731 на підставі рішення суду накладено арешт на кошти на рахунках боржника.

Постановою відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 15.12.2015 ВП № 47489731 наказ господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14 повернуто стягувачу, оскільки державним виконавцем встановлено, що згідно відповіді з Державної реєстраційної служби, ОДПІ, та акту державного виконавця майна належного боржникові на праві приватної власності на яке можливо звернутися стягнення не виявлено.

11.05.2017 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_6 управління юстиції у місті Києві від ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС надійшла заява № 11-1/15 від 11.05.2017 про зняття арешту з коштів боржника, застосованих у виконавчому провадженні № 47489731 під час примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність дій та бездіяльності органу ДВС в частині незняття арешту з майна та коштів ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» , застосованих у виконавчому провадженні № 47489731 під час примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14, оскільки означені дії та бездіяльність органу ДВС суперечать вимогам ст. 50 Закону України Про виконавче провадження .

Відтак, вимоги скарги про визнання дій Голосіївського РВ ДВС міста ОСОБА_6 ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 47489731 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14, котрі виразились у незнятті арешту з майна та коштів ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» , застосованих у виконавчому провадженні № 47489731 під час примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14, незаконними та протиправними; визнання бездіяльності Голосіївського РВ ДВС міста ОСОБА_6 ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 47489731 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14, незаконною та протиправною підтверджуються наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню судом.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2016 у справі № 5004/442/11.

Також скаржником заявлено вимогу про зобов'язання Голосіївського РВ ДВС міста ОСОБА_6 ГТУЮ у місті Києві зняти арешт з майна та коштів боржника, що містяться на поточних рахунках, зазначених у постанові ВДВС Голосіївського РУЮ міста Києва від 25.09.2015, винесеної у виконавчому провадженні № 47489731 під час примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14.

Водночас, в п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними, і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Також, п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2013 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" роз'яснено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Враховуючи те, що вчинення державним виконавцем таких дій є його обов'язком відповідно до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" , суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог скарги про зобов'язання Голосіївського РВ ДВС міста ОСОБА_6 ГТУЮ у місті Києві зняти арешт з майна та коштів боржника, що містяться на поточних рахунках, зазначених у постанові ВДВС Голосіївського РУЮ міста Києва від 25.09.2015, винесеної у виконавчому провадженні № 47489731 під час примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 29.05.2017 у справі № 922/3403/16.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії та бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити частково.

2. Визнати дії Голосіївського РВ ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 47489731 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14, котрі виразились у незнятті арешту з майна та коштів ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» , застосованих у виконавчому провадженні № 47489731 під час примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14, незаконними та протиправними.

3. Визнати бездіяльність Голосіївського РВ ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 47489731 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14, незаконною та протиправною.

4. У задоволенні вимоги скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про зобов'язання Голосіївського РВ ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у місті Києві зняти арешт з майна та коштів боржника, що містяться на поточних рахунках, зазначених у постанові ВДВС Голосіївського РУЮ міста Києва від 25.09.2015, винесеної у виконавчому провадженні № 47489731 під час примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі № 911/2449/14 відмовити.

5. Копію ухвали надіслати відповідачам та Голосіївському РВ ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у місті Києві (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15).

Суддя П.В.Горбасенко