Рішення

від 12.06.2017 по справі 902/333/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.06.2017 Справа № 902/333/17

За позовом міського комунального підприємства "Могилів-Подільський парк культури та відпочинку ім. Лесі Українки", м. Могилів-Подільський, Вінницька область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 8565,31 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Могилів-Подільський парк культури та відпочинку ім. Лесі Українки" звернулося до господарського суду Вінницької області із позовом про стягнення 8150,00 грн., що складають попередньої оплати, на яку на було здійснено поставку товару за договором № 2-281-2016 від 28.11.2016 року та 415,31 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 14.04.2017 р., справу № 902/333/17 надіслано за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану справу передано на розгляд судді Мельниченко І.Ф.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2017 р. справу № 902/333/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, проти заявлених вимог заперечує, обґрунтувань таких заперечень не наводить.

При цьому у відзиві, останній підтверджує, як факт укладення сторонами спірного договору, так і отримання від позивача грошових коштів за платіжним дорученням № 166 від 19.12.2016 р.

Крім того, відповідач повідомляє про те, що поставка товару здійснена не була, отримані від позивача грошові кошти на спірну суму також не були повернені.

Далі останній повідомив про те, що додаткові пояснення та документи у нього відсутні.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що в даному випадку неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (Постачальник) та міським комунальним підприємством "Могилів-Подільський парк культури та відпочинку ім. Лесі Українки" (Покупець) укладено договір, предметом якого є товар, найменування та кількість якого визначено у видаткових накладних; одиницю виміру визначено - літр; відпуск товару здійснюється із АЗС за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" (п.1.1 - 1.5 договору).

Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору (п.2.1).

У п.4.1. договору сторонами встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку та накладних на товар за цінами, що діють на момент надходження коштів.

Ціна одного літру товару вказується у рахунку та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.

Після оплати товару на протязі 5-ти робочих днів Постачальник зобов'язаний передати Покупцю, а Покупець зобов'язаний отримати від Постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару (п. 4.4 договору).

В п.4.5 договору, сторони дійшли згоди про те, що Постачальник зобов'язується видати довірчі документи представнику Покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару, що скріплена підписом та печаткою (за умови її наявності у сторони) Покупця та видаткову накладну на товар.

Відповідно до п.3.2. договору, його загальна сума склала 8150,00 грн., у т.ч. ПДВ 1277,79 грн. та акцизний податок 483,30 грн.

Строк поставки товарів визначено в п.5.1. договору - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).

Умови п.5.2.1 та 5.2.3 передбачають, що передача Покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки.

Скретч - картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.

Як вбачається із матеріалів справи позивач, виконуючи умови спірного договору, 19.12.2016 року здійснив перерахування грошових коштів в сумі 8150,00 грн. за реквізитами, вказаними в п.4.2. договору, в підтвердження чого до матеріалів справи залучено платіжне доручення № 166 від 19.12.2016 року.

Документального підтвердження, яке б свідчило про виконання Постачальником зобов'язань щодо передачі Покупцю скретч-карток, відповідачем надано не було, у відзиві на позовну заяву такі відомості відсутні.

Тобто, можливості визначити строки поставки товару, який вказано в скретч-картках, не є можливим.

У зв'язку з відсутністю у позивача, по не залежним від нього обставинам, зазначених вище документів (скретч-карток), останній був позбавлений можливості отримати, передбачений умовами договору товар, в порядку встановленому в п.5.2.1.

Укладаючи спірний договір, сторони дійшли згоди про те, що він діє до 31.12.2016 року (п.п. 10.1, 10.2 договору).

Згідно п.1. статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Виходячи з аналізу зазначеної вище норми закону та пунктів договору, суд приходить до висновку про те, що укладаючи спірний договір сторони визначили як певні (часткові) строки поставки, так і загальний строк дії договору, тобто, загальний строк зобов'язання, в т. ч. і щодо поставки товару, який встановлено до 31.12.2016 року.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов'язання з поставки товару на суму 8150,00 грн, відповідач на момент розгляду спору не надав.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів повернення грошових коштів, отриманих за товар, відповідач на момент розгляду спору також не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення в примусовому порядку суми попередньої оплати слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення зобов'язання (невиконання чи неналежне виконання), сторони у договорі передбачили відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожен день прострочення (п.7.2. договору).

У пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що розмір штрафних санкцій щодо окремих видів зобов'язань встановлюється законом, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як зазначив Верховний Суд України у постановах від 22.11.2010 р. у справі N 14/80-09-2056 та від 20.12.2010 р. у справі N 06/113-38, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, і пеня застосовується за порушення будь - яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання.

Згідно п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, пені, що передбачено п. 7.2 договору.

При розгляді даного спору, судом встановлено неналежне виконання відповідачем умов договору щодо поставки товару, в звґязку з чим вимоги позивача щодо стягнення пені, підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Зважаючи на те, що на момент розгляду спору по суті позивачем не надано уточненого розрахунку пені із зазначенням періоду її нарахування, господарським судом приймається до уваги розрахунок вказаний у позовній заяві, - за 62 дні прострочення, тобто, з 01.01.17 р. по 03.03.17р.

Сума пені, за вказаний період складає 387,63 грн., яка і підлягає до примусового стягнення.

Керуючись ст. ст. 526, 546-549, 610, 612, 693, 712 Цивільного кодексу України, статтею 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський,40-а, код ЄДРПОУ 39726851) на користь міського комунального підприємства "Могилів-Подільський парк культури та відпочинку ім. Лесі Українки" (Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул.Сагайдачного,11а, код ЄДРПОУ 02215124) 8150 (вісім тисяч сто п'ятдесят гривень) 00 коп. основного боргу, 387 (триста вісімдесят сім гривень) 63 коп. пені, 1594 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири гривні) 83 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_2