Ухвала

від 14.06.2017 по справі 812/1667/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року справа №812/1667/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 р. у справі № 812/1667/16 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Деркул" до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2016 №№ 00000111221, 00000101221,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Деркул" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 07.12.2016 року за №№ 00000111221, 00000101221 (а.с.3-4).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення форми "Р" Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 07.12.2016 року № 00000111221 щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб на загальну суму 127990,51 грн. та від 07.12.2016 року № 00000101221 щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб на загальну суму 58130,01 грн.; вирішив питання щодо судових витрат (а.с.143-146).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с.150-152).

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивачем в уточнюючій декларації з орендної плати за землю за 2014 та 2015 рік в порушення п. 288.1 та 288.4 ст. 288 ПК України безпідставно зменшено податкові зобов'язання, на підставі чого збільшено грошове зобов'язання на зазначену суму та відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України накладено штраф. На сьогодні не розроблений порядок застосування вказаних у статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII) податкових пільг, а також не внесено змін до Податкового кодексу України.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Деркул є юридичною особою, зареєстровано за адресою: 92400, Луганська обл., Марківський район, селище міського типу Марківка, площа Радянська, будинок 13, та перебуває на обліку в Старобільській ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області.

18 грудня 2006 року між Марківською селищною радою (Орендодавець) та СТОВ "Деркул" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий № 225551040740000104. Предметом договору є строкове платне користування земельною ділянкою іншого сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: 92400, Україна, Луганська область, Марківський район, смт. Марківка, пл. Радянська, 13, загальною площею 11502,00 м2. (а.с.12-13).

19 листопада 2007 року між Марківською районною державною адміністрацією Луганської області (Орендодавець) та СТОВ "Деркул" (Орендар) укладено договір оренди землі кадастровий № 22586604740000812. Предметом договору є строкове платне користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ліснополянської сільської ради, загальною площею 127,68 га. (а.с.9-10).

20 лютого 2014 року позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік за № 1400000528, якою було визначено річну суму орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік по Марківській селищній раді в розмірі 24275,39 грн., щомісячно до сплати за період з січня по грудень - 2022,95 грн. (а.с.68-70).

Також, 20.05.2014 року позивачем до податкового органу було подано уточнюючою податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, було визначено річну суму орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік по Ліснополянській сільській раді в розмірі 43960,95 грн., щомісячно до сплати за період з січня по грудень - 4884,55 грн. (а.с.77-78).

19 жовтня 2015 року позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік за № 1500002841, якою було визначено річну суму орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік по Марківській селищній раді в розмірі 30320,42 грн., щомісячно до сплати за період з січня по грудень - 2526,70 грн. (а.с.71-73).

Також, 20.09.2015 року позивачем до податкового органу було подано уточнюючою Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, було визначено річну суму орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік по Ліснополянській сільській раді в розмірі 63316,01 грн., щомісячно до сплати за період січень - серпень 6100,81 грн., вересень - 3753,15 грн. та жовтень - грудень по 3585,46 грн. (а.с.75-76).

Зазначені суми самостійно визначених платежів з орендної плати за землю за 2014 - 2015 роки щомісячно відображались податковим органом в інтегрованій картці СТОВ "Деркул" за видом платежу "орендна плата з юридичних осіб" (а.с.45-67)

29 серпня 2016 року позивачем подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю, якими зменшено податкові зобов'язання на підставі ст. 6 Закону № 1669-VII, що зазначено у супровідному листі до декларацій (а.с.113).

Уточнюючою податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік по Марківській селищній раді зменшено зобов'язання на загальну суму 16183,59 грн., а саме: відображення, як завищення, податкових зобов'язань щомісячно за травень - грудень 2014 року на суму 2022,95 грн. та відображено щомісячно до сплати за вказаний період 0 грн. (а.с. 114-115);

Уточнюючою податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік по Ліснополянській сільській раді, якою зменшено зобов'язання за рік на суму 39076,40 грн., відображено, як завищення податкових зобов'язань щомісячно за травень - грудень 2014 року на суму 4884,55 грн. та відображено щомісячно до сплати за вказаний період 0 грн. (а.с. 116-117);

Уточнюючою податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік по Марківській селищній раді, якою зменшено всі раніше визначені зобов'язання за рік на суму 30320,42 грн., щомісячно за період з січня по листопад на 2526,70 грн. та за грудень 2526,72 грн., відображено щомісячно до сплати за вказаний період 0 грн. (а.с. 118-119);

Уточнюючою Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік по Ліснополянській сільській раді, якою зменшено всі раніше визначені зобов'язання за рік на суму 63316,01 грн., щомісячно за період січень - серпень 6100,81 грн., вересень - 3753,15 грн. та жовтень - грудень по 3585,46 грн., відображено щомісячно до сплати за вказаний період 0 грн. (а.с.120-121).

Старобільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з орендної плати за землю СТОВ Деркул за період 2014 та 2015 роки.

За результатами перевірки складено акт № 10/12-14-21-15/03579621 від 21.11.2016 року (а.с. 79).

В акті перевірки вказано, що згідно п. 286.7 ст. 286 гл. 13 Податкового кодексу України зменшення податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014-2015 роки по СТОВ "Деркул" є неправомірними та підлягають нарахуванню до КОР платника по коду платежу: 18010601 (Марківська с/р) - 46504,01 грн, 18010606 (Ліснополянська с/р) - 102392,41 грн.

Старобільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на підставі акту перевірки сформовано податкові повідомлення - рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 07.12.2016 № 00000111221 про збільшення грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб у сумі 127990,51 грн. (з них за основним платежем - 102392,41 грн., штрафні санкції - 25598,10 грн.) (а.с.5);

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 07.12.2016 № 00000101221 про збільшення грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб у сумі 58130,01 грн (з них за основним платежем - 46504,01 грн, штрафні санкції - 11626,00 грн) (а.с. 7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в силу приписів статті 6 Закону № 1669-VII, яка є нормою прямої дії, звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ).

У п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннями п. 288.1 - 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За пунктом 288.7 статті 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.

За унормуванням статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 287.1 - 287.4 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, позивач зобов'язаний сплачувати визначені в поданих податкових деклараціях узгоджені податкові зобов'язання.

Разом з цим, відповідно до п. 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Приписами п.102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, позивач має право подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації в передбачений законодавством строк.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем додержано визначений законодавством строк подання уточнень до декларацій за 2014 та 2015 роки.

Підставою для зменшення податкових зобов'язань у уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю, позивачем визначено ст. 6 Закону № 1669-VII, що було зазначено позивачем у супровідному листі до декларацій, колегія суддів з зазначених підстав зазначає наступне.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону № 1669-VII, у редакції яка діяла до 08 червня 2016 року, встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Отже, платники земельного податку, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються від своїх обов'язків, зокрема, від сплати орендної плати за землю з юридичних осіб з 14 квітня 2014 року.

Колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України та Закон № 1669-VII по різному регулюють питання щодо плати за землю на території, на якій проводилась антитерористична операція, припускають неоднозначне трактування наявності чи відсутності обов'язку позивача зі сплати орендної плати за землю та суперечать один одному.

Вирішуючи питання щодо вказаної колізії правових норм, суд виходить з того, що з двох нормативно - правових актів однакової юридичної сили (ПК України та Закон № 1669-VII), прийнятих одним і тим самим органом (Верховна рада України) застосуванню підлягають норми Закону № 1669-VII , як такого, що був прийнятий пізніше у часі.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало Марківський район, селище міського типу Марківка.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та від 05 листопада 2014 року № 1079 Марківський район, селище міського типу Марківка, також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З огляду на викладене, оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, на позивача поширюється приписи ст. 6 Закону № 1669-VII щодо звільнення від сплати орендної плати за землю з юридичних осіб.

Стосовного посилання відповідача на обов'язкову наявність сертифікату Торгово-промислової палати України у відповідності до статті 10 Закону № 1669-VII, колегія суддів зазначає, що стаття 6 Закону № 1669-VII є спеціальною нормою по відношенню до статті 10 цього Закону, оскільки Сертифікат ТПП є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, отже Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені. Отже, Сертифікат ТПП не є принциповою підставою для звільнення від сплати за користування земельною ділянкою, що розташована на території проведення АТО, оскільки, звільнення прямо встановленою нормою статті 6 Закону № 1669-VII, а саме звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 07.12.2016 №№ 00000111221, 00000101221.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, але при цьому відповідач жодного доказу на підтвердження правомірності прийнятих рішень не надав.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 р. у справі № 812/1667/16 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 р. у справі № 812/1667/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили

Головуючий суддя: Г.М.Міронова

Судді: Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко