Рішення

від 14.06.2017 по справі 758/12370/16-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12370/16-ц

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

при секретарі - Лупінос Я. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА АЛЕКС , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Подільського районного суду м. Києва до ТОВ ФІРМА АЛЕКС , за участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.07.2016р. о 16 год. 20 хв. у м. Києві на перехресті вулиць Межигірська та Юрківська сталось ДТП з вини ОСОБА_3, який працює водієм у відповідача. Внаслідок ДТП автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT (номерний знак: НОМЕР_2), що належить ОСОБА_1 було пошкоджено. Відповідач компенсувати заподіяну шкоду позивачу в добровільному порядку відмовляється.

За таких обставин позивач був змушений звернутись до суду, за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, пред'явивши позов, в якому просив стягнути на свою користь з відповідача розмір майнової шкоди - 234 865,71 грн. та сплаченого судового збору - 2 348,66 грн.

До початку судового засідання представник позивача подав заяву, в якій справу просив розглянути без його участі та підтримав позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, виходячи з його письмових пояснень, проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій справу просив розглянути без його участі, проти задоволення позову заперечував.

Представник третьої особи ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

26 липня 2016 року постановою Подільського районного суду м. Києва по справі № 758/8930/16-п, визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення водіями правил дорожнього руху, які спричинили механічні пошкодження транспортних засобів. Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Отже, вина ОСОБА_3 (водія автомобіля JEEP GRAND CHEROKEE, номерний знак: НОМЕР_3) у завданні механічних пошкоджень транспортному засобу VOLKSWAGEN PASSAT (номерний знак: НОМЕР_2), що належить на праві приватної власності позивачу встановлена судовим рішенням та не підлягає доказуванню під час розгляду цієї справи.

Судом встановлено, що автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE (номерний знак: НОМЕР_3) належить на праві власності ТОВ ФІРМА АЛЕКС , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 01.12.2012р.

Під час розгляду справи відповідач заперечив той факт, що ОСОБА_3 на момент ДТП працював у ТОВ ФІРМА АЛЕКС та надав до суду копії документів, про те, що ОСОБА_3 був звільнений 29.06.2016р., на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України, за власним бажанням.

Виходячи з Протоколу серії АП 2 № 354528 від 01.07.2016р. (який був складений інспектором поліції внаслідок ДТП) ОСОБА_3 зазначив своє місце роботи: ТОВ ФІРМА АЛЕКС .

Як вбачається з пояснень ОСОБА_2, у якості пасажира в автомобілі JEEP GRAND CHEROKEE (номерний знак: НОМЕР_3), знаходився директор ТОВ ФІРМА АЛЕКС ОСОБА_4, який після ДТП пообіцяв ОСОБА_2 відшкодувати за рахунок компанії завдану майнову шкоду, де він є керівником.

ОСОБА_5 допитаний, в ході судового розгляду як свідок, який бачив момент удару автомобілів та перебував біля місця ДТП, також підтвердив наявність двох осіб у автомобілі JEEP GRAND CHEROKEE (номерний знак: НОМЕР_3).

Допитаний як свідок ОСОБА_3 (водій автомобіля JEEP GRAND CHEROKEE, номерний знак: НОМЕР_3) зізнався, що на момент ДТП, у автомобілі знаходився директор ТОВ ФІРМА АЛЕКС ОСОБА_4 ОСОБА_3 засвідчив також те, що станом на момент ДТП він перебував у трудових відносинах з ТОВ ФІРМА АЛЕКС та виконував службове завдання. Поряд з цим, під час допиту ОСОБА_3 повідомив, що ним власноручно та вже після скоєння ДТП було написано заяву про звільнення з ТОВ ФІРМА АЛЕКС заднім числом , при цьому підписати вказану заяву датою до моменту скоєння ДТП його попросив директор ТОВ ФІРМА АЛЕКС ОСОБА_4, запевнивши його при цьому про те, що він й надалі буде працювати у відповідача. ОСОБА_3 також констатував, що навіть і після ДТП, він виконував свої посадові (службові) обов'язки та працював у ТОВ ФІРМА АЛЕКС водієм.

Під час допиту ОСОБА_3 була надана до суду копія виписки по банківському рахунку, яка свідчить про те, що останній отримував заробітну плату і після ДТП, а саме 07.07.2016р.

На запити суду про витребування доказів, а саме належним чином завірених копії Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, копії заяви ОСОБА_3 про звільнення та їх оригіналів для огляду, відповідач витребуваних документів не надав.

В судове засідання для допиту як свідка, ОСОБА_4 (як керівник відповідача) не з'явився, хоча був повідомлений судом про дату місце час розгляду справи належним чином.

Таким чином, доводи відповідача про те, що ОСОБА_3 на момент ДТП не працював у ТОВ ФІРМА АЛЕКС суд не приймає до уваги.

Як вбачається з висновку Експертного автотоварознавчого дослідження № 147-1 від 18.07.2016р. матеріальна шкода завдана позивачу внаслідок ДТП за участю автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT (номерний знак: НОМЕР_2) складає: 234 865,71 грн.

Причиною спору між сторонами стала відмова відповідача в добровільному порядку відшкодувати позивачу заподіяну матеріальну шкоду.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Зі змісту глави 82 ЦК України випливає, що законодавець розрізняє поняття особа, яка завдала шкоду та особа, яка відповідає за шкоду .

Як вбачається з постанови Верховного суду України від 06.11.2013 р. у справі № 6-108цс13, аналіз положень ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту щодо майнової шкоди закріплено у ст. 1166 ЦК України. Умовами застосування цієї норми є завдання майнової шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача. За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Положення ст. 1187 ЦК України встановлюють особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, а саме: власника транспортного засобу.

Як роз'яснено в абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 Про деякі питання практики застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01.03.2013р. не вважається особою, яка здійснює діяльність, що не є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових обов'язків) на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку, відповідно до ст. 1191 ЦК України.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо), як це зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1996 року.

Тобто, шкода завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Оцінюючі всі наявні докази, суд приходить до висновку про факт наявності трудових (службових) правовідносин між ОСОБА_3 та ТОВ ФІРМА АЛЕКС . А тому, саме юридична особа, яка володіє транспортним засобом - ТОВ ФІРМА АЛЕКС несе майнову відповідальність та зобов'язана відшкодувати завдану шкоду позивачу.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на вищевикладене, вважаю, що вимога ОСОБА_1 до ТОВ ФІРМА АЛЕКС про відшкодування на її користь завданої майнової шкоди ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Розмір такої шкоди на суму 234 865,71 грн. є доведеним, та підтверджується відповідними доказами.

Статтею 79 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд, у відповідності до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору - 2 348,66 грн.

Керуючись ст.ст. 3 - 14, 60, 61, 79, 81, 86, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА АЛЕКС треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА АЛЕКС (код ЄДРПОУ - 20598471) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) 234 865,71 грн. - майнової шкоди завданої власнику джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 2 348,66 грн. - судового збору, всього - 237 214,37 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Васильченко