Постанова

від 12.12.2019 по справі 607/1831/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 607/1831/15-ц

провадження № 61-33839св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , реєстраційна служба Тернопільського міського управління юстиції, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовська Тетяна Леонідівна,

треті особи: приватне мале підприємство спортклуб Смок , ОСОБА_6 , господарський суд Тернопільської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги господарського суду Тернопільської області та ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у складі судді Дзюбича В. Л. від 12 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області, у складі колегії суддів: Горблянського Я. Д., Девляшевського В. А., Малєєва А. Ю., від 19 червня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , у якому просила усунути перешкоди у користуванні гаражем АДРЕСА_1 , зобов`язати звільнити гараж та передати їй ключі від нього.

Позовну заяву мотивовано тим, що вказаний гараж належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 08 листопада 2013 року, однак відповідачі самовільно зайняли вказаний гараж та ігнорують вимоги про його звільнення, чим порушують її право власності.

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовської Т. Л., треті особи: приватне мале підприємство спортклуб Смок , ОСОБА_6 , господарський суд Тернопільської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , про витребування спірного гаража та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нього.

Позовну заяву мотивовано тим, щозгідно з наказом голови господарського суду Тернопільської області від 19 вересня 2001 року № 116 за нею закріплено 4-х кімнатну квартиру в„– 32 загальною площею 127,10 кв. м у буд. АДРЕСА_4 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 липня 2007 року визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21 березня 2005 року № 285 в частині передачі у власність приватному малому підприємству спортклуб Смок (далі - ПМП спортклуб Смок ) прибудованого гаража № 39 загальною площею 17,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 та визнано недійсним свідоцтво про право власності на цей гараж від 17 жовтня 2005 року, видане Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21 березня 2005 року № 285 та скасовано державну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомості за ПМП спортклуб Смок .

Зазначала, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 грудня 2007 року визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 05 вересня 2007 року № 1263 щодо передачі товариству індивідуальних забудовників Добробуд (далі - ТІЗ Добробуд ) гаража АДРЕСА_1 та зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати гараж № 39 загальною площею 17,2 кв. м по АДРЕСА_3 , як невід`ємну складову частину квартири АДРЕСА_4 за ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що її сім`я користується спірним гаражем з 30 грудня 2003 року та це майно не вибувало з її володіння, однак 03 липня 2013 року державним реєстратором незаконно внесено запис про реєстрацію за ПМП спортклуб Смок права власності на спірний гараж, який в подальшому неправомірно відчужено ОСОБА_6 , а згодом ОСОБА_1 , просила витребувати від останньої спірний гараж та скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нього.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні гаражем АДРЕСА_1 , звільнити гараж та передати ключі від нього ОСОБА_1 .У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судові рішення мотивовано тим, що є доведеними вимоги ОСОБА_1 про те, що вона набула право власності на спірний гараж на підставі договору купівлі-продажу від 08 листопада 2013 року, а ОСОБА_2 не надала до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту правомірності володіння та користування спірним гаражем. Встановлені судами обставини свідчили про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про витребування спірного гаража та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нього та наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні гаражем шляхом його звільнення з передачею ключів від нього.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційних скаргах, поданих у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 та господарський суд Тернопільської області просять скасувати судові рішення попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи касаційних скарг зводяться до того, що суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень розглядали справу без належного повідомлення сторін, чим порушили їх право на участь в судовому засіданні. Також суди не надали оцінки протизаконним діям ПМП спортклуб Смок , за яким було незаконно проведено державну реєстрації права власності на спірний гараж на підставі рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності, які були скасовані рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 липня 2007 року, що набрало законної сили.

Відзив (заперечення) на касаційні скарги не надходили.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та ухвалою цього ж суду від 02 жовтня 2017 року зупинено виконання рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки , у справі № 607/1831/15-ц (провадження № 61-33839св18) призначено повторний автоматизований розподіл.

05 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 серпня 1996 року між арбітражним судом Тернопільської області (правонаступник якого господарський суд Тернопільської області) як замовником квартир , та управлінням житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - Управління), як замовником будівництва було укладено договір про пайову участь у будівництві 40-квартирного житлового будинку АДРЕСА_4 , за умовами якого арбітражним судом Тернопільської області перераховуються Управлінню кошти у розмірі 56 690,00 грн для будівництва та виділення в цьому будинку 4-х кімнатної квартири, загальною площею 127,10 кв. м.

В процесі будівництва на підставі договору від 02 вересня 1999 року про дольову участь у будівництві вказаного будинку управління капітального будівництва облдержадміністрації зобов`язалось перерахувати Управлінню кошти у розмірі 25 000,00 грн на будівництво вказаної 4-х кімнатної квартири.

В подальшому за умовами трьохстороннього договору від 18 червня 2001 року, укладеного між ТІЗ Добробуд , як замовником-інвестором , арбітражним судом Тернопільської області, як замовником квартири та управлінням житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, як пайовиком було узгоджено розміри та нумерацію квартир і ТІЗ Добробуд зобов`язався передати замовнику квартир квартиру в„– 32 загальною площею 109,1 кв. м. в переданому 40-квартирному житловому будинку за вказаною вище адресою та вбудований в будинок гараж площею 18 кв. м, замість квартири загальною площею 127,1 кв. м.

Відповідно до листа голови господарського суду Тернопільської області від 27 липня 2001 року № 720, адресованого ТІЗ Добробуд та Управлінню, замовник квартири просить внести зміни в умови договору шляхом виключення умови щодо передачі замовнику квартир гаража, залишивши тільки квартиру площею 127,10 кв. м. Замовник квартири посилався на те, що згідно зі статтею 44 Закону України Про статус суддів за рахунок державного бюджету може бути придбана тільки квартира або будинок. Перераховані відповідно до укладеного між Управлінням і судом договору 20 серпня 1996 року кошти виділені з державного бюджету тільки на придбання 4-х кімнатної квартири площею 127,10 кв. м і на інші цілі не виділялися.

За умовами договору від 19 вересня 2001 року про внесення змін до договору від 18 червня 2001 року Про виділення замовнику квартири - арбітражному суду Тернопільської області у зв`язку з заміною замовника будівництва житлового будинку по АДРЕСА_3 , спірне гаражне приміщення виключено з тексту пунктів ІІ.1 та ІІ.2 договору. Вказані зміни погоджені та підписані уповноваженими посадовими особами господарського суду Тернопільської області, ТІЗ Добробуд та Управління.

Відповідно до наказу голови господарського суду Тернопільської області від 19 вересня 2001 року № 116 за ОСОБА_2 закріплено 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_4 та рішенням зборів господарського суду Тернопільської області від 11 грудня 2003 року на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради від 30 грудня 2003 року № 1515 ОСОБА_2 на склад сім`ї 4 особи видано ордер № 524 на вказану квартиру.

Згідно з актом прийомки-передачі квартири АДРЕСА_4 від 20 вересня 2004 року, комісія у складі: голови та виконроба ТІЗ Добробуд , голови правління ВАТ РБУ-4 та голови господарського суду Тернопільської області передали замовнику квартиру в„– 32 .

Згідно з рішенням Тернопільського міськвиконкому від 03 червня 2004 року № 596 Про внесення змін в рішення виконавчого комітету від 10 березня 2004 року № 197 нумерація вказаного будинку змінена з № 66 на 81-а .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04 липня 2007 року у справі № 2-2369/2007 визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21 березня 2005 року № 285 в частині передачі у власність ПМП спортклуб Смок прибудованого гаража № 39 загальною площею 17,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 та визнано недійсним свідоцтво про право власності на цей гараж від 17 жовтня 2005 року, видане Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21 березня 2005 року № 285 та скасовано державну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомості за ПМП спортклуб Смок .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 грудня 2007 року визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 05 вересня 2007 року № 1263 щодо передачі ТІЗ Добробуд гаража АДРЕСА_1 та зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати гараж № 39 загальною площею 17,2 кв. м по АДРЕСА_3 , як невід`ємну складову частину квартири АДРЕСА_4 за ОСОБА_2 , однак вказане рішення в цій частині було скасовано рішенням апеляційного суду Львівської області від 08 грудня 2015 року (справа № 2-6113/07; № 1915/9108/12).

Рішенням державного реєстратора Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області № 3633513 від 03 липня 2013 року за ПМП спортклуб Смок зареєстровано право власності на нежитлове приміщення в„– 39 за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно з договором купівлі-продажу від 25 жовтня 2013 року за № 1089 ПМП спортклуб Смок продав ОСОБА_6 вказане нежитлове приміщення, а 08 листопада 2013 року останній продав це приміщення ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1178, право власності на яке зареєстроване за нею рішенням державного реєстратора Серкізовської Т. Л., приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу від 08 листопада 2013 року за № 7756410.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2015 року у справі № 607/6868/15 позов ОСОБА_2 задоволено та скасовано рішення державного реєстратора Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області № 3633513 від 03 липня 2013 року про реєстрацію за ПМП спортклуб Смок права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цього нежитлового приміщення від 25 жовтня 2013 року № 1089, укладений між ПМП спортклуб Смок та ОСОБА_6 ; скасовано рішення державного реєстратора від 25 жовтня 2013 року № 7235809 про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 ; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , від 08 листопада 2013 року № 1178, укладений між Лаб`яком та ОСОБА_1 , а також рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права на це нежитлове приміщення.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 01 березня 2016 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2016 року рішення Апеляційного суду Львівської області від 01 березня 2016 року залишено без змін.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до положення частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до статті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 10, частина перша, четверта статті 60ЦПК України 2004 року).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано виходив із того, що вони є доведеними, оскільки її право власності на спірний гараж підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 08 листопада 2013 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомості від тієї ж дати за № 7756410.

Правомірність набуття ОСОБА_1 права власності на спірне майно не спростовано у встановленому законом порядку, оскільки у задоволенні вимог ОСОБА_2 визнати ці договори недійсними судами відмовлено рішенням Апеляційного суду Львівської області від 01 березня 2016 року (справа № 607/6868/15).

Про фіктивність правочинів по продажу спірного гаража ОСОБА_6 та ОСОБА_1 позовні вимоги не заявлялись, судом не досліджувались, тому доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що судами не дана оцінка фіктивності вказаного правочину не ґрунтуються на вимогах статей 11, 303 ЦПК України 2004 року щодо розгляду судами справи лише в межах заявлених позовних вимог.

Встановивши, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного гаража, який придбаний та зареєстрований за нею на підставі чинного нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 08 листопада 2013 року, тому має право на звернення до суду за захистом свого порушеного права шляхом усунення перешкод у користуванні належною їй власністю, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, аналіз наведених норм дає підставу для висновку, що право витребування майна з чужого незаконного володіння належить лише його власнику.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , суди вірно виходили з того, що остання не надала доказів правомірності набуття права власності на спірний гараж та не має права його витребувати у законного власника.

Суди вірно розцінили як безпідставні посилання ОСОБА_2 на те, що право власності на спірний гараж у неї виникло у зв`язку з набуттям права власності на квартиру АДРЕСА_4 , взявши до уваги, що на прохання замовника квартири 19 вересня 2001 року внесено зміни у договір від 18 червня 2001 року та спірне гаражне приміщення виключено з тексту договору. Саме квартиру в„– 32 без гаража 20 вересня 2004 року, було передано замовнику згідно з актом прийомки-передачі, на яку в подальшому отримала ордер ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради від 30 грудня 2003 року № 1515.

Крім того, рішеннями апеляційного суду Львівської області від 08 грудня 2015 року та 01 березня 2016 року (справа № 607/6868/15 та № 2-6113/07) , встановлено, що спірний гараж № 39 за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 17,2 кв. м, є окремим об`єктом нерухомості та не увійшов до квартири в„– 32 за тією ж адресою, як невід`ємна складова частина.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, та обставина, що спірний гараж є окремим об`єктом нерухомості та не є частиною належної ОСОБА_2 квартири встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, отже, є преюдиційним, не доводиться при розгляді цієї справи та спростовує посилання ОСОБА_2 про набуття нею права на гараж у зв`язку з набуттям права на квартиру.

Позивач ОСОБА_2 не надала доказів правомірності набуття права власності на спірний гараж, а факт користування гаражем сім`єю позивача не є таким доказом.

Оскільки витребувати майно може лише власник, суди вірно відмовили у задоволенні позову ОСОБА_2 про витребування спірного гаража.

Доводи касаційних скарг щодо повторно проведеної державної реєстрації права власності на спірний гараж заПМП спортклуб Смок є безпідставними. Судами надана вірна правова оцінка укладеній 16 липня 2001 року між ТІЗ Добробут та ПМП спортклуб Смок угоді про будівництво 15 гаражів, як окремих об`єктів будівництва, в тому числі і спірного гаража з повною оплатою його вартості. Отже, у зв`язку з цим ПМП спортклуб Смок отримало право вимоги на спірне нежитлове приміщення, на яке було зареєстровано у встановленому законом порядку право власності.

Щодо порушення судами норм процесуального права

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про порушення її права на участь у судовому розгляді справи колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 була повідомлена про розгляд справи в суді апеляційної інстанції на 19 червня 2017 року (а. с. 57 том 3).

Заява її адвоката Стадника В. О. про відкладення розгляду справи прийшла 19 червня 2017 року о 13 год. 23 хв, тобто після призначеної на 13 год. 15 хв. справи на 19 червня 2017 року (а. с. 65 том 3), тому доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про порушення права на участь в судовому засіданні є необгрунтованими.

Крім того, в матеріалах справи (а. с. 37, 56 том 3) містяться зворотні поштові повідомлення про те, що господарський суд Тернопільської області був належним чином повідомлений про розгляд справи на 07 та 19 червня 2017 року завчасно (на 31 травня та 12 червня 2017 року відповідно), тому доводи касаційної скарги господарського суду Тернопільської області є безпідставні та спростовуються матеріалами справи.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 , які є аналогічними доводам апеляційної скарги, мотивована відповідь на які надана судом апеляційної інстанції, не спростовують правильних по суті висновків суду першої та апеляційної інстанцій, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 02 жовтня 2017 року було зупинено виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 серпня 2016 року, а колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для його скасування, тому його виконання слід поновити.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 тагосподарського суду Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2017 року - без змін.

Поновити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 серпня 2016 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара