Справа №491/392/17
УХВАЛ А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2017 року м.Ананьїв
Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Дорош В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 про відстрочення сплати судового збору за подання позову
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулися до суду з вказаною заявою та вказують, що між ТОВ Аіст-1 та усіма позивачами по вказаній справі укладено у 2010 році 30 договорів оренди земельних ділянок на строк десять років, зареєстровані належним чином та є дійсними на дату подання позову. Вказані договори оренди були зареєстровані відповідно до законодавства, що було чинним на момент їх укладення - усі договори зареєстровано у відділі Держкомзему в Ананьївському районі Одеської області та їм присвоєні відповідні реєстраційні номери, про що свідчить відмітка про реєстрацію на кожному договорі оренди із підписом посадової особи та печаткою Відділу Держкомзему у Ананьївському районі Одеської області.
Також нещодавно при спробі внесення змін до чинних договорів оренди ТОВ Аіст-1 та іншим позивачам стало відомо, що між фізичними особами власниками земельних ділянок та підприємством ТОВ Хлібороб Півдня нібито були укладені повторні договори оренди тих самих земельних ділянок, які раніше (шість років тому) вже були передані в оренду ТОВ Аіст-1 та знаходяться в його оренді на даний час, обробляються і засіяні.
В зв'язку з тим, що спірні земельні ділянки з 2010 року і по сьогоднішній день перебувають у користуванні ТОВ Аіст-1 , тому вони не могли бути повторно передані позивачами фізичними особами в оренду ТОВ Хлібороб Півдня . Крім того позивачі зазначають, що ніколи не укладали жодних договорів оренди з ТОВ Хлібороб Півдня , жодних відносин з цим товариством не мають, тому договори укладені з ТОВ Хлібороб Півдня містять підписи, виконані не власниками земельних ділянок, отже є недійсними.
Крім того позивачі вказують, що є пенсіонерами та знаходяться на утриманні держави, а будь-яких джерел отримання додаткового доходу не мають, орендну плату отримують у серпні - жовтні кожного року. Отже, заявники вказують на те, що перебувають у скрутному матеріальному становищі.
Відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Перевіривши надані документи, суд вважає, що прохання позивачів про відстрочення сплати судового збору, підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ч.2 п.5 Закону України Про судовий збір при зверненні до суду з позовними вимогами немайнового характеру фізичною особою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі , що складає 640 гривень 00 копійок, який позивач повинен сплатити на відповідний рахунок.
Згідно п.13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ,якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог.
Як зазначено у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому, слід врахувати те, що судовий захист майнових прав суб'єктів передбачає звернення до відповідного судового органу з метою поновлення порушеного права. Таке звернення до суду пов'язане з необхідністю сплати судового збору, що впливає на можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету ОСОБА_30 Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Згідно матеріалів справи, предметом позову є визнання недійсним 29 договорів оренди та відповідно 29 рішень державних реєстраторів, отже, за подачу позовної заяви до суду належить сплати судовий збір в розмірі 37.120,00 грн.
При цьому суд враховує, що разом з позовною заявою надані докази сплати судового збору частиною позивачів на суму 12.800,00 грн.
Відсутність коштів для сплати вказаної суми судового збору, враховуючи її розмір, та, як наслідок, прийняття відповідного процесуального рішення щодо повернення позовної заяви, дійсно може свідчити про обмеження особи у праві доступу для правосуддя, тому суддя вважає за доцільне надати позивачам відстрочку у сплаті судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
При вирішенні вказаного питання, суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема п. 66 Рішення Європейського суду з прав людини Креуз проти Польщі , згідно якого, не забезпечення належного балансу між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції. Накладання судових зборів на заявника становило непропорційне обмеження його права доступу до суду. Збір, який вимагався від заявника за розгляд його справи, був надмірним. Внаслідок цього він утримався від позову, і його справу так і не було розглянуто судом. Це, на думку Суду, завдало шкоди самій суті його права на доступ до суду.
На підставі викладеного, враховуючи вищевикладені положення законодавства, а також необхідність дотримання балансу між інтересами держави та позивачів-пенсіонерів, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суддя вважає за доцільне відстрочити судовий збір до ухвалення судового рішення у справі лише позивачам, які є пенсіонерами.
Керуючись ст. 82, 209, 210 ЦПК України, ст.4, 8 ЗУ Про судовий збір , постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" суд,-
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 про відстрочення сплати судового збору за подання позову - задовольнити частково.
Відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по вказаній справі позивачам: ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_26, ОСОБА_27.
В іншій частині заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_31
Ухвала набула законної сили
Суд | Ананьївський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2017 |
Оприлюднено | 20.06.2017 |
Номер документу | 67183832 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ананьївський районний суд Одеської області
Дорош В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні