Постанова

від 15.06.2017 по справі 912/241/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017 року Справа № 912/241/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Кузнецова І.Л., Дармін М.О.

секретар судового засідання Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №231 від 02.12.2016р. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2017р. у справі №912/241/17

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка", с.Попельнасте, Олександрійський район, Кіровоградська область

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кропивницький

про визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2017р. у справі №912/241/17 (суддя Вавренюк Л.С.) позовні вимоги задоволено частково.

Визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 12.12.2006р. (державна реєстрація від 19 грудня 2006 р. №102) у такій редакції:

"Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 12 грудня 2006р.

(зареєстрований у Олександрійському районному відділі КРФ ДП

"Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі

земель вчинено запис від 19 грудня 2006 року № 102)

м. Кропивницький _____

---

року

Кіровоградської області

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, від імені якого діє

---

, що діє на підставі статті 122 Земельного кодексу України, іменоване в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" - в особі директора ОСОБА_2, який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому "Орендар", з другого боку, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", уклали цю додаткову угоду (далі за текстом - угода) про поновлення договору оренди землі від 12 грудня 2006р. (зареєстрований у Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 грудня 2006 року №102) (далі - за текстом - договір) наступним чином:

1. Поновити договір оренди землі від 12 грудня 2006р. (зареєстрований у Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 грудня 2006 року №102) терміном на 5 (п'ять) років.

2. Всі інші умови вищезгаданого договору не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки 12 грудня 2006р. (зареєстрований у Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 грудня 2006 року №102).

4. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у "Орендодавця" Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, другий - у "Орендаря" Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка", третій у компетентному органі, що проводить державну реєстрацію речових прав.

Реквізити сторін:

"Орендодавець" "Орендар"

Головне управління Держгеокадастру Сільськогосподарське товариство з

у Кіровоградській області обмеженою відповідальністю

вул. Академіка Корольова, 26 "ім. Шевченка"

26, м. Кіровоград 25030, 28062, вул. Соборна, 10 (Леніна, 10)

с. Попельнасте, Олександрійський

район, Кіровоградська обл.,

Код ЄДРПОУ - 30702717

---

---

---

---

"

У решті позову відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" 1600,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду вмотивоване тим, що господарським судом встановлено у даній справі обов'язкові умови, за наявності яких позивач має право на поновлення договору оренди на той же строк та на тих же умовах: орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, орендар належно виконує обов'язки за договором та відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, орендар вчинив необхідні дії для укладення додаткової угоди на виконання ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі". Оскільки відповідач зволікає в укладенні додаткової угоди, яка має бути укладена в обов'язковому порядку у місячний строк, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога СТОВ "ім. Шевченка" щодо визнання такої додаткової угоди укладеною є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Судом зауважено, що зазначення позивачем у редакції Додаткової угоди положень щодо набрання нею чинності після її державної реєстрації суперечить суті самого спору і прийнятого в результаті його розгляду рішення; додаткова угода набирає чинності з моменту набрання законної сили рішенням у даній справі, оскільки вона не підписується сторонами, у зв'язку із ухиленням від такого підписання відповідачем. Враховуючи зазначене, позов задоволено частково.

Відповідач (Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області), не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а також не застосовано до правовідносин, що виникли між сторонами, належних правових норм матеріального права. Просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2017р. у справі №912/241/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити СТОВ "ім. Шевченка" в задоволенні позову.

