Постанова

від 15.06.2017 по справі 904/2646/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017 року Справа № 904/2646/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А. , Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 06.03.2017р.

представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017р. у справі № 904/2646/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватпромсервіс» , м. Київ

до Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про розірвання договорів оренди земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017р. у справі № 904/2646/17 (суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги позивача задоволено; розірвано договір оренди земельної ділянки від 02.03.2004 р., зареєстрований в реєстрі за № 1537, про оренду земельної ділянки загальною площею 0,0997га, кадастровий номер 1210100000:02:422:0023, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 66-А, та зареєстрований 04.06.2004 року Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 5269; розірвано договір оренди земельної ділянки від 02.03.2004 року зареєстрований в реєстрі за № 1538, про оренду земельної ділянки загальною площею 0,0055 га, кадастровий номер 1210100000:02:422:0070, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 66-А, та зареєстрований 04.06.2004 року Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 5270; стягнуто з Дніпровської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" 3200 (три тисячі двісті гривень) 00 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Дніпровська міська рада звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017р. у справі № 904/2646/17 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті рішення судом були порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема суд не врахував, що згідно з чинним законодавством України у випадку зміни власника нерухомості, яка розташована на відповідній земельній ділянці право землекористування попереднього власника припиняється автоматично, а договір оренди продовжує діяти, оскільки має місце заміна сторони у зобов'язанні. Порушення норм процесуального права полягає в тому, що суд не залучив до участі у справі особу, до якої перейшли права та обов'язки за спірними договорами оренди землі, тобто нового власника нерухомого майна. Посилається скаржник і на те, що ним ніяким чином не були порушені права позивача, а у спірних правовідносинах Дніпровська міська рада діяла в рамках закону.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2017р. у справі № 904/2646/17 відновлено строк подання апеляційної скарги Дніпровською міською радою, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд скарги в судове засідання на 15.06.2017р.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу скаржника безпідставною.

Так, позивач зазначає, що для розірвання спірних договорів є всі передбачені законодавством підстави, оскільки позивач вже тривалий термін не є власником нерухомості, що розташована на земельних ділянках, які були передані в оренду за спірними договорами для фактичного розміщення цієї нерухомості, а відповідач не вчиняє необхідних дій для припинення орендних відносин між сторонами. Позивач, також вказує, що розірвання договору має відбуватись у тій самі формі, що і його укладення, а згідно з Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підставами для припинення речових прав на нерухоме майно є відповідні документи, тому посилання скаржника на припинення між сторонами орендних відносин в автоматичному порядку є неправомірними.

Відповідач наданим йому правом участі у судовому засіданні не скористався та не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про час та місце судового засідання у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представника відповідача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 02.03.2004 року між Дніпропетровською міською радою (Дніпровська міська рада - Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно п.1.1. якого Орендодавець (відповідач у даній справі) передає, а Орендар (позивач) приймає в строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0997 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, просп. Карла Маркса,66-А і зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:02:422:0023 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Також, 02.03.2004 року, між Дніпропетровською міською радою (Дніпровська міська рада - Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно п.1.1. якого Орендодавець (відповідач у даній справі) передає, а Орендар (позивач) приймає в строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0055 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, проспект Карла Маркса,66-А і зареєстрована в Державному земельному кадасті за кадастровим номером 1210100000:02:422:0070 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Відповідно до п. 1.2. вказаних вище договорів оренди, підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 08.10.2003р. № 121/12.

Передбачене використання земельної ділянки за цими договорами: фактичне розміщення адміністративного будинку (п.1.3. договору).

За умовами п. 2.1. вказаних вище договорів, земельна ділянка передається до 08.10.2018 року.

В подальшому, на підставі рішення Постійно діючого третейського суду "Гарант" від 05.11.2008 року та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2009 року, право власності на будівлю та споруди, які знаходяться за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,66-А було зареєстровано за ВАТ "Мода Сервіс", про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22594998 від 28.04.2009р. (арк.спр.36).

Таким чином, з моменту державної реєстрації за ВАТ "Мода Сервіс" права власності на будівлю, припинилося право власності ТОВ "Приватпромсервіс" на нерухомість по пр. К.Маркса, 66-А в м. Дніпропетровську та як наслідок прпинилося право користування земельними ділянками, які під цією нерухомістю знаходяться.

Із отриманої 09.03.17р. Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 82047964 вбачається, що новим власником будівлі по пр. К.Маркса, 66-А в м. Дніпропетровську є товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс - Готель Асторія" (арк.спр.37-39).

28.11.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" звернулося до Дніпропетровської міської ради із заявою за № 60 про розірвання договорів оренди земельних ділянок, яка була одержана останньою 02.12.2014р. (арк.спр.40).

Проте, відповіді на пропозицію про розірвання договору оренди підприємство позивача не отримало, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Згідно з частиною першою статті 93 Земельного кодексу України та статтею 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як передбачають частини перша та третя статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі", також передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору на підставах, визначених законодавством України.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Пунктами "а", "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до частини другої статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ч. 1 ст. 377 ЦК України).

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, у зв'язку з тим, що фактичне користування спірними земельними ділянками, на якій розташоване нерухоме майно (нежитлові приміщення) здійснює його новий власник, позивач, як попередній землекористувач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою шляхом звернення до відповідача з заявою про розірвання договорів оренди землі, а законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, апеляційний суд вважає, що місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про наявність, передбачених законом підстав для припинення землекористування позивача шляхом розірвання спірних договорів.

Відповідна правова позиція, також викладена у постановах Верховного Суду України від 20.08.2013р. у справі № 3-15гс13 та від 19.06.2012р. у справі № 3-30гс12.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на положення статті 654 ЦК України оформлення припинення землекористування, яке виникло на підставі договору оренди землі, внаслідок набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці має бути здійснено шляхом підписання сторонами відповідної письмової угоди до договору оренди землі, а не автоматично, як вказує відповідач, що також узгоджується з приписами ст.ст. 2, 3, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Таким чином, між позивачем та відповідачем існує відповідний спір, а позивач не використовуючи фактично спірні земельні ділянки має відповідні зобов'язання за договорами оренди землі, які не є припиненими та внаслідок тривалої бездіяльності відповідача щодо не вчинення дій з розірвання спірних договорів продовжують існувати, чим і порушені права позивача у справі.

Розірвання ж спірних договорів оренди землі у судовому порядку відповідає належному, у даному випадку, способу захисту порушеного права, встановленому ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, а саме припиненню правовідношення, який забезпечує реальне відновлення порушених прав позивача.

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, приписи ст.ст. 11, 202, 208, 209, 210, 509, 510, 512, 513, 520, 521, 626, 629, 638, 639, 654 ЦК України та матеріали справи, безпідставними є і доводи скаржника щодо заміни сторони у зобов'язанні, а саме орендаря за спірними договорами на нового власника об'єктів нерухомості, що розташовані на земельних ділянках та відповідно щодо необхідності його залучення до участі у справі.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржуване рішення господарського суду відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 104 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017р. у справі № 904/2646/17 - відсутні.

Згідно ст.ст. 49, 101 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід віднести на відповідача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017р. у справі № 904/2646/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017р. у справі № 904/2646/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Т.А. Верхогляд

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.06.2017 року.