Ухвала

від 26.05.2017 по справі 359/5175/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2017 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Дем'яносовМ.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 28 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Головне управління Держземагенства у Київській області, про визнання права постійного користування майном в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_8, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді фермерського господарства Яковлев і права на постійне користування земельною ділянкою площею 32,4800 га, яка надана для ведення (селянського) фермерського господарства, що розташована на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Спадкоємцями за законом після смерті батька є він та ОСОБА_6, за яким рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2016 року визнано право на постійне користування Ѕ частини земельної ділянки в порядку спадкування за законом, розміром 16,24 га на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, а тому позивач просив визнати за ним право на постійне користування земельною ділянкою в порядку спадкування, що розташована на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, площею 16,24 га.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право постійного користування Ѕ частини земельної ділянки в порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, розміром 16,24 га на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту.

Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2016 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 28 березня 2017 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року та додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Київської області від 28 березня 2017 року, посилаючись на поважність причин його пропуску.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог статті 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, суд вважає за можливе поновити його.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Зі змісту ч. 2 ст. 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.

Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі ст. ст. 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно із ч. 1 ст. 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 407 ЦК України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини), та ч. 2 ст. 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом із тим, ст. 23 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно із ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 6-2329цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Ураховуючи наведене, рішення апеляційного суду Київської області від 28 березня 2017 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права при його ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Київської області від 28 березня 2017 року.

Відмовити ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження на рішення апеляційного суду Київської області від 28 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Головне управління Держземагенства у Київській області, про визнання права постійного користування майном в порядку спадкування за законом.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ М.В. Дем'яносов