Постанова

від 24.10.2016 по справі 804/889/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 р. Справа № 804/889/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріДраготі С.А. за участю: представника позивача представника відповідача Данилова А.В. Атрошенко В.М розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домус-Проект" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Домус-Проект" (далі-ТОВ Домус-Проект , підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із позовними вимогами щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за №0005312202 та №0005322202 від 02.12.2015р.

Представник позивача, що прибув у судове засідання позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Так, представник позивача зазначив, що висновки податкового органу, відображені в акті перевірки про нереальність господарських операцій між ТОВ Домус-Проект та його контрагентами за перевірюваний період, є безпідставними та такими, що не підтверджено жодними доказами та спростовується наданими до суду документами, а також відображено у даних бухгалтерського обліку підприємства.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, надавши обгрунтування аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Позиція відповідача аргументована тим, що у відповідності до отриманої податковим органом інформації щодо необхідності відпрацювання господарських взаємовідносин ТОВ Домус-Проект та його контрагентів, які мають ознаки сумнівності. Відповідач також зауважує, що отримана в ході перевірки податкова інформація від інших податкових органів також містить підтвердження нереальності господарських операцій із врахуванням усіх обставин досліджуваних правочинів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, виходячи із системного аналізу положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та матеріалів справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Домус-Проект (код ЄДРПОУ 35202644) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності-юридичну особу за рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради м.Дніпропетровська від 11.06.2007р.

До основних видів економічної діяльності позивача (за КВЕД) належить:

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Підприємство перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі-ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, податковий орган, контролюючий орган, відповідач) від 18.06.2007р. за №15624 (в т.ч. як платник податку на додану вартість (далі-ПДВ) за ІПН 352026404635 згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 11.08.2007р.).

У період з 09.11.2015р. по 20.11.2015р. згідно із п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України на підставі направлень №4267/22-02 від 09.11.2015р. фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої контролюючим органом складено Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Домус-Проект (код за ЄДРПОУ 35202644) з питань, що стали предметом оскарження, наданого підприємством 29.10.2015 року за №28/10-15-1 до акту планової виїзної перевірки ТОВ Домус-Проект від 11.09.2015р. №3079/22-02/35202644 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р. за №3901/22-02/35202644 від 27.11.2015р. (далі-акт перевірки).

Так, за підсумками проведеної перевірки податковий орган дійшов до висновку про порушення підприємством:

-п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження платником податку на прибуток на загальну суму 1 130 746, 00 грн. (в т.ч.: за 2-4 квартал 2011 року на суму 10 645, 00 грн., за 2012 рік на суму 172 550, 00 грн., за 2013 рік на суму 947 551, 00 грн.);

-п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податка на додану вартість на загальну суму 1 268 534, 00 грн. (в .т.ч: у квітні 2011р. - 6667, 00 грн., у жовтні 2011р. -2590,00 грн., у березні 2012р.-5000,00 грн., у квітні 2012р. -600, 00 грн., у червні 2012р. - 2750,00 грн., у липні 2012р. -2250, 00 грн., у серпні 2012р. - 27 034, 00 грн., у жовтні 2012р. - 39 533, 00 грн., у листопаді 2012р. - 5717, 00 грн., у грудні 2012р. -82 166, 00 грн., у січні 2013р. - 138 005, 00 грн., у лютому 2013р. -7500,00 грн., у березні 2013р. - 2167, 00 грн., у квітні 2013р. - 221 130, 00 грн., у червні 2013р. - 403 572, 00 грн., у липні 2013р. - 114 167, 00 грн., у серпні 2013р. - 2773, 00 грн., у листопаді 2013р. - 33 333, 00 грн., у грудні 2013р. - 171 580, 00 грн.).

Не погодившись із висновками контролюючого органу підприємство направило відовідачу заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду поданих позивачем заперечень на акт перевірки, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська прийнято рішення Про результати розгляду заперечень до акту перевірки ТОВ Домус-Проект від 11.09.2015р. №3079/22-02/35202644 за №43572/10/22-0218 від 27.11.2015р., яким висновку контролюючого органу за актом перевірки - підтверджено.

На підставі акта перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська сформовано:

-податкове повідомлення-рішення №0005312202 від 02.12.2015р., яким ТОВ Домус-Проект збільшено грошове зобов'язання по платежу Податок на прибуток приватних підприємств (код 11021000) на загальну суму 1 351 673, 75 грн. (в т.ч.: за основним платежем - 1 081 339, 00 грн. та за штрафними санкціями - 270 334, 75 грн.);

-податкове повідомлення-рішення №0005322202 від 02.12.2015р., яким ТОВ Домус-Проект збільшено грошове зобов'язання по платежу Податок на прибуток приватних підприємств (код 11021000) на загальну суму 1 773 165, 00 грн. (в т.ч.: за основним платежем - 1 182 110, 00 грн. та за штрафними санкціями - 591 055, 00 грн.).

Правомірність винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень за №0005312202 та №0005322202 від 02.12.2015р. є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта. оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до приписів п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податокового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність №996-XIV від 16.07.1999р., первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІУ.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити (стаття 9 Закону №996-XIV), як:

-назву документа (форми);

-дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум податку на додану вартість (ПДВ) до складу податкового кредиту або бюджетного відшкодування необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

При цьому - будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції відповідно до чинного законодавства.

Відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті податку на додану вартість) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару, роботи, послуги суму податку на додану вартість при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та зменшує оподатковуваний доход на суму понесених витрат.

Дотримання норм цивільного чи господарського права під час укладення договору не означає автоматично реальності вчинення господарської операції та правильності відображення її результатів у податковому обліку.

З огляду на зафіксовані податковим органом факти суд перевіряє обставини стосовно руху активів на шляху від покупця до постачальника у процесі виконання спірних операцій, з'ясувавши, яким чином транспортувався товар, де зберігався, ким приймався, а також встановити посадових осіб постачальника та покупця, безпосередньо задіяних у такому процесі.

Виходячи з норм податкового законодавства, про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, підтвердження фактичного виконання умов укладених, платником податку договору, мають виступати не лише первинні документи, що підставою для віднесення сум податку до податкової звітності підприємства, такі як податкові накладні, а й документи, що відображають зміст, характер, періодичність, умови, обсяг здійсненої господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р., первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх форальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, надані позивачем до суду документи, втрачають силу первинних документів, не можуть слугувати належним підтвердженням права позивача на формування податкової звітності за наслідками господарських операцій, оскільки вказані операції не породжують наслідків, ними обумовлених, зважаючи на наступне.

За підсумками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов до висновку щодо порушення позивачемнорм податкового законодавства, з огляду на нереальність вчинення господарських операцій у період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року між ТОВ ДОМУС-ПРОЕКТ та його контрагентами, а саме: ТОВ "ТД НОРДЕН ГРУП", ТОВ "БФ "УКРБУД", ТОВ "КАПІТАЛБУД СЕРВІС", ТОВ "ТД БІЛЕНЬКИХ", ТОВ "КОМ-ЄВРОБУД", ТОВ "ЛЕО-МОДУС", ТОВ "МІВ", ПП"СТРОЙМОНТАЖ-ЛМЛ", ТОВ "БУДГАРАНТСЕРВІС", ТОВ "СНІНВЕСТ", ТОВ "СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ", ТОВ "БУДБІЗНЕСПРОМ-Т", ТОВ "ЕНІКС-УКРАЇНА", ТОВ "ПРО-ЕЛМОН", ПП "РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС", ТОВ НВП "РЕМА", ПП "ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ", ТОВ "ТЕХНО-ТОРГ" .

Так, зі змісту акта перевірки вбачається, що в ході проведеної контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що ТОВ Домус-Проект у період квітень 2011 року - грудень 2013 року здійснювало фінансово - господарську діяльність і вищезазначеними контрагентами. Загальний обсяг операцій становить 7 611 204, 00 грн. (в т.ч.: ПДВ - 1 268 534,00 грн.).

При проведенні аналізу податкової звітності та згідно баз даних ДФС по вищезазначеним постачальникам було встановлено відсутність у підприємств основних засобів, трудових ресурсів, офісних та складських приміщень, транспорту та обладнання, сировини, матеріалів для здійснення робіт та поставки товарів.

Окрім того, згідно звітності з податку на прибуток у вказаних постачальників відстуні докази на здійснення витрат, супутніх звичайній господарській діяльності (на виплату заробітної плати, сплату податків, оплату орендованих транспортних засобів, складських та інших приміщень, комунальних платежів, сплату коштів за договорами найму працівників тощо). Більшістю постачальників не подано декларацію з податку на прибуток за 2011-2013 роки, чим не підтверджено отримання доходу від надання послуг/постачання товарів на адресу покупців, в т.ч і на адресу ТОВ Домус-Проект .

Відповідно до наданих до перевірки документів: кошторисів та актів виконаних робіт (КБ-2в) складених підприємствами постачальниками субпідрядних робіт, неможливо перевірити правильність розрахунку витрат об'єму праці робочих - будівельників (людино/годин), оскільки вказані документи не містять строки виконання робіт.

Також у податкового органу виникли сумніви стосовно того - яким чином ТОВ ТД Норден Груп та інші контрагенти-субпідрядники виконувало проектні роботи, яким чином робочий персонал, який виконував проектні роботи потрапляв на будівельні об'єкти в інших регіонах.

При цьому, як зазначив відповідач в акті перевірки, ТОВ Домус-Проект не надано документального підтвердження проведення ТОВ "ТД НОРДЕН ГРУП", ТОВ "БФ "УКРБУД", ТОВ "КАПІТАЛБУД СЕРВІС", ТОВ "ТД БІЛЕЦЬКИХ", ТОВ "КОМ-ЄВРОБУД", ТОВ "ЛЕО-МОДУС", ТОВ "МПЗ", ПП "СТРОЙМОНТАЖ-ЛМЛ", ТОВ "БУДГАРАНТСЕРВІС", ТОВ "СНІНВЕСТ", ТОВ "СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ", ТОВ "БУДБІЗНЕСПРОМ-Т", ТОВ "ЕНІКС-УКРАЇНА", ТОВ "ПРО-ЕЛМОН", ПП "РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС", ТОВ НВП "РЕМА", ПП "ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ", ТОВ "ТЕХНО-ТОРГ" проектних робіт на території об'єкту (журнал обліку та реєстрації відвідувачів, допусків на територію об'єкту), інформацію про кваліфікацію робітників, які виконували роботи, не надано проектну документацію, тощо.

Таким чином, відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, а саме: відсутність трудових, матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, транспортних засобів та обладнання унеможливлює здійснення проектних робіт ТОВ ТД Норден Груп та іншими контрагентами-субпідрядниками, що, на думку перевіряючих, свідчить про фактичне маніпулювання податковою звітністю.

Відсутність основних фондів, трудових ресурсів є ознаками того, що вказані господарські операції позивача з його контрагентами не мають економічної суті та не створюють можливостей для досягнення дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань з надання послуг на адресу ТОВ Домус-Проект .

Підприємство не подано доказів про перевірку ділової репутації контрагента, не наведено фактів про обставини укладення та виконання договорів. Підписуючи договори та одержуючи від названого постачальника податкові накладні та інші первинні документи, ТОВ Домус-Проект знало, що на підставі цих документів ним будуть формуватися дані податкового обліку, а тому повинно був пересвідчитися у тому, що ці документи підписані уповноваженими особами та містять достовірні відомості.

Вищевказане є підставою для встановлення факту нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання та юридичну дефектність первинних документів, складених на адресу ТОВ Домус-Проект його контрагентами в частині виконаних проектних робіт, у зв'язку з чим ТОВ Домус-Проект не мало права формувати витрати та податковий кредит по операціях з придбання послуг у ТОВ "ТД НОРДЕН ГРУП", ТОВ "БФ "УКРБУД", ТОВ "КАПІТАЛБУД СЕРВІС", ТОВ "ТД БІЛЕЦЬКИХ", ТОВ "КОМ-ЄВРОБУД", ТОВ "ЛО-МОДУС", ТОВ "МПЗ", ПП"СТРОЙМОНТАЖ-ЛМЛ", ТОВ "БУДГАРАНТСЕРВІС", ТОВ "СНІНВЕСТ", ТОВ "СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ, ТОВ "БУДБІЗНЕСПРОМ-Т", ТОВ "ЕНІКС-УКРАЇНА", ТОВ "ПРО-ЕЛМОН", ПП "РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС", ТОВ НВП "РЕМА", ПП "ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ", ТОВ "ТЕХНО-ТОРГ".

Крім того, слід зазначити, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницької діяльності покладаються на особу, із якою укладені відповідні правочини, та не повинні переноситься на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необгрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько - правових зобов'язань, а і у межах податкових правовідносин.

Відсутність реального здійснення господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості наміру платників податків - учасників відповідної операції.

Обставинами, які свідчать про необґрунтованість податкової вигоди є наступні: неможливість реального здійснення контрагентами-постачальниками зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження, майна або обсягу матеріальних ресурсів, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, що є економічно необхідною умовою для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результаті в відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів; відсутність товаротранспортної накладної підтверджуючої факт транспортування товару; отримання матеріалів перевірок інших платників податків, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на. органи державної податкової служби; - первинні документи оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р.

Слід також зауважити, що необхідною ознакою господарської операції є наявність розумних економічних або інших причин у її учасників (ділової мети) для вступу у господарські правовідносини. Податкова вигоди не може бути визнана обґрунтованою у разі, якщо платник діяв без належної обережності та обачливості при виборі контрагента. Доказом належної обачливості є не лише подання стандартного переліку документів, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента та пояснення обставин укладення та виконання договору з контрагентом, при чому останні обставини повинні у рівному ступені встановлюватися з ціллю з'ясування реальності виконання господарської операції з контрагентом.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою ТОВ Домус-Проект не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме - встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, та неможливість реального, здійснення платником податків операцій ТОВ Домус-Проект по ланцюгу постачання: ТОВ "ТД НОРДЕН ГРУП", ТОВ "БФ "УКРБУД", ТОВ "КАПІТАЛБУД СЕРВІС" , ТОВ "ТД БІЛЕЦЬКИХ" , ТОВ "КОМ-ЄВРОБУД" , ТОВ "ЛЕО-МОДУС", ТОВ "МПЗ", ПП"СТРОЙМОНТАЖ-ЛМЛ", ТОВ "БУДГАРАНТСЕРВІС", ТОВ "СНІНВЕСТ" , ТОВ "СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ, ТОВ "БУДБІЗНЕСПРОМ-Т", ТОВ "ЕНІКС-УКРАЇНА", ТОВ "ПРО-ЕЛМОН" , ПП "РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС" , ТОВ НВП "РЕМА", ПП "ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ", ТОВ "ТЕХНО-ТОРГ" ( контрагенти / постачальники) - ТОВ Домус-Проект .

Оцінюючи докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення №0005312202 та №0005322202 від 02.12.2015р., прийняті відповідачем на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач діяв в порядку, в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв'язку з чим підстави для скасування податкових повідомлень-рішень №0005312202 та №0005322202 від 02 грудня 2015 року - відсутні.

З огляду на вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Домус-Проект" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволенню не підлягає.

При вирішення питання щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір N 3674-VI від 08.07.2011р.)

Ухвалою суду від 19.05.2016р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Домус-Проект" відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

У відповідності до положень Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків.

Так, виходячи з сум оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, спір по справі має майновий характер.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

У відповідності до положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майного характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет на 2016 рік" від 25.12.2015р. №928-VІІІ зафіксовано розмір мінімальної заробітної плати, який діє із 1 січня 2016 року в сумі 1378, 00 грн.

Так, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Домус-Проект" звернений до суб'єкта владних поноважень має майновий характер, оскільки позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 02.12.2015р. №0005312202, яким позивачу збільшену суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1 351 673, 75 грн., а також податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 02.12.2015р. №0005322202, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 1 773 165, 00 грн.

Сума поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Домус-Проект" адміністративного позову складає 3 124 838, 75 грн., що є сумою оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому із цієї суми варто вираховувати стаку судового збору, що підлягає сплаті при поданні даного позову до суду.

Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру з урахуванням загальної ціни позову становить - 46 872, 59 грн.

Статтею 98 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У відповідності до частини 2 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

За вказаних обставин, оскільки позивачем не сплачено судовий збір у встановлений судом строк, то останній підлягає стягненню з позивача за наслідками розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домус-Проект" (код ЄДРПОУ 35202644) судовий збір в сумі 45 654, 59 грн. (сорок п'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні п'ятдесят дев'ять копійок) (отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030101, призначення платежу - судовий збір за позовом).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2016 року

Суддя Р.А. Барановський