Постанова

від 08.06.2017 по справі 906/208/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р. Справа № 906/208/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Демянчук Ю.Г.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився

розглядаючи апеляційну скаргу приватного підприємства "Арго Торг" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 06.02.17 р. у справі № 906/208/15

за позовом Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"

до Приватне підприємство "Арго Торг"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: громадянин ОСОБА_2 (м. Житомир)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.02.2017 р. у справі № 906/208/15 (суддя Гансецький В.П.) задоволено заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 02.02.2017 р. № 140-10-0/24 про забезпечення позову. Заборонено Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, які утворені та діють у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", нотаріусам: вчинення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:

- приміщення магазину продовольчих товарів, загальною площею 190,4 кв.м.,

- приміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею 71,4 кв.м.,

- приміщення аптеки, загальною площею 62,6 кв.м.,

- приміщення їдальні, загальною площею 517,0 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

3аборонено Приватному підприємству "Арго торг" (ідентифікаційний код 30314788), Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирська Архітектурно-планувальна майстерня" (ідентифікаційний код 36549029), Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліська логістична компанія" (ідентифікаційний код 38992052) та іншим особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме:

- приміщення магазину продовольчих товарів, загальною площею190,4 кв.м.,

- приміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею 71,4 кв.м.,

- приміщення аптеки, загальною площею 62,6 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонено суб'єктам державної реєстрації прав (нотаріусам) та державним реєстраторам видавати Свідоцтво про придбання з прилюдних торгів нерухомого майна, а саме:

- приміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею 71,4 кв.м.,

- приміщення аптеки, загальною площею 62,6 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонено нотаріусам, державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії з нерухомим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Провадження у справі № 906/208/15 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 806/216/17, яка розглядається в Житомирському окружному адміністративному суді.

Зобов'язано сторін повідомити господарський суд копією відповідного судового рішення про набрання законної сили судовим рішенням у справі №806/216/17.

Зобов'язано позивача провести оцінку майна суб'єктом оціночної діяльності.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач- ПП "Арго торг" подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати в частині задоволення заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про вжиття заходів забезпечення позову. В обгрунтування скарги зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 67 ГПК України види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову. В даному позові розглядається вимога про звернення стягнення на приміщення їдальні, літера "Г", площею 897,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, яке належить приватному підприємству "Арго торг" та яке є предметом майнової застави згідно договору іпотеки від 28.04.2008 р. № 6354, укладеним між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Арго торг". Таким чином, захід про заборону вчиняти дії по видачі свідоцтв про придбання з прилюдних торгів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, на яке не заявлено стягнення, при обставинах неоспорення прилюдних торгів - є таким, що заборонений нормою ч. 11 ст. 67 ГПК України та п. 1 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. № 16. Звертає увагу, що нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить не лише ПП "Арго торг", а й ряду інших юридичних осіб, то що за цією адресою є будівлі з літерами "А", "Б", "В" і "Г". Лише будівля з літерою "Г" є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 28.04.2007 р. № 6354. Таким чином, суд першої інстанції вживаючи заходи забезпечення позову очевидно порушив права третіх осіб - власників нерухомого майна, що знаходяться за вищевказаною адресою. Разом з цим вказує, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу порушив принципи змагальності сторін в судовому процесі. Зокрема, ПП "Арго торг" було позбавлене внаслідок невручення судової повістки і надіслання її на адресу, за якою відповідач не знаходиться відповідно до відомостей ЄДР та ЄДРПОУ, обгрунтовувати свої заперечення проти доводів заявника і позбавлене права подати суду докази, які спростовують вимоги заявника. За наведених обставин просить задоволити апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує, мотивуючи тим, що вжиті заходи забезпечення позову цілком відповідають предмету позову. Зокрема, між Банком та ПП "Арго торг" в забезпечення вимог, які витікають із кредитного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_2, було укладено договір іпотеки № 6353. Відповідно до вказаного договору іпотекодавець ПП "Арго торг" передав в іпотеку Банку нерухоме майно - приміщення їдальні, загальною площею 897,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В цілях уникнення відповідальності по зобов'язаннях щодо повернення заборгованості за кредитним договором, ПП "Арго торг", як іпотекодавцем, було прийняте рішення про поділ нерухомого майна - приміщення їдальні, заг.площею 897,7 кв.м. на окремі індивідуально визначені об'єкти:

- приміщення магазину продовольчих товарів, заг.площею 190,4 кв.м.;

- приміщення магазину непродовольчих товарів, заг.площею 71,4 кв.м.;

- приміщення аптеки, заг.площею 62,6 кв.м.;

- приміщення їдальні, заг. площею 517,0 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Протягом жовтня 2016 р. - січня 2017 р. приміщення магазину продовольчих товарів, магазину непродовольчих товарів та аптеки було реалізовано в примусовому порядку через електронні торги. Про вказану обставину позивачу стало відомо 06.01.2017 р. під час ознайомлення з інформацією про призначення торгів в системі електронних торгів арештованого майна "Сетам".

Оскільки реалізовані приміщення являються складовими частинами приміщення їдальні, яке було передане ПП "Арго торг" в іпотеку банку, та існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам іпотекодержателя. З огляду на вказане вважає ухвалу суду першої інстанції обгрунтованою та законною.

В судове засідання 08.06.2017 р. представники сторін не з'явились. Апелянт на вимогу суду не надав документів, які на його думку, спростовують висновки суду під час винесення оскаржуваної ухвали.

Поряд з цим, від апелянта засобами електронного зв'язку надійшла заява про відкладення розгляду справи з тих мотивів, що останньому стало відомо про подання апеляційної скарги на ухвалу від 06.02.2017 р. про вжиття заходів забезпечення позову товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська архітектурно-планувальна майстерня". Скаржник вважає, що скарга ТОВ "Житомирська архітектурно-планувальна майстерня" підлягає спільному розгляду з його скаргою.

Вказана заява судом відхилена, оскільки апеляційна скарга ТОВ "Житомирська архітектурно-планувальна майстерня", яка надійшла до суду апеляційної інстанції 07.06.2017 р., була повернута заявнику без розгляду ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 р. Таким чином, жодних перешкод для розгляду скарги не існувало, а тому подана заява про відкладення розгляду справи є безпідставною та необгрунтованою.

Необхідність витребування матеріалів справи в повному обсязі, необхідність належного повідомлення апелянта про розгляд скарги, а також потреба в наданні додаткових доказів зумовили розгляд даної скарги у більш тривалий строк ніж визначено ст. 102 ГПК України, що відображено у відповідних ухвалах суду.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що розумний строк розгляду даної скарги вичерпано та судом в повній мірі забезпечено право сторін протягом цього строку здійснити відповідні процесуальні дії, а відтак нез'явлення представників сторін та не подання витребовуваних доказів суд розцінює як недобросовісну поведінку, що не вважається перешкодою для розгляду скарги по суті.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 06.02.2017 р. у справі № 906/208/15 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 28.04.07р. - приміщення їдальні, загальною площею 897,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві власності відповідачу на користь позивача на погашення заборгованості відповідача на суму 206677,94 дол. США, з яких 168300,00 дол. США борг по кредиту згідно кредитного договору № Z012/110/323 від 27.04.07р., 38377,94 дол. США борг за відсотками, 1010,59 дол. США пені за відсотками, 1556,95 дол. США пені за тілом кредиту та судового збору у розмірі 73080,00 грн. шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Заявою від 04.03.15 р. позивач уточнив позовні вимоги, просить звернути стягнення на предмет іпотеки згідно укладеного між сторонами договору іпотеки від 28.04.07р., а саме на нерухоме майно: приміщення їдальні, літера "Г", загальною площею 897,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності відповідачу, для задоволення грошових вимог позивача за кредитним договором № Z012/110/323 від 27.04.07р. у розмірі 206677,94 дол. США, з яких 168300,00 дол. США заборгованості по кредиту, 38377,94 дол. США заборгованості за відсотками, 1010,59 дол. США пені за відсотками, 1556,95 дол. США пені за тілом кредиту та судового збору у розмірі 73080,00 грн.

Крім того, позивач просить встановити спосіб реалізації нерухомого майна: приміщення їдальні, літера "Г", загальною площею 897,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом його продажу на прилюдних електронних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації, яка визначена позивачем та відповідачем і відображена у договорі іпотеки реєстр. № 6353 від 28.04.07р. в сумі 3033000,00 грн.

03.02.17р. на адресу місцевого господарського суду від представника позивача надійшла оплачена судовим збором заява від 02.02.17р. № 140-10-0/24 про забезпечення позову, в якій представник позивача просить забезпечити позов шляхом заборони Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, які утворені та діють у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", нотаріусам: вчинення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: приміщення магазину продовольчих товарів, загальною площею 190,4 кв.м., приміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею 71,4 кв.м., приміщення аптеки, загальною площею 62,6 кв.м., приміщення їдальні, загальною площею 517,0 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а також шляхом заборони ПП "Арго торг", ТОВ "Житомирська Архітектурно-планувальна майстерня", ТОВ "Поліська логістична компанія" та іншим особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: приміщення магазину продовольчих товарів, загальною площею190,4 кв.м., приміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею 71,4 кв.м., приміщення аптеки, загальною площею 62,6 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, просить заборонити суб'єктам державної реєстрації прав (нотаріусам) та державним реєстраторам видавати Свідоцтво про придбання з прилюдних торгів нерухомого майна, а саме: приміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею 71,4 кв.м., приміщення аптеки, загальною площею 62,6 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити нотаріусам, державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії з нерухомим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Заява обгрунтована тим, що 06.01.2017 р. під час ознайомлення з інформацією про призначення торгів в системі електронних торгів арештованого майна "Сетам", стало відомо про те, що 04.01.17р. відбулися торги з реалізації нерухомого майна, на яких було продане: приміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею 71,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, лот № 188384 за ціною 241139,36 грн.; приміщення аптеки, загальною площею 62,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, лот 188364 за ціною 114900,00 грн. Також було встановлено, що 24.10.16р. відбулися торги, на яких було реалізоване приміщення магазину продовольчих товарів, загальною площею 190,4 кв.м., номер запису про право власності: 17824620, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, лот № 174949, вартістю 363448,80 грн.

За твердженням позивача вказані приміщення є складовими частинами приміщення їдальні, яке 28.04.07р. було передане Приватним підприємством "Арго торг" позивачу в іпотеку.

Заявник вказує, що з метою уникнення відповідальності за зобов'язанням щодо повернення заборгованості, які виникли за кредитним договором № Z012/110/323 від 27.04.07р., в тому числі, за рахунок звернення стягнення на майно, яке передане в іпотеку, відповідачем, як іпотекодавцем, було прийняте рішення про поділ нерухомого майна, приміщення їдальні загальною площею 897,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на окремі індивідуально визначені об'єкти: приміщення магазину продовольчих товарів, загальною площею 190,4 кв.м.; приміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею 71,4 кв.м., приміщення аптеки, загальною площею 62,6 кв.м., приміщення їдальні загальною площею 517,0 кв.м., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Також у даній заяві про забезпечення позову зазначено, що:

20.05.15р. Управлінням ДАБІ у Житомирській області ПП "Арго торг" була видана Декларація про готовність об'єкта (приміщення їдальні, загальною площею 897,7 кв.м.) до експлуатації, серія та № ЖТ 143151400087, відповідно до якої здійснено поділ об'єкта, переданого в іпотеку, на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна;

30.08.16р. державним реєстратором Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Русецьким І.В. було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав право власності на вказані вище окремі індивідуально визначені об'єкти нерухомого майна, створені в результаті поділу.

Під час реєстрації вказаних об'єктів, державним реєстратором Русецьким І.В. відкрито новий Розділ з присвоєнням реєстраційного номера об'єкту нерухомого майна, проте не перенесено до нього відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, державну реєстрацію іпотеки та не отримано документ, який підтверджує наявність згоди іпотекодержателя на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна.

Тому, на думку представника позивача, вчиняючи дії з реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що виникли шляхом поділу, державним реєстратором Русецьким І.В. було порушено вимоги викладені у п. 1 пп.3, п.2 пп.3 ст.10, п.2 ст.14, п.6 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", абз.2 п.19, п.20. п.56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що діяв на момент вчинення реєстраційних дій, ст.9 Закону України "Про іпотеку", згідно якої, зокрема, передбачено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, вчиняти дії з майном, переданим в іпотеку, в тому числі, відчужувати предмет іпотеки.

За наведених обставин вважає, що зазначені порушення вимог чинного законодавства державним реєстратором Русецьким І.В. та прийняті рішення сприяли в подальшому реалізації об'єктів нерухомості в примусовому порядку (продажу) в системі електронних торгів "Сетам" у виконавчому провадженні № 48834256, відкритому Богунським відділом ДВС м.Житомир, а саме:

- торги відбулися 24.10.16р., лот № 174949, реалізоване приміщення магазину продовольчих товарів, загальною площею 190,4 кв.м., номер запису про право власності: 17824620, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

- торги відбулися 04.01.17р., лот № 188384, приміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 71,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, кошти мають бути сплачені 19.01.17р.;

- торги відбулися 04.01.17р., лот № 188364, приміщення аптеки, загальною площею 62,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, кошти мають бути сплачені 19.01.17р.

Таким чином заявник вказує, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам іпотекодержателя (позивача), а тому з метою захисту прав позивача на іпотечне майно, яке реалізується в примусовому порядку, є необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, оскільки їх невжиття матиме наслідки порушення прав позивача і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Ухвала господарського суду від 26.01.17р., яка направлялась відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (АДРЕСА_1) повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Ухвала господарського суду від 26.01.17р., яка направлялась третій особі за його адресою (АДРЕСА_2) повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.11р. № 16, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до абз.3, 4 п.3 вказаної постанови Пленуму, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Судом апеляційної інстанції відмічається, що апелянтом були надані додаткові докази, які на його думку свідчать про те, що виконавчою службою здійснювався продаж приміщень, побудованих ПП "Агро Торг" в 2015 році (згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою в Управлінні ДАБІ у Житомирській області від 20.05.2015 р. № ЖТ143151400078). Вказані приміщення за твердженням апелянта зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та значаться під літерою "Д". Натомість приміщення їдальні, яке перебуває в іпотеці банку зареєстроване під літерою "Г". На підставі вказаного скаржник стверджує, що судом першої інстанції помилково вжито заходи забезпечення позову щодо майна, яке не являється предметом іпотеки, а відтак припущення про порушення прав та охоронюваних законом позивача є безпідставним.

Однак, з поданої декларації про готовність об'єкта до експлуатації вбачається, що протягом 2014-2015 років ТОВ "Арго-торг" проведена реконструкція частини власних приміщень їдальні під аптеку, магазин непродовольчих товарів та магазин продовольчих товарів в межах власних приміщень без зміни геометричних розмірів будинку .

Доказів того, що передане ТОВ "Арго торг" в іпотеку банку приміщення їдальні (літера "Г") загальною площею 897,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, залишилось у незмінному стані, а приміщення магазину продовольчих товарів, загальною площею 190,4 кв.м.; приміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею 71,4 кв.м. та приміщення аптеки, загальною площею 62,6 кв.м., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не являються частиною іпотечного майна та є іншими окремими об'єктами - апелянтом не надано.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, дослідивши матеріали справи та заяву представника позивача про забезпечення позову та подані нею докази, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що до прийняття рішення у справі існує реальна загроза завдання шкоди правам, свободам та інтересам позивача - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", як іпотекодержателя, зокрема, правам позивача на іпотечне майно, яке реалізується в примусовому порядку та, що у випадку винесення судом рішення про задоволення позову, виконання цього рішення буде неможливим або суттєво утрудненим.

Твердження апелянта про порушення його процесуальних прав внаслідок неналежного повідомлення про розгляд заяви позивача та відповідно позбавлення останнього можливості подати докази в заперечення поданої заяви суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.

Матеріалами справи стверджується, що від моменту порушення провадження у справі № 906/208/15 (16.02.2015 р.) і до моменту зупинення провадження (ухвала від 02.04.2015 р.) - апелянт ПП "Арго торг" був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що стверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 02.04.2015 р . (а.с. 129-130). Провадження у справі № 906/208/15 було поновлено ухвалою суду від 26.01.2017 р. та призначено засідання на 06.02.2017 р.

З наданої апелянтом виписки з ЄДРПОУ від 21.09.2015 р. вбачається місцезнаходження ПП "Арго торг" за адресою: 10014, м. Житомир, провул. 2-й Чехова, 12.

Матеріали справи не містять доказів подання до суду приватним підприємством "Арго торг" повідомлення про зміну адреси місцезнаходження. Вказане свідчить, що в період перебування справи в процедурі зупинення, ПП "Арго торг" змінило своє місцезнаходження та про вказані зміни суду першої інстанції не повідомило. Ухвали суду, які направлялись судом за старою адресою (АДРЕСА_1) були повернуті поштовим відділенням з поміткою "За закінченням терміну зберігання".

Відтак, апелянт після зміни адреси місцезнаходження не здійснив жодних дій з приводу повідомлення суду про такі зміни, а також не повідомив поштове відділення за старою адресою про вибуття з цієї адреси та необхідність перенаправлення кореспонденції на нову адресу.

Таким чином, неотримання скаржником ухвал суду спричинено його бездіяльністю, оскільки суд першої інстанції діяв в межах процесуальних норм під час направлення процесуальних документів на повідомлені адреси сторін. А тому зазначені апелянтом в цій частині доводи не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 06.02.2017 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Арго Торг" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 06.02.2017 р. у справі № 906/208/15 залишити без змін.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Демянчук Ю.Г.