Постанова

від 13.06.2017 по справі 815/2475/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2475/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Концерну Веселка до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.04.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Концерн Веселка до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.04.2017 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити їх з підстав зазначених в адміністративному позові (а.с. 3-9).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином (а.с. 34). Заперечень на позов не надходило.

Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі Наказу № 500 від 01.03.2017р. Про проведення фактичної перевірки Концерну Веселка код ЄДРПОУ 20960067 була проведена фактична перевірка Нового ринку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, буд. 26 (а.с. 15).

В результаті проведення перевірки складено акт від 22.03.2017 № 129/15/53/РРО/20960067, де зазначено про виявлення порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2014 року №637 (із змінами та доповненнями), а саме п.2.6 вищезазначеного Положення (а.с. 17-18).

З вищезазначеним актом Концерн Веселка не погодився та надав до нього заперечення відповідно до вимог чинного законодавства України (а.с. 19-23). Відповідач не прийняв до уваги заперечень позивача та прийняв на підставі вищезазначеного Акту перевірки податкове повідомлення - рішення за № НОМЕР_1 від 13 квітня 2017 року (а.с. 13), яким до Концерну Веселка застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 220 000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи оскаржені рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України та доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Кодекс).

В акті перевірки зазначено про не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій від 13.04.2016 р. № 1553010558/6 суми 44000,00 грн. за 14.05.2016р., а саме: сума продажу за 14.05.2016р. складає 139609 грн., а фактично оприбутковано в книзі обліку розрахункових операцій 95609, 00 грн.

Як вбачається із позову, різниця між сумою продажу за 14.05.2016р. та фактично оприбуткованого в книзі обліку розрахункових операцій виникла в результаті помилково проведеної через РРО суми розрахунку, а саме була вибита сума 44000,00 грн. замість 4400,00 грн.

Згідно п. 8 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Мінфіну № 547 від 14.06.2016р., визначено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги ОРО.

Судом встановлено, що в даному випадку, на підставі вищезазначеного п. 8 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, головним бухгалтером Концерну Веселка було складено Акт про відміну розрахунку, помилково проведеного через РРО, до якого додано оригінал фіскального чека від 14.05.17 на суму 44000,00 грн. та відібрані пояснення від касира на ім'я головного бухгалтера (а.с. 24-26).

Крім того, касир вказав помилково вибиту суму у книзі КОРО в графі 8 видано при повернені повару розділу 2 Облік руху готівки та сум розрахунків .

Суд вважає, що Позивач виконав всі дії, передбачені діючим законодавством при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку.

Таким чином, посадовими особами Головного Управління ДФС в Одеській області в Акті перевірки безпідставно зазначено порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2014 року №637, яким визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися - оскільки готівка в сумі 44000,00 грн. 14.05.2016 р. взагалі не надходила до каси Концерну Веселка , тому не оприбутковувалась.

На підтвердження зазначених обставин посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області були надані Акт про відміну помилкової суми розрахунку, пояснення касира на ім'я головного бухгалтера, Книга обліку розрахункових операцій, однак, як пояснив представник, всі ці документи до уваги контролюючими особами не приймались.

Відповідно до податкового - повідомлення рішення до Позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу, передбачені Указом Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки , яким передбачена відповідальність саме за порушення вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України.

Разом з тим, Указом Президента України № 802/2001 від 07.09.2001 року Про внесення змін до Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436 , встановлені фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, тобто визначено склад правопорушення, яке за своєю правовою природою є адміністративним правопорушенням. Указ Президента України № 802/2001 від 07.09.2001 року Про внесення змін до Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436 не має силу законодавчого акту та відповідно до ч.2 ст. 238 ГК України не може встановлювати норми адміністративно - господарської відповідальності. Така позиція висловлена в Постанові ВАСУ по справі № 826/19906/13.

Таким чином, відповідач не може застосовувати штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу, передбачені Указом Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки , яким передбачена відповідальність саме за порушення вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, крім того самого факту не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій не було.

Також, суд зазначає, що у відповідності до п.п.4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України, задекларовано принципи податкового законодавства України, одним із головних яких, полягає в презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналогічна норма міститься і в п. 56.21 ст. 56 ПК України, якою передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На необхідності дотримання судами правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено також в Остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" та листі Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2011 року за № 1935/11/13-11.

Таким чином, у випадку неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків позивача, які випливають з положення податкового законодавства, в тому числі норм розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Мінфіну № 547 від 14.06.2016р. внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як позивача так і відповідача, рішення приймаються на користь позивача, виходячи з принципу презумпції правомірності рішення платника податку (позивача).

Водночас, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, як передбачено ч.2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що Відповідачем не було надано ані заперечень на позов, ані будь-яких документів на спростування доводів Позивача.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позов Концерну Веселка підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.04.2017 року є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 статті 2 КАС України, а тому, виходячи з заявлених позовних вимог, положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Концерну Веселка належить задовольнити.

Згідно з приписами ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.6-8, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Концерну Веселка до Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.04.2017 року.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Концерну Веселка (код ЄДРПОУ 20960067, адреса: 65026, Одеська область, м. Одеса, вул. Гаванна, 10/12) судовий збір у розмірі 3300 (три тисячі триста) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Бутенко А.В.