Ухвала

від 15.06.2017 по справі п/811/294/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 рокусправа № П/811/294/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді                    Чередниченка В.Є.

           суддів:                     Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання:          Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Кіровоградський науковий технічно-лабораторний центр спеціальних видів робіт у будівництві» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року у справі № П/811/294/17 за позовом Кропивницького об'єднаного управління пенсійного фонду України Кіровоградської області до комунального підприємства «Кіровоградський науковий технічно-лабораторний центр спеціальних видів робіт у будівництві», третя особа - Кіровоградська обласна рада про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Кропивницьке об'єднане управління пенсійного фонду України Кіровоградської області 01 березня 2017 року звернулося до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Кіровоградський науковий технічно-лабораторний центр спеціальних видів робіт у будівництві», згідно з яким просить стягнути з відповідача на свою користь 51322,28 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відповідач перебуває в процесі припинення. До теперішнього часу до ліквідаційної комісії з припинення КП «Кіровоградський науковий технічно-лабораторний центр спеціальних видів робіт у будівництві» не надходили від позивача заяви щодо кредиторської заборгованості цього підприємства.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до управління Пенсійного фонду України в Кропивницькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області.

КП «Кіровоградський науковий технічно-лабораторний центр спеціальних видів робіт у будівництві» зобов`язане вносити з коштів, призначених на оплату праці, плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно з розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачу необхідно було покрити витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 51322,28 грн., яка утворилася за період з жовтня 2014 року по грудень 2016 року включно.

У зв`язку з несплатою суми боргу у визначений законодавством строк у відповідача залишилась несплаченою заборгованість перед Управлінням щодо витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам підприємства, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на загальну суму 51322,28 грн.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачу своєчасно надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача (а.с.11 - 23).

Розрахунки фактичних витрат відповідачем не оскаржувалися та є чинними.

Стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування коштів, призначених на покриття та виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються зібраними в справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідач доказів сплати вказаної заборгованості суду не надав.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами даного Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій було врегульовано Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абзацу пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004 року, не пов'язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спору цієї категорії у постанові від 25.09.2012 в справі № 21-251а12.

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Частиною 2 статті 161 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, передбачена діючим законодавством.

Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція), платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірах встановлених цим пунктом.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на виконання вимог Інструкції позивачем направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з жовтня 2014 року по грудень 2016 року, які були отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи (а.с.11 - 23).

Таким чином, у відповідача виник обов'язок щодо сплати зазначених у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та виплачених застрахованим особам, стягнення яких є предметом спору у цій справі.

На час розгляду справи, відповідачем витрати на виплату та доставку пенсій з жовтня 2014 року по грудень 2016 року у сумі 51322,28 грн. не сплачено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у відповідача обов'язку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії у зв'язку з припиненням КП «Кіровоградський науковий технічно-лабораторний центр спеціальних видів робіт у будівництві» є помилковими, виходячи з наступного.

Розпорядженням Голови Кіровоградської обласної ради від 10.02.2017 року №38-гр «Про припинення комунального підприємства «Кіровоградський науковий технічно-лабораторний центр спеціальний видів робіт у будівництві» шляхом його приєднання до комунального підприємства «Регіональний центр розвитку послуг», тобто на теперішній час відповідач перебуває у стані припинення, шляхом приєднання до Комунального підприємства «Регіональний центр розвитку послуг» з подальшою передачею прав та обов'язків за передавальним актом правонаступника (а.с.48-52).

На час розгляду справи у суді першої інстанції в Кропивницькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області відсутня будь-яка інформація з приводу здійснення передачі прав та обов'язків за передавальним актом відповідача до комунального підприємства «Регіональний центр розвитку послуг».

Оскільки юридична особа - комунального підприємства «Кіровоградський науковий технічно-лабораторний центр спеціальний видів робіт у будівництві» на час розгляду справи не є ліквідованою, а перебуває у стані припинення (шляхом приєднання до іншого підприємства), то воно не звільнено від покладених на нього відповідно до Закону № 1058-ІV обов'язків щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Також, згідно ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

На час розгляду справи, відповідач перебуває у стані припинення, однак запису про припинення юридичної особи до реєстру не внесено, з реєстрації в УПФУ в Кіровоградській області не знято, а тому фактично юридична особа - комунальне підприємство «Кіровоградський науковий технічно-лабораторний центр спеціальний видів робіт у будівництві» не припинена (не ліквідована), а отже повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах і у відповідача можуть виникати нові зобов'язання. Відкриття процедури припинення не звільняє підприємство від обов'язку сплати податків, зборів, обов'язкових платежів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 30.05.2011 у справі № 21-103а11.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Кіровоградський науковий технічно-лабораторний центр спеціальних видів робіт у будівництві» – залишити без задоволення, а Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року у справі № П/811/294/17 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

                    Повний текст ухвали виготовлений 15 червня 2017 року.

Головуючий:                                                                      В.Є. Чередниченко

           Суддя:                                                                      С.М. Іванов

           Суддя:                                                                      О.М. Панченко