Рішення

від 14.06.2017 по справі 916/525/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2017 р.Справа № 916/525/17

За позивом державного підприємства „Адміністрація морських торговельних портів України» в особі Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських торговельних портів України» (Адміністрація Іллічівського морського порту)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору а стороні позивача було залучено ОСОБА_1 управління Офісу великих платників податків ДФС

про стягнення 9 844,76грн .

Головуючий Петренко Н.Д.

Суддя Гуляк Г.І.

Суддя Оборотова О.Ю.

При секретарі Воровіній Т.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №171 від 13.03.2017р.

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю від 17.01.2017р.

від третьої особи: не з'явився, про місце та дату судових засідань був повідомленний за юридичною адресою.

Суть спору: Позивач, державне підприємство „Адміністрація морських торговельних портів України» в особі Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських торговельних портів України» (Адміністрація Іллічівського морського порту), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН» про стягнення заборгованості в розмірі 2 018,49 доларів США, що еквівалентно 54 559,78грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2017р. було порушено провадження по справі №916/525/17 із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

21.03.2017р. до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору а стороні позивача ОСОБА_1 управління Офісу великих платників податків ДФС.

Ухвалою суду від 22.03.2017р. клопотання відповідача було задоволено, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено ОСОБА_1 управління Офісу великих платників податків ДФС.

22.03.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про уточненням позовних вимог (вх. ГСОО №6779/17), згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 9 844,76грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог державного підприємства „Адміністрація морських торговельних портів України» в особі Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських торговельних портів України» (Адміністрація Іллічівського морського порту) , згідно з вказаною заявою є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Ухвалою суду від 10.05.2017р. строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2017р. справу №916/525/17 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

На підставі ухвали господарського суду Одеської області від 12.05.2017р. у справі №916/525/17 було призначено автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу колегії суддів.

Згідно даних автоматичного розподілу справи між суддями від 12.05.2017р. було визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду справи №916/525/17: головуючий суддя Петренко Н.Д., судді Оборотова О.Ю., Гуляк Г.І., які своєю ухвалою від 15.05.2017р. прийняли відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду у судовому засіданні.

Відповідач надав відзив на позов від 21.03.2017р. за вх. №6517/17 та додаткові письмові пояснення від 07.06.2017р. за вх. №12449/17, згідно яких позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв'язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити .

При цьому в обґрунтування заперечень зазначає, що не повинен сплачувати ПДВ, з огляду на те, що послуги із забезпечення доступу до причалу №29 для виконання перевантаження 31.01.2017р. транзитного вантажу, є операціями з постачання послуг, які безпосередньо пов'язані з перевезенням (переміщенням) через митну територію України транзитного вантажу, що звільняється від оподаткування ПДВ згідно пункту 197.8 статті Податкового кодексу України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

30.11.2016р. між державним підприємством „Адміністрація морських торговельних портів України» в особі Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських торговельних портів України» (Адміністрація Іллічівського морського порту) та товариством з обмеженою відповідальністю „ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН» був укладений договір №147-Пд-ІЛФ-16 про забезпечення доступу портового оператора до причалу (далі договір), за умовами якого Адміністрація зобов'язується забезпечити доступ Портового оператору до причалу №29, що перебуває у господарському віданні Адміністрації, а Портовий оператор зобов'язується забезпечити перевантаження піврічного обсягу вантажів у кількості не менше ніж 5000 тонн та сплатити Адміністрації за доступ до причалу. Послуга надається з метою забезпечення виконання Портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт із використанням причалу у межах його паспортних довжини та ширини (п.1.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що Адміністрація має права вимагати здійснення своєчасної та повної оплати за послуги відповідно до умов договору. Отримувати плату за забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) протягом всього строку дії цього договору (п.2.2.3 договору).

Портовий оператор зобов'язаний здійснювати оплату за забезпечення доступу до причалу(ів) у порядку та на умовах визначених цим договором та чинним законодавством України (пп. 2.3.15 договору).

Розділом 3 договору передбачено ціна та порядок розрахунків. Так, п.3.1 договору встановлено, що нарахування плати за послуги із забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів), що перебуває у господарському віданні Адміністрації, здійснюється за державними регульованими цінами (ставками) тарифів відповідно нормативно-правових актів чинного законодавства України. Якщо Портовий оператор є резидентом України, формування рахунків для оплати за надані послуги здійснюється у національній валюті. Перерахунок доларів США в валюту України здійснюється по курсу НБУ на дату надання послуг (п.3.2 договору).

Нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним податковим законодавством України (п.3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що оплата рахунків здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів Портовим оператором на поточний рахунок Адміністрації протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дати виставлення Адміністрацією рахунку на оплату послуг. Датою надання послуг вважається дата оформлення документів визначених у додатку №2.

Відповідно п.7.1 договору, договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками обох сторін і діє до 30.06.2017р. включно.

Позивач зазначає, що в січні 2017р. надав відповідачу доступ до причалу №29 для виконання вантажно-розвантажувальних робіт, пов'язаних із обробкою судна Seagas Governor та виставив рахунок №ПО/886 від 02.02.2017р. на суму 59 086,59грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 9 844,76грн.).

Втім, в порушення умов договору, відповідач вказаний рахунок сплатив частково в сумі 49 223, 82грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю „ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН» було відмовлено в сплаті ПДВ в розмірі 9 844,76грн. з посиланнями на те, що послуги із забезпечення доступу до причалу №29 для виконання перевантаження 31.01.2017р. транзитного вантажу, є операціями з постачання послуг, які безпосередньо пов'язані з перевезенням (переміщенням) через митну територію України транзитного вантажу, що звільняється від оподаткування ПДВ згідно пункту 197.8 статті Податкового кодексу України.

Посилаючись на вищенаведені обставини, вважаючи відмову відповідача від повної сплати виставленого рахунку неправомірною, позивач звернувся з відповідних позовом до суду за захистом свого порушеного права, при цьому в обґрунтування позову посилається на положення ст.ст. 193, 525, 526, 530, 610 ЦК України

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, керуючись наступним:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2016р. між державним підприємством „Адміністрація морських торговельних портів України» в особі Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських торговельних портів України» (Адміністрація Іллічівського морського порту) та товариством з обмеженою відповідальністю „ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН» був укладений договір №147-Пд-ІЛФ-16 про забезпечення доступу портового оператора до причалу (далі договір), за умовами якого Адміністрація зобов'язується забезпечити доступ Портового оператору до причалу №29, що перебуває у господарському віданні Адміністрації, а Портовий оператор зобов'язується забезпечити перевантаження піврічного обсягу вантажів у кількості не менше ніж 5000 тонн та сплатити Адміністрації за доступ до причалу. Послуга надається з метою забезпечити виконання Портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт із використанням причалу у межах його паспортних довжини та ширини (п.1.1 договору).

Як встановлено судом, та не заперечується відповідачем, в січні 2017р. позивач надав відповідачу доступ до причалу №29 для виконання вантажно-розвантажувальних робіт, пов'язаних із обробкою судна Seagas Governor та виставив рахунок №ПО/886 від 02.02.2017р. на суму 59 086,59грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 9 844,76грн.). Відповідний рахунок відповідачем було сплачено частково в сумі 49 223, 82грн., при цьому останнім було відмовлено в сплаті ПДВ в розмірі 9 844,76грн. з посиланнями на те, що послуги із забезпечення доступу до причалу №29 для виконання перевантаження 31.01.2017р. транзитного вантажу, є операціями з постачання послуг, які безпосередньо пов'язані з перевезенням (переміщенням) через митну територію України транзитного вантажу, що звільняється від оподаткування ПДВ згідно пункту 197.8 статті Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5 Розділу І Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, які затвердженні наказом Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541, встановлено, що податок на додану вартість за надання спеціалізованої послуги нараховується та сплачується відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Статтею 1 Закону України Про транзит вантажів встановлено, що транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) - це безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Відповідно до статті 7 вищевказаного Закону транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво - чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

В свою чергу, учасниками транзиту відповідно до статті 1 означеного Закону є вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Пунктом 197.8 ст. 197 Податкового кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Звільнення від оподаткування, передбачене абзацом першим цього пункту, не поширюється на операції з постачання послуг, що виконуються (надаються) для забезпечення переміщення (транспортування) природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту).

Тобто, з метою застосування пункту 197.8 статті 197 Податкового кодексу України при наданні послуг, пов'язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг). Послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов'язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 197.8 статті 197 Податкового кодексу України.

Отже на думку суду, забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України є законодавчо самостійною та відокремленою послугою, від здійснення Портовим оператором наватажувально-розвантажувальних робіт транзитного або іншого вантажу, зокрема з огляду на те, що вказані послуги регулюються різними нормативно правовими актами та на підставі договорів, які є різними по своїй правовій природі, з огляду на що нарахування ПДВ на вказану спеціалізовану послугу з урахуванням діючого законодавства України є обов'язковим.

Відповідне також підтверджується листом Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 06.04.2016р. за №766816/99-99-19-03-07-15, з якого вбачається, що здійснення портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт з транзитними вантажами звільняється від оподаткування податком на додану вартість, оскільки такі послуги є пов'язаними з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через митну територію України. Послуги із забезпечення оператору доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з транзитним вантажем не є такими, що безпосередньо пов'язані з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України, а тому операції платників податку з їх постачання звільненню від оподаткування не підлягають і оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за стовкою 20 відсотків.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9 844,76грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву державного підприємства „Адміністрація морських торговельних портів України» в особі Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських торговельних портів України» (Адміністрація Іллічівського морського порту) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН» (м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Чорноморська дорога, 5, код ЄДРПОУ 25036009) на користь державного підприємства „Адміністрація морських торговельних портів України» в особі Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських торговельних портів України» (Адміністрація Іллічівського морського порту) (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ філії 38728418) заборгованість в розмірі 9 844 (дев'ять тисяч вісімсот сорок чотири)грн. 76 коп. та судовий витрати в розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 червня 2017 р.

Головуючий Н.Д. Петренко

Суддя О.Ю. Оборотова

Суддя Г.І. Гуляк