Рішення

від 12.06.2017 по справі 910/6066/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017Справа №910/6066/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАУ НУТРИШИН УКРАЇНА"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Градбуд"

відповідача-2 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікорм"

про стягнення 1 544 080,19 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Євстігнєєв А.С. за довіреністю б/н 23.03.2017

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАУ НУТРИШИН УКРАЇНА" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градбуд" (відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікорм" (відповідач-2) про солідарне стягнення з відповідачів 1 544 080,19 грн. на підставі Договору поставки № 94/16/66 від 09.03.2016 та Договору поруки № 1 від 01.11.2016, з яких: 1176000,00 грн. основного боргу, 85554,16 грн. 10% річних, 109972,81 грн. інфляційних нарахувань, 172553,22 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки № 94/16/66 від 09.03.2016 (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 03.06.2016 та додатків № 94/16/66/1 від 14.03.2016, № 94/16/66/2 від 28.03.2016, № 94/16/66/3 від 29.03.2016, № 94/16/66/4 від 01.04.2016, № 94/16/66/5 від 14.04.2016, № 94/16/66/6 від 04.05.2016, № 94/16/66/7 від 11.05.52016, № 94/16/66/8 від 20.05.2016, № 94/16/66/9 від 30.05.2016 до цього договору) позивач відповідно видаткових накладних поставив відповідачу-2 товар, проте, відповідач-2 в порушення умов наведеного договору та додатків до нього лише частково оплатив поставлений товар, що призвело до виникнення у нього заборгованості за поставлений товар перед позивачем. Водночас, з огляду на укладений між позивачем та відповідачем-1 Договір поруки № 1 від 01.11.2016, відповідач-1 та відповідач-2 в силу приписів ст. 554 Цивільного кодексу України та умов вказаного договору поруки є солідарними боржниками перед позивачем за наведеним Договором поставки № 94/16/66 від 09.03.2016 і несуть солідарну відповідальність перед позивачем за порушення умов такого договору поставки щодо здійснення оплат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6066/17 та призначено розгляд справи на 15.05.2017 о 12:00 год.

12.05.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просив суд витребувати у Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області:

- інформацію щодо віднесення до податкового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю "Елікорм" сум податків по отриманим товарам від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАУ НУТРИШИН УКРАЇНА" на підставі податкових накладних у 2016 році;

- податкові декларації з податку на додану вартість;

- розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікорм".

12.05.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

12.05.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

В судове засідання, призначене на 15.05.2017, з'явився представник позивача.

Представники відповідачів в судове засідання, призначене на 15.05.2017, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 18.04.2017 про порушення провадження у справі № 910/6066/17 не виконали, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 15.05.2017 судом залучені до матеріалів справи клопотання позивача, подані 12.05.2017 через відділ діловодства суду, про долучення документів до матеріалів справи та про витребування доказів.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2017 подав письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору. Письмове підтвердження залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 15.05.2017, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду від 18.04.2017 про порушення провадження у справі № 910/6066/17 та встановлено, що відповідач-1 та відповідач-2 вимоги зазначеної ухвали не виконали.

Враховуючи нез'явлення представників відповідачів в судове засідання, невиконання останніми вимог ухвали суду від 18.04.2017 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 15.05.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 відкладено розгляд справи на 29.05.2017 о 11:00 год.

16.05.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про припинення провадження у справі № 910/6066/17 з додатками, в обґрунтування свого клопотання представник відповідча-2 зазначив, що позивач не надіслав на адресу відповідача-2 повного тексту позовної заяви, а також, представник відпвідача-2 вважає, що між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 відсутній предмет спору, в якості додатків представником відповідача-2 були додані копії позовної заяви.

26.05.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про включення до судових витрат позивача витрати на правову допомогу з додатками, відповідно до якого представник позивача просив суд включити до судових витрат позивача витрати на послуги адвоката у розмірі 12500 грн.

Представники позивача в судове засідання, призначене на 29.05.2017 з'явились.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 29.05.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 18.04.2017 та 15.05.2017 у справі № 910/6066/17 не виконали, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 29.05.2017 представник позивача подав заперечення на клопотання про припинення провадження у справі № 86 від 08.05.2017, поданого представником відповідача-2 16.05.2017 через відділ діловодства суду. Заперечення залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 29.05.2017 представник позивача не підтримав подане ним 12.05.2017 через відділ діловодства суду клопотання про витребування доказів, а отже, таке клопотання позивача не приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні 29.05.2017, судом розглянуте та відхилене як безпідставне клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі.

В судовому засіданні 29.05.2017 представники позивача надали усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримали повністю.

В судовому засіданні 29.05.2017 здійснювався огляд оригіналів документів, копії яких додані позивачем до позовної заяви.

В судовому засіданні, призначеному на 29.05.2017, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвал суду від 18.04.2017, від 15.05.2017 у справі № 910/6066/17 та встановлено, що відповідач-1 та відповідач-2 вимог зазначених ухвал не виконали.

Враховуючи нез'явлення представників відповідачів в судове засідання, невиконання останніми вимог ухвал суду від 18.04.2017, 15.05.2017 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 29.05.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2016 відкладено розгляд справи на 12.06.2017 об 11:00 год.

31.05.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення та зняття фотокопій.

09.06.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява, відповідно до якої відповідач-1 визнав позов у повному обсязі та просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представників відповідача-1.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 12.06.2017 з'явився.

Представник відповідача-1 в судове засідання 12.06.2017 не з'явився, проте подав 09.06.2017 через відділ діловодства суду заяву, відповідно до якої відповідач-1 визнав позов у повному обсязі та просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представників відповідача-1.

В судовому засіданні 12.06.2017 судом розглянуте та задоволене клопотання відповідача-1 про розгляд справи за відсутності його представників, викладене у заяві, поданій 09.06.2017 через відділ діловодства суду.

Представник відповідача-2 в судове засідання 12.06.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 18.04.2017, від 15.05.2017 та від 29.05.2017 у справі № 910/6066/17 не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 42350110, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідно до абз. 1 підпункту 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 12.06.2017 судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.06.2017 без участі представників відповідача-1 та відповідача-2, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору. При цьому судом враховано, що згідно поданої 09.06.2017 через відділ діловодства суду заяви відповідач-1 визнав позов у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2017 подав клопотання, відповідно до якого просив суд при розгляді та вирішенні справи по суті вважати, що позивач просить стягнути, зокрема, 10% річних за поставкою № 9 за період з 29.07.2016 по 31.03.2017, з яких: 12168,63 грн. за 156 днів у 2016 році; 7039,60 грн. за 90 днів у 2017 році, а зазначення у позовній заяві щодо поставки № 9 дати 29.08.2016 вважати опискою позивача.

В судовому засіданні 12.06.2017 судом розглянуте та задоволене вищезазначене клопотання позивача.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2017 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем-2 суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.06.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голландський корм" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елікорм" (покупець, відповідач-2) було укладено Договір поставки № 94/16/66 (далі - Договір або Договір поставки).

У зв'язку із зміною найменування постачальника, який перейменований з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голландський корм" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАУ НУТРИШИН УКРАЇНА" (позивач), що є правонаступником всіх прав та зобов'язань, а також у зв'язку із зміною банківських реквізитів постачальника, сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 03.06.2017 до Договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник (позивач) зобов'язався в терміни та на умовах, що визначені Договором, передати у власність покупця (відповідача-2) продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар, продукція), а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену Договором.

Згідно п. 3.1. Договору оплата товару здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України в безготівковій формі шляхом перерахування суми, належної до сплати, на рахунок постачальника в строки, що визначені умовами додатків до цього Договору.

Відповідно до п. 11.2 Договору він набуває чинності з дня його підписання представниками сторін і діє до 31.12.2016, а в частині виконання покупцем власних зобов'язань - до повних розрахунків. Якщо до закінчення строку жодна із сторін письмово не заявить про його закінчення або заміну, то договір вважається продовженим на наступний календарний рік і далі.

