Рішення

від 16.06.2017 по справі 915/476/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2017 року Справа № 915/476/17

м. Миколаїв

позивач: Комунальне підприємство "Миколаївкнига" Миколаївської обласної ради (АДРЕСА_2, 54055), код 31192690

відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54052), код НОМЕР_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації (5001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22), код 386943165

про: стягнення заборгованості в розмірі 34381,73 грн. за договором оренди нерухомого майна від 01.06.2006 року,

суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

від позивача - Козирєва А.А. довіреність №1 від 04.01.2017

від відповідача - представник не з'явився

від третьої особи - Панкул І.В. довіреність №424/7-5/03 від 12.06.2017

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Миколаївкнига" Миколаївської обласної ради (надалі-позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі-відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованість в розмірі 34381 грн. 73 коп. за договором оренди нерухомого майна від 01.06.2006 року, з яких: 26344,82 грн. - заборгованість по орендній платі за фактичне користування майном після закінчення строку дії договору, 921,46 грн. - пеня, 3215,44 грн. - штраф, 121,88 грн. - 3 % річних, 596,76 грн. - інфляційні, 3 181,37 грн. - заборгованість з відшкодування витрат з податку на землю.

Відповідач в судовому засіданні 14.06.2017 заперечував проти задоволення позовних вимог посилаюсь на те, що він вчасно здійснював оплату рахунків, які повертались позивачем у зв'язку з неналежним заповненням платіжних доручень.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

В судове засідання 16.06.2017 відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не з'явився, проте до суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи терміном на 15 днів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення сторін про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного .

01 червня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (надалі-договір) за яким відповідач зобов'язався передати, а позивач, в свою чергу, прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення автомобільних боксів (далі - майно), загальною площею 135,0 кв. м., та приміщення, розташоване на другому поверсі адміністративної будівлі, загальною площею 13,8 кв. м., розміщені за адресою: АДРЕСА_2. Майно передається в оренду з метою використання: 135,0 кв.м.- під авторемонтну майстерню, 13,8 кв.м. - під офіс. (п.1.1 договору).

В подальшому до даного договору між сторонами укладались додаткові договори. Які є невід'ємними частинами договору оренди нерухомого майна що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 01.06.2006:

Відповідно до умов Договору (в редакції Додаткового договору № 6) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, нежитлові вбудовані приміщення, розташовані в одноповерховій будівлі гаражу, загальною площею 135 кв.м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 134, що перебуває на балансі МОКП "Миколаївкнига" (орендодавець), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.01.2013 року і становить за незалежно оцінкою - 111 950, 00 гривень (без ПДВ)

Відповідно до п. 1.2. Договору (в редакції Додаткового договору № 6) майно передається в оренду з метою використання під авторемонтну майстерню.

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткового договору № 2) орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткового договору № 6) орендна плата визначається на підставі розділу 5 Порядку оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, затвердженої рішенням обласної ради від 23 вересня 2011 року № 4 (із змінами від 28.12.11 року № 9) (далі - Методика розрахунку) і становить без податку на додану вартість за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - січень 2013 року - 2 798 (дві тисячі сімсот дев'яносто вісім) грн. 75 коп.

Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий та березень 2013 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору (в редакції Додаткового договору № 2) нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеною законодавством.

Відповідно до п. 3.3 Договору (в редакції Додаткового договору № 7) орендна плата за кожний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції менший ніж 1, то за такій період приймається індекс інфляції рівній 1.

Відповідно до п. 3.6 Договору (в редакції Додаткового договору № 8) орендна плата в розмірі 100% за нерухоме майно перераховується орендарем щомісячно не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця на користь орендодавцю.

Відповідно до п. 3.7, 3.8 Договору (в редакції Додаткового договору № 8) орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки ГБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У разі якщо, на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше як три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості. Штраф стягується на користь орендодавця.

Пунктом 3.10 договору оренди від 01.06.2006 передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплати заборгованості за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції.

Відповідно до п. 5.2 Договору (в редакції Додаткового договору № 2) орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 5.8. Договору (в редакції Додаткового договору № 2) орендар зобов'язаний щомісяця до 25 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за поточний місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати). На вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах та оформляти відповідні акти звіряння.

Відповідно до п. 5.10. Договору (в редакції Додаткового договору № 2) у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гірше, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки в розмірі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до п. 5.11. Договору (в редакції Додаткового договору № 5) орендар зобов'язаний до 15 числа поточного місяця: відшкодовувати витрати з податку на землю; сплачувати авансовий платіж на наступний розрахунковий період у сумі 100 % заявленого обсягу споживання електричної енергії.

До 25 числа поточного місяця компенсувати комунальні витрати (вода, телефонні переговори, реактивна електроенергія, фактично спожита електроенергія).

Додатковим договором № 6 до Договору сторони домовились продовжити термін дії договору до 31.01.2016 року включно.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв предмет оренди - нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: вул. Дзержинського, 134, про що між сторонами було підписано Акт приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.06.2006 року.

Позивач листом від 01.02.2016 №3-1/27 (а.с.33) повідомив про припинення договірних відносин та просив у відповідності до вимог п.2.4 додаткового договору №6 до договору повернути орендоване майно та підписати акт приймання-передачі майна.

Заявою від 08.02.2016 №3-1/32 "Щодо припинення договірних відносин за договором оренди нерухомого майна від 01.06.2006" позивач заявив про припинення договірних відносин від дати зазначеної в п.1 додаткового договору № 6 до договору оренди нерухомого майна від 01.06.2006 та просив повернути орендоване майно КП "Миколаївкнига". Крім того в заяві позивач зазначив, що проект договору ФОП ОСОБА_1 повертається без розгляду.

Листом від 29.08.2016 відповідач повідомив, що з березня по серпень 2016 року сумлінно проводив оплату орендної плати, яка була повернута (а.с.37).

Позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії про сплату наявної заборгованості за фактичне користування спірним майном (а.с.40-48).

В позовній заяві посилається та підтверджено платіжними дорученнями, що сплачені кошти ФОП ОСОБА_1 за оренду нерухомого майна повертались у зв'язку "із відсутністю назви місяця оплати (періоду) та посилання на вимоги п.3.10 договору оренди від 01.06.2006" (а.с.59-66).

Додатковим договором № 6 до Договору сторони визначили термін дії договору до 31.01.2016 року включно.

За період користування майном з лютого по травень 2017 року відповідачу нараховано орендну плату в розмірі 26344,36 грн. (з урахуванням ПДВ).

Крім того, на виконання п. 5.11 Договору позивачем нараховувались відповідачу суми на відшкодування витрат з податку на землю. Так відповідачу нараховано відшкодування витрат з податку на землю в розмірі 3181,37 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів фактичної сплати вказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1,6 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Так як, Пунктом 3.10 договору оренди від 01.06.2006 передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплати заборгованості за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати за лютий - травень 2017 року в сумі 26344,82 грн., а також заборгованості з відшкодування витрат з податку на землю 3181,37. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних та індексу інфляції, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Позивачем нараховано відповідачу 121,08 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за прострочку оплати орендних платежів та 596,76 грн. - індексу інфляції за прострочення платежів з орендної плати, що підтверджено розрахунком позивача, обгрунтовані належним чином, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу, то слід зазначити наступне

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.7 Договору (в редакції Додаткового договору № 2) орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до обласного бюджету та орендодавцю у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

На підставі зазначеного, Відповідачу за несвоєчасну оплату орендної плати нараховано пеню в розмірі 921,46 грн. та 3215,44 грн. - штрафу за спірний період, згідно розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГКУ, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Крім того, ч. 2 зазначеної статті передбачає, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Керуючись зазначеним та враховуючи, що відповідач є фізичною особою та здійснює свою діяльність за відсутності бухгалтера, те, що відповідач намагався виконати договірні зобов'язання, а саме, сплачував кошти за орендну плату, які повертались у зв'язку з невідповідністю даних в платіжних дорученнях, суд вважає за можливе зменшити розмір пені нарахованої Позивачем Відповідачу до 450 грн. 00 коп. та розмір штрафу до 1500,00 грн.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України" у разі коли господарський суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплачені позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

В судовому засіданні 16 червня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54052, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Миколаївкнига" Миколаївської обласної ради (вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, 54055, код 31192690) борг в розмірі 32 194 (тридцять дві тисячі сто дев'яносто чотири) грн. 83 ком. з яких: 26 344 (двадцять шість тисяч триста сорок чотири) грн. 82 коп. - заборгованість за договором оренди нерухомого майна від 01.06.2006, 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. - пеня, 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. - штраф, 121 (сто двадцять одна) грн. 88 коп. - 3 % річних, 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн. 76 коп. - інфляційні, 3181 (три тисячі сто вісімдесят одна) грн. 37 коп. - заборгованість з відшкодування витрат з податку на землю за фактичне перебування в об'єкті оренди після закінчення договору оренди, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16 червня 2017 року.

Суддя В.Д. Фролов