ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2017Справа №910/5074/17
За позовом Приватного підприємства "БТБ Сорго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні Ініціативи" про витребування майна з чужого незаконного володіння Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:Шурпо Л.Є - представник за довіреністю; від відповідача:Барський К.М. - представник за довіреністю.
За клопотанням позивача, з метою з'ясування фактичних обставин справи та витребування від учасників судового процесу додаткових документів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ:
Приватне підприємство "БТБ Сорго" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні Ініціативи" (надалі - відповідач) про витребування у останнього на користь позивача квартири № 9 загальною площею 127,1 кв. м, житловою площею 78,6 кв. м за адресою м. Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський район), будинок 14.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було виявлений факт реєстрації права власності на квартиру іншою юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Калитва-Агро", яким в подальшому було відчужено квартиру на користь відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2017 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.05.2017 р.
Судове засідання 26.05.2017 р. не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. на навчанні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 р. розгляд справи призначено на 09.06.2017 р.
09.06.2017 р. представник відповідача через канцелярію надав суду відзив на позовну заяву, в якому він просив суд припинити провадження у справі, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки права позивача на спірне майно не підтверджується належними доказами, а також надано суду клопотання про витребування доказів, в якому він просив суд витребувати у Департаменту з питань реєстрації КМДА інформацію щодо дати реєстрацій права власності на спірне майно.
В обґрунтування зазначеного клопотання про витребування доказів, відповідач посилається на необхідність підтвердження або спростування права позивача на спірне майно та вказує на те, що у період з 17.07.2013 р. по 25.11.2014 р. спірне майно належало Товариству з обмеженою відповідальністю "Геомедсервіс" і перебувало під арештом, на підтвердження чого посилається на дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, в зв'язку із чим просить суд витребувати інформацію щодо реєстрації права власності на спірне майно у період з 01.02.2013 р. по 30.03.2016 р.
Належністю доказів є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування справи, водночас факт реєстрації обтяження у вигляді арешту спірного майна не засвідчує втрату позивачем права власності на квартиру та оскільки наданих доказів достатньо для вирішення спору по суті, клопотання відповідача про витребування доказів суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4-2, 4- 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
09.06.2017 р. в судовому засіданні позивач наполягав на позові, надав усні пояснення по суті спору, відповідач позов не визнав, надав суду усні пояснення по справі.
Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 09.06.2017 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.02.2013 p. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геомедсервіс", як продавцем та Приватним підприємством "БТБ Сорго", як покупцем, було укладено купівлі-продажу квартири, що посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., за № 180, у відповідності до умов якого продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передає у власність покупця, а покупець приймає у власність нерухоме майно, а саме: квартири № 9 загальною площею 127,1 кв. м, житловою площею 78,6 кв. м за адресою м. Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський район), будинок 14.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Факт реєстрації право власності на вищезазначену квартиру за позивачем підтверджується витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.02.2013 р. № 252458 , номер об'єкта нерухомого майна: 4960680000 (копія витягу міститься в матеріалах справи).
Водночас, позивач вказує на той факт, що згідно інформації, яка наявна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29.02.2016 р., право власності на квартиру належить іншій юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Калитва-Агро", яке в свою чергу, отримало право власності на квартиру згідно свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 27533174 від 25.12.2015 p.).
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2016 p., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 р. у справі № 826/3944/16 за позовом Приватного підприємства "БТБ Сорго" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича та Головного територіального управління юстиції у місті Києві, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Калитва-Агро" про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема - визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 27533174 від 25.12.2015 p., прийняте приватним нотаріусом Михайленком Сергієм Анатолійовичем, Київській міський нотаріальний округ про державну реєстрацію права власності на квартиру 9 загальною площею 127,1 кв. м, житловою площею 78,6 кв . м за адресою м. Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський район), будинок 14 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Калитва-Агро".
Водночас, 30.03.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калитва-Агро", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні Ініціативи", як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу квартири, серія та номер 396, на умовах якого продавець продав і передав, а покупець купив та прийняв квартиру за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок № 14, квартира №9.
