Постанова

від 12.06.2017 по справі 906/159/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2017 р. Справа № 906/159/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Юрчук М.І. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 02.03.2017 р.);

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Чуднів-Агро-1" на рішення господарського суду Житомирської області від 04.04.17 р. у справі № 906/159/17

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (м.Київ)

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Чуднів-Агро-1"

про стягнення 4 380 468,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.04.2017 року у справі №906/159/17 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Чуднів-Агро-1" на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Украгроком": 3 240 234,38грн. - боргу; 1 200 000,00грн. - штрафу; 66 603,52грн. - судового збору.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що оскільки укладеним між сторонами 25.03.2016 року договором визначено, що сума грошових коштів підлягає поверненню у разі повної не поставки товару та у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України станом на банківський день, що передує даті пред'явлення (направлення постачальнику) вимоги покупцем про повернення грошових коштів вартості долару США в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США в національній валюті на банківський день, що передує даті здійснення покупцем передоплати за товар, то наявні підстави для стягнення боргу, що виник внаслідок не поставки товару з врахуванням курсової різниці - різниці між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах, який становить 3240234,38 грн., та штрафу в розмірі 1 200 000,00 грн., передбаченого п.7.1 договору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 "Чуднів-Агро-1" подав апеляційну скаргу, в якій просить останнє скасувати. Зазначає, що сума штрафних санкцій складає 37,03% від суми боргу та не відповідає вимогам співмірності, у зв'язку з чим суд першої інстанції повинен був зменшити суму штрафних санкцій, натомість прийшов до неправильного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що суд прийняв доводи лише сторони позивача, не оцінив майнового стану обох сторін, що призвело до порушення норм законодавства і прав відповідача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечив. Відзначає, що рішення місцевого господарського суду було винесено з урахуванням всіх обставин справи. Зокрема зазначив, що відповідач безпідставно прирівнює суму неустойки до суми боргу, так як сторонами договором погоджено нарахування штрафу від суми договірної поставки.

В судове засідання представник відповідача не з'явився. При цьому, від його представника на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги на іншу дату.

Клопотання відповідача апеляційним судом відхилене як необгрунтоване, оскільки ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, таким представником може бути сам керівник, головний бухгалтер, бухгалтер, інші працівники підприємства або представники на підставі доручення, які не перебувають з ним у трудових відносинах, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника відповідача, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні. З врахуванням вищенаведеного судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.03.2016 року між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (покупець/позивач) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Чуднів-Агро-1" (постачальник/відповідач) укладено договір постачання сільськогосподарської продукції №ФЖт 250306-01 (далі - договір, а.с.11-13), за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (далі - товар), в асортименті, у строки і на умовах, передбачених даним договором і додатковими угодами, які є невід'ємними частинами даного договору (п.1.1 договору).

25.03.2016 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду №1С до договору постачання сільськогосподарської продукції №ФЖт 250306-01 від 25.03.2016 (а.с.14-17), за умовами якої постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти й оплатити сою українського походження, насипом, врожаю 2016 року, надалі товар, у кількості, визначеній на умовах даної додаткової угоди, в строки і на умовах, передбачених в договорі та цій додатковій угоді. Загальна вартість товару, що повинен бути поставлений згідно умов цієї додаткової угоди, на дату укладання цієї додаткової угоди становить суму у розмірі 3 333 333,34грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 666 666,66грн., разом з ПДВ - 4 000 000,00грн., що становить еквівалент 151 917,96 доларів США по курс) і продажу долару США за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів (за даними веб-сайту www.udinform.com, а у разі його недоступності або відсутності відповідної інформації на ньому - за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті підписання цієї додаткової угоди. Клас товару може бути змінений, про що сторони підписують додаткову угоду.

Відповідно до п.3.2 додаткової угоди постачальник зобов'язаний до 30.11.2016 року передати покупцю в повному обсязі товар, найменування, кількість, якість, асортимент, комплектність якого відповідають умовам договору.

Згідно п. 5.1.1 додаткової угоди, попередня оплата за товар здійснюється в розмірі 3 000 000,00грн., що становить еквівалент 113 938,47 доларів США по курсу продажу долару США за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів (за даними веб-сайту www.udinform.com, а у разі його недоступності або відсутності відповідної інформації на ньому - за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди. Попередня оплата повинна бути здійснена покупцем не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів після підписання цієї додаткової угоди та надання постачальником таких документів: - оригінал підписаного сторонами договору та додаткової угоди; - оригінал рахунку фактури.

Остаточний розрахунок - протягом 7-и банківських днів після прийняття покупцем товару в повному обсязі та надання постачальником наступних документів: складська квитанція на товар із зазначенням переоформлення товару на покупця, висновок про якість товару, рахунок-фактура постачальника на товар, видаткова (товарна) накладна на товар, податкова накладна на товар (п.5.2.2 додаткової угоди).

Відповідно до п.7.1 договору, у випадку відмови від поставки товару (всього або частини) та/або у разі прострочення поставки товару, постачальник зобов'язаний оплатити покупцю неустойку в розмірі 0,5% від визначеної відповідно до умов додаткової угоди вартості непоставленого товару за кожний день прострочення та штраф у розмірі 30% визначеної відповідно до умов додаткової угоди вартості непоставленого Товару, за письмовою вимогою покупця протягом 7 (семи) календарних днів з моменту пред'явлення (направлення постачальнику) вимоги покупцем. У випадку прострочення поставки товару постачальником, покупець має право відмовитись від поставки товару, поставка якого прострочена, та вимагати повернення грошових коштів, а постачальник зобов'язується їх повернути протягом 7 (семи) календарних днів з дати пред'явлення (направлення постачальнику) вимоги покупцем.

Згідно п.7.1.2 договору, у разі повної не поставки товару та у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України станом на банківський день, що передує даті пред'явлення (направлення постачальнику) вимоги покупцем про повернення грошових коштів вартості долару США в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США в національній валюті на банківський день, що передує даті здійснення покупцем передоплати за товар, сума грошових коштів, що підлягає поверненню покупцю, визначається за формулою:

С=В*(К2/К1)грн., де:

• С - сума, що підлягає поверненню покупцю;

• В - сума передоплати, перерахована покупцем постачальнику, в національній валюті України гривні;

• К2 - вартість 1 (одного) долара США в національній валюті України гривні за курсом продажу долару США за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів (за даними веб-сайту www.udinform.com, а у разі його недоступності або відсутності відповідної інформації на ньому - за даними веб-сайту htth://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті пред'явлення (направлення постачальнику) вимоги Покупцем;

• К1 - вартість 1 (одного) долара США в національній валюті України за курсом продажу долару США за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів (за даними веб-сайту www.udinform.com, а у разі його недоступності або відсутності відповідної інформації на ньому - за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті здійснення покупцем передоплати за товар.

Як встановлено судами обох інстанцій, на виконання умов договору щодо попередньої оплати за товар позивачем 12.04.2016 було перераховано відповідачу кошти в сумі 3000000,00 грн., що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжного доручення №256 від 12.04.2016 року на суму 1779449,59 грн. та №1538 від 13.04.2016 року на суму 1220550,41 грн. (а.с. 18-19).

Натомість, відповідач, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, поставки товару не здійснив.

На претензію від 16.01.2017 року з вимогою про повернення грошових коштів та оплату штрафних санкцій, відповідач відповіді не дав, розрахунків не здійснив (а.с. 22-24).

При цьому, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості відповідачем не подано; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Внаслідок таких неправильних дій відповідача, з огляду на те, що кошти належним чином та вчасно повернуті не були, у відповідності до додаткової угоди від 25.03.2016 року №1С до договору постачання сільськогосподарської продукції №ФЖт 250306-01, позивач здійснив перерахунок коштів, що підлягали поверненню, з урахуванням вартості долару США на дату, що передує даті пред'явлення вимоги про повернення грошових коштів з врахуванням положень п.7.1.2 договору, у зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 3240234,38 грн. основного боргу.

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, існує заборгованість відповідача перед позивачем, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3240234,38 грн. обгрунтовані, законні та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 655, 712 ЦК України.

Відповідно до п.7.1 договору, сторони досягли згоди, що у випадку відмови від поставки товару (всього або частини) та/або у разі прострочення поставки товару, постачальник зобов'язаний оплатити покупцю неустойку в розмірі 0,5% від визначеної відповідно до умов додаткової угоди вартості непоставленого товару за кожний день прострочення та штраф у розмірі 30% визначеної відповідно до умов додаткової угоди вартості непоставленого товару, за письмовою вимогою покупця протягом 7 (семи) календарних днів з моменту пред'явлення (направлення постачальнику) вимоги покупцем. У випадку прострочення поставки товару постачальником, покупець має право відмовитись від поставки товару, поставка якого прострочена, та вимагати повернення грошових коштів, а постачальник зобов'язується їх повернути протягом 7 (семи) календарних днів з дати пред'явлення (направлення постачальнику) вимоги покупцем.

Оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору та зважаючи, що п.7.1 договору та ч.1 ст.216 ГК України, ст.ст. 531, 533 ЦК України передбачена майнова відповідальність, суд першої інстанції правомірно задоволив штраф в розмірі 1 200 000,00 грн.

Поряд з цим, відповідачем подано до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на те, що позивач не зазнав збитків у зв'язку з невиконанням відповідачем свого господарського зобов'язання.

Розглянувши подане клопотання, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зменшення розміру штрафу з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ст.233 ГК України , суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

При вирішенні питання про стягнення штрафу суд має дати оцінку співмірності суми штрафу із вчиненим правопорушенням та його наслідками, а також встановити, чи таке правопорушення завдало збитків позивачу і змінило обсяг його прав. Оскільки питання про зменшення штрафу є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини, та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України ), тобто аналізуючи фактичні обставини справи, слід встановити: по-перше, чи призводить застосування штрафу до порушення принципів справедливості, добросовісності та розумності; по-друге, чи призводить застосування штрафу до істотного дисбалансу прав та обов'язків сторін; по-третє, чи завдано позивачеві шкоди (збитків).

Згідно п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Матеріалами справи підтверджується, що при вирішенні клопотання про зменшення розміру штрафу, суд першої інстанції перевірив всі доводи сторін і врахував всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанцій ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України , в силу вимог яких, суд повинен був дослідити розмір збитків, завданих позивачу неправомірними діями відповідача.

Проте, зазначені доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду.

Відтак, суд першої інстанцій повно встановив всі істотні для справи обставини, правильно застосував ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України , врахував інтереси сторін, які заслуговують на увагу, та прийшов до правильного висновку про відсутність обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 04.04.2017 р. ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Чуднів-Агро-1" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 04.04.2017 року у справі № 906/159/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Огороднік К.М.