ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
15 червня 2017 рокусправа № 804/4632/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Міллер Руслан Генріхович" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі № 804/4632/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" до Відділу з питань державної реєстрації Криворізької районної державної адміністрації, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Фермерське господарство "Міллер Руслан Генріхович", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" (далі - позивач) звернулося суду з позовом до Відділу з питань державної реєстрації Криворізької районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просило:
- скасувати рішення Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області індексний номер №27557550 від 26.12.2015 р. про державну реєстрацію права оренди за фермерським господарством "Міллер Руслан Генріхович" земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області;
- скасувати рішення Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області індексний номер №27236919 від 18.12.2015 р. про державну реєстрацію права оренди за фермерським господарством "Міллер Руслан Генріхович" земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області;
- скасувати рішення Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області індексний номер №27236919 від 18.12.2015 р. про державну реєстрацію права оренди за фермерським господарством "Міллер Руслан Генріхович" земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області;
- скасувати рішення Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області індексний номер №27240457 від 18.12.2015 р. про державну реєстрацію права оренди за фермерським господарством "Міллер Руслан Генріхович" земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4, що знаходиться на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільскогосподарське підприємство "Скорпіон" до Відділу з питань державної реєстрації Криворізької державної адміністрації, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: фермерське господарство "МІЛЛЕР РУСЛАН ГЕНРІХОВИЧ", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішень - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 27557550 від 26.12.2015 р. Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 27558330 від 26.12.2015 р. Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 27236919 від 18.12.2015 р. Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 27240457 від 18.12.2015 р. Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, третя особа - Фермерське господарство "Міллер Руслан Генріхович" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що предметом судового розгляду є земельні ділянки, які фактично перебувають у користуванні декількох користувачів, що свідчить про те що спірні правовідносини носять характер цивільно-правових та мають розглядатися за правилами цивільного судочинства. Крім того, договори оренди землі та додаткові угоди до них, укладені між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, не є чинними, адже не були належним чином зареєстровані.
Представник третьої особи - Фермерського господарства Міллер Руслан Генріхович , в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі останніх.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 15 травня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН" (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки №46, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території с. Ранній Ранок Криворізького району, Дніпропетровської області, площею 6,250 га, згідно з Держактом ДП № 024372 від 14.10.2004 року, строком на десять років.
На підставі вказаного договору сторонами складено акт прийому-передачі зазначеної земельної ділянки згідно договору оренди від 15.05.2004 року.
23 травня 2005 року Криворізьким районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" проведено державну реєстрацію договору, про що вчинено запис №040512101468.
Додатковою угодою строк дії Договору продовжено до 31 грудня 2019 року. Державну реєстрацію Угоди до Договору здійснено Криворізьким районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" 05.01.2012 року, про що зроблено запис № 011188144001011.
22 травня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН" (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки № 51, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,72 га, яка знаходиться на території с. Іванівка Криворізького району Дніпропетровської області, і належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на землю серії ДП № 024408 від 14.04.2004 року. Договір укладено на десять років.
На підставі вказаного договору 22.05.2004 року сторонами складено акт прийому-передачі зазначеної земельної ділянки згідно договору оренди від 22.05.2004 року.
23 травня 2005 року Криворізьким районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" проведено державну реєстрацію договору, про що вчинено запис № 040512101464.
Додатковою угодою від 09.09.2009 року строк дії Договору продовжено до 31 грудня 2019 року. Державну реєстрацію Угоди до Договору здійснено Криворізьким районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" 28.03.2011 року, про що зроблено запис № 122188144000067.
29 травня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН" (орендар) та ОСОБА_5 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки № 79, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,58 га, яка знаходиться на території с. Іванівка Криворізького району Дніпропетровської області, і належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на землю серії ДП № 024403 від 14.04.2004 року. Договір укладено на десять років.
На підставі вказаного договору 29.05.2004 року сторонами складено акт прийому-передачі зазначеної земельної ділянки згідно договору оренди від 29.05.2004 року.
25 травня 2005 року Криворізьким районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" проведено державну реєстрацію договору, про що вчинено запис № 040512101489.
Додатковою угодою від 30.11.2010 року строк дії Договору продовжено до 31 грудня 2019 року. Державну реєстрацію Угоди до Договору здійснено Криворізьким районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" 01.04.2011 року, про що зроблено запис № 122188144000343.
На підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-1378 від 16.08.2013 р., ОСОБА_3 успадкувала земельну ділянку ОСОБА_5 площею 6,58 га (кадастровий номер НОМЕР_3), про що винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.08.2013 р.
19 червня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН" (орендар) та ОСОБА_4 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки № 158, згідно якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,16 га, яка знаходиться на території с. Ранній Ранок Криворізького району Дніпропетровської області, і належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на землю серії ДП № 024402 від 15.06.2004 року. Договір укладено на десять років.
На підставі вказаного договору 19.05.2004 року сторонами складено акт прийому-передачі зазначеної земельної ділянки згідно договору оренди від 19.05.2004 року.
22 грудня 2004 року виконавчим комітетом Гейківської сільської ради проведено державну реєстрацію договору, про що вчинено запис № 158.
Додатковою угодою від 11.05.2010 року строк дії Договору продовжено до 31 грудня 2019 року. Державну реєстрацію Угоди до Договору здійснено Криворізьким районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" 28.03.2011 року, про що зроблено запис № 122188144000057.
Також, з матеріалів справи вбачається, що за Фермерським господарством "МІЛЛЕР РУСЛАН ГЕНРІХОВИЧ", Криворізьким районним управлінням юстиції Дніпропетровської області було зареєстровано право оренди на:
- земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27557550 від 26.12.2015 р.;
- земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27558330 від 26.12.2015 р.;
- земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27236919 від 18.12.2015 р.;
- земельну ділянку кадастровий номер 1221881400-05-001-0259 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27240457 від 18.12.2015 р.
Скасування вказаних рішень про реєстрацію прав за Фермерським господарством "МІЛЛЕР РУСЛАН ГЕНРІХОВИЧ" і було предметом судового розгляду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог чинного законодавства державним реєстратором було повторно зареєстровано право оренди земельних ділянок за Фермерським господарством "МІЛЛЕР РУСЛАН ГЕНРІХОВИЧ" на ті ж самі ділянки, на які вже було зареєстровано аналогічне право за позивачем, в той час, як одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Законом № 1952-ІV визначено правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за ним.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною другою статті 9 зазначеного Закону зобов'язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону № 1952-IV під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.
У статті 19 Закону № 1952-IV визначені підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Так, відповідно до частини першої цієї статті державна реєстрація прав проводиться на підставі:
1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;
3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;
5) рішень судів, що набрали законної сили;
6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Отже, за змістом частини першої статті 19 Закону № 1952-IV рішенням суду, на підставі якого може бути проведена державна реєстрація прав, може бути лише таке рішення, яке підтверджує виникнення, перехід або припинення прав на нерухоме майно.
Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХIV Про оренду землі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 161-ХIV) невід'ємною частиною договору оренди землі є:
- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;
- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- акт приймання-передачі об'єкта оренди;
- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
Тобто, у разі подання заяви про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки уповноважена особа зобов'язана пред'явити органові державної реєстрації крім самого договору оренди усі зазначені вище документи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 зазначеного Закону у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
На підставі системного аналізу наведених норм колегія суддів апеляційного суду зазначає, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону № 1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону № 1952-ІV підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що договори оренди землі, укладені між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, зареєстровані Криворізьким районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" за № 040512101468, № 040512101464, № 040512101489 та виконавчим комітетом Гейківської сільської ради за № 158 відповідно, тобто у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до пункту 10.1 Прикінцевих положень Договори оренди землі набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.
Договір оренди № 46, укладений 05.05.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН" та ОСОБА_1, був чинним станом на 26.12.2015 р., тому як набрав чинності саме з моменту його державної реєстрації - 23.05.2005 р. та відсутні докази його припинення у встановленому законом або договором порядку.
Договір оренди № 51, укладений 22.05.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН" та ОСОБА_2, був чинним станом на 26.12.2015 р., тому як набрав чинності саме з моменту його державної реєстрації - 23.05.2005 р. та відсутні докази його припинення у встановленому законом або договором порядку.
Договір оренди № 79, укладений 29.05.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН" та ОСОБА_5, був чинним станом на 18.12.2015 р., тому як набрав чинності саме з моменту його державної реєстрації - 25.05.2005 р. та відсутні докази його припинення у встановленому законом або договором порядку.
Договір оренди № 158, укладений 19.06.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН" та ОСОБА_4, був чинним станом на 18.12.2015 р., тому як набрав чинності саме з моменту його державної реєстрації - 22.12.2004 р. та відсутні докази його припинення у встановленому законом або договором порядку.
Отже, при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі, державний реєстратор здійснив повторну реєстрацію договорів оренди тих самих земельних ділянок, що, як вірно було встановлено судом першої інстанції, є протиправним, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні і ті ж земельні ділянки було передано в оренду різним орендарям.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;
- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що порядок проведення державної реєстрації включає прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Крім того, згідно з роз'ясненням Державної реєстраційної служби України у листі № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю), що державним реєстратором в даному випадку вчинено не було.
Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Зазначена позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 30 березня 2016 року по справі № 814-3015-14.
Правову позицію стосовно обов'язку саме державного реєстратора під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації висловлено у постанові Верховного суду України від 29 вересня 2015 року по справі № 802/37191.
Відносно доводів заявника апеляційної скарги про наявність підстав для закриття провадження по справі, оскільки розгляд даного спору підлягає в порядку цивільного судочинства, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в даному випадку не підлягає врахуванню правова позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 14.06.2016 року у справі № 21-41а16 та від 31.05.2016 року у справі № 21-678а16, оскільки фактично в даних правовідносинах відсутній спір про право, адже право власності на відповідні земельні ділянки не оспорюється, а договори оренди останніх зареєстровані у встановленому законом порядку.
Таким чином, предметом розгляду даної справи є перевірка дій державного реєстратора виключно на дотримання норм Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Також, не приймаються до уваги доводи представника третьої особи, що матеріали адміністративної справи не містять рішень про державну реєстрацію та документів, що їм передували, які є предметом судового оскарження, оскільки з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що містяться в матеріалах справи, вбачається факт реєстрації земельних ділянок на підставі спірних рішень (а.с.31-41).
Крім того, на запит апеляційного суду, державним реєстратором надіслано на адресу останнього спірні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також документи, що передували їх прийняття. У зв'язку з неможливістю надати копії документів за кадастровим номером 1221881400:05:001:0260, відповідачем направлені електронні копії документів, наявні в Державному реєстрі речових прав щодо об'єкта нерухомого майна.
Отже, з урахуванням викладеного, відповідач у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірність прийняття своїх рішень з урахуванням приписів Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Міллер Руслан Генріхович" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі № 804/4632/16 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2017 |
Оприлюднено | 22.06.2017 |
Номер документу | 67214579 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Іванов С.М.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Іванов С.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні