Ухвала

від 13.06.2017 по справі 817/1994/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"13" червня 2017 р. Справа № 817/1994/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Бучик А.Ю.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників: від позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекціяїу м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" березня 2017 р. у справі за позовом КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" ОСС до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.03.2017року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області форми «Ш» від 10.08.2016 №0001781204.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області форми «Ш» від 10.08.2016 №0001791204.

Присуджено на користь позивача КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання " ОСС за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір в сумі 1378,00грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 197 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м.Рівному прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» :

- від 10.08.2016 №0001781204, яким зобов`язано КП "Рівненське ГРО" ОСС сплатити штраф в сумі 127687,35грн. (а.с.8)

-від 10.08.2016 №0001791204, яким зобов`язано КП "Рівненське ГРО" ОСС сплатити штраф в сумі 35842,88грн. (а.с.9).

Обумовлені податкові повідомлення- рішення винесені на підставі акту перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності від 26.07.2016 №159 (а.с.29).

Із змісту акту перевірки слідує, що така перевірка проведена за відсутності керівника та головного бухгалтера КП "Рівненське ГРО" ОСС на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийнятих податкових повідомлень -рішень виходячи з такого.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити перевірки камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Аналіз даної норми дає підстави для висновку про те, що проведення камеральної перевірки щодо сплати платником податку податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки здійснюється контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) такого платника.

У акті перевірки від 26.07.2016 №159 податковий орган зазначає, що перевірка проведена на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, при цьому відображено відомості щодо граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання, а також відомості щодо дат та сум фактичної сплати такого зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом досліджувались не лише дані, які зазначені в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 19.02.2016 поданої позивачем (а.а.с.22-23), а також інші відомості.

Перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є документальною (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Відтак, в розумінні статті 75 ПК України проведена ДПІ у м.Рівному перевірка своєчасності сплати КП "Рівненське ГРО" ОСС узгодженої суми податкового зобов`язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності є не камеральною, а документальною перевіркою.

Документальні перевірки можуть бути плановими або позаплановими, а також виїзними або невиїзними (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Згідно з абз.6 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу, та яка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 ПК України).

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення податковим органом установленої законом процедуру проведення документальної перевірки позивача, а тому, в сулу вимог ч.3 ст.70 КАС України, відображені в акті перевірки від 26.07.2016 №159 відомості не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки такі відомості одержані контролюючим органом поза межами правового поля.

Водночас, щодо доводів податкового органу стосовно порушення позивачем граничного строку 30.03.2016, 30.04.2016 та 30.05.2016 сплати грошового зобов'язання, то наявними у справі доказами - виписками по рахунку підтверджуються обставини щодо перерахування до бюджету орендної плати за земельні ділянки: 30.03.2016 - 89969,14грн., 29.04.2016 - 89969,14грн., 30.05.2016 - 89969,14грн., 29.06.2016 - 89969,14грн. (а.а.с.34-40).

Згідно з п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до відомостей самостійно поданої позивачем податкової декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 19.02.2016 (а.а.с.22-23), сума податкового зобов'язання за один місяць становить 89969,14грн.

Названий акт перевірки на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення -рішення, не містять відомостей стосовно зміни податковим органом порядку зарахування сплачених позивачем помісячних платежів з орендної плати за землю по граничному строку -30.03.2016, 30.04.2016 та 30.05.2016року.

Відтак, відповідач приймаючи спірні рішення не врахував обставин щодо сплати позивачем названих поточних платежів та не довів обставин щодо зміни податковим органом порядку зарахування сплачених позивачем помісячних платежів з орендної плати за землю та не довів обставин щодо наявності повноважень у податкового органу на визначення грошових зобов'язань на підставі названого акту перевірки.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч обумовленого, колегія суддів погоджується, що відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" березня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.Ю.Бучик

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" ОСС вул.Млинівська,20,м.Рівне,33024

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

4-третій особі: - ,