Постанова

від 30.08.2017 по справі 916/525/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2017 р.Справа № 916/525/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ТОВ ХІМ-ОЙЛ-ТРАНЗИТ-ЮКРЕЙН Від ДП Адміністрація морських портів України ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, довіреність № 17/01/17, дата видачі: 17.01.17 ОСОБА_6, довіреність № 3098, дата видачі: 24.05.17 розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН на рішення господарського суду Одеської області від 14.06.2017р. у справі№ 916/525/17 /Головуючий суддя Петренко Н.Д./ за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Іллічівської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Іллічівського морського порту) до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача проТовариства з обмеженою відповідальністю ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС стягнення 9 844,76грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Іллічівської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Іллічівського морського порту), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН про стягнення заборгованості в розмірі 2 018,49 доларів США, що еквівалентно 54 559,78грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.03.2017р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС.

22.03.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про уточненням позовних вимог (вх. ГСОО №6779/17), згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 9 844,76грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.06.2017р. позовну заяву державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Іллічівської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Іллічівського морського порту) - задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН на користь державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Іллічівської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Іллічівського морського порту) заборгованість в розмірі 9 844,76грн. та судові витрати в розмірі 1600,00грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 14.06.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН подало апеляційну скаргу, відповідно до якої скаржник просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14.06.2017р. у справі № 916/525/17 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Іллічівської філії ДП Адміністрація морських портів України про стягнення з ТОВ Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Іллічівської філії ДП Адміністрація морських портів України заборгованості в сумі 9 844,76грн.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на наступне:

- судом першої інстанції не досліджено та не надано правової оцінки доводам відповідача про те, що послуги із забезпечення доступу до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації, які згідно договору № 147-Пд-ІЛФ-16 від 30.11.2016р., є безпосередньо пов'язаними з перевантаженням відповідачем вантажу - зрідженого вуглеводного газу, що прямо передбачено п.п. 1.1., 3.1., 7.1. договору № 147-Пд-ІЛФ-16 від 30.11.2016р., п. 3 розділу І, п. 1 розділу ІІ Наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015р. № 541;

- послуги із забезпечення доступу до причалу, які надаються позивачем відповідачу згідно договору № 147-Пд-ІЛФ-16 від 30.11.2016р., є транзитними послугами;

- лист ДФС України від 06.04.2016р. № 766816/99-99-19-03-07-15 не є податковим законодавством, суперечить п. 197.8. ст. 197 Податкового кодексу України, ст. 3 Закону України Про транзит вантажів , Кодексу торговельного мореплавства України, вимогам міжнародних договорів, внаслідок чого зобов'язання відповідача з оплати ПДВ на підставі цього листа не виникає;

- послуги із забезпечення доступу до причалу, який знаходиться у господарському віданні Адміністрації, є транзитними послугами, які безпосередньо пов'язані з переміщенням (перевантаженням) позивачем зрідженого вуглеводного газу транзитом через митну територію України, у зв'язку з чим підлягають звільненню від оподаткування ПДВ на підставі абзацу першого пункту 197.8 статті 197 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2017р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Аленіна О.Ю., Жекова В.І.) прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН до провадження та справу призначено до розгляду на 30.08.2017р. о 10:30.

Розпорядженням керівника апарату суду № 969 від 29.08.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Жекова В.І. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.08.2017р., сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Богатир К.В., судді: Аленін О.Ю., Лашин В.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2017р. (у складі колегії суддів: головуючий - Богатир К.В., судді - Аленін О.Ю., Лашин В.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження з призначеним розглядом на 30.08.2017р. о 10:30.

У судове засідання 30.08.2017р. представник третьої особи - Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС не з'явився без повідомлення про причини неявки. Доказом фактичного направлення ухвали ОАГС від 03.07.2017р. на адресу сторін процесу є відбиток штампу канцелярії Одеського апеляційного господарського суду на зворотньому боці останнього аркушу вказаної ухвали та завірена копія реєстру поштового відправлення суду, яка додана до матеріалів справи.

Як вбачається із роз'яснень, викладених у пункті 3.9.1 пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Пункт 3.9.2 пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 30.08.2017р., не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

30.11.2016р. між державним підприємством Адміністрація морських портів України (далі по тексту - Адміністрація) в особі Іллічівської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Іллічівського морського порту) та товариством з обмеженою відповідальністю ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН (далі по тексту - Портовий оператор) був укладений договір №147-Пд-ІЛФ-16 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Адміністрація зобов'язується забезпечити доступ Портового оператору до причалу №29, що перебуває у господарському віданні Адміністрації, а Портовий оператор зобов'язується забезпечити перевантаження піврічного обсягу вантажів у кількості не менше ніж 5000 тонн та сплатити Адміністрації за доступ до причалу. Послуга надається з метою забезпечення виконання Портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт із використанням причалу у межах його паспортних довжини та ширини.

Згідно п. 2.1.1. Договору, Адміністрація зобов'язана не втручатись у господарську діяльність Портового оператора, якщо останній дотримується встановленого режиму експлуатації, утримання та збереження у відповідному технічному стані причалу (ів) та інших умов, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.3.2. Договору передбачено, що Портовий оператор зобов'язаний користуватися Послугою доступу до Причалу (ів), на умовах встановлених даним Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.3.15. Договору, Портовий оператор зобов'язаний здійснювати оплату за забезпечення доступу до Причалу (ів) в порядку та на умовах визначених цим Договором та чинним законодавством України.

Розділом 3 Договору закріплено ціну та порядок розрахунків.

Так, п. 3.1 Договору встановлено, що нарахування плати за послуги із забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів), що перебуває у господарському віданні Адміністрації, здійснюється за державними регульованими цінами (ставками) тарифів відповідно нормативно-правових актів чинного законодавства України.

Відповідно до п. 3.2. договору, якщо Портовий оператор є резидентом України, формування рахунків для оплати за наданні послуги здійснюється у національній валюті. Перерахунок доларів США в валюту України здійснюється по курсу НБУ на дату надання послуг.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним податковим законодавством України.

Відповідно до п. 3.4. Договору, оплата рахунків здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів Портовим оператором на поточний рахунок Адміністрації протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дати виставлення Адміністрацією рахунку на оплату послуг. Датою надання послуг вважається дата оформлення документів визначених у додатку №2.

Відповідно п. 7.1. Договору, договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками обох сторін і діє до 30.06.2017р. включно.

В позовній заяві позивач зазначив, що в січні 2017р. надав відповідачу доступ до причалу №29 для виконання вантажно-розвантажувальних робіт, пов'язаних із обробкою судна Seagas Governor.

На виконання умов Договору позивачем виставлено відповідачу рахунок № ПО/886 від 02.02.2017р. на суму 59 086,59грн., з яких: забезпечення доступу портового оператора до причалу (29 причал) - 49 223,82грн, ПДВ 20% - 9 844,76грн.

Відповідний рахунок відповідачем було сплачено частково в сумі 49 223,82грн., при цьому останнім було відмовлено в сплаті ПДВ в розмірі 9 844,76грн. з посиланнями на те, що послуги із забезпечення доступу до причалу № 29 для виконання перевантаження 31.01.2017р. транзитного вантажу, є операціями з постачання послуг, які безпосередньо пов'язані з перевезенням (переміщенням) через митну територію України транзитного вантажу, що звільняється від оподаткування ПДВ згідно пункту 197.8 статті Податкового кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ДП Адміністрація морських портів України про стягнення з Портового оператора Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН податку на додану вартість, нарахованого на спеціалізовану послугу із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні позивача.

Як передбачено частиною першою статті 19 Закону України Про морські порти України , у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.

Відповідно до частин першої, другої статті 21 цього Закону тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 року № 405, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2015 року № 483, до таких послуг з 01 січня 2016 року віднесено, зокрема, забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, крім причалу, що використовується портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності, укладеного відповідно до законодавства.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України Про погодження тарифів на спеціалізовану послугу із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України від 14 грудня 2015 року № 1331-р погоджено встановлені Міністерством інфраструктури України в установленому порядку тарифи на спеціалізовані послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, крім причалу, що використовується портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності, укладеного відповідно до законодавства.

Наказом Міністерства інфраструктури України Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України від 18 грудня 2015 року № 541, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 грудня 2015 року за № 1608/28053, затверджено відповідні тарифи, розрахунок плати тощо, зокрема пунктом 5 розділу 1 загальних положень передбачено, що ПДВ за надання спеціалізованої послуги нараховується та сплачується відповідно до вимог ПК.

При цьому відповідно до пункту 3.3. Договору, укладеного між сторонами у справі, яка розглядається, нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним податковим законодавством України.

Згідно із пунктом 197.8 статті 197 ПК звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Відповідно до п. 5 Розділу І Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, які затвердженні наказом Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541, встановлено, що податок на додану вартість за надання спеціалізованої послуги нараховується та сплачується відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про транзит вантажів , транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) - це безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Статтею 7 цього Закону визначено, що транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

У свою чергу, учасниками транзиту згідно зі ст. 1 Закону України Про транзит вантажів , є вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які в установленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Тобто, з метою застосування п. 197.8 ст. 197 ПК України при наданні послуг, пов'язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг) .

Послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов'язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування ПДВ на підставі п. 197.8 ст. 197 цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, є законодавчо самостійною та відокремленою послугою від здійснення Портовим оператором наватажувально-розвантажувальних робіт транзитного або іншого вантажу, зокрема з огляду на те, що вказані послуги регулюються різними нормативно правовими актами та на підставі договорів, які є різними по своїй правовій природі, з огляду на що нарахування ПДВ на вказану спеціалізовану послугу, з урахуванням діючого законодавства України, є обов'язковим.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 26.04.2017р. по справі № 916/1288/16.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У даному випадку колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для відступлення від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України по справі № 916/1288/16, при розгляді іншої справи, де має застосовуватися така ж сама норма права.

Окрім того, в матеріалах справи міститься лист Державної фіскальної служби України від 06.04.2016р. за № 766816/99-99-19-03-07-15, в якому зазначено, що здійснення портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт із транзитними вантажами звільняється від оподаткування податком на додану вартість, оскільки такі послуги є пов'язаними з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через митну територію України. Послуги із забезпечення оператору доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з транзитними вантажами не є такими, що безпосередньо пов'язані з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України, а тому операції платників податку з їх постачання звільненню від оподаткування не підлягають і оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Вказаний лист не є нормативним документом, але приймається до уваги колегією суддів як офіціальна правова позиція органів Державної фіскальної служби України із спірного питання.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегія суддів апеляційної інстанції, погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з врахуванням ПДВ є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

За таких обставин підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для зміни чи скасування рішення господарського суду, відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМ-ОЙЛ-ТРАЗИТ-ЮКРЕЙН залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 14.06.2017р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

ОСОБА_3