Ухвала

від 13.06.2017 по справі 805/1087/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року справа №805/1087/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Сіваченка І.В.

суддів: Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі № 805/1087/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.08.2016,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» (далі - ТОВ «Візаві Інвест» або товариство) звернулося до суду із позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Інспекція) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.08.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем виконано всі умови, передбаченні чинним податковим законодавством України, які надають право позивачу на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2016 року. Показники від'ємного значення з ПДВ сформовані на підставі задекларованих показників за попередні періоди, методика та послідовність заповнення платниками податків додатку Д2 до декларації з ПДВ не встановлені та не впливають на кількісні показники декларації, як і додаток Д4. Посилаючись на вказані обставини, просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.08.2016, винесене Інспекцією про завищення від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 2 100 942,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі № 805/1087/17-а позов задоволено повністю.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04 серпня 2016 року, прийняте Інспекцією про завищення від'ємного значення податку на додану вартість що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 2 100 942,00 грн.

Постанова мотивована тим, що факт заниження чи завищення податкового кредиту, так само як і факт заниження сум бюджетного відшкодування з підстав неможливості встановлення того, за рахунок яких контрагентів сформовано відповідні показники декларацій, може бути встановлений податковим органом лише у межах проведення відповідної документальної перевірки з обов'язковим дослідженням первинної бухгалтерської документації, а не лише податкових декларацій платника.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до такого висновку, що відповідні дані податкової звітності позивача давали відповідачу можливість визначити відповідні показники, проте, відповідачем було застосовано суто формальний підхід при проведені камеральної перевірки та за її результатами прийнято спірні рішення, які могли бути прийняті лише за результатами відповідних документальних перевірок.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до акту № 190/14-01-24068600 від 07.03.2017 про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Візаві Інвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 по 30.06.2016 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та інших податків за період з 01.07.2013 по 30.06.2016 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2016, а саме згідно із листом 46 вищевказаного акту від 07.03.2017 зазначено, що відхилень 0, тобто не виявлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до п.п. 5 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (далі - Порядок), із змінами та доповненнями, сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Наведені обставини не були прийняті при винесені оскаржуваного рішення, що призвело до порушення зазначених матеріальних норм податкового законодавства, так як наслідок неправильного вирішення справи.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.12.1995 року (код ЄДРПОУ 24068600, місцезнаходження: 84130, Донецька область, м. Слов'янськ, м. Святогірськ, вул. Кільцева, буд. 93).

Відповідач - Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України. Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так судом встановлено, що головним державним ревізором - інспектором Олійник О.С. відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Інспекції на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, у порядку, визначеному п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76, п. 86.2 ст. 86 ПК України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2016 року, про що складено акт № 25770/12-01/24068600 від 11.07.2016. За результатами перевірки встановлено порушення ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, завищено суму податкового кредиту за травень 2016 року (рядок 17), що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 21) у розмірі 2 100 942 грн.

На підставі акту перевірки від 11.07.2016 № 25770/12-01/24068600 та згідно з пунктом 54.3 ст. 54, пунктом 58.1 ст. 58 ПК України відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1, ст. 75 ПК України Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.08.2016, яким визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 2 100 942 грн.

Не погодившись з актом камеральної перевірки, позивач 25.07.2016 надав заперечення до Інспекції.

За результатами розгляду заперечень до акту 09.08.2016 на адресу ТОВ «Візаві Інвест» Інспекцією було надано відповідь, відповідно до якої висновки акту перевірки залишені без змін.

Також, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 04.08.2016, позивач 18.08.2016 оскаржив його до Головного управління ДФС у Донецькій області.

За результатом розгляду скарги Головним управлінням ДФС у Донецькій області 20.10.2016 винесено рішення № 5963/10/05-99-10-01-12-1, яким податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.08.2016 залишено без змін, а скаргу залишено без задоволення.

04.11.2016 позивачем було надіслано до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.08.2016.

За результатами розгляду скарги 30.12.2016 Державною фіскальною службою України прийняте рішення № 28551/6/99-99-11-01-02, яким податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.08.2016 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, не погоджуючись рішенням контролюючого органу звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із цим позовом, за захистом свого порушеного права.

Суд застосовує норми матеріального права у редакції, що була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин (проведення перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень).

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України в редакції, що була чинною станом на момент проведення відповідних камеральних перевірок, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України в редакції, що була чинною станом на момент проведення відповідних камеральних перевірок, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З аналізу вказаних норми колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що факт заниження чи завищення податкового кредиту, так само як і факт заниження сум бюджетного відшкодування з підстав неможливості встановлення того, за рахунок яких контрагентів сформовано відповідні показники декларацій, може бути встановлений податковим органом лише у межах проведення відповідної документальної перевірки з обов'язковим дослідженням первинної бухгалтерської документації, а не лише податкових декларацій платника.

Відповідно до п.10 розділу 3 Порядку додатком до декларації, зокрема, є довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2).

Проте, вказаний додаток лише розшифровує відповідні показники декларації, а не формує їх.

У додатку 2 (Д2) до декларації з ПДВ визначається загальна сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, і аж ніяк не визначається сума, яку платник податків має право заявити до бюджетного відшкодування у поточному звітному періоді.

Можливі недоліки заповнення додатка 2 (Д2), самі по собі не можуть бути підставою для прийняття рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Суми, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2016 р., сформовані за рахунок сум сплаченого податку на додану вартість постачальникам товарів та послуг у звітних місяцях (лютий - травень 2016 р.).

Ці суми сформовані за рахунок контрагентів звітних періодів, які відображені у відповідних додатках 5 (Д5 до податкових декларацій з ПДВ за лютий - квітень 2016 рік).

Тобто, у самих деклараціях та додатках 5 (Д5) до них видно, за рахунок яких контрагентів та періодів сформовані суми, заявлені ТОВ «Візаві Інвест» до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Більш того, будь-які зауваження з боку відповідача щодо контрагентів, господарських операцій, сум отриманого податкового кредиту з ПДВ за лютий - травень 2016 р. під час перевірок не надходили та в актах не відображені.

Функцією додатку 4 (Д4) до декларації з ПДВ, серед іншого, є перевірка платників податків, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми такого бюджетного відшкодування на рахунок в банку, на тих, хто відповідає та не відповідає критеріям, визначеним у п. 200.19 ст.200 ПК України та відповідний розподіл таких платників податків між двома реєстрами заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.

Недоліки цього додатку, самі по собі, не можуть бути підставою для прийняття рішення про завищення суми бюджетного відшкодування, оскільки вказаний додаток жодним чином не впливає на суму заявленого відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням характеру камеральної перевірки та того, що під час її проведення досліджується лише податкова звітність, а не первинна бухгалтерська документація, висновок відповідача про те, що неможливо визначити за рахунок яких контрагентів та періодів сформована задекларована сума від'ємного значення та сума, заявленого бюджетного відшкодування без проведення відповідної документальної перевірки, сам по собі, не може бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень про завищення сум бюджетного відшкодування чи зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Місцевий суд вірно зазначив, що пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX ПК України, і підпунктом 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України було зазначено про те, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Встановлено, що після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, таке від'ємне значення мало відповідне відображення безпосередньо у рядках декларацій з ПДВ у кожному попередньому податковому періоді з лютого по травень 2016 року (а.с.80-101). Фактично позивачем спірна сума 2 100 942 грн. включена до суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ще в лютому 2016 року. Ця сума є сумою бюджетного відшкодування, яка рахувалась на особовому рахунку ТОВ Візаві Інвест та залишилась непогашеною станом на 01.02.2015 та була перенесена у податкову декларацію в лютому 2016 року згідно з наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 999 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 Про затвердження форм та порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість .

У жодному з попередніх періодів порушень з приводу правомірності виникнення такого від'ємного значення ПДВ з боку контролюючих органів встановлено не було.

Чинним податковим законодавством України і, зокрема, Порядком не встановлені принципи, методи, послідовність заповнення рядків Довідки про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), алгоритми співставлення показників додатку 2 (Д2) із показниками декларацій з ПДВ попередніх періодів.

За відсутності законодавчо визначеної методики показники додатку 2 (Д2) до декларації з ПДВ можуть бути розподілені між собою (всередині між рядками) по різних критеріях на власний розсуд платника податків.

Можливі недоліки при заповненні додатка 2 (Д2), не можуть бути підставою для прийняття рішень про завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, оскільки такий додаток не формує відповідні показники декларації, а лише розшифровує їх.

Так само, незначна арифметична невідповідність суми рядку 19.1 + рядку 20.3 = 2 207 412 грн. з рядком 16.1 - 2 207 584 грн., про що наголошує відповідач в апеляційній скарзі, не може бути підставою для прийняття рішень про завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 2 100 942 грн.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 ПК України передбачена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідні дані податкової звітності позивача давали відповідачу можливість визначити відповідні показники, проте, відповідачем було застосовано суто формальний підхід при проведені камеральної перевірки та за її результатами прийнято спірні рішення, які могло бути прийнято лише за результатами відповідних документальних перевірок.

Крім того, колегія суддів вбачає за необхідне зазначити, що відповідно до акту № 190/14-01-24068600 від 07.03.2017 про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Візаві Інвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 по 30.06.2016 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та інших податків за період з 01.07.2013 по 30.06.2016 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2016, а саме згідно із листом 46 вищевказаного акту від 07.03.2017 зазначено, що відхилень 0, тобто не виявлено.

Колегія суддів відхиляє доводи представника відповідача про те, що період перевірки не охоплював 2012 рік, оскільки спірна сума була включена позивачем вперше в лютому 2016 року, тобто, в період, який охоплювався цією перевіркою.

З огляду на всі вищевикладені обставини, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

В повному обсязі ухвала виготовлена 14 червня 2017 року.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі № 805/1087/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 04.08.2016 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

ОСОБА_4