Рішення

від 12.06.2017 по справі 922/1373/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2017 р.Справа № 922/1373/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Державного вищого навчального закладу "Університет банківської справи", м. Харків до Приватного підприємства "Будівельна компанія "ІКОН", м. Харків про розірвання договору та стягнення 4024280,57 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №7 від 03.01.2017;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державний вищий навчальний заклад "Університет банківської справи" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Будівельна компанія "ІКОН", в якому просить суд розірвати договір №3584 від 22.05.2014, укладений між позивачем та відповідачем та стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 4024280,57 грн.

Позовні вимоги вмотивовано істотним порушенням відповідачем умов договору №3584 від 22.05.2014 та невиконанням зобов'язань у встановлений договором строк, внаслідок чого позивач позбавлений того, на що розраховував при укладенні цього договору, а саме - збудованих спортивно-тренувальних майданчиків за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 55, що є підставою для розірвання договору в порядку ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Крім того, позивачем заявлено вимогу про повернення йому коштів, одержаних відповідачем від позивача, з вирахуванням сум витрат, які підтверджені актами, підписаними сторонами в сумі 2364867,57 грн. (кошти сплаченого та не погашеного виконаними роботами авансового платежу) та 1659413 грн. за користування коштами авансового платежу із розрахункового періоду з 07.06.2014 по 31.07.2016, які підлягають сплаті згідно п.11.2. спірного договору та ст. 536 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 квітня 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17 травня 2017 року о 11:30 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 травня 2017 року розгляд справи відкладено на 01 червня 2017 р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 червня 2017 року розгляд справи відкладено на 12 червня 2017 р. о 11:00 год.

Представник позивача 12 червня 2017 р. надав заяву (вх. №19144) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, зазначених у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.

Також, представник позивача 12 червня 2017 р. надав уточнений розрахунок позовних вимог (вх. №19145), в якому просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 4024280,57 грн., з яких 2364772,97 грн. - повернення коштів авансу та 1659507,60 грн. - частина оплати за користування коштами авансу за період з 07.06.2014 по 25.05.2017.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Вищенаведена правова позиція міститься у п. 3.10, п.3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18.

Зі змісту уточненого розрахунку позовних вимог вбачається, що позивач зменшив розмір позовних вимог в частині повернення коштів авансу та збільшив розмір позовних вимог в частині оплати за користування коштами авансу.

Враховуючи вищевикладене та те, що за змістом цієї заяви позивачем не змінено загальний розмір позовних вимог, суд приймає дану заяву та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2017 підтримав позов з урахуванням уточненого розрахунку позовних вимог та просив суд його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно діючого законодавства.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, та встановлено господарським судом в рішенні господарського суду Харківської області від 05.03.2015 по справі № 922/5932/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 по справі № 922/5932/14, за результатами процедури відкритих торгів на закупівлю Будівництво спортивно-тренувальних майданчиків Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55 (оголошення № 064331 в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" від 20.02.2014 № 15/1 (861/1)) Університетом банківської справи Національного банку України в особі директора Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (замовником) було укладено договір № 3584 від 22 травня 2014 року (договір) з переможцем торгів - Приватним підприємством ПП "Будівельна компанія "Ікон" (підрядником).

25.09.2015 відбулася зміна повного найменування позивача та Університет банківської справи Національного банку України перейменовано на Державний вищий навчальний заклад "Університет банківської справи", відомості про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.1.1. Договору замовник доручає, а підрядник у межах договірної ціні виконує на свій ризик власними силами і засобами у строки, обумовлені в цьому договорі, такі роботи: Будівництво спортивно-тренувальних майданчиків Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ), за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 55, в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією, на підставі якої складені локальні кошториси, які є невід'ємною частиною цього договору (додатки №№ 1-10), з дотриманням діючих будівельних норм і правил.

Відповідно до п.п.2.1. - 2.2. договору, строк виконання робіт в повному обсязі - 245 календарних днів з дати реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Виконання загального обсягу робіт за договором здійснюється відповідно до календарного графіка (додаток №11), що є невід'ємною частиною цього договору.

Так, відповідно до укладеного Додатку до додаткового договору № 3584 від 22.05.2014 календарного графіку на весь період виконання робіт, будівельні роботи повинні бути виконані за період з травня 2014 року по грудень 2014 року (арк.71, т.1).

