Рішення

від 08.06.2017 по справі 905/887/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.2017                     Справа №905/887/17                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 04052784,

до відповідача, Іноземного підприємства “АІС – Маріуполь”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 34373020,

про стягнення 7385,36 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою №31.6.2-26595-31.8.1 від 05.04.2017р. до Іноземного підприємства “АІС – Маріуполь”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами, яка виникла на підставі договору від 28.11.2013р. №63 у розмірі 7385,36 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/887/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 18.04.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/887/17.

У подальшому розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтуванням вимог є порушення відповідачем зобов'язань за договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №63 від 28.11.2013р. в частині внесення плати за цим правочином, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 10.11.2015р. по 10.02.2017р.

На підтвердження вказаних обставин надано розрахунок заборгованості відповідача, а також у копіях: претензія №9 (вих.№31.6.2-17439-31.1 від 22.02.2017р.), договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №63 від 28.11.2013р. разом із додатками №1 “Розрахунок плати до міського бюджету ІП “АІС – Маріуполь” за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами”, №2 “Графік внесення плати ІП “АІС – Маріуполь” за розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами” до нього, довіреність на представника позивача.

Нормативно вимоги обґрунтовано ст.ст.173, 180, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 610, 611, 612, 622, 638, 639, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 4, 12, 13, 15, 29, 54-57, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.16 Закону України «Про рекламу», п.3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р.

18.05.2017р. представником позивача на електронну адресу суду надіслано копію листа – пояснення №31.6.2 – 33442 – 31.8.1 від 18.05.2017р., за змістом якого роз'яснено, що за умов договору розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів - 378,59 грн. на місяць, з урахуванням реструктуризованої заборгованості за період з 20.02.2013р. до 10.01.2014р. згідно додатку №2 до договору сума до сплати становить 473,24грн. щомісячно; згідно довідки, наданої Департаментом фінансів міської ради, 25.02.2016р. до міського бюджету надійшли кошти в сумі 186,48 грн.; висловлено прохання провести судове засідання, призначене на 18.05.2017р. об 11:00 без участі представника Виконавчого комітету Маріупольської міської ради.

До означеного листа – пояснення додано у копіях: акт звіряння розрахунків за договором від 28.11.2013р. №63 між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради – “Виконкомом” та Іноземним підприємством “АІС – Маріуполь”, довідка щодо заборгованості, довіреність на представника позивача, виписка по рахунку від 25.02.2016р., договір №63 від 28.11.2013р. про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів разом з додатками №1 б/д “Розрахунок плати до міського бюджету ІП “АІС – Маріуполь” за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами”, №2 б/д “Графік внесення плати ІП “АІС – Маріуполь” за розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, грн.”.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.05.2017р. явку представника позивача у судове засідання визнано не обов'язковою.

07.06.2017р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано супровідний лист №31.6.2/36085 – 31.1 від 01.06.2017р., до якого додано копію виписки по рахунку за 06.02.2017р. у підтвердження сплати судового збору.

Представник позивача в судове засідання 08.06.2017р. не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 08.06.2017р. не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4– 2, 4– 3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32 – 38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

28.11.2013р. між виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (Виконком) та Іноземним підприємством “АІС – Маріуполь” (Розповсюджувач) укладено договір №63 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

За умовами п.1.1 договору встановлено, на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 20.11.2013р. №478 “Про розгляд звернень суб'єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя” Виконком надає Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до положень п.1.2 договору місця розташування рекламних засобів, які надаються Виконкомом в тимчасове платне користування Розповсюджувачу, зазначені в Додатку 1 до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Місця розташування рекламних засобів являють собою площу зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або території на відкритій місцевості у межах м.Маріуполя, перебувають в комунальній власності територіальної громади м.Маріуполя, управління ними, в тому числі укладання договорів щодо них, здійснюється Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (п.1.3 договору).

Згідно п.1.4 договору, місця розташування рекламних засобів надаються Розповсюджувачу виключно для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, зазначених в дозволі, виданому на підставі відповідного рішення виконкому міської ради.

Всі необхідні відомості щодо конструкції рекламних засобів, які підлягають встановленню на місцях розташування рекламних засобів, зазначаються у дозволі на розміщення зовнішньої реклами (п.1.5 договору).

Місця розташування рекламних засобів вважаються переданими Виконкомом і прийнятими Розповсюджувачем з моменту укладення цього договору (п.1.6 договору).

У п.п.2.3.2, 2.3.3 договору визначено обов'язок Розповсюджувача отримати у встановленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місця розташування рекламних засобів, надані йому в користування та не розміщувати рекламні засоби на місцях, наданих йому в користування, до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у встановленому порядку.

Розповсюджувач на підставі п.2.3.15 договору зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та строки, обумовлені цим договором.

За умовами п.3.2. договору розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданими в користування Розповсюджувачу, становить 378,59 грн. в місяць.

Розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наведений у Додатку 1,2, які є невід'ємною частиною цього договору. Загальна сума договору за п'ять років становить 22715,10 грн. (п.3.3, п.3.4 договору).

Згідно з п.3.5 договору, внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем згідно з додатком 2, який є невід'ємною частиною цього договору: перший платіж – протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі – авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.

Дія цього договору поширюється на зобов'язання щодо внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів за попередній період.

Згідно з п.3.6 зобов'язання Розповсюджувача щодо внесення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів вважається виконаним у день зарахування коштів до міського бюджету м. Маріуполя.

Коригування розміру та порядку внесення плати здійснюється шляхом укладання сторонами додаткової угоди до цього договору (п.3.8 договору).

За визначенням п.3.9 договору плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів вноситься Розповсюджувачем незалежно від факту встановлення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Внесення плати здійснюється Розповсюджувачем без отримання рахунку, шляхом перерахування грошових коштів до міського бюджету м.Маріуполя (п.3.11 договору).

За приписами п.п.4.1, 4.3 договору місця розташування рекламних засобів повертаються Виконкому на підставі акту приймання-передачі та вважаються повернутими з моменту підписання такого акту сторонами.

Відповідно до розділу 5 “Строк договору” сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його укладання. У випадку отримання Розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому в користування на підставі цього договору, цей договір діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років. Строк цього договору не підлягає автоматичному поновленню.

Договір №63 від 28.11.2013р. з додатками підписано сторонами без розбіжностей.

Згідно додатку №1 “Розрахунок плати до міського бюджету ІП “АІС – Маріуполь” за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами” до договору розмір плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресою: вул.Купріна, 36, габаритами 1,9 х 6,0 у період з 20.02.2013р. по 20.02.2018р. становить 233,71 грн. за 1 місяць; за адресою: вул.Купріна, 36, габаритами 1,9 х 1,3 у період з 20.02.2013р. по 20.02.2018р. - 144,88 грн. за 1 місяць, разом 378,59 грн. за 1 місяць.

За змістом додатку №2 “Графік внесення плати ІП “АІС – Маріуполь” за розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами” сума до сплати за період з 10.02.2014р. по 10.01.2018р. становить 473,24 грн., у тому числі щомісячний платіж за тимчасове користування місцями розміщення реклами - 378,59грн. та сума заборгованості з 20.02.2013р. по 20.02.2018р. у розмірі 94,65 грн.

Як вбачається з правової природи укладеного між сторонами договору №63 від 28.11.2013р., спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами законодавства про розміщення реклами, у тому числі - Законом України “Про рекламу” та постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами” №2067 від 29.12.2003р.

Таким чином, укладений між сторонами договір №63 від 28.11.2013р. є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, зокрема, права позивача на отримання платежів за користування місцями розташування рекламних засобів, що безпосередньо закріплено у п.32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами та узгоджується з п.2.3.15 договору.

Доказів складання акту у розумінні п.4.1, п.4.3 договору суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Сутність заявленого позову полягає у спонуканні відповідача до примусового виконання зумовленого вказаним договором обов'язку зі сплати щомісячних платежів за користування місцями розташування рекламних засобів.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для ухилення від виконання грошових зобов'язань перед позивачем зі здійснення визначених договором платежів за розглядуваний період до 10 числа кожного місяця, що передує оплачуваному.

Заявлена до стягнення сума заборгованості у загальній сумі 7385,36 грн. визначена позивачем як така, що сформувалась у період з 10.11.2015р. по 10.02.2017р. і включає в себе щомісячний платіж за тимчасове користування місцями розміщення реклами 378,59грн. та суму заборгованості з 20.02.2013р. по 20.02.2018р. у розмірі 94,65 грн. згідно додатку №2 “Графік внесення плати ІП “АІС – Маріуполь” за розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами” до договору за грудень 2015р. - березень 2017р.

При цьому, приймаючи до уваги відомості представлені позивачем, що не спростовані у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, у рахунок оплати за надані послуги віднесено 186,48 грн. (виписка по рахунку за 25.02.2016р.).

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та відсутність будь-яких доказів, що спростовують дане, згідно норм процесуального закону, відповідач за тимчасове користування місцями розміщення реклами у період з 10.11.2015р. по 10.02.2017р. повинен сплатити позивачу плату у загальній сумі 7385,36 грн. ((378,59грн. + 94,65 грн.) х 16 - 186,48грн.), та строк виконання цього спірного зобов'язання є таким, що настав.

Проте, в порушення ст.ст.525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання відповідача перед позивачем не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів за договором №63 від 28.11.2013р. у період з 10.11.2015р. по 10.02.2017р. в повному обсязі чи частково у період розгляду справи суду не представлено.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений та обґрунтований матеріалами справи, суд дійшов висновку, що свої зобов`язання відносно своєчасної та повної сплати позивачу плати за тимчасове користування місцями розміщення реклами за договором №63 від 28.11.2013р. у період з 10.11.2015р. по 10.02.2017р. у загальній сумі 7385,36 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, відповідач не виконав.

Відтак, позовні вимоги виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, до Іноземного підприємства “АІС – Маріуполь”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами, яка виникла на підставі договору від 28.11.2013р. №63 у розмірі 7385,36 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, до Іноземного підприємства “АІС – Маріуполь”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами, яка виникла на підставі договору від 28.11.2013р. №63 у розмірі 7385,36 грн., задовольнити.

2. Стягнути з Іноземного підприємства “АІС – Маріуполь” (87547, Донецька область, м.Маріуполь, Жовтневий район, вул.Купріна, буд.36, код ЄДРПОУ 34373020, банківські реквізити не вказано) на користь виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Мира, б.70, код ЄДРПОУ 04052784, міський бюджет м.Маріуполя, р/р №31413544700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300) заборгованість в розмірі 7385,36 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн.

           3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 08.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2017р.          

Суддя                     О.В. Кротінова