На думку апелянта, суд здійснюючи захист прав позивача, не з'ясував чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Вважає, що судом першої інстанції не було враховано того, що сам факт надіслання орендарем повідомлення про намір поновити договір оренди не означає його (договору) автоматичне поновлення. В даному випадку орендодавець наділений правом на законних підставах заперечувати проти поновлення договору оренди землі. Пославшись на приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі", скаржник робить висновок, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Вказує, що листом від 17.01.2017р. №С-19354/0-357/0/6-17 Головне управління повідомило позивача про прийняте рішення щодо заперечення у поновленні дії договору, при цьому акцентує увагу на тому, що Головним управлінням відповідні листи заперечення направлялися простою кореспонденцією, яка не відслідковується, а тому наявність довідки з поштового відділення не є належним доказом неотримання відповідних листів позивачем. Вважає, що Головне управління при здійсненні повноважень власника землі є вільним у реалізації права розпоряджатися землею та вільним у виборі суб'єкта щодо надання йому права користуватися земельною ділянкою в порядку встановленому законом. Зазначає, що необхідною умовою укладання договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної, передбаченою Конституцією компетенції на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Таким чином, на думку відповідача, будь-які порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача відсутні. Відповідач вважає, що цих доводів судом першої інстанції враховано не було, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення. Також відповідач дійшов висновку, що судом першої інстанції не вирішено питання про наявність обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, наявність у відповідача відповідних повноважень щодо вчинення дій, про зобов'язання яких просить позивач; судом не було з'ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; суд першої інстанції неправильно вирішив, яку правову норму належить застосовувати до правовідносин, що виникли між сторонами і по суті застосував лише загальні положення Закону України "Про оренду землі".

26.05.2017р. скаржником також були подані письмові пояснення, в яких відповідач додатково пояснює, що договір оренди землі зареєстрований у Державному реєстрі земель 19.12.2006р. строком на 5 років, по закінченню строку дії договору, 19.12.2011р. сторонами було укладено зміни до вказаного договору і таким чином продовжено договір оренди землі ще на 5 років. Вказує, що лист-повідомлення СТОВ "ім. Шевченка" про поновлення договору оренду землі зареєстрований в Головному управлінні 03.10.2016р., в якому вбачається зміна істотних умов договору, а саме зміна строку дії договору оренди землі з 5 років на 10 років. Не погодившись з новими умовами договору оренди землі, Управління у визначений законодавством місячний строк надало лист-повідомлення від 02.11.2016р., в якому зазначило, що заперечує проти поновлення договору оренди землі на умовах, запропонованих позивачем, тим самим, на думку відповідача, у відповідності до ч.4 ст.33 Закону України "Про оренду землі" переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося. Відповідач зазначає, що вказаний лист-повідомлення не є пропозицією щодо укладення додаткової угоди на нових умовах, в ньому містяться лише обґрунтування відмови в продовженні дії договору. Розцінивши невірно відмову відповідача, позивач 02.11.2016р. повторно звернувся до відповідача з листом-повідомленням щодо зміни умов договору, що свідчить про отримання позивачем відповіді відповідача від 02.11.2016р. Скаржник вказує, що у відповідності до вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" Головним Управлінням було направлено позивачу лист-повідомлення про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі від 17.01.2017р. та направлено акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання та повернення земельної ділянки в строк, що не перевищує одного місяця після закінчення строку дії договору, але відповіді на даний лист відповідачу надано не було та земельна ділянка повернута орендодавцю. Головне Управління стверджує, що позивач і надалі користується земельною ділянкою без законних на те підстав, ігноруючи направлені відмови в продовженні дії договору та вимогу повернення земельної ділянки, що розцінюється як самовільне зайняття земельної ділянки. Також відповідач вважає помилковим твердження, що датою отримання листа-повідомлення позивача є день реєстрації в ЦНАПі, так як поновлення дії договору не є адміністративною послугою в розумінні Закону України "Про адміністративні послуги", оскільки поновлення дії договору не є рішенням щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення. На думку скаржника, правовідносини, що склались між сторонами, стосуються права та підстав набуття права користування, а саме права оренди на спірну земельну ділянку, отже відповідач у спірних правовідносинах не здійснював владних повноважень відносно позивача, у зв'язку з чим відлік розгляду такого листа починається з дати реєстрації у Головному управлінні Держгеокадастру у Кіровоградській області, а саме 03.10.2016р.

Позивач (СТОВ "ім. Шевченка") у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами відповідача та звертає увагу, що лист-заперечення про поновлення договору оренди землі направлявся простою кореспонденцією, яка не відслідковується, а довідка з Попельнастівського відділення поштового зв'язку про ненадходження у період з 19.12.2016р. по 23.01.2017р. офіційних листів від відповідача на юридичну адресу позивача є неналежним доказом. Свої заперечення на доводи відповідача позивач мотивує тим, що за умовами статті 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець (відповідач) повинен довести факт повідомлення орендаря про заперечення в поновленні Договору. Вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Зазначає, що в державних органах та установах фіксація вхідної та вихідної кореспонденції є обов'язковою, разом з тим, доказів направлення такого листа на адресу позивача відповідач не надав, у зв'язку з чим не довів факт направлення на юридичну адресу позивача лист-повідомлення від 17.01.2017р. На думку позивача, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач не надав відповіді позивачу на листи-повідомлення про поновлення договору оренди землі, чим грубо порушив вимоги ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких договір оренди земельної ділянки вважається поновленим, оскільки позивач продовжував належним чином користуватися даною земельною ділянкою після спливу строку договору та сплачує орендну плату за таке користування, і протягом місяця після закінчення строку дії договору жодних заперечень у поновленні договору на підставі частини шостої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" на юридичну адресу позивача від відповідача не надходило, що у сукупності свідчить, що договір оренди землі є поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Позивач вважає рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2017р. у справі №912/241/17 законним з правильно застосованими нормами матеріального права, правильно встановленими фактами та дослідженими у повному обсязі обставинами справи, просить залишити оскаржене рішення без змін.

23.05.2017р. позивач додатково подав до суду письмові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що відповідно до вимог ч.ч. 6, 8 ст.33 Закону України "Про оренду землі" позивач звернувся до відповідача із листом повідомленням від 18.01.2017р. із прикладенням проекту додаткової угоди без зазначення дати її підписання. Звертає увагу суду, що це звернення здійснено за один день до закінчення наданого ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" місячного строку для відповідача для повідомлення позивача про наявність заперечень у поновленні договору оренди землі і вважає, що СТОВ "ім. Шевченка" добросовісно забезпечило зі свого боку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, враховуючи відсутність заперечень відповідача і забезпечивши тим самим достатній строк для відповідача для підписання наданої додаткової угоди. Крім того звертає увагу, що виключене судом першої інстанції з додаткової угоди речення про набрання чинності додаткової угоди після її державної реєстрації не є за своєю суттю у розумінні ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору, а також жодним чином не впливає на обсяг прав та обов'язків сторін у договорі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2017р. у справі №912/241/17, прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2017р. задоволено клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" про проведення судового засідання призначеного на 24.05.2017р. о 12:00 год. у справі №912/241/17 в режимі відеоконференції з забезпеченням її проведення у господарському суді Кіровоградської області. Крім того, враховуючи що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області також знаходиться у Кіровоградській області, суд апеляційної інстанції з власної ініціативи дійшов висновку про необхідність забезпечити також участь представника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

З 23.05.2017р. з 14:00 год. робота автоматизованої системи документообігу Дніпропетровського апеляційного господарського суду припинена у зв'язку з вірусною атакою на локальну мережу суду до усунення обставин, які впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи, що підтверджується Актом суду від 23.05.2017р. підписаним відповідальними особами.

З підстав наведеного, судове засідання у призначений день і час у даній справі не відбулось, у зв'язку з технічною неможливістю в КП "Діловодство спеціалізованого суду" здійснити автоматичну зміну складу колегії суддів, а саме замінити суддю Орєшкіну Е.В., яка перебуває у відпустці.

Крім того, господарський суд Кіровоградської області в телефонному режимі 24.05.2017р. було повідомлено про невирішення виниклих проблем та про відсутність в суді Інтернет зв'язку, що виключає можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

За розпорядженням керівника апарату суду від 25.05.2017р. проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду апеляційної скарги у справі №912/241/17 було визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2017р. апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2017р. у справі №912/241/17 була прийнята до провадження вказаною колегією суддів та призначена до розгляду в судовому засіданні в режимі відеоконференції на 15.06.2017р. о 11:30 год. за участю представників як позивача, так і відповідача.

За розпорядженням керівника апарату суду від 14.06.2017р., у звязку з перебуванням судді Широбокової Л.П. у відпустці, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду апеляційної скарги у справі №912/241/17 було визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Дармін М.О.

У судове засідання 15.06.2017р. призначене в режимі відеоконференції з'явився представник позивача, уповноважений представник відповідача ані в господарський суд Кіровоградської області, ані в Дніпропетровський апеляційний господарський суд не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом у даній справі повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки відповідач належним чином був сповіщений про всі призначені судові засідання у даній справі (поштові повідомлення - а.с. 85,99,111), а неявка представника відповідача не перешкоджає дослідженню та оцінці наявних матеріалів справи, повнота яких дозволяє визначитись відносно законності оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні в порядку ст.ст. 75, 99 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

За результатами перегляду даної справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом у судовому засіданні 15.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в режимі відеоконференції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (Орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" (Орендар) укладено договір оренди (далі - договір) від 12.12.2006р. (а.с.11-13), відповідно до умов п.п.1-2 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Попельнастівської сільської ради; в оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,91 га, в тому числі ріллі - 8,91 га. Кадастровий номер 3520385500:02:000:9007.

Пунктом 7 договору сторони визначили, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору Орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (п. 14 договору).

Договір зареєстрований у Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2006р. за №102.

Невід'ємними частинами договору є план (схема) земельної ділянки, переданої в оренду на 5 років (а.с.14) та акт приймання - передачі земельної ділянки в оренду від 19.12.2006р. (а.с.15).

15.12.2011р. сторонами внесено зміни до п.п. 2. 4, 7, 8 договору оренди землі №102 від 19.12.2006р. Зокрема, пункт 7 договору викладено в такій редакції: Договір укладено на п'ять років з моменту реєстрації змін до договору оренди землі №102 від 19 грудня 2006 року. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар зобов'язаний повідомити про це Орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (а.с.16). Зміни до вказаного договору набувають чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.8 змін до договору).

Зміни до договору зареєстровані в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у державному реєстрі вчинено запис від 19.12.2011р. за №352030004001734.

Тобто, з урахуванням внесених змін договір укладено до 19.12.2016р.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка розташована на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населеного пункту, відповідно, є земельною ділянкою державної власності.

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що спірна земельна ділянка віднесена до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення з державною формою власності (а.с.25-27).

Відповідно до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно постанови Кабінету Міністрів України №5 від 14.01.2015р., повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №20 від 03.03.2015р. затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, до повноважень якого віднесено, зокрема, розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Кіровоградської області.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Порядок поновлення договору оренди землі унормовано статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Частиною 1 статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Частинами 2-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено процедуру, дотримання якої є необхідним для реалізації переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі.

За приписами статей 319, 626 Цивільного кодексу України слід дійти висновку, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Відповідно, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: 1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015р. у справах №6-219цс14 та №6-10цс15, у постановах від 18.03.2015р. у справах №6-3цс15 та №6-4цс15.

Матеріалами справи підтверджується, що 18.08.2016р. позивач у відповідності до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням (вих. №159), яким просив поновити договір оренди землі №102 від 12.12.2006р. строком на 10 років та додав до цього листа проект відповідної додаткової угоди (а.с.17-18).

19.08.2016р. адміністратором Центру надання адміністративних послуг Олександрійської районної державної адміністрації прийнято вказаний лист-повідомлення позивача разом з проектом додаткової угоди, що засвідчує відмітка з печаткою та підписом ОСОБА_3 на примірнику листа-повідомлення позивача.

Твердження відповідача, що датою отримання такого листа-повідомлення є день, в який лист зареєстрований у Головному управлінні Держгеокадастру у Кіровоградській області, а саме - 03.10.2016р., є помилковим, оскільки з аналізу норм ст. 10 Закону України "Про адміністративні послуги" вбачається, що адміністративна послуга, у даному випадку відповідь на лист-повідомлення, має бути надана у місячний строк, як то передбачено нормами ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з дня отримання Центром адміністративних послуг такого листа-повідомлення (з дня подання суб'єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги).

Доводи відповідача, що надання відповіді на вказаний лист не відноситься до надання адміністративних послуг, оскільки в даних правовідносинах відповідач не виступає суб'єктом владних повноважень, суд відхиляє, оскільки за приписами частини третьої ст. 3 Закону України "Про адміністративні послуги" до адміністративних послуг також прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації витягів та виписок із реєстрів, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб'єкту звернення, а також об'єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

Також сумнівним є те, що поданий позивачем 19.08.2016р. лист-повідомлення отримано відповідачем тільки 03.10.2016р.

Лише 02.11.2016р. за №С-17428/0-9906/0/6-16 відповідач надав відповідь на лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі (а.с.19).

Тобто, вказаний лист-повідомлення від 02.11.2016р. відповідач підготував поза межами місячного строку, передбаченого ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а тому заперечення відповідача щодо поновлення договору оренди спірної земельної ділянки не створює будь-яких юридичних наслідків для позивача.

У вказаній відповіді зазначається про те, що листом Держгеокадастру від 14.12.2015р. №ДС-22-28-0.13-17122/23-15 Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області було рекомендовано переглянути діючі договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на предмет терміну дії договору оренди (не більше ніж 7 років), а також встановлення річної орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 8 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Враховуючи викладене та недосягнення домовленості щодо орендної плати і терміну дії оренди, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомляє про прийняте рішення стосовно заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520385500:02:000:9007.

02.11.2016р. (вих. №209) позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням (про згоду продовжити строк дії Договору на умовах, запропонованих Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області) та додав до цього листа проект додаткової угоди, яким передбачалось укладення дДоговору оренди строком на 7 років та встановлення орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.20-21).

У порядку, передбаченому ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивач та відповідач не уклали додаткову угоду до договору про його поновлення.

З матеріалів справи також вбачається, що після закінчення терміну дії договору позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та належним чином виконує умови договору, зокрема, в частині своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати за договором. Ця обставина підтверджена також усними поясненнями представника позивача в судовому засіданні під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не заперечується відповідачем.

Відповідно до довідки, виданої Попельнастівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області №188 від 28.09.2016р. СТОВ "ім. Шевченка" протягом дії договорі оренди на земельні ділянки, зокрема, і на спірну земельну ділянку 8,91 га від 19.12.2011р. за №352030004001734, належним чином виконувало умови договору, своєчасно здійснювало сплату орендної плати та використовувало земельну ділянку за цільовим призначенням (а.с.24).

Згідно довідки Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФСУ у Кіровоградській області від 05.12.2016р. станом на вказану дату СТОВ "ім. Шевченка" не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів (а.с.28).

Відповідно до довідок Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області №35 та №36 від 30.01.2017р. позивач продовжує користуватися земельною ділянкою в розмірі 8,91 га та восени 2016 року провів обробіток землі (оранка та внесення добрив); станом на 30.01.2017р. позивач продовжує своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за спірну земельну ділянку (а.с.36-37).

Згідно довідки Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФСУ у Кіровоградській області від 06.02.2017р. станом на вказану дату СТОВ "ім. Шевченка" не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів (а.с.38).

З огляду на відсутність заперечень відповідача щодо поновлення договору оренди землі в порядку та строки, встановлені частиною шостою ст. 33 Закону України "Про оренду землі", 18.01.2017р. позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, додатком до якого є проект додаткової угоди.

Даний лист-повідомлення з проектом додаткової угоди отримано відповідачем, що підтверджено відміткою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на цьому листі С-485/0/5-17 від 18.01.2017р. (а.с.22-23).

Однак, доказів укладення додаткової угоди до договору про поновлення (продовження) його дії відповідачем з позивачем відповідно до положень частини шостої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" до матеріалів справи не надано.

