Ухвала

від 14.06.2017 по справі 815/714/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 р. Справа № 815/714/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАСТ-Гарантія" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ "Страхова компанія "ТАСТ-Гарантія" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року задоволено адміністративний позов Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ТАСТ-ГАРАНТІЯ" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області від 05.09.2016 року №0020891204 та №0020901204.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ - 39565511) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ТАСТ-ГАРАНТІЯ" (код ЄДРПОУ- 13915014) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1600 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ "Срахова компанія "ТАСТ-Гарантія" було зареєстровано 05.11.1998 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 13915014, знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування місцевих податків управління податків і зборів юридичних осіб ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області Діденко А.Є. на підставі ст.19-1 та п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI було проведено перевірку податкової звітності з плати за землю (земельний податок) за податковий період: 2015 рік.

За результатами даної перевірки було складено акт № 4311/12-04/13915014 від 16.08.2016 року, відповідно до якого встановлено порушення строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю (земельний податок) протягом строків, визначених п. п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Так, висновками акту перевірки зазначено, що позивачем подано декларацію, якою самостійно визначено та узгоджено плату за землю на 2015 рік в сумі 176 930 грн. 81 коп., проте сплата грошових зобов'язань здійснювалась з порушенням строків.

У зв'язку із затримкою на 67, 20, 82, 72, 88, 60, 89, 29, 53, 59, 42, 28, 58, 56, 97 календарних днів позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 18 073 грн. 63 коп., про що винесені податкові повідомлення-рішення від 05.09.2016 року №0020891204 та №0020901204.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що камеральна перевірка позивача проведена всупереч законодавчій забороні на проведення органами Державної фіскальної служби перевірок суб'єктів господарювання, яка встановлена у пункті 3 Розділу ІІ Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року №71-VII, тому винесені за результатом такої перевірки податкові повідомлення-рішення від 05.09.2016 року №0020891204 та №0020901204 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої виходячи з наступного.

В силу підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У відповідності до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Разом з цим, пунктом 3 Перехідних положень Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 01 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З наведеного вбачається, що законодавець встановив заборону на проведення органами ДФС України будь-яких перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках за попередній рік.

Обмеження стосовно здійснення перевірок (в частині їх здійснення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Таким чином, законодавець встановив заборону на проведення органами ДФС України будь-яких перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках за попередній рік.

Відповідачем не надано доказів належності позивача до платників податків, на яких зазначені вище обмеження щодо їх перевірки не поширюються та не надано доказів щодо наявності дозволу Кабінету Міністрів України, заявки позивача, рішенням суду або підстав, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, для проведення перевірки позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних.

Також, відсутній дозвіл Кабінету Міністрів України щодо проведення перевірки Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАСТ-Гарантія", відсутнє будь-яке рішення суду про проведення перевірки. Крім того, відсутні докази проведення перевірки згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно положень частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Враховуючи наведене, відповідачем перевірка проведена з порушенням процедури, встановленої законодавством України, а тому прийняте за результатом такої перевірки рішення також є протиправними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області Одеського - залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії постанови.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко