Постанова

від 22.05.2017 по справі 808/1102/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року 16 год 55 хв.Справа № 808/1102/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Обслуговуючого кооперативу "Гарант-Азов" про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі іменується - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Гарант-Азов" (далі іменується - відповідач, ОК"Гарант-Азов"), в якому просить суд стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Гарант-Азов" на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році у розмірі 21 678,06 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за 2016 рік склала 20 осіб, таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємстві відповідача повинна складати 1 особу. Згідно відомостей, наданих відповідачем у звіті за 2016 рік, середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві склала 0 осіб. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Гарант-Азов" 21 678 грн. 06 коп. санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році.

Представники позивача прибули у судове засідання, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позов (вх. № 14294 від 19.05.2017). В яких, зокрема, зазначено, що позивачем вжиті всі передбачені законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, а також прийнято на роботу інваліда у вересні 2016 року. Проте, зазначений факт не вплинув на показники середньооблікової кількості за 2016 рік. З огляду на викладене, зазначає, що підстави для стягнення у судовому порядку адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів у 2016 році відсутні.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи зазначеної вище норми, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

З урахуванням приписів статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступні обставини.

ОК "Гарант-Азов" (ідентифікаційний код 34789330) є юридичною особою, яка зареєстрована 22.12.2006 за адресою: 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Молодіжна, буд. 3 А.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом від 26.08.2014 №10 було затверджено з 26.08.2014 штатний розклад ОК "Гарант-Азов" в новій редакції, відповідно до якого кількість штатних одиниць склала 1.

Відповідно до наказу від 30.03.2015 №3 у зв'язку з виробничою необхідністю затверджено з 31.03.2015 штатний розклад відповідача у новій редакції, кількість працюючих склала 6 штатних одиниць.

З 12.05.2015 у зв'язку з організацією кооперативом ринкової діяльності, введено додатково в штатний розклад 15 штатних одиниць, що пов'язані з діяльністю підрозділу "Постійний (змішаний) ринок", та наказом №9 затверджено в новій редакції.

Після збільшення кількості працівників до 20 осіб в штатний розклад відповідача з 27.05.2015 була введена вакансія диспетчера для працевлаштування інваліда згідно із штатним розкладом, затвердженим наказом №22 від 27.05.2015.

Крім того, у зв'язку із розширенням штату працівників відповідачем до Василівського районного центру зайнятості подано Інформацію про попит на робочу силу (вакансії) №3-ПН від 27.05.2015, в якому зазначалася інформація про наявність одного робочого місця (вакансії) для інвалідів на посаду диспетчера.

Листом № 13 від 24.06.2016 відповідач направив Директору Василівського районного центру зайнятості інформацію щодо внесення змін до штатного розкладу ОК Гарант-Азов в частині заміни вакантної одиниці диспетчера на одиницю двірника для працевлаштування інваліда 3 групи.

Листом № 23 від 08.09.2016 відповідач направив Директору Василівського районного центру зайнятості інформацію щодо внесення змін до штатного розкладу ОК Гарант-Азов в частині заміни вакантної одиниці двірника на одиницю сторожа для працевлаштування інваліда 3 групи.

Згідно наданого відповідачем Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою №10-ПІ від 20.01.2017 середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ОК "Гарант-Азов" у 2016 році становила 20 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність у підприємства - 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", становила 1 особу, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 21 677,90 грн.

Листом від 25.01.2017 №83-66/140 Запорізьке ОВ ФСЗІ повідомило відповідача про необхідність відображення у рядку 06 Звіту суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році у розмірі 21 569,50 грн.

Проте, посилаючись на відсутність складу господарського правопорушення у діях ОК "Гарант-Азов" листом від 20.01.2017 №1 останній повідомив позивача про відсутність підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій за створене, але не зайняте інвалідом робоче місце, відповідно рядок 06 форми не повинен заповнюватись.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 97,02 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році у загальному розмірі 21 678,06 грн. у добровільному порядку Запорізьке ОВ ФСЗІ звернулось із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ).

Частинами першою, другою та третьою статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У зв'язку з збільшенням кількості штатних одиниць з травня 2015 року ОК "Азов-гарант" є юридичною особою та відноситься до категорії суб'єктів підприємницької діяльності, яким відповідно до статті 19 Закону № 875-ХІІ встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, який у відповідача повинен складати 1 робоче місце, про що і зазначено в Звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік.

Частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У даному випадку Фонд соціального захисту інвалідів у розрахунку ціни позову визначив суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 21 569,50 грн. та пеню в сумі 97,02 грн. Загальна сума заборгованості, на думку позивача, склала 21 678,06 грн.

При цьому, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно із частиною першою статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 18 Закону № 875-ХІІ).

Відповідно до частини третьої статті 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок, по-перше, виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

При цьому обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-ХІІ.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VІ, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 якого роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013 затверджено форму звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок її подання.

Пунктом 2 розділу ІІ вказаного Порядку встановлено, що Форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Ураховуючи, що Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладає на підприємство обов'язок створити, атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи державної служби зайнятості, а ті в свою чергу зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів, а тому суд вважає, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх безпосереднього працевлаштування. Щомісячне подання форми №3-ПН, якщо на вказану вакансію робітника не було працевлаштовано, а нові вакансії у роботодавця не відкривалися, Порядком подання форми звітності № 3-ПН"Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" не передбачено.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на адресу Василівського районного центру зайнятості відповідачем вчасно направлялись звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій.

В свою чергу, центром зайнятості інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача 09.09.2016 видано направлення на працевлаштування 1 безробітному з числа інвалідів, за результатом виданого направлення особа працевлаштована, що підтверджується копіює наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2 та копія звіту ф.№ 5-ПН від 16.09.2016.

Викладене свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів, встановлених статтею 19 Закону № 875-ХІІ та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Доказів, які б свідчили про те, що підприємство неправомірно або безпідставно відмовило інвалідам у прийнятті на роботу, які були направлені центром зайнятості або безпосередньо звернулись до відповідача, позивачем до суду не надано.

На думку суду, сукупність названих обставин свідчить, що ОК "Гарант-азов" вживав всі належні заходи щодо пошуку та працевлаштування інвалідів, що виключає підстави для застосування санкцій та пені, передбачених статтею 20 Закону № 875-XII.

Як зазначено у частині першій статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя М.С.Лазаренко