Відтак, раховуючи фактичні обставини справи та підстави позову, спір між сторонами виник у зв'язку із реалізацією позивачем права на укладення договору оренди землі на новий строк шляхом укладення додаткової угоди у зв'язку із поновленням договору оренди на той же строк та на тих самих умовах відповідно до частини шостої ст. 33 України "Про оренду землі".

За умовами частини шостої ст. 33 України "Про оренду землі" орендодавець (відповідач) повинен довести факт повідомлення орендаря (позивача) про заперечення в поновленні Договору оренди землі, і таке заперечення з боку орендодавця повинно бути надане протягом одного місяця після закінчення строку Договору. Однак, відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували факт повідомлення позивача у встановлений частиною шостою ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строк про своє заперечення щодо поновлення спірного Договору.

Відповідач надав суду першої інстанції копію листа-повідомлення №С-19354/0-357/0/6-17 від 17.01.2017р., відповідно до якого Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомляло позивача про заперечення проти продовження строку дії договору у відповідності до положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та просило повернути йому як Орендодавцю орендовану земельну ділянку за актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с.45).

Проте, доказів направлення такого листа на адресу позивача відповідач не надав, зазначивши при цьому, що такі докази не можуть бути надані господарському суду, у зв'язку з тим, що лист-повідомлення направлявся простою кореспонденцією.

Відповідно до довідки органу поштового зв'язку с. Попельнасте Олександрійського району Кіровоградської області в період з 19.12.2016р. по 23.01.2017р. офіційні листи від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на адресу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченка" не надходили (а.с.39). В судовому засіданні 15.06.2017р. під час перегляду справи судом апеляційної інстанції представник позивача також підтвердив факт не отримання від відповідача означеного листа-повідомлення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що з підстав зазначених вище, не заслуговують на увагу посилання відповідача на лист №С-485/0-1184/0/6-17 від 06.02.2017р., згідно якого відповідач посилається на власний лист №С-19354/0-357/0/6-17 від 17.01.2017р. та вказує на те, що даним листом позивачу вже надано відповідь з приводу питання щодо поновлення договору (а.с.51).

Окрім того, лист-повідомлення №С-485/0-1184/0/6-17 від 06.02.2017р. складено за межами місячного строку після закінчення строку дії Договору, що не відповідає вимогам частини шостої ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини восьмої статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, може бути оскаржено в суді (ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Зі змісту додаткової угоди, направленої позивачем відповідачу листом від 18.01.2017р., та про визнання укладеною якої позивач звернувся з позовом до суду, вбачається, що договір поновлюється на тих же умовах та на той же строк.

Позивач звернувся з проханням про укладення цієї додаткової угоди до відповідача 18.01.2017р., що відповідає вимогам ч.8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач не надав господарському суду доказів укладення такої додаткової угоди із позивачем.

Згідно з частиною третьою ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно ж до частини першої ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку щодо обов'язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.

У даній справі встановлено обов'язкові умови, за наявності яких позивач має право на поновлення договору оренди на той же строк та на тих же умовах за частиною шостою ст. 33 Закону України "Про оренду землі": орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, орендар належно виконує обов'язки за договором та відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, орендар вчинив необхідні дії для укладення додаткової угоди на виконання вимог ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Отже, враховуючи, що нормами законодавства України прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренду землі для оформлення факту його поновлення і виникнення у орендаря права оренди, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Встановивши, що зазначення позивачем у редакції додаткової угоди положень щодо набрання нею чинності після її державної реєстрації суперечить суті самого спору і прийнятого в результаті його розгляду рішення, оскільки додаткова угода набирає чинності з моменту набрання законної сили рішенням у даній справі та не підписується сторонами у зв'язку із ухиленням від такого підписання відповідачем, місцевий господарський суд правомірно виключив вказане положення та задовольнив позов частково.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржене рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2017р. у справі №912/241/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст рішення підписаний - 16.06.2017р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя М.О. Дармін