Станом на момент розгляду справи, відповідно до даних державного реєстру прав власності, спірне майно зареєстроване за відповідачем згідно вищезазначеного договору купівлі-продажу, серія та номер 396 від 30.03.2016 p., на підставі рішення про державну реєстрацію (індексний номер 29035218 від 31.03.2016 p.) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С.
Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Добросовісність набувача характеризує його суб'єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірності його придбання. Так, добросовісним набувачем визнається особа, яка придбала річ у особи, яка не мала права її відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні Ініціативи" є добросовісним набувачем спірного майна за договором купівлі-продажу № 396 від 30.03.2016 p., у розумінні ст. 330 ЦК України, оскільки відповідач, станом на момент укладання договору не знав і не міг знати, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Калитва-Агро" було неправомірно зареєстроване право власності на спірне майно та останнє не мало права відчужувати спірне майно.
Водночас відповідач посилається на положення ч. 2. ст. 388 ЦК України, у відповідності до якої, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Зокрема, відповідач стверджує, що спірне майно було придбано первісним набувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Калитва-Агро" в результаті проведення прилюдних торгів, які було здійснено в порядку примусового виконання судового рішення, на підтвердження чого посилається на акт державного виконавця про проведені прилюдні торги, який затверджений Начальником ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві 14.11.2013 р. та протокол №12/13/6 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що затверджений 13.11.2013 р. Генеральним директором Приватного підприємства "Нива-В.Ш.".
Окрім того відповідач, з посиланням на наявні в матеріалах справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 17.07.2013 р. (індексний номер 6326485) та Постанову про зняття арешту з майна від 25.11.2014 р. головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гречуха О.Я. (виконавче провадження №38052794) вказує на те, що у період з 17.07.2013 р. по 25.11.2014 р. спірне майно належало Товариству з обмеженою відповідальністю, а отже - право позивача на спірне майно не підтверджується належними доказами, а відтак - не підтверджується і факт порушення права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду, а тому у справі відсутній предмет спору, в зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає припиненню.
Вищезазначені доводи відповідача суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
У провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/6159/13 за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геомедсервіс" та Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві, за участі третіх осіб - Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоінвест" про визнання права власності та витребування майна.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.05.2013 р. по зазначеній справі № 910/6159/13 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Водночас до прийняття зазначеного рішення господарським судом міста Києва була винесена ухвала від 03.04.2013 р. по справі № 910/6159/13 р., якою вжито заходи до забезпечення позову, зокрема - накладено арешт, в тому числі - на спірне майно, водночас боржником у даній ухвалі зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Геомедсервіс".
Як вбачається з постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 24.11.2014 р. про зняття арешту з майна (виконавче провадження №38052794), що наявна в матеріалах справи, 23.05.2013 р. державним виконавцем, на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 03.04.2013 р. по справі №910/6159/13 було накладено арешт на спірне майно, який було знято 25.11.2014 р., тобто ухвала від 03.04.2013 р. була подана до виконання 23.05.2013 р. - на наступний день після прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог яким, окрім того, скасовано заходи забезпечення позову згідно ухвали від 03.04.2013 р. та водночас - арешт майна був скасований більш ніж через 1 рік та 6 місяців з моменту винесення судом рішення.
Між тим, судом встановлено, що у зв'язку із накладенням арешту на спірне майно, 17.07.2013 р. Реєстраційною службою ГУЮ у м. Києві прийнято рішення про державну реєстрацію обтяження (індексний номер 4033698) на підставі постанови про арешт номер від 23.05.2013 р. (копія витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження міститься в матеріалах справи).
Водночас факт зазначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Геомедсервіс" боржником в ухвалі від 03.04.2013 р. по справі №910/6159/13, як і факт здійсненої державної реєстрації обтяження на підставі постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві не заперечують право власності на спірне майно у позивача.
