Ухвала

від 14.06.2017 по справі 446/1541/16-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 червня 2017 року м. Київ К/800/19184/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулася до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком з урахуванням підвищення як член сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено, у розмірі 43,53 грн.; втім, розмір вказаного підвищення не відповідає розміру, встановленому пунктом г статті 77 Закону України Про пенсійне забезпечення . Просила визнати протиправними дії Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо невиплати їй підвищення до пенсії, як реабілітованому громадянину, відповідно до пункту г статті 77 Закону України Про пенсійне забезпечення , виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого статтею 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ; зобов'язати здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії за період з 01.08.2013р. по 30.07.2016р. в загальній сумі 8648 грн. 25 коп. та надалі виплачувати підвищення до пенсії, як реабілітованому громадянину, відповідно до пункту г статті 77 Закону України Про пенсійне забезпечення у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Постановою визнано протиправними дії Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, надбавки до пенсії як члену сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено, в розмірі, передбаченому пунктом г статті 77 Закону України Про пенсійне забезпечення із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , починаючи з 11.02.2016 р. з врахуванням виплачених сум; зобов'язано Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області проводити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підвищення до пенсії відповідно до пункту г статті 77 Закону України Про пенсійне забезпечення в розмірі 25% мінімальної пенсії з віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , починаючи з 11.02.2016р. з врахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області подало касаційну скаргу, в якій просило їх скасувати.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є реабілітованою на підставі статті 3 Закону України Про реабілітацію жертв політичних репресій України , перебуває на обліку в Кам'янка-Бузькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Львівської області та отримує пенсію за віком з врахуванням підвищення до пенсії у розмірі 43,52 грн., обрахованого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. №654 Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян .

Пунктом г статті 77 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ж з підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. №654 Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян з 01 вересня 2008 року громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 грн.

Частиною 2 статті 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено розмір мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами абзацу першого частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Згідно ж із частиною 3 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а тому поняття мінімальної пенсії за віком , наведене у статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (абзаці 1 частини першої цієї статті), слід застосовувати для визначення розміру підвищення до пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення .

Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено, слід керуватися нормами Закону України Про пенсійне забезпечення , який має вищу юридичну силу, а не підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. №654 Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян , зважаючи на те, що останній звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить наведеним нормам Закону.

Таким чином, з огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник