Постанова

від 02.06.2017 по справі 817/724/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2017 р.Р і в н е 817/724/16 Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник ОСОБА_1, відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів доТовариства з обмеженою відповідальністю "АРІВА ОСОБА_2" про стягнення санкцій та пені, В С Т А Н О В И В:

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІВА ОСОБА_2" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 5972,73 грн. та пені в сумі 96,66 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що у зв'язку із невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році, на підставі статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , відповідач здійснив нарахування суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5972,73 грн., але у встановлений законом строк її не сплатив. Загальна сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій, а також пені, нарахованої за несвоєчасну сплату санкцій, становить 6069,39 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.06.2016, залишеною без змін ухвалю Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016, в задоволенні позову Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.04.2017 рішення судів обох інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

10.05.2017 справа №817/724/16 надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду і ухвалою суду від 11.05.2017 призначена до судового розгляду. Здійснюючи у порядку письмового провадження підготовку до розгляду справи суд ухвалою від 11.05.2017 витребував у Рівненського міського центру зайнятості - за місцем реєстрації відповідача та у Луцького міського центру зайнятості - за місцем створення вакантного робочого місця всю звітність форми № 3-ПН (щомісячно), що була подана Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІВА ОСОБА_2" впродовж 2015 року.

Судове засідання, призначене на 23.05.2017, відкладено через неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

В судовому засіданні 02.06.2017 представник позивача адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач письмове заперечення на позов не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття представника суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Судом не визнавалась обов'язкова участь представника відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРІВА ОСОБА_2" відноситься до суб'єктів господарювання, яким відповідно до статті 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-XII), встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Відповідачем подано до Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік форми №10-ПІ (а.с.5), відповідно до якого: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 11 осіб; з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві відповідача на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України №875-XII - 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників - 131,4тис.грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 5972,73грн.

Відповідно до статті 18 Закону №875-XII, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 19 Закону №875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 «Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» (далі - Інструкція №42), у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 (далі - Інструкція №286).

Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за 2015 рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 0 осіб, а кількість працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону №875-XII - 1 особа. Отже, відповідачем у 2015 році не виконано норматив, передбачений статтею 19 Закону №875-XII.

Статтею 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 №70 затверджено Порядок нарахування пені та її сплати, що затверджений Мінпраці 15.05.2007 за №223, відповідно до якого нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до суду позивач розрахува суму пені на дату подання адміністративного позову - 12.05.2016.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків сплати адміністративно-господарських санкцій позивачем нарахована пеня, яка складає: 96,66 грн. Отже, загальна сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році складає: 5972,73грн. +96,66грн. = 6069,39грн. (а.с.6).

Суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з частиною третьою статті 18-1 Закону №875-XII державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 №316 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання» затверджена форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» .

Згідно з пунктами 1.3, 2.1 названого Порядку роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті незалежно від місцезнаходження. Форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, до обов'язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, і саме подання такої інформації (звітність форми № 3-ПН) за всі місяці відповідного року може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних дій для працевлаштування інвалідів, і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону №875-XII. Будь-які інші дії роботодавців не виправдовують та не звільняють від відповідальності за порушення правил господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідачем протягом 2015 року подавались звіти форми №3-ПН до Рівненського міського центру зайнятості, в яких зазначалося про створене вакантне робоче місце архітектора в кількості 1 вакансія, на яке могли бути працевлаштовані інваліди. У вказаних звітах форми №3-ПН зазначено, що робоче місце архітектора в кількості 1 вакансія створене для місця роботи - м.Луцьк. (а.с.168-177)

З наданої Луцьким міським центром зайнятості інформації встановлено, що до Луцького міського центру зайнятості протягом 2015 року ТОВ "АРІВА ОСОБА_2" не подалась звітність форми №3-ПН (а.с.165).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем неналежним чином виконував свій обов'язок щодо працевлаштування інвалідів, оскільки звіти форми №3-ПН він подавав до Рівненського міського центру зайнятості, в той час як робоче місце для інваліда створив у місті Луцьку.

Таке подання звітності суд розцінює, як формалізм, позаяк для людини з обмеженими можливостями з м.Рівного щоденно доїжджати на роботу в м.Луцьк доволі ускладнено і фінансово обтяжливо.

Суд переконаний в тому, що якби відповідач дійсно мав за мету працевлаштувати інваліда, то він би здійснював пошуки безробітного саме за місцем створення робочого місця, тобто у м.Луцьку. А тому неподання відповідачем звітності форми № 3-ПН щомісячно протягом 2015 року саме до Луцького міського центру зайнятості, розцінюється судом як невиконання ТОВ "АРІВА ОСОБА_2" обов'язку стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

В силу статті 94 КАС України, судові витрати на користь сторони не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІВА ОСОБА_2" на користь держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію в сумі 5972,73 грн. та пеню в сумі 96,66 грн., а всього 6069 (шість тисяч шістдесят дев'ять) гривень 39 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.