Окрім того, правомірність набуття позивачем права власності на спірне майно підтверджується наявною в матеріалах справи копією нотаріально засвідченою заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геомедсервіс" від 22.07.2014 р. про відсутність претензій до позивача щодо виконання договору купівлі-продажу квартири, посвідченого та зареєстрованого в реєстрі 31.01.2013 р. за № 180.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Позовні вимоги обґрунтовано нормами ст. 387 ЦК України , згідно з якою власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна , відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.
Віндикаційними позовами захищається правомочність володіння, що належить власникові або іншій особі, яка отримала право володіння річчю на законній підставі (у тому числі на підставі договору, який не визнано недійсним).
За змістом п. 3. ч. 1. ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем в суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ч. 3 ст. 397 ЦК України ).
Факт неправомірності набуття первісним набувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Калитва-Агро" права власності на спірне майно, встановлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2016 р. у справі № 826/3944/16, що набрала законної сили.
Також зазначеною вище постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2016 p. у справі № 826/3944/16 поміж іншого встановлено, що станом на 13.11.2013 р. спірне майно, належне позивачу, перебувало під арештом на підставі постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.05.2013 р. ВП № 38052794; період дії арешту з 17.07.2013 р. по 25.11.2014 р. та з огляду на вказані вище обтяження спірні квартири не могло реалізовуватись на прилюдних торгах.
Згідно із ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом прийняті до уваги доводи позивача, який зазначає, що за фактом відчуження 18-ти квартир/часток квартир в будинках №12-14 по вул. Б. Хмельницького у м. Києві (в тому числі квартири №9 в будинку №14) порушено дві кримінальні справи - ЄРДР №12016100100003405 від 16.03.2016 р. за фактом шахрайського переоформлення квартир та ЄРДР № 12016100100001371 від 02.02.2016 р. за фактом злочинних дій нотаріуса, що здійснив перереєстрацію квартир. Також судом надано оцінку наданим позивачем висновкам експертів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України якими встановлено, що підписи посадових осіб та печатки ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві та Приватного підприємства "Нива-В.Ш." на актах державного виконавця про проведені прилюдні торги та протоколі №12/13/6 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна 13.11.2013 р., водночас дані висновки не є належними і допустимими доказами в господарській справі, оскільки обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору, відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України, має лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, з урахуванням того, що відповідач є добросовісним набувачем спірного майна за договором купівлі-продажу №396 від 30.03.2016 p. у розумінні ст. 330 ЦК України, а також доведеності факту неправомірного набуття первісним набувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Калитва-Агро" права власності на спірне майно, суд дійшов висновку, що вимога позивача про витребування у відповідача квартири № 9 загальною площею 127,1 кв. м, житловою площею 78,6 кв. м за адресою м. Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський район), будинок 14 є обґрунтованою, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 16, 20 , 321, 328, 330, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32-35, 43, 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного підприємства "БТБ Сорго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні Ініціативи" задовольнити повністю.
2. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНІ ІНІЦІАТИВИ" (03061, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИКОЛИ ШЕПЕЛЄВА, будинок 5, офіс 191; код ЄДРПОУ 40212874) на користь Приватного підприємства "БТБ СОРГО" (18018, Черкаська обл., місто Черкаси, ВУЛИЦЯ ГРОМОВА, будинок 146; код ЄДРПОУ 32415125) квартиру № 9 загальною площею 127,1 кв. м, житловою площею 78,6 кв. м за адресою: місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО (Шевченківський район), будинок 14. Видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНІ ІНІЦІАТИВИ" (03061, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИКОЛИ ШЕПЕЛЄВА, будинок 5, офіс 191; код ЄДРПОУ 40212874) на користь Приватного підприємства "БТБ СОРГО" (18018, Черкаська обл., місто Черкаси, ВУЛИЦЯ ГРОМОВА, будинок 146; код ЄДРПОУ 32415125) 3 446 грн. 32 коп. судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено - 14.06.2017 року
Суддя Ю.О.Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2017 |
Оприлюднено | 19.06.2017 |
Номер документу | 67155866 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні