Ухвала

від 14.06.2017 по справі 752/18864/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Юрченко А.С.

за участю: представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Ніко Фінанс про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

Справа №752/18864/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц-796/7100/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Шкірай М.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6, звернувся до суду з заявою, в якій просив скасувати заходи забезпечення позову, а саме зняти арешт з майна накладеного ухвалою суду від 24 лютого 2017 року.

В обґрунтування заяви посилався на те, що обставини на які посилався суд в якості забезпечення позову не відповідають вимогам діючого законодавства.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представником відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6, подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити заяву про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що ухвала не відповідає нормам процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6, представник третьої особи ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ТОВ Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Ніко Фінанс підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_7, проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на те, що заходи забезпечення застосовані відповідно до вимог чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 лютого 2017 року в порядку забезпечення позову накладено арешт на: житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 398,30 кв.м, житловою площею 241,5 кв.м, придбану на ім'я відповідача на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2006 p ., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П. 12.12.2006 р. , реєстровий № 6374.

земельну ділянку, яка розташована у смт Козин Обухівського району Київської області, площею 0,6042 га, кадастровий номер НОМЕР_1, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 18 липня 2007 року, виданий на ім'я відповідача; земельну ділянку, яка розташована у смт. Козин Обухівського району Київської області, площею 0,4000 га, кадастровий номер НОМЕР_3, придбана на ім'я відповідача.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що існує висока ймовірність звернення третіми особами стягнення на майно, яке є предметом даного позову, що в свою чергу утруднить виконання рішення по цій справі у випадку задоволення позову.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обгрунтованим, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2015 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 та просила поділити спільне сумісне майно подружжя (т.1, а. с.3-7). У січні 2017 року ОСОБА_7 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту , на майно, яке є предметом позову, а саме : - житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 398,30 кв.м, житловою площею 241,5 кв.м, придбану на ім'я Відповідача на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу КучеренкоН.П. 12.12.2006, реєстровий № 6374. - земельну ділянку, яка розташована у смт. Козин Обухівського району Київської області, площею 0,6042 га, кадастровий номер НОМЕР_1, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 18.07.2007, виданий на ім'я Відповідача. - земельну ділянку, яка розташована у смт. Козин Обухівського району Київської області, площею 0,4000 га, кадастровий номер НОМЕР_3, придбана на ім'я Відповідача (т. 2, а. с. 203-204).

Також з матеріалів справи вбачається , що 25 вересня 2012 року між ОСОБА_6 та ТОВ КБ Дельта Банк (правонаступником якого є ПАТ Дельта Банк ) був укладений кредитний договір № BKJI-4466355, відповідно до якого банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у сумі 3 400 000 гривень. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 26 вересня 2012 року між ОСОБА_6 та ТОВ КБ Дельта Банк укладений договір іпотеки та передана квартира АДРЕСА_3. На вказану квартиру накладена заборона на підставі іпотечного договору від 26 вересня 2012 року відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 лютого 2017 року. Право вимоги за кредитним договором BKJI-4466355 від 25 вересня 2012 року, укладеним з відповідачем було відчужене АТ Дельта Банк - третій особі на підставі Протоколу № 145 (АЕТ) лот № 2206 Про визначення учасників повторного аукціону з продажу активів АТ Дельта банк від 19.12.2016 року переможцем повторних відкритих торгів (аукціону) по лоту № 2206 з продажу права вимоги за кредитним договором BKJI-4466355 від 25 вересня 2012 року, укладеним з фізичною особою, було визнане Товариство з обмеженою відповідальністю Київська Факторингова Компанія (код ЄДРПОУ 39414002).

22 лютого 2017 року між ТОВ Київська Факторингова Компанія та ТОВ Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Ніко Фінанс , було укладено договір про відступлення прав вимоги №2-02/17, на підставі якого було укладено два договори відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 22 лютого 2017 року відповідно до яких ТОВ Ніко Фінанс набуло належні ТОВ Київська Факторингова Компанія права вимоги на предмети іпотеки, а саме: - земельну ділянку, яка розташована у смт. Козин Обухівського району Київської області, площею 0,6042 га, кадастровий номер НОМЕР_1, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 18.07.2007; - житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 398,30 кв.м, житловою площею 241,5 кв.м, придбану на ім'я Відповідача на підставі договору купівлі-продажу від 12 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П. 12.12.2006, реєстровий № 6374.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії процесу, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, (суд, суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Слід зазначити, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи те, що предметом спору є поділ майна між колишнім подружжям, без вказаного забезпечення позову може утруднитись виконання можливого рішення суду, тому суд першої інстанції обґрунтовано забезпечив позов зазначеним способом, а саме наклав арешт на майно ОСОБА_6 та відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були правові підстави для накладення арешту на майно відповідача.

Колегія суддів, вважає, що доводи в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6 - відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: