Постанова

від 12.06.2017 по справі 925/949/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2017 р. Справа№ 925/949/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача 1 - Гаврилюк С.В. (довіреність б/н від 22.06.2015 р.)

від позивача 2 - Гаврилюк С.В. (довіреність №14 від 04.10.2016 р.)

від відповідача 1 - Оксюта В.В. (довіреність б/н від 28.10.2016 р.)

від відповідача 2 - не з'явився

від відповідача 3 - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу Лебедин та Фермерського господарства Лотос-Є

на рішення господарського суду Черкаської області від 11.04.2017 р.

у справі №925/949/16 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом 1. Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу Лебедин

2. Фермерського господарства Лотос-Є

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Інфоазот

2. Дочірнього підприємства Інфоазот

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Еко-Сервіс

про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив Лебедин та Фермерське господарство Лотос-Є звернулись до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Інфоазот , Дочірнього підприємства Інфоазот та Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Еко-Сервіс про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 1 - 154273,00 грн. та на користь позивача 2 - 174320,00 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.04.2017 р. у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив Лебедин та Фермерське господарство Лотос-Є звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивачів в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, позов задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти доводів апеляційній скарги заперечував, просив скаргу залишити без задоволення, рішення без змін.

Представники відповідача 2 та відповідача 3 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників відповідача 2 та відповідача 3.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 15.05.2017 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача 2 та відповідача 3 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів та відповідача 1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

27.03.2014 р. між ТОВ Агро-Еко-Сервіс та Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом Лебедин було укладено договір №П 31-03/2014 про надання послуг по закупівлі, доставці та внесенню/обробленню полів аміаком безводним.

27.03.2014 р. між ТОВ Агро-Еко-Сервіс та Фермерським господарством Лотос-Є було укладено договір №П 30-03/2014 про надання послуг по закупівлі, доставці та внесенню/обробленню полів аміаком безводним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачами було здійснено на коритсь відповідача-3 100% передоплату у розмірах 154273,00 грн. та 174320,00 грн. відповідно, але відповідач-3 грошових зобов'язань по розрахунках не виконав і за договором переведення боргу від 13.09.2014 р. зазначені зобов'язання прийняли на себе відповідач-1 та відповідач-2.

01.04.2015 р. між позивачами та ДП Інфоазот був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед кредиторами (позивачами) нести солідарну відповідальність за виконання обов'язку першим і третім відповідачами щодо повного та належного виконання зобов'язань за основним договором надання послуг.

ТОВ Інфоазот , заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що ТОВ Інфоазот та ДП Інфоазот не є сторонами договору №П30-03/2014 від 27.03.2014 р., укладеного між ТОВ ТОВ Агро-Еко-Сервіс і ФГ Лотос-Є та договору № П31-03/2014 від 27.03.2014 р., укладеного між СГОК Лебедин та ТОВ Агро-Еко-Сервіс .

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі погодили між собою його істотні умови (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.03.2016 р. у справі №916/4766/15 за позовом ДП Інфоазот до ТОВ Агро-Еко-Сервіс та СГОК Лебедин , залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 р., договір про переведення боргу від 13.09.2014 р., укладений між ТОВ Агро-Еко-Сервіс та ДП Інфоазот , визнано недійсним (том 2, а.с.13-19).

Вказаним рішенням суду також встановлено, що 13.09.2014 р. між ТОВ Агро-Еко-Сервіс (первісний боржник) та ДП Інфоазот (новий боржник) було укладено договір про переведення боргу, згідно п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого останній заміняє первісного боржника, як зобов'язану сторону у договорі про надання послуг №31-03/2014 від 27.03.2014 р., укладеному між первісним боржником та СГОК Лебедин .

Договір про переведення боргу від 13.09.2014 р. за договором про надання послуг від 27.03.2014 р. №31-03/2014 від імені ТОВ Агро-Еко-Сервіс і ДП Інфоазот підписано ОСОБА_1, яка станом на 13.09.2014 р., була директором обох підприємств (том 1, а.с.27).

Доказів того, що ТОВ Інфоазот було стороною договору від 13.09.2014 р. та прийняло на себе будь-які зобов'язання перед відповідачами, в матеріалах справи відсутні.

В договорі про переведення боргу від 13.09.2014 р., відсутні відомості про те, що ДП Інфоазот або ТОВ Інфоазот зобов'язувались сплатити СГОК Лебедин певну суму грошей.

Зокрема, в п.2 зазначеного договору вказано, що ДП Інфоазот зобов'язалось провести внесення аміаку безводного, а не сплатити (повернути) грошові кошти.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки такий договір визнано недійсним в судовому порядку, то його умови не мають правового значення для сторін у даній справі.

Також в рішенні господарського суду Одеської області у справі № 916/4484/15 зазначено, що 13.09.2014 р. між ТОВ Агро-Еко-Сервіс (первісний боржник) та ДП Інфоазот (новий боржник) було укладено договір про переведення боргу, згідно п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого останній заміняє первісного боржника, як зобов'язану сторону у договорі про надання послуг №30-03/2014 від 27.03.2014 р., укладеному між первісним боржником та ФГ Лотос-Є .

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ТОВ Інфоазот було стороною цього договору та прийняло на себе будь-які обов'язки перед ФГ Лотос-Є .

Договір про переведення боргу від 13.09.2014 р. стосується договору про надання послуг №30-03/2014 від 27.03.2014 р., укладеного між ТОВ Агро-Еко-Сервіс та ФГ Лотос-Є . Проте, ТОВ Інфоазот також не є стороною цього договору.

Як зазначено вище, 01.04.2015 р. між ДП Інфоазот (поручитель), СГОК Лебедин та ФГ Лотос-Є був укладений договір поруки, за яким поручитель прийняв на себе солідарну відповідальність та поручився перед кредиторами у повному обсязі за виконання договорів про надання послуг від 27.03.2014 р. №№30-03/2014 та 31-03/2014. Поручитель зобов'язався виконати умови вищенаведених договорів та внести аміак безводний на поля позивачів 1 та 2 у термін не пізніше 20 днів з дня укладення цього договору.

Отже, оскільки цей договір був укладений 01.04.2015 р, то строк внесення аміаку згідно умов договору мав бути здійснений до 21.04.2015 р.

З матеріалів справи вбачається, що позов заявлено у серпні 2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Умови договору поруки про її дію до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не означають установлення строку припинення поруки в розумінні ст. 251 ЦК України, тому в такому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права.

Це строк існування самого зобов'язання поруки. Після закінчення цього строку і право кредитора, і обов'язок поручителя припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

З огляду на те, що протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання кредитори не пред'являли до поручителя своїх вимог щодо виконання договорів про надання послуг із внесення аміаку безводного, то договір поруки є припиненим.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 1 - 154273,00 грн. та на користь позивача 2 - 174320,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачами, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржників на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 11.04.2017 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу Лебедин та Фермерського господарства Лотос-Є залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 11.04.2017 р. у справі №925/949/16 залишити без змін.

Справу №925/949/16 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

Б.О. Ткаченко