Постанова

від 15.06.2017 по справі 816/742/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/742/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунальної організації (установи, закладу) Місцевої пожежної команди № 1 смт. Білики про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2017 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунальної організації (установи, закладу) Місцевої пожежної команди № 1 смт. Білики про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 16100 грн та пені у розмірі 154,56 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем на виконання вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у 2016 році не забезпечено виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та не сплачено у добровільному порядку у встановлений законом строк адміністративно-господарські санкції за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, у сумі 16 100 грн, у зв'язку з чим позивачем розраховано пеню у сумі 154 грн 56 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Комунальна організація (установа, заклад) Місцева пожежна команда № 1 смт. Білики (ідентифікаційний код 26400518) зареєстрована як юридична особа 18.07.2003, відомості про яку включено до Єдиного державного реєстру 10.09.2009, запис № 1 566 120 0000 000605, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 15 - 18/.

04 квітня 2017 року Комунальною організацією (установою, закладом) Місцевою пожежною командою № 1 смт. Білики подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (форма № 10-ПІ) /а.с. 6/.

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства у 2016 році становила 10 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, а також кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" - 0 осіб /а.с. 6/.

Виходячи із показників звіту позивачем розраховано суму адміністративно-господарських санкцій до відповідача за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, враховуючи кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів (1 особа), в сумі 16100,00 грн. /а.с. 5/.

а.с.5//З огляду на прострочення відповідачем терміну оплати адміністративно-господарських санкцій на 24 дні (з 19 квітня 2017 року по 12 травня 2017 року) позивачем розраховано пеню у розмірі 154,56 грн./а.с. 5/.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені із відповідача, суд враховує наступне.

За змістом частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

В силу положень частин 1, 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року , наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою № 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2016 році склала 10 осіб.

Відтак в силу вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача становив одне робоче місце.

Аналіз положень частини 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» свідчить, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, за виключенням підприємств, установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

При цьому за змістом пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007, № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, також подають (надсилають) копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ. Оригінал довідки пред'являється під час подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів. У разі надсилання звіту поштою копія довідки засвідчується нотаріально.

За визначенням, яке міститься у п. 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

У свою чергу підпунктом 133.4.1. пункту 133.4. статті 133 Податкового кодексу України передбачено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункт;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Положення абзаців третього і четвертого цього підпункту щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Підпунктом 133.4.6 пункту 133.4. статті 133 Податкового кодексу України встановлено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені: бюджетні установи.

З огляду на викладене, підприємства, установи і організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, є неприбутковими організаціями та підлягають внесенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій, відтак на підтвердження відповідного статусу повинні подати до відділень Фонду соціального захисту інвалідів разом із звітом за формою 10-ПІ копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ.

Згідно із поясненнями представника позивача відповідачем копія довідки про включення його Реєстру неприбуткових установ та організацій до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не подавалася. Відповідну довідку не надано відповідачем також до суду.

Також суд враховує, що відповідно до пункту 5.1. Положення про місцеву пожежну команду №1 смт. Білики, затвердженого рішенням 47а сесією шостого скликання Білицької селищної ради №218 від 04.12.2014, фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності МПК здійснюється частково за рахунок коштів місцевих бюджетів, надходжень від надання платних послуг, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, укладанням угод із підприємствами та організаціями, інших не заборонених законодавством джерел .

Отже, факт належності відповідача до підприємств, установ і організацій, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, відповідачем не доведено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що на відповідача поширюються положення частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" щодо сплати адміністративно-господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Суд враховує, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення .

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством , надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів , і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас за приписами частини 3 статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» саме державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

За таких обставин, у разі якщо під підприємством вжито усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись тощо.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалася у постановах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 20 червня 2011 року у справі 21-60а11 , від 26 червня 2012 року у справі 21-105а12.

При цьому висновок про належне виконання підприємством свого обов'язку по вжиттю усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів може бути зроблений у разі підтвердження здійснення підприємством передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування уповноважених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів для забезпечення можливості виконання органами, зазначеними в статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 28 травня 2013 року у справі 21-386а12, від 11 червня 2013 року у справі 21-63а13, від 11 лютого 2014 року у справі 21-485а13.

В силу приписів пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007, № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з положеннями наказу Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" форма звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" (далі - інформація) заповнюється роботодавцями та подається до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й).

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування інвалідів.

За таких обставин неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 9 липня та 19 листопада 2013 року (№№ 21-200а13, 21-397а13 відповідно).

Відповідно до листа Кобеляцького районного центру зайнятості за вих. № 04-12/922 від 19 квітня 2017 року протягом 2016 року відповідач не подавав звіти за формою № 3-ПН про попит на робочу силу із заповненням відповідної графи у п. 2 розділу ІІ (щодо працевлаштування інвалідів) /а.с. 13 - 14/.

Отже, відповідачем у 2016 році не вжито передбачених чинним законодавством заходів для працевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу (1 особа), а саме: не забезпечено зайнятість 1 робочого місця, призначеного для працевлаштування інвалідів, не надано службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інваліда.

За таких обставин суд приходить до висновку, що застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі половини середньорічної заробітної плати відповідає вимогам статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік форми №10-ПІ, поданого відповідачем до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньорічна заробітна плата штатного працівника (код рядка 05) - 32 200 грн. Відтак сума адміністративно-господарських санкцій для відповідача за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідами, складає 16100 грн (32200 : 2).

Крім того, за несвоєчасну сплату суми адміністративно-господарських санкцій підлягає сплаті пеня за 24 дні (з 19.04.2017 по 12.05.2017 включно) у розмірі 154,56 грн (16100 грн х 0,04% х 24).

Відповідно до частини 9 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено у встановлений законом строк суму адміністративно-господарських санкцій, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача адміністративно-господарських санкцій в сумі 16100 грн грн. та пені в сумі 154,56 грн

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, не підлягають стягненню із відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунальної організації (установи, закладу) Місцевої пожежної команди № 1 смт. Білики про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Комунальної організації (установи, закладу) Місцевої пожежної команди № 1 смт. Білики (ідентифікаційний код 26400518) адміністративно-господарські санкції у розмірі 16100 грн. (шістнадцять тисяч сто гривень) та пеню у розмірі 154 грн. 56 коп. (сто п'ятдесят чотири гривні п'ятдесят шість копійок) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 13937406), р/р 31213230700160 в ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код 38012473, одержувач УДКСУ в Кобеляцькому районі. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16 червня 2017 року.

Суддя М.В. Довгопол