Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2017 року справа №812/94/17
84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 812/94/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАТЄСТ до управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення пені за заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -
ВСТАНОВИВ:
18 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАТЄСТ (далі - позивач, підприємство, товариство, платник податків) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач 1, казначейська служба), Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - відповідач 2, податковий орган, контролюючий орган), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - третя особа, Головне управління) про стягнення пені за заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (а.с.3-13).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року адміністративний позов задоволений. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Латєст пеню за заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 50 422,56 грн., у тому числі: у сумі 11547,80 грн. за жовтень 2015 року (на підставі висновку Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області № 2839-07 щодо податкової декларації за жовтень 2015 року №9235930152 від 18 листопада 2015 року); у сумі 38874,76 грн. за листопад 2015 року (на підставі висновку Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області № 2838-07 щодо податкової декларації за листопад 2015 року № 9255387716 від 17 грудня 2015 року) (а.с.125-130).
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач 2 звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що контролюючі органи доходів і зборів територіального рівня позбавлені повноважень щодо самостійного прийняття рішення про подання висновків про суми відшкодування податку на додану вартість органами податкової служби. Посилається на те, що не визначено Порядку нарахування пені на суму простроченого бюджетного відшкодування та механізму її виплати платнику податку (а.с.182-183).
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, із клопотанням про розгляд справи за їх участю не звертались.
За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАТЄСТ є юридичною особою, зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за номером 1 383 105 0004 000120, має ідентифікаційний код 24183749, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вулиця Пивоварова, б.15-А, перебуває на обліку в Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, є платником податку на додану вартість з 20 січня 2003 року, індивідуальний податковий номер 241837412149 (а.с.14-22).
Відповідач 1, Державна казначейська служба України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Державну казначейську службу та реалізує повноваження, надані йому Законом.
Відповідач 2, Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Державну фіскальну службу та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.
Третя особа, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Державну казначейську службу та реалізує повноваження, надані йому Законом.
Товариство подало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року № 9235930152 від 18 листопада 2015 року та за листопад 2015 року № 9255387716 від 17 грудня 2015 року.
За кодом рядка 23.2 з додатками № 3 (Д3) та № 4 (Д4) податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року № 9235930152 від 18 листопада 2015 року підприємством визначено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у банку (рядок З ДЗ) у розмірі 54251,00 грн.
За кодом рядка 23.2 з додатками № 3 (Д3) та № 4 (Д4) податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року № 9255387716 від 17 грудня 2015 року, підлягає бюджетному відшкодуванню у банку (рядок 3 Д3) сума у розмірі 201777,00 грн. Отже, загальна сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний рахунок товариства склала 256 028,00 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 рок у справі № 812/178/16 визнано протиправною бездіяльність податкового органу, яка виразилася у неприйнятті передбачених чинним законодавством України заходів щодо бюджетного відшкодування на поточний рахунок підприємства податку на додану вартість у сумі 54251,00 грн., зобов'язано податковий орган надати органу державного казначейства за місцем реєстрації Позивача, як платника податку - Головному управлінню Державної казначейської служби України в Луганській області (Управлінню Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області), висновки із зазначенням суми відшкодування податку на додану вартість у розмірі 54251,00 грн на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року та у сумі 201777,00 грн. на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року. Зазначене судове рішення набрало законної сили 19 травня 2016 року.
Товариство 11 липня 2016 року відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження звернулось до Начальника відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області з заявою про відкриття виконавчого провадження щодо прийняття до виконання виконавчого листа в адміністративній справі № 812/178/16 для зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновки щодо бюджетного відшкодування платнику податків сум з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2015 року в розмірі 256028,00 грн.
Постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області 13 липня 2016 року було відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання зазначеного рішення суду (реєстраційний номер виконавчого провадження ВП № 51631700).
Виконавче провадження закінчено 31 серпня 2016 року у зв'язку з виконанням судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного судового рішення казначейська служба отримала висновки від податкового органу, проте, враховуючи, що протягом п'яти операційних днів після отримання висновку, станом на 04 серпня 2016 року узагальнена інформація, передбачена пунктами 8, 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, була відсутня щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (понад 100 тис. грн.), висновки повернуті без виконання.
Платник податків звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо повернення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (справа № 812/1065/16).
Відповідач 05 січня 2017 року перерахував на рахунок підприємства (р/р № 26001011245701, МФО 300346 в ПАТ "Альфа-Банк" у м. Києві, код ЄДРПОУ 24183749) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 54251,00 грн. та у сумі 201777,00 грн. (виписка по особовим рахункам ф.101).
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності стягнення з Державного Бюджету України пені за заборгованість з відшкодування податку на додану вартість, що регулюється нормами Конституції України, Податкового кодексу України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 (надалі - Порядок № 39).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють норми Податкового кодексу України.
За приписами підпункту б пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.
На виконання вимог зазначених положень Податкового кодексу України підприємством 18 листопада 2015 року подано до податкового органу в електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, згідно з якою, з урахуванням заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, було заявлено до бюджетного відшкодування податок на додану вартість в розмірі 54251,00 грн. та 17 грудня 2015 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року згідно з якою, з урахуванням заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, було заявлено до бюджетного відшкодування податок на додану вартість в розмірі 201777,00 грн. (а.с.28-54).
Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
За змістом пункту 7 Порядку № 39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Проте, наявними матеріалами справи підтверджується, що всупереч приписам статті 200 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2015 року у розмірі 54251,00 грн. та 201777,00 грн. в строки, передбачені статтею 200 Податкового кодексу України казначейською службою не було здійснено перерахування бюджетного відшкодування з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податків. Факт протиправної бездіяльності відповідачів встановлено в зазначених вище рішеннях суду.
За вимогами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, з наведеного вбачається, що відповідачами прострочене перерахування на банківський рахунок бюджетного відшкодування з податку на додану вартість суми заборгованості у розмірі 54251,00 грн. за жовтень 2015 року - кількість днів прострочення становить 367 днів (з 05 січня 2016 року по 05 січня 2017 року), щодо суми заборгованості у розмірі 201777,00 грн. за листопад 2015 року - кількість днів прострочення становить 339 днів (з 02 лютого 2016 року по 05 січня 2017 року) (а.с.69, 70).
У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачами строку сплати суми бюджетного відшкодування за жовтень, листопад 2015 року та необхідністю сплати пені за період затримання такої сплати за період з 05 січня 2016 року по 05 січня 2017 року та за період з 02 лютого 2016 року по 05 січня 2017 року.
В силу приписів пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.
Отже, контролюючим органом у порушення приписів законодавства своєчасно не було надано органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а саме: протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у зв'язку із чим, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість була перерахована органом Державного казначейства України на розрахунковий рахунок позивача з порушенням строків, визначених чинним законодавством (п`ять операційних днів після отримання висновку контролюючого органу).
Казначейська служба, одержавши висновки, не здійснила своєчасно сплату заборгованості з відшкодування податку на додану вартість позивачу, що підтверджено відповідними рішеннями суду.
Таким чином, колегія суддів вважає доведеним факт несвоєчасного здійснення виплати сум бюджетного відшкодування позивачу за жовтень, листопад 2015 року через протиправну бездіяльність обох Відповідачів, здійснену в порушення вимог Податкового кодексу України.
Враховуючи, що платник податків не отримав бюджетне відшкодування в установленому порядку та визначені строки, у нього згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості і ця пеня підлягає стягненню.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 812/94/17 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 812/94/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАТЄСТ до управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення пені за заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2017 |
Оприлюднено | 20.06.2017 |
Номер документу | 67153832 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні