Ухвала

від 02.08.2017 по справі 804/889/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2017 рокусправа № 804/889/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Домус-Проект на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Домус-Проект до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Домус-Проект звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0005312202 та №0005322202 від 02.12.2015.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, судом першої інстанції зроблено висновки про нереальність угод позивача з постачальниками без дослідження первинних документів.

Представники позивача апеляційну скаргу підтримали.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки №3901/22-02/35202644 від 27.11.2015 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення №0005312202 від 02.12.2015, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по платежу з податку на прибуток на загальну суму 1 351 673, 75 грн. (в т.ч.: за основним платежем - 1 081 339, 00 грн. та за штрафними санкціями - 270 334, 75 грн.); та №0005322202 від 02.12.2015 яким позивачу збільшено грошове зобов'язання податку на додану вартість на загальну суму 1 773 165, 00 грн. (в т.ч.: за основним платежем - 1 182 110, 00 грн. та за штрафними санкціями - 591 055, 00 грн.).

Актом перевірки було встановлено порушення підприємством: п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження платником податку на прибуток на загальну суму 1 130 746, 00 грн. (в т.ч.: за 2-4 квартал 2011 року на суму 10 645, 00 грн., за 2012 рік на суму 172 550, 00 грн., за 2013 рік на суму 947 551, 00 грн.);

-п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податка на додану вартість на загальну суму 1 268 534, 00 грн. (в .т.ч: у квітні 2011р. - 6667, 00 грн., у жовтні 2011р. -2590,00 грн., у березні 2012р.-5000,00 грн., у квітні 2012р. -600, 00 грн., у червні 2012р. - 2750,00 грн., у липні 2012р. -2250, 00 грн., у серпні 2012р. - 27 034, 00 грн., у жовтні 2012р. - 39 533, 00 грн., у листопаді 2012р. - 5717, 00 грн., у грудні 2012р. -82 166, 00 грн., у січні 2013р. - 138 005, 00 грн., у лютому 2013р. -7500,00 грн., у березні 2013р. - 2167, 00 грн., у квітні 2013р. - 221 130, 00 грн., у червні 2013р. - 403 572, 00 грн., у липні 2013р. - 114 167, 00 грн., у серпні 2013р. - 2773, 00 грн., у листопаді 2013р. - 33 333, 00 грн., у грудні 2013р. - 171 580, 00 грн.).

В акті описовій частині акту перевірки зазначено, що вказані порушення є наслідком неправомірного формування податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ ТД Норден Груп , ТОВ БФ УКРБУД , ТОВ КАПІТАЛБУД СЕРВІС , ТОВ ТД Білецьких , ТОВ Ком Євробуд , ТОВ Лео Модус , ТОВ Металургпромзапчастина ,ПП СТРОЙМОНТАЖ-ЛМЛ , ТОВ БУДГАРАНТСЕРВІС , ТОВ СНІНВЕСТ , ТОВ СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ , ТОВ БУДБІЗНЕСПРОМ-Т , ТОВ ЕНІКС-УКРАЇНА , ТОВ ПРО-ЕЛМОН , ПП РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС , ТОВ НВП РЕМА , ПП ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ , ТОВ ТЕХНО-ТОРГ .

Позивачем податкові повідомлення-рішення було оскаржено до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством, оскільки ТОВ Домус-Проект не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було укладено договори на виконання робіт з ТОВ ТД Норден Груп , ТОВ БФ УКРБУД , ТОВ КАПІТАЛБУД СЕРВІС , ТОВ ТД Білецьких , ТОВ Ком Євробуд , ТОВ Лео Модус , ТОВ Металургпромзапчастина ,ПП СТРОЙМОНТАЖ-ЛМЛ , ТОВ БУДГАРАНТСЕРВІС , ТОВ СНІНВЕСТ , ТОВ СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ , ТОВ БУДБІЗНЕСПРОМ-Т , ТОВ ПРО-ЕЛМОН , ПП РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС .

Позивачем також було укладено договори поставки з ТОВ ЕНІКС-УКРАЇНА , ТОВ НВП РЕМА , ПП ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ , ТОВ ТЕХНО-ТОРГ .

Матеріали справи містять копії актів виконаних робіт, податкових та видаткових накладних.

Згідно з пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відтак первинний документ має містити дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Судом першої інстанції вірно було враховано те, що позивачем не було надано доказів наявності розумних економічних або інших причин та ділової мети для придбання такого виду послуг та товарів.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що доказом належної обачливості є не лише подання стандартного переліку документів, але й обґрунтування мотивів вибору постачальників та пояснення обставин укладення та виконання договору з контрагентами, при чому останні обставини повинні у рівному ступені встановлюватися з ціллю з'ясування реальності виконання господарської операції з контрагентом.

Зазначеного позивачем доведено не було.

Надані позивачем під час розгляду апеляційної скарги додаткові документи не підтверджують виконання угод з постачальниками послуг, не підтверджують транспортування та прийняття товарів саме у перелічених постачальників.

Матеріали справи взагалі не містять доказів на підтвердження постачання товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача.

Крім того, наданими доказами позивач підтвердив наявність саме у ТОВ Домус-Проект достатньої кількості кваліфікованих працівників для самостійного виконання робіт без необхідності залучення субпідрядників.

Вірно судом першої інстанції було встановлено, що відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, а саме: відсутність трудових, матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, транспортних засобів та обладнання унеможливлює здійснення проектних робіт контрагентами-субпідрядниками, що, свідчить про фактичне маніпулювання податковою звітністю.

Згідно звітності з податку на прибуток у вказаних постачальників відстуні докази на здійснення витрат, супутніх звичайній господарській діяльності (на виплату заробітної плати, сплату податків, оплату орендованих транспортних засобів, складських та інших приміщень, комунальних платежів, сплату коштів за договорами найму працівників тощо).

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, оскільки як вбачається з акту перевірки, податковим органом не заперечується наявність у позивача первинних бухгалтерських документів, які надавались до перевірки, а також доступ до документів в необхідній частині надавався правоохоронними органами.

Зазначеним спростовано доводи апеляційної скарги про відсутність на час проведення перевірки необхідної кількості документів, які було вилучено правоохоронними органами.

Саме недоведеність фактичного здійснення господарських операцій (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди, оскільки позивачем не було надано доказів на підтвердження необхідності залучати декількох субпідрядників для виконання проектних робіт в Красноперекопську, Сєверодонецьку та інших містах.

Таким чином, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Домус-Проект залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Домус-Проект до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Ю.В. Дурасова