Постанова

від 12.06.2017 по справі 911/1012/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2017 р. Справа№ 911/1012/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Жук Г.А.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: Король Г.О.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Осадча К.О.;

від Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області - Пігулевська К.М.

розглянувши апеляційні скарги Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.03.2017р.

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Трейд"

на дії Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області

у справі № 911/1012/16 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Трейд"

про стягнення 629 811, 04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.03.2017р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Трейд" на дії Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області задоволено повністю. Зупинено передачу на реалізацію майна Боржника, а саме: "комплексу нежитлових будівель та споруд: зерносклад загальною площею 605,8 кв.м.; вагова загальною площею 8,4 кв. м.; зерносховище загальною площею 2413,0 кв.м.; зерносушарка загальною площею 181,3 кв.м.; надбудова з підвалом загальною площею 52,5 кв.м.; земельна ділянка площею 1,3132 га кадастровий № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та належить ТОВ "Серго-Трейд" (код 38416468)". Визнано незаконними дії старшого державного виконавця Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській обл. Пігулевської К.М. по проведенню оцінки майна: комплексу нежитлових будівель і споруд та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що належить ТОВ "Серго-Трейд" (код 38416468). Визнано протиправною оцінку майна згідно Звіту від 24.01.2017р. про незалежну оцінку майна: комплексу нежитлових будівель і споруд та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що належить ТОВ "Серго-Трейд" (код 38416468), проведену ФОП ОСОБА_6. Визнано звіт від 24.01.2017р. про незалежну оцінку майна: комплексу нежитлових будівель і споруд та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що належить ТОВ "Серго-Трейд" (код ЄДРПОУ-.38416468), проведену ФОП ОСОБА_6, таким, що не підлягає використанню при визначенні початкової (стартової) ціни під час проведення торгів з реалізації майна.

Ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що вартість Об'єкту оцінки є занижена, адже ліквідаційна вартість Обєкта завжди нижча його ринкової вартості, що позбавляє можливості отримати від примусової реалізації цього майна реальну його вартість та максимально задовольнити боржником грошові вимоги його кредиторів (стягувачів).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду Володарський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.03.2017р.та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТОВ Серго-Трейд .

В апеляційній скарзі Володарський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що вартість об'єкта оцінки визначена у Звіті про проведення незалежної оцінки від 24.01.2017р. не відповідає дійсній вартості об'єкта оцінки та те, що звіт про оцінку майна складений з порушенням відповідних нормативно-правових актів з оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів.

Не погоджуючись із вказаної ухвалою суду Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.03.2017р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТОВ Серго-Трейд про визнання протиправної оцінки майна згідно звіту від 24.01.2017р., проведену ФОП ОСОБА_6; визнання незаконними дій старшого державного виконавця по проведенню оцінки майна: комплексу нежитлових будівель та споруд, земельної ділянки, що проведена ФОП ОСОБА_6, зупинення передачі на реалізацію майна боржника.

В апеляційній скарзі ПАТ Кредобанк зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що вартість об'єкта оцінки, визначена у звіті про проведення незалежної оцінки від 24.01.2017р. не відповідає дійсній вартості об'єкта оцінки та те, що звіт про оцінку майна складений з порушенням відповідних нормативно-правових актів з оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Ухвалами Київського апеляційного господарського від 26.05.2017р. та від 06.06.2017р. розгляд апеляційних скарг Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" призначено до розгляду на 12.06.2017р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 12.06.2017р. не з'явився відповідач 1.

Враховуючи те, що відповідач 1 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвал про призначення до розгляду апеляційних скарг від 26.05.2017р. та від 06.06.2017р.), явка в судове засідання учасників судового процесу не визнана обов'язковою, враховуючи скорочені строки, відповідно до ст. ч.2 ст. 102 ГПК України, розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності відповідача 1.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали та заслухавши пояснення позивача, відповідача 2 та відділу державної виконавчої служби, судова колегія встановила.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Частиною 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 № 1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Даним Стандартом (п.п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 №1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що замовники оцінки, в даному випадку державний виконавець, повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Згідно висновку експерта "ринкова (ліквідаційна) вартість об'єкту оцінки - комплексу нежитлових будівель та споруд, розташованих на приватизованій земельній ділянці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 становить 1 607 709,00 (один мільйон шістсот сім тисяч сімсот дев'ять) гривень, 00 коп. з урахуванням ПДВ, в тому числі: зерносклад загальною площею 605,8кв.м. - 144 974,00 грн.; вагова загальною площею 8,4 кв. м.- 2 010,00 грн. ; зерносховище загальною площею 2413,0кв. м. - 577458,00 грн.; зерносушарка загальною площею 181,3кв.м. - 43 387,00 грн.; надбудова з підвалом загальною площею 52,5кв.м. - 12 564,00 грн.; земельна ділянка площею 1,3132 га кадастровий № НОМЕР_1 - 827316,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення оцінки не були оцінені прибудови та поліпшення до зерноскладу, який в наявному в матеріалах справи виконавчого провадження, технічному паспорті на нежитлову будівлю позначений літерою "Я", тобто обладнання, яке є невід'ємною частиною об'єкта оцінки. Отже оцінювач провів експертизу на основі технічної документації, яка не відображає реального стану об'єкта оцінки. Експертом не було проведено безпосереднє ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом огляду та дослідження як нежитлових приміщень так і земельної ділянки.

