Ухвала

від 19.06.2017 по справі 607/1831/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/1831/15-ц

Провадження № 22-ц/779/981/2017

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Дзюбич В.Л.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів Девляшевського В.А., Малєєва А.Ю.

секретаря Капущак С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні гаражем, зобов'язання звільнити гараж та передати ключі від нього та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7, третіх осіб: приватного малого підприємства Спортклуб Смок , ОСОБА_8, господарського суду Тернопільської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про витребування гаража та скасування запису про державну реєстрацію права власності на гараж, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 серпня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_6 про зобов'язання звільнити гараж №39 в будинку №81а по проспекту Степана Бандери в м. Тернопіль та передати їй ключі гаражу, посилаючись на те, що вказаний гараж належить їй на праві власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 08.11.2013 року. Відповідачі самовільно зайняли вказаний гараж та ігнорують її вимоги про звільнення гаражу, чим порушують її право власності.

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7, третіх осіб: приватного малого підприємства Спортклуб Смок , ОСОБА_8, господарського суду Тернопільської області, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_6 про витребування спірного гаража та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нього.

В обґрунтування позову зазначала, що згідно наказу голови господарського суду Тернопільської області №116 від 19.09.2001 року за нею закріплено 4-х кімнатну квартиру №32 загальною площею 127 кв.м. у будинку №66-а по пр. Ст. Бандери у м. Тернопіль.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04.07.2007 року визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №285 в частині передачі у власність ПМП Спортивний клуб Смок прибудованого гаража №39 загальною площею 17,2 кв.м. за адресою: пр. Ст. Бандери,81-а в м. Тернопіль та визнано недійсним свідоцтво про право власності на прибудований гараж №39 від 17.10.2005 року, видане Тернопільським МБТІ на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради №285 від 21.03.2005 року та скасовано державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомості за ПМП Спортивний клуб Смок . Даним рішенням встановлено факт належності гаража №39 до складової квартири №32, що в загальному складає площу 127,10 кв.м. Також зазначала, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20.12.2007 року визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1263 від 05.09.2007 року щодо передачі товариству індивідуальних забудовників Добробуд гаража №39 за адресою: пр. Ст. Бандери,81-а в м. Тернопіль та зобов'язано ТОВ Міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати гараж №39 загальною площею 17,2 кв.м. по пр. Ст. Бандери,81а в м. Тернопіль, як невід'ємну складову частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3

Вказувала, що її сім'я користується спірним гаражем з 30.12.2003 року до цього часу, майно не вибувало з її володіння. Однак їй стало відомо, що 03.07.2013 року державним реєстратором на підставі свідоцтва про право власності на вказаний гараж, виданого 17.10.2005 року, яке судом було визнане недійсним, та рішення виконавчого комітету від 21.03.2005 року №285, скасованого судом, незаконно внесено запис про реєстрацію за ПМП Спортивний клуб Смок права власності на спірний гараж, який в подальшому неправомірно відчужено ОСОБА_9, а згодом ОСОБА_2

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.08.2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні гаражем, зобов'язання звільнити гараж та передати ключі від нього - задоволено.

Зобов'язано відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні гаражем №39 в будинку №81а по проспекту Степана Бандери в м. Тернопіль, звільнити вказаний гараж та передати ключі від нього ОСОБА_2.

Стягнуто із ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 243,60 грн. в рівних частках по 60,90 грн. з кожного.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7, третіх осіб: приватного малого підприємства Спортклуб Смок , ОСОБА_8, господарського суду Тернопільської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про витребування гаража та скасування запису про державну реєстрацію права власності на гараж - відмовлено.

На вказане рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом порушено статті 27,31 ЦПК України, оскільки порушено рівність сторін перед законом, не надано процесуальної можливості брати участь у судових засіданнях, подавати докази тощо. У порушення норм ЦПК України після об'єднання справ у одне провадження, без належного повідомлення сторін, суд розглянув справу, не розпочавши розгляд справи по суті.

Зазначає, що суд не дав оцінки протизаконним діям ПМП Спортивний клуб Смок , яке провело повторну державну реєстрацію права власності на гараж на підставі рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності, які були скасовані рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04 липня 2007 року, що набрало законної сили. Цим рішенням суду встановлено факт належності спірного гаража до складової квартири №32 та визнано право правомірного володіння нею(апелянтом) цим майном. Тому стверджує, що суд порушив вимоги ст.61 ЦПК України, оскільки не взяв до уваги встановлені вказаним рішенням обставини.

