Постанова

від 12.06.2017 по справі 815/1179/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1179/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши а порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська друкарня про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

27.02.2017р. Березівське об'єднане управління ПФУ Одеської області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ТОВ Миколаївська друкарня , в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за період з 01.07.2014р. по 01.02.2017р. в сумі 31990,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не сплачує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, чим порушує вимоги п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у задоволенні адміністративного позову Березівського об'єднаного управління ПФУ Одеської області відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, Начальник Березівського об'єднаного управління ПФУ Одеської області 24.04.2017р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2017р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх належних підстав для її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідачем - ТОВ Миколаївська друкарня виконуються роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Пенсіонерка ОСОБА_1, відповідно до її трудової книжки, працювала в Миколаївській друкарні в періоди з 07.07.1981р. по 16.08.1982р., з 17.05.1985р. по 04.03.1993р., з 05.03.1994р. по 02.07.1997р. В період часу, який зарахований ОСОБА_1 до пільгового стажу для призначення пенсії (з 07.07.1981р. по 31.12.1992р.).

Березівським об'єднаним управління ПФУ до відповідача направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та повідомлення про місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 ОСОБА_1

Але відповідач, у період з липня 2014 року по січень 2017 року не вносив до Березівського об'єднаного управління ПФУ необхідну плату, в результаті чого, виник борг в сумі 31990,65 грн., який по теперішній час не сплачено.

В зв'язку із добровільною несплатою відповідачем вказаної заборгованості, позивач був вимушений звернутися до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необгрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, за змістом п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів б - з ч.1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , було врегульовано Законом України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абзацом 4 п.1 статті 2 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених п.п.1,2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Крім того, абзацом 3 п.1 статті 4 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Стосовно ж питання законності нарахування Управлінням ПФУ підприємству відповідача сум, пов'язаних з відшкодуванням витрат з виплати та доставки пенсії, призначеної на підставі п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , то судова колегія зазначає, що обов'язок відшкодовувати їх ґрунтується на абзаці 4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , відповідно до якого, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до УПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин ) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, враховуючи вищезазначене, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до п.п. а , б - з ч.1 ст.13 Закону України Про Пенсійне забезпечення за списками №1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями, де працювали ці особи.

При цьому, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених УПФУ після 01 січня 2004 року не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ).

Одночасно, слід звернути увагу на те, що аналогічна правова позиція з цього питання була висловлена і Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 25.09.2012 року (у справах №21-251а12 і №21-293а12) та від 17.12.2013 року (у справі №21-453а13).

Що ж стосується посилань відповідача та суду 1-ї інстанції відносно того, що ТОВ Миколаївська друкарня не є належним правонаступником КП Миколаївська районна друкарня , то колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Так, як встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2014р., залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015р. по справі № 815/3798/14, що 17.06.1997 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - КП Миколаївська районна друкарня (код ЄДРПОУ 02468090).

Відповідно п.п.7.1 п.7 Статуту - КП Миколаївська районна друкарня у випадку реорганізації підприємства всі його права та зобов'язання переходять правонаступникам.

Наказом Управління обласної ради з майнових відносин від 31.07.2008р., на виконання рішення обласної ради №558-У від 06.06.2008р. Про припинення діяльності комунальних підприємств спільної власності… створено комісію щодо припинення діяльності юридичної особи - Миколаївська районна друкарня шляхом її реорганізації через приєднання до орендаря цілісного майнового комплексу - ТОВ Миколаївська друкарня , з переходом до останнього усіх прав і обов'язків приєднаного підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

А згідно вимог ст.33 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003р. №755-IV, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Отже, з вказаного вбачається, що посилання відповідача щодо того, що ТОВ Миколаївська друкарня не є правонаступником КП Миколаївська районна друкарня є необґрунтованими, а тому, позовні вимоги пенсійного органу підлягають задоволенню.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином, враховуючи, що судом 1-ї інстанції при розгляді даної справи було порушено норми матеріального і процесуального права, судова колегія, відповідно до ст. 202 КАС України, вважає за необхідне, скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195,197,198,202,205,207,254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська друкарня (код ЄДРПОУ 31640568 ) на користь Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за період з 01.07.2014р. по 01.02.2017р. в сумі 31990,65 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко