Ухвала

від 08.06.2017 по справі 910/8210/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08.06.2017Справа № 910/8210/13

Суддя Плотницька Н.Б ., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, у справі

за позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інжинірингова компанія "Новобуд" простягнення 4 073 413 грн 67 коп. Представники: від стягувача (скаржника): Галдецький Я.А.- представник за довіреністю від боржника:не з'явились від органу ДВС:не з'явились встановив:

15.09.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інжинірингова компанія "Новобуд" про стягнення 4 073 413 грн 67 коп. заборгованості за кредитним договором № 51-07-980-KL від 30.08.2007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 у справі № 910/8210/13 позов задоволено частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Інжинірингова компанія "Новобуд" на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" стягнуто 1 833 291 грн 24 коп. заборгованості за кредитом, 1 471 106 грн 37 коп. заборгованості за відсотками, 91 664 грн 50 коп. заборгованості за несплаченими іншими нарахованими доходами, 124 592 грн 05 коп. пені, 59 481 грн 12 коп. судового збору. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

10.07.2013, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2013, видано наказ.

03.05.2017 відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої скаржник просить суд визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.04.2017 № 51847475; скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.04.2017 №51847475; зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махову Діану Анатоліївну відновити виконавче провадження № 51847475.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2017 розгляд скарги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві призначено на 08.06.2017.

25.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшов відзив на скаргу.

Представники боржник та органу ДВС в судове засідання 08.06.2017 не з'явились, хоча про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.

У судове засідання 08.06.2017 з'явився представник стягувача (скаржника) та надав усні пояснення по суті скарги, відповідно до яких просить суд задовольнити скаргу та визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.04.2017 № 51847475; скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.04.2017 №51847475; зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махову Діану Анатоліївну відновити виконавче провадження № 51847475.

Згідно з статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява N 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення представника стягувача (заявника), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України (у редакції станом на дату подання скарги) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до частини 1 статті 72 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з положеннями пункту 1.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями пункту 1.7.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: а) номер виконавчого провадження; б) вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; в) мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; г) резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови; д) до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами; е) постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою; є) постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю; ж) якщо постанова надсилається у формі електронного документа, вона підписується електронним цифровим підписом; з) у разі якщо постанова виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 4 Закону.

З матеріалів, доданих до скарги вбачається, що Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві була подана заява про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання виконавчого документа Господарського суду міста Києва у справі № 9410/8210/13.

05.08.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Малаховою Д.А., розглянуто вищезазначену заяву та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51847475 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8210/13 від 10.07.2013, якою боржнику встановлено строк для добровільного виконання рішення суду в строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Згідно з частинами 1, 2 та 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

З метою виявлення майна боржника державним виконавцем 05.08.2016 направлено запити до відповідних установ.

05.08.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідні записи про обтяження внесені в державний реєстр обтяження рухомого та нерухомого майна.

Згідно відповіді ДФСУ від 08.08.2016 № 1019222884 встановлено, що у боржника відкриті рахунки в Публічному акціонерному товаристві "КБ Хрещата" та Акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк", але Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківських ліцензій та ліквідацію даних банків.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів 2, 5 частини 1 та частини 2 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2 - 6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Згідно листа Головного управління статистики встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна інжирінгова компанія "Новобуд" зареєстрована за адресою: м. Київ, просп. Науки 61-а, але з виходом за даною адресою державним виконавцем встановлено, що боржник там не знаходиться, про що 13.04.2017 державним виконавцем складено відповідний акт.

Згідно відповідей Головного управління держпраці у Київській області, Регіонального сервісного центру МВС м. Київ та Київській області, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, Укртрансбезпека, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Департаменту льотної придатності, державної інспекції сільського господарства в м. Києві Державної інспекції сільського господарства в Київській області встановлено, що за боржником майно не зареєстровано.

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме мано, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що за боржником зареєстроване майно, яке передано в іпотеку банку та інше майно. Але при детальнішій перевірці кожного об'єкту, встановлено, що інше майно реалізоване до відкриття виконавчого провадження, а деяке майно згідно рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 по справі № 910/20207/13 передано Публічному акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк" в рахунок погашення боргу.

Іншого нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення за боржником не зареєстровано. Також 20.03.2017 державним виконавцем повторно направлено запит ДФСУ та згідно відповіді № 1024488056 від 21.03.2017 встановлено, що боржником нові рахунки не відкривалися.

Згідно з пунктом 12.1.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі інструкція), подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням повинно містити, зокрема, реквізити виконавчого провадження, дату народження (число, місяць, рік) боржника, керівника боржника - юридичної особи.

Відсутність точних даних щодо керівника боржника-юридичної особи позбавляє можливості провести однозначну ідентифікацію під час перетинання ним державного кордону і в разі постановлення ухвали суду з такою неконкретною прохальною частиною, її складно буде виконувати.

В зв'язку з тим, що у матеріалах виконавчого провадження відсутня інформація щодо ПІБ, дати народження (число, місяць, рік) боржника, керівника боржника - юридичної особи, а стягувачем не надано такої інформації, дана обставина обмежує право державного виконавця на звернення до суду з відповідним поданням.

Також, в зв'язку з відсутністю боржника за адресою де він зареєстрований не можливо відібрати пояснення боржника, щодо виконання рішення суду, а отже не можливо встановити факт ухилення боржником від виконання рішення суду, що є обов'язковою вимогою, для задоволення даного подання.

Слід зазначити, що наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець має зазначити у поданні.

18.04.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Малаховою Д.А. в межах виконавчого провадження № 51847475 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Відповідно до листа головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Малаховою Д.А. № 341/4 від 18.04.2017, копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.04.2017 та оригінал наказу Господарського суду міста Києва № 910/8210/13 від 10.07.3013 надіслано на адресу стягувача - Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк".

З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства України, судом не встановлено жодного порушення з боку головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Малахової Д.А при вчиненні ним виконавчих дій спрямованих на виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8210/13 від 10.07.3013, зокрема при винесенні останнім постанови від 18.04.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження № 51847475.

Судом враховано, рекомендації, викладені у пунктах 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" щодо того, що прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що стягувачем (скаржником) не доведено порушення головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Малаховою Д.А. порядку вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, в частині винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 51847475 від 18.04.2017, з огляду на що суд відмовляє Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" у задоволенні скарги на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" в задоволенні скарги на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Суддя Н.Б. Плотницька