Також стверджує, що суд взяв до уваги неналежні докази. По-перше, акт передачі квартири від 20.09.2004 року, який, насправді, не був підставою для отримання квартири, так як квартира передана по акту від 08.12.2003 року загальною площею 127,10 кв.м. По-друге, суд послався на факти, встановлені рішенням Апеляційного суду Львівської області від 01.03.2016 року, на підставі якого вважав доведеним той факт, що 16.07.2001 року між ПМП Спортивний клуб Смок та ТІЗ Добробуд укладено договір на будівництво 15 гаражів, в тому числі і спірного гаража, повна вартість яких була оплачена підприємством станом на 29.03.2007 року. Однак даним рішенням суд не встановлював факти, а відмовив у задоволенні позову.

З наведених підстав апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, у позові ОСОБА_2 відмовити, а її позов задовольнити.

Сторони повторно в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, інших доказів ніж ті, що знаходяться у справі, апеляційному суду не надали. Тому колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі сторін, а рішення прийняти по наявних у справі доказах.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ОСОБА_11 вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства рішення відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З змістом ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положенням ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 21 серпня 1996 року між арбітражним судом Тернопільської області (правонаступник господарський суд Тернопільської області) як замовником квартир, та управлінням житлово-комунального господарства Тернопільської області державної адміністрації, як замовником будівництва було укладено договір про пайову участь у будівництві 40-квартирного житлового будинку №66а по пр. Ст. Бандери у м. Тернопіль, згідно умов якого арбітражним судом Тернопільської області перераховуються управлінню житлово-комунального господарства Тернопільської області кошти в сумі 56 690 грн. для будівництва та виділення в цьому будинку чотирьохкімнатної квартири, загальною площею 127,1 кв.м. В процесі будівництва на підставі договору від 02 вересня 1999 р. про дольову участь у будівництві 40-квартирного житлового будинку №66а по пр. С.Бандери у м. Тернопіль, Управління капітального будівництва облдержадміністрації зобов'язалось перерахувати управлінню житлово-комунального господарства облдержадміністрації кошти у сумі 25000 грн. на будівництво вказаної 4-х кімнатної квартири площею 127,1 кв.м.

В подальшому за умовами трьохстороннього договору від 18.06.2001 року, укладеного між товариством індивідуальних забудовників Добробуд , як замовником-інвестором , арбітражним судом Тернопільської області, як замовником квартири та управлінням житлово-комунального господарства Тернопільської облдержадміністрації, як пайовиком було узгоджено розміри та нумерацію квартир і ТІЗ Добробуд зобов'язався передати замовнику квартир квартиру №32 загальною площею 109,1 кв.м. в переданому 40-квартирному житловому будинку №66а по пр. Ст. Бандери та вбудований в будинок гараж площею 18 кв.м., замість квартири загальною площею 127,1 кв.м.

Відповідно до листа голови Господарського суду Тернопільської області від 27.07.2001 року №720, адресованого ТІЗ Добробуд та управлінню житлово-комунального господарства облдержадміністрації, замовник квартири просить внести зміни в умови договору шляхом виключення умови щодо передачі замовнику квартир гаража, залишивши тільки квартиру площею 127,1 кв.м., враховуючи, що перераховані згідно укладеного між управлінням і судом 20.08.1996 року кошти виділені з державного бюджету тільки на придбання 4-х кімнатної квартири площею 127,1 кв.м. і на інші цілі не виділялися, так як згідно ст.44 Закону України Про статус суддів за рахунок державного бюджету може бути придбана тільки квартира або будинок.

За умовами договору від 19.09.2001 року про внесення змін до договору від 18.06.2001 року Про виділення замовнику квартири - Арбітражному суду Тернопільської області у зв'язку з заміною замовника будівництва житлового будинку по пр. Ст .ОСОБА_12,66а в м. Тернопіль , спірне гаражне приміщення виключено з тексту пунктів ІІ.1 та ІІ.2 договору. Вказані зміни погоджені та підписані уповноваженими посадовими особами Господарського суду Тернопільської області, ТІЗ Добробуд та управління житлово-комунального господарства Тернопільської облдержадміністрації, що не заперечується сторонами.

Відповідно до наказу голови господарського суду Тернопільської області №116 від 19.09.2001 року за ОСОБА_3 закріплено 4-х кімнатну квартиру №32 загальною площею 127 кв.м. у будинку №66-а по пр. Ст .ОСОБА_12 у м. Тернопіль.

Рішенням зборів господарського суду від 11.12.2003 року на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради №1515 від 30.12.2003 року ОСОБА_3 на склад сім'ї 4 особи видано ордер №524 на квартиру АДРЕСА_2.

ОСОБА_11 прийомки-передачі квартири №32 за адресою: м. Тернопіль, вул. С. Бандери, 66-а від 20.09.2004 року, комісія у складі: голови та виконроба ТІЗ Добробуд , голови правління ВАТ РБУ-4 та голови господарського суду Тернопільської області передали замовнику квартиру №32 з наступними технічними характеристиками: загальна площа(фактична) - 108 м.кв., в тому числі - житлова - 58,8 м.кв., допоміжна - 4,3 м.кв., літня - 9 м.кв., кількість кімнат - 4, поверх - 5.

ОСОБА_11 рішення Тернопільського міськвиконкому №596 від 03.06.2004 року Про внесення змін в рішення виконавчого комітету від 10.03.2004 року №197 нумерація вказаного будинку змінена з №66 на 81-а.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04.07.2007 року визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №285 в частині передачі у власність ПМП Спортивний клуб Смок прибудованого гаража №39 загальною площею 17,2 кв.м. за адресою: пр. Ст. Бандери,81-а в м. Тернопіль та визнано недійсним свідоцтво про право власності на прибудований гараж №39 від 17.10.2005 року, видане Тернопільським МБТІ на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради №285 від 21.03.2005 року та скасовано державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомості за ПМП Спортивний клуб Смок . Даним рішенням встановлено факт належності гаража №39 до складової квартири №32, що в загальному складає площу 127,10 кв.м.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20.12.2007 року визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1263 від 05.09.2007 року щодо передачі товариству індивідуальних забудовників Добробуд гаража №39 аз адресою: пр.Ст. ОСОБА_12,81-а в м. Тернопіль та зобов'язано ТОВ Міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати гараж №39 загальною площею 17,2 кв.м. по пр.Ст. ОСОБА_12,81а в м. Тернопіль, як невід'ємну складову частину квартири АДРЕСА_3. ОСОБА_12 в м. Тернопіль за ОСОБА_3, однак вказане рішення в цій частині було скасовано рішення апеляційного суду Львівської області від 08.12.2015 року.

Рішенням державного реєстратора Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області №3633513 від 03.07.2013 року за ПМП Спортивний клуб Смок зареєстровано право власності на нежитлове приміщення №39 за адресою: пр. Ст. Бандери, 81а, в м. Тернопіль.

ОСОБА_11 договору купівлі-продажу, укладеного 25.10.2013 року за №1089 між ПМП Спортивний клуб Смок та ОСОБА_8 вказане нежитлове приміщення відчужено останньому і рішенням державного реєстратора ОСОБА_7, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу, від 25.10.2013 року за №7235809 проведено державну реєстрацію нежитлового приміщення №39 за адресою: пр. Ст. Бандери, 81а, м. Тернопіль за ОСОБА_8

08.11.2013 року згідно договору купівлі-продажу №1178 нежитлове приміщення №39 за адресою: пр. .ОСОБА_12, 81а, м. Тернопіль придбане ОСОБА_2 та зареєстроване за нею рішенням державного реєстратора ОСОБА_7, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу від 08.11.2013 року за №7756410.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.11.2015 року задоволено позов ОСОБА_3 та скасовано рішення державного реєстратора Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області №3633513 від 03.07.2013 року про реєстрацію за ПМП Спортивний клуб Смок права власності на нежитлове приміщення за адресою: пр. Ст. Бандери, 81а, м. Тернопіль; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цього нежитлового приміщення №1089 від 25.10.2013 року, укладений між ПМП Спортивний клуб Смок та фізичною особою ОСОБА_8; скасовано рішення державного реєстратора ОСОБА_7, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу від 25.10.2013 року №7235809 про державну реєстрацію за ОСОБА_8 права власності на нежитлове приміщення №39 за адресою: пр. Ст. Бандери, 81а, м. Тернопіль; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: пр. Ст. Бандери, 81а, м. Тернопіль, №1178 від 08.11.2013 року, укладений між фізичною особою ОСОБА_8 та фізичною особою ОСОБА_2, а також рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права на це нежитлове приміщення.

Вказане рішення суду першої інстанції скасоване рішенням Апеляційного суду Львівської області від 01.03.2016 року, яке ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.06.2016 року залишено без змін.

Як слідує із рішення Апеляційного суду Львівської області від 01.03.2016 року, 16.07.2001 року між ТІЗ Добробут та ПМА Спортклуб Смок укладено угоду про будівництво 15 гаражів, як окремих об'єктів будівництва, в тому числі і спірного гаражного приміщення №39 за адресою: м. Тернопіль, пр. Ст. Бандери, 66а (на даний час - 81а) (п.1 угоди) з повною оплатою вартості цих гаражів Дольовиком до 1 грудня 2007 року відповідно до додаткової угоди від 02.03.2004 року. Станом на 29 березня 2007 року ПМП Спортклуб Смок провело повну оплату ТІЗ Добробут вартості будівництва гаражних приміщень, в тому числі за спірне гаражне приміщення, а, отже, отримало права вимоги на спірне нежитлове приміщення, на яке пізніше було зареєстровано у встановленому законом порядку право власності.

Таким чином, суд дійшов висновку, з яким погодилась колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй ухвалі від 29.06.2016 року, про те, що спірний гараж №39 за адресою: м. Тернопіль, пр.Ст.Бандери 81а, загальною площею 17,2 кв.м., є окремим об'єктом нерухомості та не увійшов до квартири №32 за тією ж адресою, як невід'ємна складова частина.

Наведене підтверджується також інформаційною довідкою №42466349 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої квартира №32 в будинку №81а в м. Тернопіль, ? частина якої належить позивачці ОСОБА_3 має загальну площу 107,6 кв.м., а не 127,1 кв.м. Відомості про те, що спірне гаражне приміщення №39 за адресою: пр. Ст. Бандери, 81а в м. Тернопіль є складовою частиною належної ОСОБА_3 квартири у вказаній довідці - відсутні.

Із матеріалів справи вбачається, що право власності позивача ОСОБА_2 на нежитлове приміщення-гараж №39 в будинку №81а по пр. Ст. Бандери в м. Тернопіль загальною площею 17,2 кв.м. підтверджується договором купівлі-продажу гаража від 08.11.2013 р, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром №1178 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомості, зареєстрований за нею рішенням державного реєстратора-приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 08.11.2013 року №7756410.

Звертаючись із вказаним позовом до суду з підстав, передбачених ст.388 ЦК України, ОСОБА_3 посилається на те, що спірне майно вибуло із її володіння незаконно шляхом прийняття Тернопільською міською радою рішень №285 від 21.03.2005 року про передачу у власність ПМП Спортивний клуб Смок прибудованого гаража №39 та №1263 від 05.09.2007 року про передачу належного їй спірного гаража у власність ТІЗ Добробуд , які скасовані рішеннями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Однак позивачем ОСОБА_3 не представлено суду жодних доказів на підтвердження того, що право власності спірну нерухомість - гараж №39, загальною площею 17,2 кв.м., за адресою: пр. Ст. Бандери в м. Терноіль було зареєстроване за нею у встановленому законом порядку, а судові рішення суду першої інстанції, на які посилається ОСОБА_3, скасовані відповідними рішеннями апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов вірного висновку, що позивач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірного гаража, який придбаний та зареєстрований за нею на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу гаража від 08.11.2013 року, що є чинним на даний час, тому має право на звернення до суду за захистом свого порушеного права шляхом усунення перешкод у користуванні належною їй власністю, позивачем ОСОБА_3 не представлено суду будь-яких доказів, які підтверджують факт правомірності володіння та користування нею спірним нежитловим приміщенням, тому правильно задовольнив позов ОСОБА_2 та відмовив у задоволенні позову ОСОБА_3

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що суд взяв до уваги неналежні докази, по-перше, акт передачі квартири від 20.09.2004 року, який, насправді, не був підставою для отримання квартири, по-друге, суд послався на факти, встановлені рішенням Апеляційного суду Львівської області від 01.03.2016 року, яким суд не встановлював факти, а відмовив у задоволенні позову, є безпідставними з огляду на те, що хоча рішенням Апеляційного суду Львівської області від 01.03.2016 року(а.с.36-43) було відмовлено в позові ОСОБА_3, проте цим рішенням було встановлено відповідні обставини(зокрема і те, що квартиру №32 було передано на підставі акту прийомки-передачі від 20.09.2004 року), які слід оцінювати відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України.

Що стосується доводів апелянта про те, що судом порушено статті 27,31 ЦПК України, оскільки порушено рівність сторін перед законом, не надано процесуальної можливості брати участь у судових засіданнях, подавати докази тощо та порушення норм ЦПК України після об'єднання справ у одне провадження, без належного повідомлення сторін, суд розглянув справу, не розпочавши розгляд справи по суті, то такі доводи не знайшли свого підтвердження.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, також не спростовують правильних висновків суду.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.

Підстав для його скасування та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

ОСОБА_13

ОСОБА_14