Постанова

від 14.06.2017 по справі 916/896/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р.Справа № 916/896/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.,

суддів : Діброва Г.І; ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.;

За участю представників сторін:

Від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - ОСОБА_2, довіреність № 2286, від 14.04.17;

від ПП "Конкорд" - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту)

на рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2017 року

у справі №916/896/16

за позовом Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту), м.Одеса

до Приватного підприємства „Конкорд» , м.Одеса

про стягнення 12768,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «КОНКОРД» про стягнення заборгованості в сумі 12768, 13 грн.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням підприємством відповідача зобов'язань за Договором № 1289-П-ОДФ-15 від 10.09.2015р за січень 2016 року щодо сплати вартості отриманих відходів відпрацьованих паливно-мастильних матеріалів (ПММ).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.06.2016 (суддя Рога Н.В.) позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з Приватного підприємства «КОНКОРД» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» заборгованість в сумі 12768, 13 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Приватне підприємство КОНКОРД звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 апеляційну скаргу Приватного підприємства КОНКОРД задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2012 по справі №916/896/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до Приватного підприємства КОНКОРД про стягнення 12768,13 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2016 у справі №916/896/16.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2017 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 та рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2016 року по справі №916/896/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

У вказаній постанові Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що: матеріали справи не містять листа від 13.01.2016 № 09А/10, який, за висновками суду апеляційної інстанції містив заявку на забезпечення відвантаження відходів із зобов'язанням сплатити згідно з майбутнім договором про використання інфраструктури, а не за договором, на який посилався позивач, в справі також відсутні відомості про безпосереднє дослідження цього доказу судом в ході судових засідань.

Крім того, Вищий господарський суд зазначив, що місцевий господарський суд, задовольняючи позов, також дійшов передчасних висновків про поширення на спірні правовідносини положень договору від 10.09.2015 № 1289-П-ОДФ-15, не перевіривши правові та документальні підстави, відповідно до яких відповідач вчинив дії з оформлення документів у січні 2016 року, враховуючи, що докази направлення відповідачу листа про продовження дії договору в матеріалах справи також відсутні.

Відповідно до вказівки, що міститься в постанові Вищого господарського суду України, під час нового розгляду справи господарським судам слід врахувати вищенаведене, з'ясувати дійсні підстави виникнення та зміст спірних правовідносин сторін та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.03.2017 (суддя Демешин О.А.) в задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Державне підприємство „Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що правовідносини між сторонами за договором №1289-П-ОДФ-15 від 10.09.2015 були продовжені на січень 2016 року, оскільки 18.12.2015 позивач звернувся до відповідача з пропозицією продовжити термін дії вказаного договору шляхом підписання додаткової угоди, а відповідач в свою чергу у межах строку для відповіді на пропозицію вчинив дії, які свідчать про прийняття пропозиції. Проте вказане, на думку позивача, залишилося поза увагою суду першої інстанції.

Апелянт вважає, що обов'язок відповідача з оплати за відвантаження нафтовмісних залишків виникає відповідно до договору №1289-П-ОДФ-15 від 10.09.2015, а не на виконання умов договору №1455-П-ОДФ-16 від 02.02.2016, як зазначено у листі-заявці за №09А/10 від 13.01.2016.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні та скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомивши суду завчасно про причини неявки. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Судова колегія розглядає апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними в справі матеріалами, оскільки явка сторін не була визнана обов'язковою, а повний текст постанови направляється сторонам у встановленому порядку.

За приписами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2015 Державне підприємство «Одеський морський торгівельний порт» та ПП «КОНКОРД» укладено Договір №1289-П-ОДФ-15 на виконання вимог Закону України «Про морські порти України» , Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1974 МАРПОЛ 73/78, пунктів 23, 24 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №431. (а.с. 9-18)

Відповідно до умов Договору позивач передає відповідачу відходи, а відповідач приймає такі відходи і сплачує їх вартість у розмірі та порядку, передбаченому умовами цього Договору.

Порядок та умови оплати, а також ціна визначені розділом 4 Договору з урахуванням Додаткової угоди від 04.12.2015.

Згідно з розділом 4 Договору оплата за відходи, зазначені у пунктах 1.2.1, 1.2.2 та 1.2.3 цього Договору здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами Довідки - Акту прийому-передачі відходів та отримання рахунку від позивача з розрахунку базової ціни, яка не може бути нижчою:

- за відходи, зазначені в п. 1.2.1 цього Договору - за ціною не нижче 2 900 грн. (з ПДВ) за один кубічний метр;

- за відходи, зазначені в п. 1.2.2 цього Договору - за ціною не нижче 230 грн. (з ПДВ) за один кубічний метр;

- за відходи, зазначені в п. 1.2.3 цього Договору - за ціною не нижче 380 грн. ( з ПДВ) за один кубічний метр.

Фактична ціна за відходи, зазначені в пунктах 1.2.1, 1.2.2. та 1.2.3 визначається перед кожною конкретною операцією відвантаження за результатами процедури розгляду комерційних пропозицій підприємства та інших ліцензованих підприємств, які надають аналогічні послуги за відповідними договорами з Адміністрацією. Відходи, зазначені в пунктах 1.2.4 та 1.2.5 цього Договору приймаються відповідачем для подальшої утилізації за власний рахунок.

Додатковою угодою від 04.12.2015 сторони, зокрема, виклали у новій редакції пункт 4.1 Договору, а саме: «Оплата за відходи, зазначені у пунктах 1.2.1, 1.2.2 та 1.2.3 цього Договору здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами Довідки - Акту прийому-передачі відходів та отримання рахунку від позивача з розрахунку базової ціни:

- за відходи, зазначені в п. 1.2.1 цього Договору - 2900 грн. (з ПДВ) за один кубічний метр;

- за відходи, зазначені в п. 1.2.2 цього Договору - 380 грн. (з ПДВ) за один кубічний метр;

- за відходи, зазначені в п.1.2.3 цього Договору - 380 грн. ( з ПДВ) за один кубічний метр.

За умовами пункту 5.3.7 Договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки з позивачем.

Пунктом 10.3 Договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за їх наявності) та діє до 31 грудня 2015 року.

Після закінчення строку дії Договору, зазначеного у пункті 10.3 цього договору, сторони можуть продовжити термін дії Договору шляхом підписання Додаткової угоди (п.10.5).

Листом від 13.01.2016 за №09А/10 відповідач звернувся до позивача з проханням забезпечити відвантаження нафтовмісних відходів для подальшої утилізації з т/х ПС-399 на автотранспорт в період 13-14.01.2016 на причалі №24.(а.с. 172)

У вказаному листі відповідач гарантував оплату згідно майбутнього договору по використанню інфраструктури.

Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки-акту прийому-передачі відходів №1 від 16.01.2016, підписаного сторонами по справі, у відповідності до листа №09А/10 від 13.01.2016 Одеська філія ДП Адміністрація морських портів України передала, а ПП КОНКОРД прийняло для подальшої утилізації відходи. (а.с.21)

Зі звіту по прийому-передачі відходів для подальшої утилізації за період 01.01.2016-20.01.2016 також вбачається посилання на лист № 09А/10 від 13.01.2016.(а.с.20)

В товаро-транспортній накладній від 16.01.2016 також міститься посилання на лист № 09А/10 від 13.01.2016. (а.с.22)

Підставою рахунку-фактури №580019 від 09.03.2016 на суму 12 768, 13 грн. позивачем зазначено договір №1289-П-ОДФ-15 від 10.09.2015. (а.с.23)

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, є господарський договір.

Водночас, ч. 1 ст. 509 цього ж Кодексу передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що істотними умовами договору, в першу чергу є умови про предмет договору.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому, предмет і підставу позову визначає позивач.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 12 678,13 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання з боку відповідача зобов'язань за Договором №1289-П-ОДФ-15 від 10.09.2015 за січень 2016.

В даному випадку позивач в якості підстави позову зазначив Договір №1289-П-ОДФ-15 від 10.09.2015.

Як зазначалося раніше, вказаний договір було укладено строком до 31.12.2015 (п.10.3 Договору).

Сторонами не було продовжено строк дії Договору, оскільки додаткова угода, як передбачено п. 10.5 Договору, ними не підписувалась.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що правовідносини між сторонами за договором №1289-П-ОДФ-15 від 10.09.2015 були продовжені на січень 2016 року з огляду на лист позивача від 18.12.2015 за №09А/3-612/1 з пропозицією продовжити термін дії вказаного договору шляхом підписання додаткової угоди, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення вказаного листа і отримання його відповідачем, а також у зв1язку з відсутністю проекту такої додаткової угоди.

Лист-заявка №09А/10 від 13.01.2016, на який позивач посилається як на доказ прийняття відповідачем пропозиції про продовження строку дії договору №1289-П-ОДФ-15 від 10.09.2015, також не є доказом того, що правовідносини між сторонами за вказаним Договором були продовжені на січень 2016 року, оскільки відповідачем гарантовано оплату згідно майбутнього договору по використанню інфраструктури, який згодом був укладений сторонами 02.02.2016, умови якого не передбачають купівлю-продаж відходів.

Разом з тим, у даному листі відсутні будь-які посилання на Договір №1289-П--ОДФ-15 від 10.09.2015.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що Договір №1289-П-ОДФ-15 від 10.09.2015 не регулює правовідносини щодо передачі відходів, які склалися між сторонами по справі станом на 16.01.2016, оскільки зазначений договір припинив свою дію 31 грудня 2015 року та не був продовженим сторонами на новий строк.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12768,13 грн., що ґрунтуються на вищевказаному договорі є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2017 року у справі №916/896/16 залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) на рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2017 року у справі №916/896/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2017 року у справі №916/896/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

ОСОБА_1