Ухвала

від 06.06.2017 по справі 910/390/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06.06.2017Справа № 910/390/16

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції"

на дії Дорогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області

у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"

про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у справі № 4/2015-ТС

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"

до малого приватного підприємства "МІОС"

про стягнення заборгованості

за участю Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від скаржника - не з'явився

від відповідача - не з'явився.

від Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у справі № 4/2015-ТС.

На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року у справі № 910/390/16 та рішення постійно діючого Третейського суду при Корпорації "Юртранссервіс" від 28.09.2015 року у справі № 4/2015-ТС Господарським судом міста Києва видано накази № 910/390/16 від 28.01.2016 року.

23.02.2017 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" до суду надійшла скарга на бездіяльність головного державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служи Головного територіального управління юстиції у Львівській області під час здійснення виконавчого провадження № 51135459 та на постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 30.12.2016 року у виконавчому провадженні № 51135459.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2017 року у справі № 910/390/16 вказана скарга призначена до розгляду.

18.04.2017 року від Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служи Головного територіального управління юстиції у Львівській області до суду надійшли заперечення на скаргу та клопотання про розгляд справи без участі представника виконавчої служби. В наданих запереченнях зазначено, що стягувачем не підтверджено документально місцезнаходження майна в м.Дрогобичі, будівлі за адресою: м.Дрогобич, вул.Трускавецька, 71, які б належали боржнику відсутні, що унеможливлює виявити рухоме заставне майно.

Відповідно до ч 2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши подану скаргу, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На виконання рішення постійно діючого третейського суду при Корпорації Юртранссервіс від 28.09.2015р. у справі №4/2015-ТС та ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2016р. у справі №910/390/16 господарським судом міста Києва видано наказ від 28.01.2016р. про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості Малого приватного підприємства Міос перед Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Приватні Інвестиції за Договором кредитної лінії №02/08 від 08.02.2008р. та Кредитним договором №03/08 від 08.02.2008р., в загальній сумі 1 200 030,01 грн., на предмет застави, шляхом продажу з прилюдних торгів, а саме:

- верстат вертикально-фрезерний моделі 6550, заводський №2223, інв. №85;

- компресор ПКС 5,25А, заводський №33375, інв. №86;

- плоскошліфувальний верстат моделі ЗД722 Ф1, інв. №69;

- верстат вертикально-фрезерний моделі 6Р13 1982 р. випуску.

Згідно п.1.5. Договору застави №3 від 29.10.2008р., оформленого в забезпечення виконання зобов'язань МПП Міос за Договором кредитної лінії №02/08 від 08.02.2008р. та Кредитним договором №03/08 від 08.02.2008р., вищезазначене майно знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 71. Особа відповідальна за збереження предмету застави - ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Стягувачем до Дрогобицького міськрайонного ДВС ГТУЮ у Львівській області було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.01.2016р. у справі №910/390/16.

30.12.2016р. постановою головного державного виконавця відділу Дрогобицького міськрайонного ДВС ГТУЮ у Львівській області ВП №51135459 було повернуто виконавчий документ стягувачу без виконання на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , оскільки в процесі виконання встановлено, що місцезнаходження майна не встановлено, оскільки за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 71 знаходяться декілька нежитлових будівель та нежитлових приміщень, які належать кільком власникам, тому встановити у якому з будівель чи приміщень може знаходитись заставне майно неможливо.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні з рахунків) та примусовій реалізації. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Статтею 52 Закону України Про виконавче провадження визначено особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

В наказі Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року визначено порядок його виконання шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Звертаючись з даною скаргою до суду, скаржник зазначає, що в ході виконавчого провадження державним виконавцем не було здійснено будь-яких заходів передбачених Законом України Про виконавче провадження (в редакції закону, що діяла на час відкриття виконавчого провадження) та Законом України Про виконавче провадження (в редакції на час винесення оскаржуваної постанови). В мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначено, що в ході виконавчого провадження не виявлено заставного майна однак , не зазначено, які саме заходи було вжито з метою його розшуку та не надано відповідних копій документів, що передбачені Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції У країни від 02.04.2012 року № 512/5.

Відповідно до п.20 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

В постанові головного державного виконавця відділу Дрогобицького міськрайонного ДВС ГТУЮ у Львівській області від 30.12.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачу зазначено підставу повернення п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції закону, що втратила чинність).

Станом на дату прийняття оскаржуваної постанови порядок та підстави повернення виконавчих документів стягувачу врегульовано ст.37 Закону України Про виконавче провадження , так відповідно до ч. 1 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Отже передумовою повернення виконавчого документу стягувачу у разі відсутності майна на яке можливо було б звернути стягнення є безрезультатність дій вжитих щодо його розшуку.

З постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.12.2016р. не вбачається, що в ході виконавчого провадження державним виконавцем вживались заходи його розшуку, Дрогобицьким міськрайонним відділом державної виконавчої служби доказів щодо вчинення передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо звернення стягнення на заставлене майно не надано.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У Рішенні від 26.06.2013 по справі №1-7/2013 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії Харківобленерго щодо офіційного тлумачення положень п.2 ч.2 ст.17, п.8 ч.1 ст.26, ч.1 ст.50 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, брав до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 зі справи Совтрансавто-Холдинг проти України" визначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (згадується в п.4 Інформаційного листа №01-8/1427 від 18.11.2003 Вищого господарського суду України Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні ).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом України Про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Посилання Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служи Головного територіального управління юстиції у Львівській області на те, що стягувачем не підтверджено документально місцезнаходження майна в м.Дрогобичі, а будівлі за адресою: м.Дрогобич, вул.Трускавецька, 71, які б належали боржнику відсутні, що унеможливлює виявити рухоме заставне майно, як підстава для відмови у задоволенні скарги, необґрунтовані, оскільки доказів проведення виконавчих дій, спрямованих на звернення стягнення на заставлене майно у порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження суду не надано.

Враховуючи вище наведене, а також виходячи з того, що доказів проведення виконавчих дій з виконання наказу у даній справі суду не надано, доводи викладені стягувачем у скарзі визнаються судом обґрунтованими, а подана скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" на бездіяльність Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" задовольнити.

2. Визнати бездіяльність відділу Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області під час здійснення ВП №51 135459 незаконною.

3. Постанову відділу Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 30.12.2016р. про повернення виконавчого документу стягувачу у ВП № 51135459 визнати недійсною.

4. Зобов'язати відділ Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області здійснити виконавчі дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження , з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року у справі №910/390/16.

Суддя Шкурдова Л.М.