Постанова

від 13.06.2017 по справі 823/1259/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року справа № 823/1259/16 м. Черкаси

09 год. 25 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Славутич Плаза» до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

09.09.2016 приватне підприємство «Славутич Плаза» звернулося в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2016 №0003561700.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що з урахуванням такої засади податкового законодавства як стабільність, обов'язок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виникає лише з наступного року. Однак оскільки рішення Геронимівської сільської ради у порушення вимог п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України та п. 12.3 ст. 12 ПК України про встановлення місцевих податків та зборів №57-5 14.07.2015 в строк офіційно не оприлюднено, тому згідно Податкового кодексу України застосування його положень з метою оподаткування, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просивши розгляд справи здійснювати без його участі, проте щодо задоволення адміністративного позову заперечував повністю з підстав викладених у письмових запереченнях. В яких зазначено, що законодавством не передбачено здійснення контролюючим органом правової оцінки рішення місцевої ради, натомість, статтею 19 Конституції України передбачено обов'язок діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а отже, і обов'язок виконання Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та рішення Геронимівської сільської ради № 57-5 14.07.2015.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позов не підлягає задоволенню виходячи з такого.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд встановив, що приватне підприємство «Славутич Плаза» , як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 34816526, зареєстроване 15.12.2006, за видом діяльності Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна .

Відповідно до рішення Геронимівської сільської ради Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження Положення до них на 2016 рік від 14.07.2015 № 57-5/VI затверджено ставку податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у розмірі 1 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (13,78 грн.). (а.с. 42-48).

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ПП Славутич Плаза обліковується на праві приватної власності нежитлова нерухомість за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Лісова, будинок 1, загальною площею 2107,20 кв. м. (а.с. 49 -50).

25.02.2016 ПП Славутич Плаза до контролюючого органу було подано звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, в якій визначено ставку податку 0 .

18.03.2016 Черкаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Черкаській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПП Славутич Плаза за 2016 рік, за результатами якої складено акт перевірки від 18.03.2016 № 133/23-25-13-008/34816526.

Відповідно до висновків акту, ПП Славутич Плаза на порушення вимог Податкового кодексу України, у графі 7 рядка 1 податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік занижено суму податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік на 29 037,22 грн виходячи із загальної площі нерухомого майна 2 107,20 кв. м, відображеної у графі 3 рядка 1 декларації.

За результатами перевірки Черкаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2016 № НОМЕР_1 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 29 037,22 грн та застосовано штрафну санкцію у сумі 7 259,31 гривень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ПП Славутич Плаза оскаржено його в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 17.06.2016 №12347/23-00-10-0210 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 12.04.2016 №0003561700. Рішенням Державної фіскальної служби України від 29.08.2016 №18526/6/99-99-11-03-01-25 скаргу ПП Славутич Плаза залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 12.04.2016 №0003561700 без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, яке після адміністративного оскарження залишилось без змін, представник позивача звернувся до суду.

Зокрема, з листа Геронимівської сільської ради від 15.09.2016 № 889/02-14, судом встановлено, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту Про місцеві податки і збори на 2016 рік розміщено в газеті Сільські обрії № 21 від 29.05.2015 року. Рішення Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження Положення до них на 2016 рік було розміщено для оприлюднення на стенді в приміщенні Геронимівської сільської ради.

Окрім того, постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 10.11.2016, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 (набрала законної сили 18.01.2017) у справі № 707/2239/16-а за позовом ПП Алміна-М до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про скасування п. 5.2 положення Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки затвердженого рішенням від 14.07.2015 № 57-5/VI, - відмовлено.

В мотивувальній частині рішення суду апеляційної інстанції зазначено, що Геронимівською сільською радою було повідомлено про розроблений проект рішення за півтора місяця до його затвердження у газеті Сільські обрії , випуск №21 від 29.05.2015, а оприлюднення рішення відбулося шляхом розміщення оголошення на інформаційному стенді Геронимівської сільської ради, що не оскаржується сторонами. На підтвердження оприлюднення рішення від 14.07.2015 №57-5/VI шляхом розміщення на інформаційному стенді ради, надано фотографії такого стенду. Згідно з п. 4 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 р. №909-VIII установлено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирішуючи спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що з 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» , яким шляхом викладення в новій редакції ст. 266 Податкового кодексу України, було введено новий вид податку, яким передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. (підпункти 266.3.1, 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Відповідно до п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами -протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми і визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ПП Славутич Плаза обліковується на праві приватної власності нежитлова нерухомість за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Лісова, будинок 1, загальною площею 2107,20 кв. м.

Відповідно до п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

З наведеного вбачається, що нежитлове приміщення за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Лісова, будинок 1, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому позивач, як його власник, зобов'язаний сплачувати вказаний податок відповідно до вимог ст. 266 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин) органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються, зокрема, питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Статтею 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Пунктом 12.3 ст. 12 цього Кодексу передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Таким чином, сільські ради наділені повноваженнями приймати рішення, зокрема, з питань встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, керуючись при цьому вимогами Податкового кодексу України.

Також, статтею 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Вказане рішення Геронимівської сільської ради не скасовано, а тому є обов'язковим до виконання.

Відповідно до п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Статтею 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначається основний спосіб офіційного оприлюднення - через друковані засоби масової інформації. В той же час статтею 14 цього Закону встановлюється, що регуляторні органи публікують інформацію про здійснення регуляторної діяльності в друкованих засобах масової інформації й/або розміщують на офіційних сторінках у мережі Інтернет, або оприлюднюють в інший спосіб, у тому числі через телебачення й радіо. Тобто, законодавець дає регуляторному органу право самостійного вибору способу оприлюднення.

У відповідності до абз. 2 п. 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII встановлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад по встановлннню місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Крім того, згідно п. 4 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 № 909-VIII установлено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Отже, посилання позивача на порушення положень пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України є необґрунтованими, оскільки законодавцем чітко встановлено про непоширення таких норм щодо встановлення місцевих податків на 2015 та 2016 роки.

Враховуючи те, що рішення ради про введення на території села податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було прийнято та офіційно оприлюднено, суд вважає, що визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік та застосовані штрафні санкції є обгрунтованими.

У відповідності до вимог ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Окрім того, відповідач в розумінні ст.ст. 69, 70 КАС України, навів достатні докази в обґрунтування правильності прийняття рішення, а тому суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є та такими, що прийняте у відповідності до Закону.

У відповідності до положень ст. 94 КАС України сплачений судовий збір позивачу не повертається.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 15.06.2017