Крім того, належних та допустимих доказів, забезпечення державним виконавцем оцінювачу доступу до Об'єкту оцінки, як наслідок доказів проведення огляду та дослідження оцінювачем Об'єкту оцінки матеріали звіту не містять.

Отримання оцінювачем необхідної та достовірної інформації про майно боржника для проведення його оцінки шляхом фактичного ознайомлення з цим майном (що можливо при доступі оцінювача до цього майна) може вплинути на визначення ринкової вартості цього майна.

З урахуванням встановленого вище, судова колегія вважає, що проведена експертом-суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 оцінка майна Боржника є недостовірною та необ'єктивною.

Звертаючись зі скаргою на дії Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Товариство з обмеженою відповідальністю "Серго-Трейд" зазначає про те, що ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, останнім не було виявлено доказів того, що Державним виконавцем укладений договір на проведення незалежної оцінки майна з оцінювачем ФОП ОСОБА_6 в рамках виконавчого провадження, доказів протилежного сторонами до матеріалів справи не було додано.

Згідно ст. ст. 10-11 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі. Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є в тому числі мета, з якою проводиться оцінка; вид вартості майна, що підлягає визначенню.

Відповідно до Національного стандарту № 1 у разі коли у нормативно-правових актах з оцінки майна, договорі на проведення оцінки майна або ухвалі суду не зазначається вид вартості, який повинен бути визначений у результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Згідно, долученої до матеріалів справи, копії звіту про експертну оцінку комплексу нежитлових будівель та споруд, що належить Боржнику, та у висновку експерта зазначена підстава проведення оцінки, а саме: постанова Володарського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції про призначення Суб'єкта оціночної діяльності у виконавчому проваджені, що суперечить вимогам діючого законодавства.

Як зазначалося вище єдиною, в даному випадку, підставою для проведення оцінки є договір укладений між замовником (органом ДВС) та оцінювачем.

Таким чином, державний виконавець не дотримався вимог діючого законодавства, не уклав договір на проведення оцінки майна боржника, тому не законно доручив оцінювачу визначення вартості майна в рамках виконавчого провадження, про що обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд при прийнятті зазначеного рішення за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Трейд" на дії Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Згідно ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Пунктом 3 Національного стандарту № 1 передбачено, що ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Відповідно до п. 11 Національного стандарту № 1 оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки передує укладанню договору на проведення оцінки майна.

Як вбачається із висновку експерта, останнім була визначена ринкова (ліквідаційна) вартість об'єкту оцінки.

Відповідно до п. 19 Національного стандарту № 1 до неринкових видів належать вартість заміщення, вартість відтворення, залишкова вартість заміщення (відтворення), вартість у використанні, споживча вартість, вартість ліквідації, інвестиційна вартість, спеціальна вартість, ліквідаційна вартість, чиста вартість реалізації, оціночна вартість та інші види, порядок визначення яких встановлюється окремими національними стандартами. У разі продажу майна у строк, який є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, переважно визначається його ліквідаційна вартість, якщо інше не передбачено законодавством. Для використання ліквідаційної вартості як бази оцінки необхідно проводити додаткове дослідження відповідності умов продажу об'єкта оцінки, для якого проводиться оцінка, типовим для ринку умовам продажу подібного майна. Визначення ліквідаційної вартості здійснюється на основі інформації щодо подібних угод з подібним майном. Одним із способів визначення ліквідаційної вартості є застосування до визначеної ринкової вартості об'єкта оцінки знижувальних коефіцієнтів у порядку, встановленому законодавством, з метою стимулювання попиту потенційних покупців до придбання об'єкта оцінки. Під час встановлення ліквідаційної вартості оцінювач повинен додатково визначити ринкову вартість об'єкта оцінки та зазначити у звіті про оцінку майна свої застереження щодо використання результатів такої оцінки.

Таким чином вартість Об'єкту оцінки є занижена, адже ліквідаційна вартість Об'єкта завжди нижча його ринкової вартості, що позбавляє можливості отримати від примусової реалізації цього майна реальну його вартість та максимально задовольнити боржником грошові вимоги його кредиторів (стягувачів).

Отже, результати оцінки не можуть братися до уваги державним виконавцем, як підстава для визначення початкової ціни Об'єкта при примусовій його реалізації шляхом проведення торгів.

Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Таким чином, об'єкт оцінки, може бути реалізований нижче його ринкової вартості, що позбавить можливості отримати від примусової реалізації цього майна його реальну вартість та максимально задовольнити Боржнику грошові вимоги всіх його кредиторів (стягувачів).

Пунктом 9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" значене, що за змістом цієї статті ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо ому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Визначення вартості, оцінка майна боржника (ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, значену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК України. Дане повністю кореспондується з п. 9.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики конання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Згідно приписів статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

З урахуванням наведених вище приписів нормативно-правових актів, доводи апеляційних скарг не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду, а отже не можуть бути покладені в основу рішення.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області від 29.03.2017р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-103,105-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" залишити без задоволення.

3. Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.03.2017р. у справі №911/1012/16 залишити без змін.

4. Справу №911/1012/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Г.А. Жук

Л.Г. Сітайло