На виконання умов Договору сторонами було погоджено такі додатки до Договору з визначенням загальної ціни товару та строків оплати за відповідним додатком, а також покупцем (відповідачем-2) було прийнято від постачальника (позивача) товар згідно таких видаткових накладних та такої вартості:

Додаток № 94/16/66/1 від 14.03.2016 до Договору - вартість товару 139 147,57 грн., строк оплати - до 09.05.2016, видаткова накладна від 14.03.2016 №2472 на суму 139 147,57 грн. (далі - поставка № 1);

Додаток № 94/16/66/2 від 28.03.2016 до Договору - вартість товару 14 954,82 грн., строк оплати - до 27.05.2016, видаткова накладна від 28.03.2016 №3030 на суму 14 954,82 грн. (далі - поставка № 2);

Додаток № 94/16/66/3 від 29.03.2016 до Договору - вартість товару 424 399,04 грн., строк оплати - до 28.05.2016, видаткова накладна від 29.03.2016 №3095 на суму 424 399,04 грн. (далі - поставка № 3);

Додаток № 94/16/66/4 від 01.04.2016 до Договору - вартість товару 35 763,70 грн., строк оплати - до 29.04.2016, видаткова накладна від 01.04.2016 №3302 на суму 35 763,70 грн. (далі - поставка № 4);

Додаток № 94/16/66/5 від 14.04.2016 до Договору - вартість товару 544 776,07 грн., строк оплати - до 25.06.2016, видаткова накладна від 14.04.2016 №3727 на суму 544 776,07 грн. (далі - поставка № 5);

Додаток № 94/16/66/6 від 04.05.2016 до Договору - вартість товару 47 242,36 грн., строк оплати - до 04.07.2016, видаткова накладна від 04.05.2016 №4530 на суму 47 242,36 грн. (далі - поставка № 6);

Додаток № 94/16/66/7 від 11.05.52016 до Договору - вартість товару 328 657,25 грн., строк оплати - до 10.07.2016, видаткова накладна від 11.05.2016 №4754 на суму 328 657,25 грн. (далі - поставка № 7);

Додаток № 94/16/66/8 від 20.05.2016 до Договору - вартість товару 16 033,20 грн ., строк оплати - до 19.07.2016, видаткова накладна від 20.05.2016 №5223 на суму 16 033,20 грн. (далі - поставка № 8);

Додаток № 94/16/66/9 від 30.05.2016 до Договору - вартість товару 285 494,72 грн., строк оплати - до 29.07.2016, видаткова накладна від 30.05.2016 №5609 на суму 285 494,72 грн. (далі - поставка № 9) (копії наведених додатків до Договору та видаткових накладних додані в якості додатків до позовної заяви) (далі разом Додатки до Договору, поставки № 1-9 за Договором, видаткові накладні).

Враховуючи п. 11.2 Договору, наведені поставки були здійснені у межах дії Договору.

Загальна вартість товару, поставленого позивачем відповідачу-2 за Договором згідно наведених поставок № 1-9, склала 1 836 468,73 гривень (139 147,57 грн. + 14 954,82 грн. + 424 399,04 грн. + 35 763,7 грн. + 544 776,07 грн. + 47 242,36 грн. + 328 657,25 грн. + 16 033,2 грн. + 285 494,72 грн.).

Проте, поставлений згідно наведених поставок № 1-9 товар був оплачений відповідачем-2 лише частково в період з 04.05.2016 по 06.12.2016 в загальній сумі 660 468,73 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, доданими до позовної заяви, перелік, дати та суми яких наведено у додатку №1 до позовної заяви.

Враховуючи викладене, позивач стверджує, що строк оплати відповідачем-2 позивачу за фактично отриманий відповідачем-2 товар за Договором згідно поставок № 1-9 настав та станом на час звернення позивача з позовом до суду є простроченим у розмірі 1 176 000,00 грн., оскільки остання поставка, яка була здійснена 30.05.2016 мала бути оплачена відповідачем-2 до 29.07.2016 (Додаток №94/16/66/9 від 30.05.2016 до Договору).

23.02.2017 позивач надіслав відповідачу-2 цінним листом з описом вкладення претензію № 55 від 23.02.2017 щодо погашення заборгованості за Договором у розмірі 1 176 000,00 грн. Направлення відповідачу-2 наведеної претензії підтверджується копіями фіскального чеку № 5990 від 23.02.2017 та описом вкладення у цінний лист № 0103319863811 від 23.02.2017, які додані до позовної заяви.

Проте відповідач-2 відповіді на претензію позивача не надав, заборгованість за Договором у розмірі 1 176 000,00 грн. не погасив.

За наведених обставин, позивач визначив суму основного боргу відповідача-2 за Договором у розмірі 1 176 000,00 грн., а також, у зв'язку з простроченням останнім оплати спірного товару, нарахував відповідачу-2 суму пені у розмірі 172553,22 грн. та 10% річних у розмірі 85554,16 грн. на підставі п. 7.2 Договору та суму інфляційних нарахувань у розмірі 109972,81 грн. на підставі ст. 625 ЦК України.

Так, пунктом 7.2 Договору сторони узгодили, що за несвоєчасну оплату продукції покупець (відповідач-2) сплачує пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України за кожний день прострочення, та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 10 % річних від суми прострочення за прострочення виконання грошових зобов'язань.

З метою виконання грошового зобов'язання відповідача-2 за Договором, 01.11.2016 між позивачем (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градбуд" (поручитель, відповідач-1) було укладено Договір поруки № 1 Далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки у порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання обов'язків відповідача-2 (боржника) перед позивачем за Договором поставки № 94/16/66 від 09.03.2016 з усіма змінами, додатками (зокрема, № 94/16/66/1 від 14.03.2016, № 94/16/66/2 від 28.03.2016, № 94/16/66/3 від 29.03.2016, № 94/16/66/4 від 01.04.2016, № 94/16/66/5 від 14.04.2016, № 94/16/66/6 від 04.05.2016, № 94/16/66/7 від 11.05.52016, № 94/16/66/8 від 20.05.2016, № 94/16/66/9 від 30.05.2016, але не обмежуючись ними) доповненнями та додатковими угодами (зокрема, Додаткової угоди № 1 від 03.06.2016 до Договору, але не обмежуючись ними), заявками тощо до Договору поставки у повному обсязі.

Пунктом 2.1 Договору поруки передбачено, що у разі порушення боржником (відповідачем-2) обов'язків за Договором поставки поручитель (відповідач-1) відповідає перед кредитором (позивачем) солідарно відносно до боржника.

Згідно п. 2.2. Договору поруки поручитель (відповідач-1) відповідає (поручається) перед кредитором (позивачем) за виконання боржником (відповідачем-2) грошових зобов'язань, що виникають у боржника із Договору поставки в частині: сплати основної суми боргу, неустойки (штрафу, пені), суми інфляційного збільшення основної суми боргу, 10% річних, а також будь яких інших грошових зобов'язань (надалі - сума боргу) за Договором поставки у наступних розмірах (сумах): в частині основної суми боргу за Договором поставки - до 1 500 000 гривень; в частині неустойки (штрафу, пені) за Договором поставки - до 250 000 гривень; в частині суми інфляційного збільшення основної суми боргу - до 350 000 гривень; в частині суми 10% річних - до 250 000 гривень; в частині збитків - до 100 000 гривень.

Враховуючи п. 2.2. Договору поруки та вищенаведені суми основного боргу, пені, 10% річних та інфляційних нарахувань, нараховані позивачем відповідачу-2, розмір поруки відповідача-1 перед позивачем за виконання обов'язків відповідача-2 перед позивачем за Договором поставки покриває сплату основної суми боргу, неустойки (пені), суми інфляційних нарахувань, 10% річних, нарахованих позивачем відповідачу-2.

Згідно п. 3.2 Договору поруки, якщо боржник не виконує встановлені Договором поставки грошові зобов'язання, поручитель зобов'язаний сплатити кредитору несплачену боржником суму боргу за Договором у строки (терміни), що визначені Договором поставки без будь яких вимог (звернень) з боку кредитора

Отже, позивач вважає, що відповідач-1 та відповідач-2 в силу приписів ст. 554 Цивільного кодексу України, п. 2.1. Договору поруки є солідарними боржниками перед позивачем за Договором і несуть солідарну відповідальність перед позивачем за порушення умов Договору щодо здійснення оплат.

За вищенаведених обставин позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про солідарне стягнення з відповідачів 1 544 080,19 грн., з яких: 1176000,00 грн. основного боргу, 85554,16 грн. 10% річних, 109972,81 грн. інфляційних нарахувань, 172553,22 грн. пені.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору № 6 від 17.06.2013 свідчать про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

По матеріалам справи судом встановлено, що відповідно до умов Договору та Додатків до нього позивач здійснив поставку товару відповідачу-2 на загальну суму 1 836 468,73 грн. згідно вищенаведених видаткових накладних (поставки № 1-9 за Договором).

Видаткові накладні на загальну суму 1 836 468,73 грн., які містять підпис уповноваженої особи відповідача та скріплені печаткою відповідача, приймаються судом у якості належних доказів по справі, що підтверджують факт поставки позивачем товару на загальну суму 1 836 468,73 грн. та прийняття цього товару відповідачем без зауважень по кількості та якості.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що відповідач-2 факт отримання ним спірного товару на загальну суму 1 836 468,73 грн. фактично не заперечив, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем (відповідачем-2) в національній грошовій одиниці України в безготівковій формі шляхом перерахування суми, належної до сплати, на рахунок постачальника в строки, що визначені умовами додатків до цього Договору. Так, сторони визначили такі строки оплати за поставками № 1-9:

згідно Додатку № 94/16/66/1 від 14.03.2016 до Договору строк оплати - до 09.05.2016 (поставка № 1);

згідно Додатку № 94/16/66/2 від 28.03.2016 до Договору строк оплати - до 27.05.2016 (поставка № 2);

згідно Додатку № 94/16/66/3 від 29.03.2016 до Договору строк оплати - до 28.05.2016 (поставка № 3);

згідно Додатку № 94/16/66/4 від 01.04.2016 до Договору строк оплати - до 29.04.2016 (поставка № 4);

згідно Додатку № 94/16/66/5 від 14.04.2016 до Договору строк оплати - до 25.06.2016 (поставка № 5);

згідно Додатку № 94/16/66/6 від 04.05.2016 до Договору строк оплати - до 04.07.2016 (поставка № 6);

згідно Додатку № 94/16/66/7 від 11.05.52016 до Договору строк оплати - до 10.07.2016 (поставка № 7);

згідно Додатку № 94/16/66/8 від 20.05.2016 до Договору строк оплати - до 19.07.2016 (поставка № 8);

згідно Додатку № 94/16/66/9 від 30.05.2016 до Договору строк оплати - до 29.07.2016 (поставка № 9).

При цьому судом враховано роз'яснення п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - постанова Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14), згідно яких якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи, зокрема, платіжними дорученнями згідно переліку, наведеного у додатку № 1 до позовної заяви, підтверджується, що відповідач-2 здійснив лише часткову в сумі 660 468,73 грн. оплату за товар, поставлений за поставками № 1-9 на підставі вищенаведених видаткових накладних, у зв'язку з чим заборгованість відповідача-2 перед позивачем за спірний товар станом на час розгляду справи по суті становить 1 176 000,00 грн. (1 836 468,73 грн. - 660 468,73 грн. грн. = 1 176 000,00 грн.).

Враховуючи наведене, матеріалами справи підтверджується основна заборгованість відповідача-2 перед позивачем за Договором поставки та Додатками до нього в розмірі 1 176 000,00 грн.

З огляду на прострочення відповідачем-2 оплати за товар, поставлений згідно спірних поставок позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення 10 % річних, пені та інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату продукції покупець (відповідач-2) сплачує пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України за кожний день прострочення, та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 10 % річних від суми прострочення за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у п. 1.3 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

По матеріалам справи судом встановлено строки оплати за товар за відповідною поставкою (поставки № 1-9 згідно видаткових накладних) були визначені сторонами у відповідних Додатках до Договору.

Судом також встановлено, що відповідач-2 частково оплатив за товар згідно поставок № 1-9 в загальній сумі 660 468,73 грн. У призначенні платежів, що були здійснені відповідачем-2 на користь позивача за Договором, значилось: "оплата за премікси зг. Дог. 94/16/66 від 09.03.2016; в тч ПДВ... ".

Отже, відповідачем-2 при здійсненні оплат за Договором на користь позивача за поставлений товар не конкретизувалось, за якою саме видатковою накладною або яким Додатком до Договору здійснену таку оплату в частині основної суми боргу.

Враховуючи дану обставину, позивач, з яким погоджується суд, оскільки відповідні дії не суперечать нормам закону та умовам Договору, відніс здійснені відповідачем-2 оплати за Договором на користь позивача за поставлений товар на погашення заборгованості, що виникла по першим чотирьом поставкам.

Так, сумарна вартість перших чотирьох поставок становила 614 265,13 грн. (139 147,57 грн. + 14 954,82 грн. + 424 399,04 грн. + 35 763,7 грн.), а загальна сума оплат відповідачем-2 за Договором за весь період позивачу склала 660 468,73 грн.

Таким чином, відповідачем-2 було повністю сплачено перші чотири поставки (Додаток № 94/16/66/1 від 14.03.2016 та видаткова накладна від 14.03.2016 №2472 на суму 139 147,57 грн. + Додаток № 94/16/66/2 від 28.03.2016 та видаткова накладна від 28.03.2016 №3030 на суму 14 954,82 грн. + Додаток № 94/16/66/3 від 29.03.2016 та видаткова накладна від 29.03.2016 №3095 на суму 424 399,04 грн. + Додаток № 94/16/66/4 від 01.04.2016 та видаткова накладна 01.04.2016 №3302 на суму 35 763,7 грн.) на суму 614 265,13 грн.

Враховуючи суму здійснених відповідачем-2 оплат та вартість перших чотирьох поставок вбачається, що було також частково оплачено поставку № 5 (Додаток № 94/16/66/5 від 14.04.2016 та видаткова накладна 14.04.2016 №3727 на суму 544 776,07 грн.) у розмірі 46 203,6 грн. (загальна сума оплат позивачем за Договором 660 468,73 грн. - сума перших чотирьох поставок на загальну суму 614 265,13 грн. = 46 203,60 грн.).

Отже,заборгованість по поставці № 5 становить 498 572,47 грн. (544 776,07 грн., загальна сума поставки № 5 - 46 203,6 грн., сума часткової оплати по поставці № 5 = 498 572,47 грн.).

Як було встановлено судом, Додатком до Договору 94/16/66/5 від 14.04.2016 визначено строк здійснення оплати відповідачем-2 позивачу за поставкою № 5 до 25.06.2016, отже, з урахуванням приписів ст. 253 ЦК України та роз'яснень п. 1.9 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14, строк прострочення оплати товару за цією поставкою виник з 25.06.2016.

Також, враховуючи умови інших додатків до Договору, приписи ст. 253 ЦК України та роз'яснення п. 1.9 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14, суд дійшов висновку, що строк прострочення оплати товару за поставкою № 6 виник з 04.07.2016, за поставкою № 7 - з 10.07.2016, за поставкою № 8 - з 19.07.2016, за поставкою № 9 - з 29.07.2016.

Таким чином, дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України.

У п. 1.12 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань .

Здійснивши (за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга") перевірку наданого позивачем розрахунку 10% річних за поставками № 5-9, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання спірного зобов'язання за вказаними поставками, та з урахуванням поданого позивачем в судовому засіданні 12.06.2017 клопотання щодо вірного періоду стягнення 10% річних за поставкою № 9 за період з 29.07.2016 по 31.03.2017, судом встановлено, що загальна сума 10% річних за визначені позивачем періоди прострочення становить 85618,49 грн.:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 498572.47 27.06.2016 - 31.03.2017 278 10 % 37973.46 47242.36 04.07.2016 - 31.03.2017 271 10 % 3507.58 328657.25 11.07.2016 - 31.03.2017 264 10 % 23771.37 16033.2 19.07.2016 - 31.03.2017 256 10 % 1124.52 285494.72 29.07.2016 - 31.03.2017 246 10 % 19241.56 85618,49

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи, що фактично позивачем заявлено до стягнення 10% річних у сумі 85554,16 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення 10% річних. Тому вимоги позивача в частині стягнення 10% річних визнаються судом обґрунтованими в сумі 85554,16 грн.

Здійснивши (за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга") перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань в сумі 109972,81 грн. за поставками № 5-9, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання спірного зобов'язання за вказаними поставками, суд дійшов висновку, що розрахунок інфляційних нарахувань виконано позивачем вірно, відповідно до встановлених обставин справи, а тому вимоги позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 109972,81 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Також, здійснивши (за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга") перевірку наданого позивачем розрахунку пені в сумі 172553,22 грн. за поставками № 5-9, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання спірного зобов'язання за вказаними поставками, судом встановлено, що пеня в спірному випадку становить 172534,26 грн. :

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 498572.47 27.06.2016 - 28.07.2016 32 16.5000 % 0.090 %* 14385.04 498572.47 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 20692.12 498572.47 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 17163.97 498572.47 28.10.2016 - 08.12.2016 42 14.0000 % 0.077 %* 16019.71 498572.47 09.12.2016 - 23.12.2016 15 14.0000 % 0.077 %* 5721.32 73982.16 47242.36 04.07.2016 - 28.07.2016 25 16.5000 % 0.090 %* 1064.89 47242.36 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 1960.69 47242.36 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 1626.38 47242.36 28.10.2016 - 08.12.2016 42 14.0000 % 0.077 %* 1517.95 47242.36 09.12.2016 - 30.12.2016 22 14.0000 % 0.077 %* 795.12 6965.02 328657.25 11.07.2016 - 28.07.2016 18 16.5000 % 0.090 %* 5333.95 328657.25 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 13640.17 328657.25 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 11314.43 328657.25 28.10.2016 - 08.12.2016 42 14.0000 % 0.077 %* 10560.13 328657.25 09.12.2016 - 06.01.2017 29 14.0000 % 0.077 %* 7291.52 48140.21 16033.2 19.07.2016 - 28.07.2016 10 16.5000 % 0.090 %* 144.56 16033.2 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 665.42 16033.2 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 551.96 16033.2 28.10.2016 - 08.12.2016 42 14.0000 % 0.077 %* 515.17 16033.2 09.12.2016 - 14.01.2017 37 14.0000 % 0.077 %* 453.84 16033.2 19.07.2016 - 28.07.2016 10 16.5000 % 0.090 %* 144.56 16033.2 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 665.42 16033.2 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 551.96 16033.2 28.10.2016 - 08.12.2016 42 14.0000 % 0.077 %* 515.17 16033.2 09.12.2016 - 14.01.2017 37 14.0000 % 0.077 %* 453.84 2330.95 285494.72 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 11848.81 285494.72 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 9828.51 285494.72 28.10.2016 - 08.12.2016 42 14.0000 % 0.077 %* 9173.27 285494.72 09.12.2016 - 24.01.2017 47 14.0000 % 0.077 %* 10265.33 41115.92 172534.26

Отже, вимоги позивача в частині стягнення пені є обґрунтованими в сумі 172534,26 грн ., тоді як в іншій частині вимоги про стягнення пені в розмірі 18,96 грн. (172553,22 грн. - 172534,26 грн. = 18,96 грн.) вважаються судом необґрунтованими, з огляду на допущені арифметичні помилки при здійсненні відповідного розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи невиконання зобов'язань, що виникли для відповідача-2 з Договору поставки № 94/16/66 від 09.03.2016 (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 03.06.2016 та Додатків № 94/16/66/1 від 14.03.2016, № 94/16/66/2 від 28.03.2016, № 94/16/66/3 від 29.03.2016, № 94/16/66/4 від 01.04.2016, № 94/16/66/5 від 14.04.2016, № 94/16/66/6 від 04.05.2016, № 94/16/66/7 від 11.05.52016, № 94/16/66/8 від 20.05.2016, № 94/16/66/9 від 30.05.2016 до цього договору) та умови п. 2.1 Договору поруки № 1 від 01.11.2016, що передбачає у разі порушення боржником (відповідачем-2) обов'язків за Договором поставки відповідальність поручителя (відповідача-1) перед кредитором (позивачем) солідарно відносно до боржника, та обсяги відповідальності, визначені п. 2.2 вказаного договору поруки, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача:

1176000,00 грн. основного боргу,

85554,16 грн. 10% річних,

109972,81 грн. інфляційних нарахувань,

172534,26 грн. пені.

Також, позивач просить включити до судових витрат витрати на послуги адвоката у розмірі 12500,00 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем (клієнт) та адвокатським бюро "Євстігнєєва", що є організаційною формою діяльності адвоката Євстігнєєва А.С. (адвокат), укладено Договір про надання послуг адвоката № 23/03/17-ТНУ від 23.03.2017 (далі - Договір № 23/03/17-ТНУ), відповідно до умов якого (п. 1.1) клієнт доручає, а адвокат зобов'язується надати послуги адвоката з приводу представлення інтересів клієнта в обсязі та на умовах, визначених цим Договором. Під послугами адвоката розуміється представництво інтересів клієнта щодо солідарного стягнення у судовому порядку з ТОВ "Елікорм" та ТОВ "Градбуд" боргу (основна сума боргу, неустойка, сума інфляційного збільшення та відсотки річних) за Договором поставки № 94/16/66 від 09.03.2016.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 2531 від 22.05.2017, відповідно до якого на рахунок адвоката сплачено позивачем кошти у сумі 12500,00 грн. згідно рахунку - фактури № 003/17 від 17.05.2017, виставленого на підставі Договору № 23/03/17-ТНУ .

Також, в матеріалах справи наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_1 на ім'я Євстігнєєва Андрія Сергійовича.

Відповідно до абзацу 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" № 01-8/973 від 14.12.2007, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Частинами 1, 2, 3 статті 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до ч. 6 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті, зокрема, за послуги адвоката, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позовних вимог - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи ціну позову, обсяг виконаної роботи, виходячи з розумної необхідності зазначених судових витрат для даної справи, а також часткове задоволення позовних вимог, витрати на оплату послуг адвоката підлягають задоволенню у сумі 12499,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 23160,93 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 12499,85 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно задоволених вимог.

При цьому судом враховано, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, про що, зокрема, зазначено у п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Керуючись ст.ст. 22, 28, 32, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 78, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Градбуд" (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, будинок 5-А; ідентифікаційний код 32686582) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікорм" (89667, Закарпатська обл., Мукачівський район, село Завидово, вулиця Миру, будинок 62; ідентифікаційний код 36732108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАУ НУТРИШИН УКРАЇНА" (22445, Вінницька обл., Калинівський район, село Корделівка, вулиця Київська, будинок 1; ідентифікаційний код 37018799) 1176000,00 грн. (один мільйон сто сімдесят шість тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 85554,16 грн. (вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 16 коп.) 10% річних, 109972,81 грн. (сто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 81 коп.) інфляційних нарахувань, 172534,26 грн. (сто сімдесят дві тисячі п'ятсот тридцять чотири гривні 26 коп.) пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Градбуд" (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, будинок 5-А; ідентифікаційний код 32686582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАУ НУТРИШИН УКРАЇНА" (22445, Вінницька обл., Калинівський район, село Корделівка, вулиця Київська, будинок 1; ідентифікаційний код 37018799) 11580,47 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 47 коп.) судового збору, 6249,93 грн. (шість тисяч двісті сорок дев'ять гривень 93 коп.) витрат на оплату послуг адвоката.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікорм" (89667, Закарпатська обл., Мукачівський район, село Завидово, вулиця Миру, будинок 62; ідентифікаційний код 36732108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАУ НУТРИШИН УКРАЇНА" (22445, Вінницька обл., Калинівський район, село Корделівка, вулиця Київська, будинок 1; ідентифікаційний код 37018799) 11580,47 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 47 коп.) судового збору, 6249,93 грн. (шість тисяч двісті сорок дев'ять гривень 93 коп.) витрат на оплату послуг адвоката.

5. В іншій частині в позові відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.06.2017

Суддя Гумега О.В.