Відповідно до п.3.1. Договору загальна вартість робіт за договором становить 10177250,40 грн., в тому числі ПДВ (20 %) - 1696208,40 грн., у тому числі:

- вартість будівельних робіт - 9816308,40 грн., у т.ч. ПДВ - 1636051,40 грн. відповідно до договірної ціни (додаток №1);

- вартість устаткування (обладнання) - 360942,00 грн., у т.ч. ПДВ - 60157,00 грн. відповідно до специфікації устаткування (обладнання) (додаток №10).

Договірна ціна (додаток №1, що є невід'ємної частиною цього договору) включає загальновиробничі та адміністративні витрати Підрядника, розраховані за усередненими показниками згідно ДСТУ-Н Б Д. 1.1-3:2013.

Відповідно до п.4.1. Договору Замовник щомісяця здійснює оплату за фактично виконані роботи протягом 5 банківських днів з дати отримання ним для оплати "Акта приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" за формою КБ-3, що складена згідно з актом КБ-2в, підписаних уповноваженими особами Сторін.

Додаткові умови оплати визначені п.4.3 Договору, а саме:

а) Замовник протягом 10 робочих днів після підписання цього договору уповноваженими особами Сторін перераховує Підряднику аванс у розмірі 30% від загальної вартості договору;

б) погашення авансу здійснюється під час щомісячної оплати шляхом вирахування із суми вартості виконаних робіт за відповідний місяць (за актом) частини суми (авансу), яка визначається множенням обсягу робіт за календарним графіком (є додатком до цього договору) за відповідний місяць на розмір (у 30%) перерахованого авансу.

Згідно п.5.1. Договору підрядник зобов'язався виконати роботи якісно і своєчасно відповідно до умов цього договору та проектної документації, будівельних норм і правил, календарного графіка робіт.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами Сторін і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині гарантійних зобов'язань згідно розділу 6 цього договору до грудня 2024 року (п.15.1. Договору).

У разі невиконання умов цього договору в установлений термін він діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, що не звільняє Сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань за цим договором (п.15.2. Договору).

Згідно з п.11.1. Договору розірвання цього договору можливе лише за письмовою згодою Сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п.11.2. Договору Підрядник у разі розірвання цього договору за згодою Сторін або за рішенням суду зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати повідомлення або набрання чинності рішенням суду про розірвання цього договору повернути Замовникові всі кошти, одержані від нього, з вирахуванням сум витрат, які підтверджені актом, підписаним уповноваженими особами Сторін, та здійснити оплату за користування цими коштами в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який здійснюється оплата за кожний день користування з дня їх отримання на свій рахунок до дня повернення на рахунок Замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належно виконував зобов'язання за Договором, що також встановлено в рішенні господарського суду Харківської області від 05.03.2015 по справі № 922/5932/14.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов п.п. а п. 4.3. договору, яким передбачено, що замовник протягом 10 робочих днів після підписання цього договору перераховує підряднику аванс у розмірі 30% від загальної вартості договору, позивачем було перераховано підряднику аванс у сумі 3053175,12 грн. для придбання необхідних для виконання робіт матеріалів та обладнання, доказом чого є меморіальний ордер №1100000363 (арк.72 т.1).

У постанові Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 по справі № 922/5932/14 судом встановлено, що Приватним підприємством "Будівельна компанія "Ікон", зі свого боку на виконання умов договору, протягом серпня - листопада 2014 року були виконані роботи згідно актів КБ-2в на суму 2 293 797,60 грн. На підставі цього та у відповідності до вимог договору, підприємство підрядника склало відповідні акти прийомки виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою №КБ-3.

У відповідності до п. 4.1. договору, замовник зі свого боку, на підставі вищезгаданих актів та довідок, на користь відповідача здійснив платежі за фактичні, частково виконані роботи, доказом чого є меморіальні ордери: № НОМЕР_1 від 15.09.2014 р. на суму 491325,24 грн., № НОМЕР_2 від 30.10.2014 р. на суму 217693,61 грн., № НОМЕР_3 від 30.10.2014 р. на суму 566886,60 грн., № НОМЕР_4 від 31.10.2014 р. на суму 40097,77 грн. та № НОМЕР_5 від 12.11.2014р. на суму 289123,96 грн.

Отже, сума непогашеного авансу відповідача перед позивачем становить 2364504,70 грн.

В рішенні господарського суду Харківської області від 05.03.2015 по справі № 922/5932/14 також встановлено, що відповідачем не виконано роботи на загальну суму 7 883 452,80 грн., а також встановлено, що відповідачем в порушення умов договору, роботи з будівництва спортивно-тренувальних майданчиків Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Націоналного банку України (м. Київ), за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 55 в повному обсязі не виконані, з урахуванням чого, суд задовольнив позов та зобов'язав Приватне підприємство "Будівельна компанія "Ікон", м. Харків (61012, м. Харків, вул. Енгельса, 33, код ЄДРПОУ 25612916) виконати обов'язок із будівництва спортивно-тренувальних майданчиків Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ), за адресою: м. Харків, пр.Перемоги, 55, в порядку та на умовах укладеного між Приватним підприємством "Будівельна компанія "Ікон", м. Харків (61012, м. Харків, вул. Енгельса,33, код ЄДРПОУ 25612916) та Харківським інститутом банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) (61174, м. Харків, пр. Перемоги, 55, Код ЄДРПОУ 34818722) договору № 3585 від 22.05.2014 року.

Вказане рішення набрало законної сили та відповідно до ч. 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, встановлені у ньому факти, не потребують повторного доказування.

Судове рішення є обов'язковим до виконання в силу вимог Конституції України (ст. 129-1 Конституції України).

Також, відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

На виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2015 по справі № 922/5932/14 було видано відповідний наказ 18.06.2015 р., який перебуває на виконанні в Дзержинському ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області та станом на час розгляду даної справи рішення суду не виконано, що підтверджується відомостями про виконавче провадження № 48154160 з офіційного веб-сайту.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

За приписами ч.1, ч.5 ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст.320 Господарського кодексу України у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.4 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

В силу положень ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч.3, ч.4 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

В той же час, згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Як зазначено у постанові судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі N 6-75цс13, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Матеріалами справи підтверджено, що з грудня 2014 року роботи на об'єкті не виконуються, передоплата позивачу не повернута, роботи не виконані, у зв'язку з чим позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладанні Договору, а саме збудованих спортивно - тренувальних майданчиків за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 55.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано доводів позивача, як і не надано доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором №3584 від 22.05.2014.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про розірвання договору №3584 від 22.05.2014, укладеного між Приватним підприємством "Будівельна компанія "ІКОН" та Державним вищим навчальним закладом "Університет банківської справи", є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 4024280,57 грн., з яких 2364772,97 грн. - повернення коштів авансу та 1659507,60 грн. - частина оплати за користування коштами авансу за період з 07.06.2014 по 25.05.2017, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п.11.2. Договору Підрядник у разі розірвання цього договору за згодою Сторін або за рішенням суду зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати повідомлення або набрання чинності рішенням суду про розірвання цього договору повернути Замовникові всі кошти, одержані від нього, з вирахуванням сум витрат, які підтверджені актом, підписаним уповноваженими особами Сторін, та здійснити оплату за користування цими коштами в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який здійснюється оплата за кожний день користування з дня їх отримання на свій рахунок до дня повернення на рахунок Замовника.

Отже, сторони у договорі погодили та визначили строк виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення Замовникові коштів, одержаних від нього, з вирахуванням сум витрат відповідача та здійснення оплати за користування цими коштами, який обчислюється з дати повідомлення про розірвання цього договору, якщо договір розірвано за письмовою згодою сторін або з дати набрання чинності рішенням суду про розірвання цього договору.

За таких обставин та приймаючи до уваги те, що вказаний вище Договір розірвано за рішенням суду, проте на час розгляду майнових вимог позивача дане рішення про розірвання Договору не набрало законної сили та відповідно не розпочато відлік строку встановлений сторонами у п. 11.2. Договору, суд дійшов висновку, що відповідачем не прострочено виконання зобов'язання щодо повернення коштів, одержаних від позивача (авансового платежу) та оплати за користування коштами авансу, а відтак відсутні підстави для задоволення позову в цій частині, оскільки його заявлено передчасно.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн., сплачені за немайнову вимогу та в сумі 60364,21 грн. покладає на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 509, 526, 530, 610, 612, 626-629, 651, 653, 837, 849, 852, 875 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 193, 317, 318, 320 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір №3584 від 22 травня 2014 року, укладений між Приватним підприємством "Будівельна компанія "ІКОН" (61012, м. Харків, вул. Енгельса, будинок 33, код ЄДРПОУ 25612916) та Державним вищим навчальним закладом "Університет банківської справи" (04070, м.Київ, вул. Андріївська, будинок 1, код ЄДРПОУ 34716922).

Стягнути Приватного підприємства "Будівельна компанія "ІКОН" (61012, м. Харків, вул. Енгельса, будинок 33, код ЄДРПОУ 25612916) на користь Державного вищого навчального закладу "Університет банківської справи" (04070, м.Київ, вул. Андріївська, будинок 1, код ЄДРПОУ 34716922) витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Врешті частині позову про стягнення 4024280,57 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 19.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_2