Постанова

від 31.05.2017 по справі 910/17567/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2017 р. Справа№ 910/17567/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Пашкіної С.А.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Шлапак І.С. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016р.

у справі № 910/17567/16 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ 2014"

про визнання нікчемних правочинів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Банк національний кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВВМ 2014 про визнання нікчемних правочинів недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договори про внесення змін №1 від 27.06.2014р., б/н від 30.04.2015р. до депозитного договору №DU1243/2014-1 від 26.06.2014р., укладені між позивачем та відповідачем, є нікчемними з підстав, визначених в пункті 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку з виключенням умови про незастосування перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою, у зв'язку із чим банк відмовився від власних майнових вимог у розмірі 299 293,15 грн. виплати грошових коштів, що є підставою для визнання вказаних договорів недійсними в частині незастосування заниженої процентної ставки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2016р. у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Банк національний кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ПАТ Банк національний кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука В.В. звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення судом першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним і неповним дослідженням доказів, порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Мальченко А.О. судді: Жук Г.А., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.01.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017р., розгляд справи №910/17567/16 відкладено до 13.02.2017р.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017р., у зв'язку з перебуванням головуючого судді Мальченко А.О. у відпустці, вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Смірнова Л.Г., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017р.. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.03.2017р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

06.04.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи документів з вирішення справ по аналогічним спорам.

19.04.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги та додаткові документи, яке задоволено колегією суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 31.05.2017р.

Відповідач до судового засідання, що відбулось 31.05.2017р., не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2014р. між Публічним акціонерним товариством Банк національний кредит (далі -банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВВМ 2014 (далі -вкладник) укладений договір про депозитний вклад Стандартний №DU1243/2014-1 строком на 12 місяців + 1 день (367 днів) в національній валюті (без капіталізації процентів), відповідно до пункту 2.1 якого, вкладник передав, а банк прийняв на депозитний рахунок №26152099509002 в ПАТ Банк національний кредит , МФО 320702, грошові кошти в сумі 1 700 000,00 грн. в національній валюті.

Пунктами 2.2, 2.3 договору визначено, що депозит розміщується на строк з 26.06.2014р. по 27.06.2015р. включно. Банк сплачує вкладнику процентну ставку за користування депозитом у розмірі 22,00% річних.

Відповідно до пункту 3.7 договору у випадку розірвання цього договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 2,0% процента річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку. Якщо сума раніше сплачених процентів перевищує суму процентів, що належить до виплати по перерахуванню, то різниця між ними утримується банком в момент дострокового повернення владу з суми вкладу або вноситься вкладником на рахунок банку (пункт 3.8 договору)ю

27.06.2014р. між ПАТ Банк Національний кредит та ТОВ ВВМ 2014 укладений договір про внесення змін №1 до депозитного договору, згідно з яким сторони пункт 2.1 договору строкового вкладу доповнили пунктом 2.1.1 і домовилися, що Майнові права на вклад є забезпеченням виконання зобов'язань юридичної особи за законодавством України - Товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс - позичальник за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №49Ю/2010/05-81/2-1 від 30.08.2010р. (з усіма змінами та доповненнями, як укладеними так і такими, що будуть укладені в майбутньому), який укладений між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Факторинг Фінанс .

Згідно з пунктом 3 договору про внесення змін №1 сторони домовились, про те, що 26.06.2015р. банк перераховує загальну суму депозиту на рахунок вкладника, але в будь-якому разі після припинення дії договору застави майнових прав №04-1284/1-1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку) від 27.06.2014р. .

Згідно з пунктом 3.7 депозитного договору в редакції договору про внесення змін №1 вкладник має право після припинення дії договору застави майнових прав №04-1284/1-1 від 27.06.2014р. звернутися з проханням про дострокове розірвання договору і повернення суми депозиту в робочий день протягом операційного часу, письмово попередивши про це банк за 10 (десять) робочих днів до бажаної дати повернення суми депозиту та нарахованих процентів, шляхом подання відповідної заяви про дострокове розірвання дії договору. Датою розірвання договору вважається дата повернення суми депозиту та нарахованих процентів вкладнику.

Після припинення дії договору застави майнових прав №04-1284/1-1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку) від 27.06.2014р. банк повертає суму депозиту та нарахованих процентів протягом 10 (десяти) днів з дня подання вкладником заяви про дострокове розірвання договору шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок вкладника .

Пунктом 4.4.1. депозитного договору в редакції договору про внесення змін №1 встановлено, що вкладник має право звернутись з проханням про дострокове розірвання договору і повернення суми депозиту в робочий день протягом банківського операційного часу письмово попередивши про це банк за 10 робочих днів, але тільки після припинення дії договору застави майнових прав № 04-1284/1-1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку) від 27.06.2014р.

Утім, 30.04.2015р. між ПАТ Банк Національний кредит та ТОВ ВВМ 2014 був укладений договір, згідно з яким викладено абзац 3 пункту 3.7. в наступній редакції: У випадку розірвання цього договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою 22% річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку .

У цей же день, банк та вкладник за згодою припинили шляхом розірвання договору застави майнових прав, предметом якого були права вимоги за вкладом, а вклад у розмірі 1 700 000,00 грн. за заявою вкладника разом з нарахованими відсотками у розмірі 22% річних, що становили 327 797,26 грн., був достроково повернутий вкладнику на рахунок у цьому ж банку, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою.

На підставі Постанови правління Національного банку України № 358 від 05.06.2015р. "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 114 від 05.06.2015р. "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Банк Національний кредит", згідно з яким з 08.06.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Банк Національний кредит".

Тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на 3 місяці з 08.06.2015р. по 07.09.2015р. включно.

Правлінням Національного банку України від 28.08.2015р. прийнято постанову № 563 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит". На виконання вказаної постанови рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 159 від 28.08.2015р. розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит".

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (Закон) уповноважена особа Фонду гарантування зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

31.08.2015р. розпочато процедуру ліквідації Банку та делеговано всі повноваження ліквідатора позивача, визначені статтями 37 та 38, частинами першою та другою статті 48 Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Паламарчуку Віталію Віталійовичу строком на 1 рік з 31 серпня 2015 року до 31 серпня 2016 року включно.

У ході проведеної перевірки уповноваженою особою Фонду гарантування виявлено нікчемність договорів про внесення змін до депозитного договору № DU1243/2014-1 від 26.06.2014р., з тих мотивів, що банк відмовився від власних майнових вимог, що потягло за собою необґрунтовану виплату відповідачу грошових коштів. На підставі ч. 4 ст. 38 Закону Уповноважена особа Фонду гарантування звернулася з повідомленнями до відповідача (листи № 09/15-64 від 28.09.2015р. та №04-08/2096 від 17.11.2015р.) про нікчемність правочинів та застосування наслідків нікчемності.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Банк, уклавши Договори про внесення змін №1 від 27.06.2014р. та б/н від 30.04.2015р., не здійснював безоплатного відчуження майна, не приймав на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій та не відмовлявся від власних майнових вимог, а тому не встановлено ознак нікчемності правочину згідно статті 215 ЦК України.

З таким висновком місцевого господарського суду погодитись не можна.

Істотною умовою договору строкового банківського вкладу є строк. Метою вкладника є збереження та примноження власних грошових коштів, тоді як метою банку - мобілізація (залучення) грошових коштів клієнтів для здійснення активних банківських операцій.

У разі, коли вимогами за договором банківського вкладу забезпечені зобов'язання третьої особи перед банком, банк вправі очікувати задоволення своїх законних вимог до третьої особи за рахунок банківського вкладу. У розумінні частини 1 статті 190 ЦК України майнові права, або права вимоги, включаючи права на грошові кошти на рахунках, або вкладах, вважаються майном.

Таким чином, правочини щодо припинення застави майнових прав та відмова від зазвичай встановленого пониженого розміру процентів за дострокове з ініціативи вкладника повернення йому вкладу до закінчення обумовленого банком та вкладником строку охоплюється диспозицією частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" нікчемності правочину - банк відмовився від власних майнових вимог, що потягло за собою необґрунтовану виплату відповідачу грошових коштів.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема з тієї підстави, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Уповноважена особа Фонду: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Разом з тим відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Колегія вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення та задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Паламарчука Віталія Віталійовича.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016р. у справі № 910/17567/16 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016р. у справі № 910/17567/16 - скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича.

Визнати недійсним нікчемний договір про внесення змін №1 від 27.06.2014р. та нікчемний договір про внесення змін від 30.04.2015р. до депозитного договору №DU1243/2014-1 від 26.06.2014р. в частині незастосування заниженої процентної ставки при достроковому розірванні договору з ініціативи вкладника.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ 2014" (04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, 4, літ. А, н/п №19, ЄДРПОУ 39254387) на користь Публічного акціонерного товариства Банк національний кредит (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58; ЄДРПОУ 20057663) витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. та 1 515 (тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ 2014" (04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, 4, літ. А, н/п №19, ЄДРПОУ 39254387) в дохід Державного бюджету України 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за подання позову та 1 515 (тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

6. Матеріали справи №910/17567/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

С.А. Пашкіна